Постанова

від 24.02.2015 по справі 827/789/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" лютого 2015 р. м. Київ К/800/63669/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Севастопольської митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 20.05.2013р. та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013р. у справі

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до відповідача Севастопольської митниці Міндоходів

третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови, стягнення надмірно сплаченої суми, -

В С Т А Н О В И В :

20.03.2013р. до суду з позовом про визнання неправомірними дій Севастопольської митниці (далі Митниця) звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_4 Свої вимоги позивач мотивував тим, що він надав Митниці документи, необхідні для митного оформлення товарів, що надійшли до України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Митницею було витребувано додаткові документи, а потім самостійно прийнято рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом та відмовлено в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Вважаючи дії Митниці такими, що не відповідають чинному законодавству, позивач просив визнати їх протиправними та скасувати рішення Митниці про корегування митної вартості товару від 15.11.2012р. та картку відмови цією ж датою.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 20.05.2013р. позовні вимоги задоволено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013р. апеляційну скаргу Митниці залишено без задоволення, постанову суду змінено та викладено пункт 4 резолютивної частини постанови в наступній редакції «Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунків Головного управління Державної казначейської служби України у м. Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 9, код ЄДРПОУ 38022717) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 24855,02 грн. (Двадцять чотири тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять гривень дві копійки)». Пункт 5 резолютивної частини постанови викладено в наступній редакції: «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 248,55 грн. (Двісті сорок вісім гривень п'ятдесят п'ять гривень). В іншій частині постанову залишено без змін.

Не погодившись з постановами судів першої та апеляційної інстанцій, Митниця звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову повністю. При цьому, скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про протиправність дій відповідача при визначенні вартості товару.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем для митного оформлення товару, поставленого в Україну на підставі зовнішньоекономічного контракту, подано вантажну митну декларацію №123030000/2012/004139.

Посадовою особою відповідача у відповідній графі декларації було здійснено відмітку про те, що у поданих декларантом документах, заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не надано основних документів згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість; декларант відмовився від надання додаткових документів згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, що підтверджують митну вартість; наявність у митного органу інформації щодо митної вартості схожих товарів на рівні 3,62 доларів США за 1 кг товару № 1 (з посиланням на вантажну митну декларацію від 14.11.2012 № 50006000/12/19341); метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не можу бути застосований через те, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально, не визначені достовірно.

В зв'язку з цим та враховуючи наявність інформації щодо рівня цін на аналогічні товари, митним органом витребувано від декларанта додаткові документи для підтвердження заявленої вартості товару, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, що підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировину.

Приватний підприємець надав прайс-лист виробника товару, експертний висновок Державного підприємства «Держзовнішінформ» з копією інвойсу, каталог фірми виробника «WUYI HONGFU HARDWWARE INDUSTRIAL CO, LTD».

При цьому, висновком Державного підприємства «Держзовнішінформ» № 14/42 від 04.12.2012р. встановлено, що ціни на представлений товар відповідають цінам, вказаним в інвойсі № CL120906 від 06.09.2012р. Також від товаровиробника надійшло письмове повідомлення у вигляді листа-коректування до інвойсу від 06.09.2012 р. № CL120906, де зазначено, що у накладній зроблено помилку, а саме невірно вказано розміри завантажених дверей.

В результаті проведено процедуру корегування митної декларації та складено акт від 08.02.2013 р. коригування митної декларації від 15.11.2012 № 123030000/2012/004164 та збільшено вартість товару з 1,82 доларів США за 1 кг товару до 3,62 доларів США.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно із частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 вказаного Кодексу, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому колегія суддів враховує наступне.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У статті 57 вказаного Кодексу закріплені правила застосування методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Згідно з ч. 1 цієї статті, митна вартість визначається за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Приписами 2 - 5 частин статті 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р., у графі 33 рішення, крім іншого, зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару, митний орган повинен був навести в ньому обґрунтування неможливості послідовного застосування попередніх методів визначення митної вартості товарів, що ним зроблено не було.

Крім того, рішення про зміну вартості товару було прийняте лише на підставі наявності інформації щодо раніше визначених митних вартостей подібних товарів, в той час, як надані документи не містили будь-яких розбіжностей чи неточностей, та також надано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Дана правова позиція узгоджується з рішенням Верховного Суду України від 3.07.2012р., яке відповідно до статті 244 2 КАС України є обов'язковим для застосування судами.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України з рахунків ГУ Державної казначейської служби України в м. Севастополі на користь ОСОБА_4 надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 24855,02 грн., то суди першої та апеляційної інстанції дійшли неправильних висновків, задовольнивши їх.

В рішенні Верховного Суду України, висловленою у рішенні від 12.11.2014р. у справі № 21-201а14 зазначено:

«Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані.Зокрема, згідно із частинами першою-четвертою статі 301 МК повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до БК та ПК. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку. Відповідно до пунктів 43.1-43.5 статті 43 ПК помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. За змістом пункту 2 Порядку повернення коштів цей Порядок на виконання вимог статті 43 ПК визначає процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів. Згідно з абзацами першим, другим, дванадцятим пункту 1, пунктами 2, 3, 4 розділу ІІІ Порядку повернення коштів для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України платника - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів. Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом ДМСУ та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок взаємодії), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом ДМСУ.

Згідно з пунктом 1 Порядку взаємодії взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентуються правилами цього Порядку.

За пунктами 2, 3 Порядку взаємодії повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформлюється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Платник подає заяву про повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку повернення коштів.

Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

За Порядком взаємодії основною умовою повернення коштів є обов'язкова їх сплата та зарахування на рахунки відповідного бюджету.

Згідно з частиною другою статті 45 БК центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Системний аналіз наведених норм права в контексті конкретних обставин справи дає підстави для такого висновку. У разі незгоди з рішенням чи дією митних органів з питань: перевірки достовірності документів, що підтверджують країну походження товару, який переміщується на митну територію України; визначення, призначення, заявлення, з'ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості; митного контролю і митного оформлення, декларант (суб'єкт господарювання, підприємство) може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.

Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у

статті 301 МК, статті 43 ПК і статті 45 БК, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митним органом, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. Цей порядок не передбачає повернення помилково та/або надміру сплачених обов'язкових платежів у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) і з здійсненням судового контролю над рішеннями, діями чи бездіяльністю митних органів з питань, пов'язаних з розмитненням і справлянням митних платежів.»

Отже, суди дійшли передчасних висновків, задовольнивши дану позовну вимогу.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 231, 254 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Севастопольської митниці Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013р. скасувати в частині стягнення з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунків Головного управління Державної казначейської служби України у м. Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 9, код ЄДРПОУ 38022717) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, 99008, код ЄДРПОУ НОМЕР_1), надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 24855,02 грн. (Двадцять чотири тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять гривень дві копійки).

Відмовити у задоволенні позову в цій частині.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз