Рішення

від 20.02.2015 по справі 547/1340/14-ц

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Семенівський районний суд Полтавської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №547/1340/14-ц

Провадження №2/547/7/15

20 лютого 2015 року смт. Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Халявки В.І.,

при секретарі Козулі Н.П.,

за участю:

представника відповідачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Семенівка Полтавської області цивільну справу за позовом Селянського фермерського господарства «С.Барвінок» до ОСОБА_2 про стягнення коштів за борговою розпискою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Селянського фермерського господарства «С.Барвінок» та ОСОБА_3 про визнання договору позики удаваним правочином, визнання недійсним договору про відступлення права вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Селянське фермерське господарство «С.Барвінок» звернулося до районного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за борговою розпискою та вказувало, що 30 листопада 2010 року ОСОБА_2 взяла у борг у ОСОБА_3 46 000 гривень та видала боргову розписку. Підпис ОСОБА_2 завірений у виконавчому комітеті Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області. Вказана розписка не містить кінцевої дати повернення боргу і є безстроковою. Позичені кошти відповідачка зобов'язалася повернути за першою вимогою. В червні 2014 року між ОСОБА_3 та СФГ «С.Барвінок» було укладено договір про відступлення права вимоги, за яким до позивача відійшло право вимоги повернення коштів, отриманих відповідачкою в борг. 23 червня 2014 року відповідачці була направлена вимога про повернення боргу, однак ОСОБА_2 на вимогу не відповіла, боргу не повернула.

Позивач просив постановити рішення про стягнення з відповідачки суми боргу у розмірі 46 000 грн. та судових витрат.

ОСОБА_2 пред'явила зустрічний позов (а.с.108-112) до Селянського фермерського господарства «С.Барвінок» та ОСОБА_3 про визнання договору позики у формі розписки удаваним правочином та про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги. ОСОБА_2 зазначала, що вона ніколи не позичала у ОСОБА_3 грошей у сумі 46 000 грн., а договір позики у формі розписки від 30 листопада 2010 року із підписом від її імені є удаваним правочином. ОСОБА_3 був співвласником Селянського фермерського господарства «С.Барвінок» та був заінтересований у використанні її земельної ділянки площею 5,43 га для сільськогосподарського виробництва.

Оскільки на час написання розписки земельна ділянка знаходилась у користуванні іншого сільгосппідприємства вона, ОСОБА_2, в той же день, тобто 30.11.2010 року видала на ім'я ОСОБА_3 довіреність, в якій останньому було надано повноваження вчиняти юридично значимі дії щодо належної їй земельної ділянки, а саме: припиняти дію договору оренди земельної ділянки, укладати від її імені договір оренди земельної ділянки, представляти її інтереси на загальних зборах орендарів. Вказана довіреність була видана ОСОБА_3 на відплатній основі. За видачу зазначеної довіреності вона отримала плату - грошові кошти на безповоротній основі у сумі 13 000 гривень.

ОСОБА_2 просила постановити рішення про визнання договору позики у формі розписки удаваним правочином та про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги.

В судове засідання представник Селянського фермерського господарства «С.Барвінок», як позивача та відповідача за зустрічним позовом не з'явилася, звернулася до суду із заявою про розгляд справи без її участі. Представник позивача підтримала первинний позов та не визнала вимоги за зустрічним позовом.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився.

Представник ОСОБА_2 позовні вимоги за первісним позовом не визнав та просив задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2

Суд, вислухавши пояснення представника ОСОБА_2, вивчивши позовні вимоги, заперечення проти позову, дослідивши докази, вважає, що первісний позов СФГ «С.Барвінок» про стягнення боргу слід задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 слід відмовити з таких підстав.

Із наданої позивачем розписки (а.с.44) вбачається, що ОСОБА_2 30 листопада 2010 року отримала в борг 46 000 гривень від ОСОБА_3. Підпис ОСОБА_2 на розписці посвідчено секретарем Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області. В розписці не зазначено дату повернення ОСОБА_3 коштів та зобов'язання повернути борг.

Факт написання такої розписки та справжність підпису на ній відповідачкою ОСОБА_2 не оспорюється.

Відповідно до ст.. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики та підтверджує укладення такого договору, його умови та факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Встановлено, що 1 червня 2014 року позикодавець ОСОБА_3 та Селянське фермерське господарство «С.Барвінок» уклали договір про відступлення права вимоги. Згідно з пунктом 1.1 вказаного договору (а.с.5,6) ОСОБА_3, як первісний кредитор, передав СФГ «С.Барвінок» право вимоги боргу за борговою розпискою від кількох позичальників, в тому числі і від ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Таким чином суд вважає, що укладений між ОСОБА_3 та ФСГ договір про відступлення права вимоги відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом встановлено, що в червні 2014 року ОСОБА_2 була повідомлена про укладення договору про відступлення права вимоги від 1 червня 2014 року, їй же новим кредитором було направлено письмову вимогу про повернення боргу тепер вже СФГ «С.Барвінок» (а.с.8-10).

Зі змісту розписки вбачається, що строк настання виконання зобов'язання сторонами не обумовлений. Однак якщо договором не обумовлено строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернута позичальником протягом 30 днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Встановлено, що вимогу про повернення боргу позивачем було пред'явлено 18 липня 2014 року, а позов до суду було подано лише в жовтні 2014 року (а.с.8), тобто більше ніж через два місяці після пред'явлення вимоги.

Отже суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог СФГ «С.Барвінок» про стягнення з ОСОБА_2 суми боргу.

Подаючи зустрічний позов ОСОБА_2 стверджувала, що договір позики у формі розписки з її підписом є удаваним правочином, що приховує інший правочин, який насправді було вчинено.

ОСОБА_2, як позивачка стверджувала, що вона має на праві власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення, в оренді якої був зацікавлений ОСОБА_3, тому вона на відплатній основі видала йому довіреність на вчинення юридично значимих дій щодо земельної ділянки, зокрема розривати договір оренди з попереднім орендарем, укладати такий договір з СФГ «С.Барвінок» і таке інше. Як плату за видачу такої довіреності вона отримала від ОСОБА_3 13 000 гривень.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що ОСОБА_2 не довела обставини на які вона посилається як на підставі своїх позовних вимог, тобто укладання іншого правочину про передачу правомочностей ОСОБА_3 щодо земельної ділянки та отримання за це плати в 13 000 гривень.

Відповідно до ст.. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Суд вважає, що ОСОБА_2 та її представник в ході розгляду справи не надали переконливих доказів на підтвердження зустрічних позовних вимог, не переконали в необхідності приховувати один правочин іншим та зазначати в розписці саме таку суму коштів, не довели факт отримання ОСОБА_2 коштів від ОСОБА_3 у суму 13 000 грн.

Суд, з урахуванням викладеного, вважає зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 надуманими, такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст.. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягти судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 460 гривень. Вказані витрати документально підтверджені.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 214 ЦПК України, ст.ст. 512, 513, 1046, 1047, 1049 ЦК України,

Р І Ш И В:

Позовні вимоги Селянського фермерського господарства «С.Барвінок» задовольнити.

Стягти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний НОМЕР_1, жительки АДРЕСА_1 на користь Селянського фермерського господарства «С.Барвінок» с. Коломицівка Глобинського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 25167103, розрахунковий рахунок 251671016080 в ПАТ «Райфайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805 борг у розмірі 46000 (сорок шість тисяч) гривень.

Стягти з ОСОБА_2 на користь Селянського фермерського господарства «С.Барвінок» витрати по сплаті судового збору у розмірі 460 (чотириста шістдесят) гривень.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Селянського фермерського господарства «С.Барвінок» та ОСОБА_3 про визнання договору позики у формі розписки удаваним правочином, визнання недійсним договору про відступлення права вимоги відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів шляхом подання апеляційної скарги через районний суд.

Головуючий - підпис

«З оригіналом - згідно»

Суддя Семенівського районного суду

Полтавської області В.І. Халявка

Повний текс рішення виготовлено 25 лютого 2015 року.