Рішення

від 17.02.2015 по справі 910/8256/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2015Справа №910/8256/13 Колегія суддів у складі головуючого судді Мудрого С.М., суддів Головіної К.І., Сівакової В.В., розглянувши справу

за позовом першого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі

1) Міністерства інфраструктури України

2) Державного територіально-галузевого об'єднання Південно-Західна залізниця

до дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд № 707"

про стягнення 1 925 156,42 грн.

Представники сторін:

від прокуратури: Жовтун Н.Б. - службове посвідчення № 019901 від 21.08.2013 року;

від позивача-1: Матюха О.Ю. - представник за довіреністю № 5803/15/10-4 від 03.06.2014 року;

від позивача-2: Слободянюк Ю.М. - представник за довіреністю № 1876-ЖО від 08.05.2013 року;

від відповідача: Поліщук О.М. - представник за довіреністю б/н від 28.08.2014 року;

Тихонов О.Ю. - представник за довіреністю № ю/н від 02.02.2015 року.

ВСТАНОВИЛА:

Перший заступник прокурора міста Києва звернувся в інтересах держави з позовом до господарського суду міста Києва в особі: Міністерства інфраструктури України" та Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця" до дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд № 707" про стягнення основного боргу в сумі 1 835 212,61 грн., пені в сумі 74 953,17 грн., 3% річних у розмірі 14 990,64 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 04.07.2013 року позов задоволено повністю, стягнуто з дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд № 707" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця" 1 835 212,61 грн.- основного боргу, 74 953,17 грн.- пені, 14 990,64 грн. - 3% річних. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд № 707" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення до Державного бюджету України 38 503,13 грн.- судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 року апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд № 707" задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2013 у справі № 910/8256/13 скасовано частково і прийняти нове рішення. Позов задоволено частково. Стягнуто з дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд № 707" на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" 1 835 212,61 грн. основного боргу, 74 198,97 грн. пені, 14 839,80 грн. 3% річних. Стягнуто з дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд № 707" до Державного бюджету України 38 485,03 грн. судового збору. В решті позову відмовлено. Стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на користь дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд №707" 9,05 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2013 року касаційну скаргу дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд № 707" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 року у справі №910/8256/13 задоволено. Рішенням господарського суду м. Києва від 04.07.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 року у справі №910/8256/13 скасовано. Справу №910/8256/13 передано до господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Розпорядження В.о. керівника апарату господарського суду м. Києва від 26.12.13 року, відповідно д п. 2.10. рішення зборів господарського суду м. Києва від 03.02.11 р. (оформленого протоколом № 1 від 03.02.11 р.) та п. 3.1.13. Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/8256/13.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.12.2013 року прийнято справу до провадження, призначено розгляд справи на 28.01.2014 року.

У судових засіданнях оголошувалась перерва для вирішення спору мирним шляхом.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.02.2014 року відкладено розгляд справи на 11.03.2014 року для вирішення спору мирним шляхом.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.03.2014 року відкладено розгляд справи на 17.03.2014 року для вирішення спору мирним шляхом.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.03.2014 року призначено колегіальний розгляд справи № 910/8256/13.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду м. Києва Бойка Р.В. від 19.03.2014 року розгляд справи № 910/8256/13 доручено здійснювати колегіально у складі: головуючий суддя Мудрий С.М., судді Головіна К.І., Сівакова В.В.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.03.2014 року призначено розгляд справи на 07.04.2014 року.

03.04.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва прокурор подав заяву про збільшення розміру позовних вимог.

07.04.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав заперечення на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.04.2014 року відкладено розгляд справи на 12.05.2014 року

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.05.2014 року відкладено розгляд справи на 19.05.2014 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.05.2014 року задоволено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів. Продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів. Задоволено клопотання представника відповідача про призначення експертизи, зупинено провадження у справі № 910/8256/13 до проведення судової бухгалтерсько-технічної та економічної експертизи, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз.

Супровідним листом господарського суду м. Києва від 06.06.2014 року матеріали справи направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

24.09.2014 року до відділу діловодства господарського суду м. Києва від Київського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта за результатами проведення судово-економічної № 7743/14-45 від 22.09.2014 року.

14.01.2015 року до відділу діловодства господарського суду м. Києва надійшли матеріали справи № 910/8256/13 та висновок експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 7741/7742/14-42 від 26.12.2014 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.01.2015 року поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.02.2015 року.

02.02.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав пояснення по справі.

03.02.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач 2 подав пояснення по справі.

В судовому засіданні 03.02.2015 року оголошено перерву до 17.02.2015 року.

17.02.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав довідку по справі.

В судовому засіданні 17.02.2015 року прокурор підтримав подану 03.04.2014 року заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 2 139 433,22 грн., пеню в розмірі 156 149,32 грн., три проценти річних в розмірі 76 667,91 грн., індекс інфляції в розмірі 23 533,77 грн., а всього 2 395 794,22 грн.

Представник позивача 1 позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Представник позивача 2 позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Представники відповідачів заперечували проти позову та просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як вбачається з заяви про збільшення позовних вимог, позивачем крім збільшення позовних вимог заявлено нову вимогу, а саме: щодо стягнення індексу інфляції в розмірі 23 533,77 грн.

У зв'язку з чим, судом не приймається дана заява в частині нової вимоги.

В іншій частині подана позивачем заява про збільшення позовних вимог приймається до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням поданої заяви.

Заслухавши пояснення представників прокуратури, позивачів та відповідачів, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

05.07.2011 року між дочірнім підприємством "Електромонтажний поїзд №707" (підрядник) та Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" (субпідрядник) укладено договір субпідряду № 25/07.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, договір від 05.07.2011 року за №25/07 є примірником ДП "Електромонтажний поїзд №707" та в Державному територіально-галузевому об'єднанні "Південно-Західна залізниця" він зареєстрований за №ПЗ/БМП-392-116596/НЮ від 23.09.2011року.

Відповідно до п.1.1 договору, підрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується виконати у встановлений строк будівельно-монтажні роботи з влаштування контактної мережі для електрифікації об'єкту Південної залізниці (надалі - роботи), відповідно до проектно-кошторисної документації. Підрядник зобов'язується надати субпідряднику обсяги робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, необхідні матеріали та обладнання, прийняти та оплатити виконані роботи.

Частиною 1 статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.2 статті 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до п. 2.1 договору, початок робіт - протягом 10-ти днів з дня підписання договору та виконання зобов'язань з передачі проектно-кошторисної документації, необхідних матеріалів, обладнання.

Пунктом 2.2 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 23.04.2012 до договору № 25/07 передбачено, що завершення робіт - грудень 2012 року з правом дострокового виконання.

Відповідно до пункту 2.3 договору, роботи виконуються поетапно.

Пунктами 3.1, 3.2 договору передбачено, що ціна договору з розшифровкою витрат наведена у розрахунку договірної ціни та становить 52 712 435,00 грн., в тому числі ПДВ - 8 785 405,83 грн.; договірна ціна є динамічною і може бути змінена шляхом укладання додаткової угоди в разі зміни обсягів і складу робіт, вартості матеріальних ресурсів проти врахованих у момент укладання договору, прийняття нових нормативних актів, що впливають на вартість робіт.

Пунктом 2.5 договору встановлено, що роботи вважаються завершеними після підписання сторонами акта приймання виконаних підрядних робіт.

Згідно з пунктом 14.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 до договору, договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2012р.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань за договором № 25/07 в матеріалах справи наявні акти, а саме:

- № 1 приймання виконаних підрядних робіт за кошторисом № 4-1-5 Контактна мережа та лінія ДПР на ст. Лозова (Середній парк) за серпень 2012р. на загальну суму вартості робіт 53 268,00 грн.;

- № 3 приймання виконаних підрядних робіт за кошторисом № 4-1-9 Контактна мережа та лінія ДПР на ст.Лозова (Донецький парк) за серпень 2012р. на загальну суму вартості робіт 137 772,00 грн.;

- № 1 приймання виконаних підрядних робіт за кошторисом № 4-1-13 Контактна мережа та лінія ДПР на ст.Лозова (Головні колії та Азовський парк) за грудень 2012р. на загальну суму вартості робіт 1 807 353,48 грн.

Згідно із вищепереліченими актами, ДТГО "Південно-Західна залізниця" виконала роботи на загальну суму 1 998 393,40 грн., а ДП "Електромонтажний поїзд №707" їх прийняв. Зазначені акти складені без зауважень, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Статтею 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її в разі виявлених допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі; замовник, який прийняв роботи без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки); якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника; у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Відповідно до п.п.6.1.1 - 6.1.3 договору, відповідач має право здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконаних робіт проектам і кошторисам; перевіряти хід і якість виконаних робіт, а також якість матеріалів, що використовуються; перевіряти правильність, своєчасність та повноту ведення виконавчої документації.

Проте, як вже зазначалось, відповідачем підписані вищезазначені акти приймання виконаних підрядних робіт без зауважень та претензій, в тому числі й щодо об'ємів, виконаних другим позивачем, робіт.

Згідно із ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2012р., підписаний сторонами та скріплений відбитком печатки, так само як і акти №№ 1 та 3 за серпень 2012р., є належними доказами у справі № 910/8256/13 та підлягають оцінці нарівні із іншими доказами у порядку, встановленому статтею 43 ГПК України.

Суд не погоджується з твердження відповідача про те, що акт не є документом в розумінні акту приймання виконаних робіт.

Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В статті 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки відповідач, не зважаючи на невідображення в акті № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2012р. обсягу виконаних робіт, які приймаються (не містить шифр та номер позиції по нормативу), зазначений акт підписав та скріпив відбитком печатки без претензій та зауважень, то, відповідно, відповідач погодився із всіма наявними даними вищезгаданого акту.

Відповідно до п.4.2 договору, розрахунки здійснюються підрядником протягом 30 банківських днів після підписання сторонами актів приймання окремих етапів робіт. Розрахунки проводяться за фактично виконані фізичні об'єми з врахуванням фактичної вартості використаних матеріалів, що погоджується підрядником.

Остаточні розрахунки між субпідрядником та підрядником проводяться протягом 10 банківських днів з дати підписання акту приймання виконаних підрядних робіт.

Як стверджується у позовній заяві, станом на 17.01.2013 заборгованість відповідача по оплаті виконаних робіт склала суму 1 885 212,61 грн., однак, платіжним дорученням № 2065625 від 30.01.2013 року перераховано другому позивачу лише суму 50 000,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить суму 1 835 212,61 грн.

Відповідно до ч.1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З акту № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2012 року вбачається, що як другий позивач так і відповідач, не зазначили дату підпису цього акту. У позовній заяві вказується про те, що прострочення відповідачем обов'язку здійснити остаточний розрахунок за виконані роботи почався з 17.01.2013 року, тобто, виходячи з того, що зазначений акт підписано сторонами в останній робочий день грудня 2012 року.

Однак, із вказаним не погоджується відповідач, хоча доказів на підтвердження того, що згаданий акт підписано сторонами пізніше, до матеріалів справи не надав.

Оскільки відповідач є стороною за актом № 1 за грудень 2012 року, у зв'язку з чим на ньому також лежить обов'язок належного його оформлення, у тому числі із зазначенням дати підписання; доказів того, що вказаний акт підписано пізніше ніж про це вказує другий позивач, відповідачем не надано, хоча згідно із ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, таким чином, є підстави для висновку про те, що акт за грудень 2012 року складено 31.12.2012 року, у зв'язку з чим, відповідно до п.4.5 договору № 25/07, строк виконання зобов'язання відповідача здійснити остаточні розрахунки з другим позивачем настав 02.01.2013 року та сплив 16.01.2013 року.

Під час розгляду справи прокурором подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій крім збільшення штрафних санкцій, також збільшено суму основного боргу в обґрунтування чого зазначено, що ДТГО "Південно-Західна залізниця" під час перевірки взаєморозрахунків виявлено помилку в бухгалтерському обліку, яка призвела до неправильного розрахунку (зменшення) суми позову. До суми позову не включено 304 220,61 грн. до складу яких входять оплати дочірнім підприємством "Електромонтажний поїзд №707" платіжними дорученнями №20628 від 07.12.2012 на суму 200 000,00 грн. та №2065625 від 28.12.2013 на суму 50 000,00 грн. згідно іншого договору. Також, при розрахунку позову враховувались акти виконаних робіт, які не мають відношення до договору субпідряду №25/07 від 05.07.2011. У зв'язку з чим, заборгованість відповідача по договору субпідряду фактично становить 2 139 433,22 грн.

Як встановлено судом та вбачається з наявних в матеріалах справи доказів в платіжному дорученні №20628 від 07.12.2012 року на суму 200 000,00 грн. призначенням платежу є «оплата за будівельно-монтажні роботи згідно дог. №30/08 від 30.08.12р .», а в платіжному дорученні №2065625 від 28.12.2013 року на суму 50 000,00 грн. - «оплата за послуги згідно дог. №30/8 від 30.08.12р .».

Проте, встановити недонарахування позивачем 2 відповідачу основної заборгованості в розмірі 54 220,61 грн. по актам виконаних робіт, які не мають відношення до договору субпідряду №25/07 від 05.07.2011 року (ПЗ/БМП-392-116596/НЮ від 23.09.2011 року) не вдається за можливе, оскільки надано акти №1,2,3 за липень 2012 року, №2, 4 за серпень 2012 року, які підписані та укладені сторонами на виконання умов договору №25/07 ПЗ/БМП-392-116596/НЮ від 23.09.2011 року та не є предметом спору.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по договору підлягають частковому задоволенню в розмірі 2 085 212,61 грн.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 156 149,31 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.10.3 договору, у випадку прострочення терміну оплати платежів з вини підрядника (за винятком утримання сум на час усунення субпідрядником виявлених недоліків), вказаних в п.4.2 цього договору, підрядник зобов'язується сплатити субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше 10 % від загальної суми цього договору.

Згідно з п.10.4 договору нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені:

Сума боргу грн..Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 2 085 212,61 17.01.2013 - 09.06.2013 144 7.5000 % 123398,88 2 085 212,61 10.06.2013 - 15.07.2013 36 7.0000 % 28793,07

За перерахунком суду загальний розмір пені становить 152 191,95 грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 152 191,95 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 3 957,37 грн. не підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних в розмірі 76 667,91 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок трьох процентів річних:

Сума боргу грнПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 2 085 212,61 17.01.2013 - 28.03.2014 436 3 % 74 724,88 За перерахунком суду загальний розмір 3% річних становить 74 724,88 грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 74 725,88 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1 943,03 грн. не підлягає задоволенню.

Судом не береться до уваги висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №7743/14-45 від 22.09.2014 року та висновок експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експерти №7741/7742/14-42 від 26.12.2014 року, оскільки в першому висновку судовим експертом не враховано, зокрема, що 200 000,00 грн. сплачені відповідачем позивачу 2 платіжними дорученнями №20628 від 07.12.2012 року на виконання умов договору №30/08 від 30.08.12р., а не умов договору №25/07 від 05.07.2011р. А, в другому - судовим експертом перевірено вартість виконання робіт по актам виконаних робіт №9 за березень 2012 року, №1 за квітень 2012 року та за травень 2012 року, які не були предметом розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 5 статті 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Стаття 43 ГПК України передбачає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В п. 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012 року роз'яснено, що у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Ціна позову становить 2 372 250,45 грн., отже, сума судового збору за подання даного позову має складати 47 445,01 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно з п.4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013 року, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

За таких обставин, з відповідача стягується судовий збір в доход Державного бюджету України в сумі 46 242,58 грн. та з позивача 2 в розмірі 1 202,43 грн.

Відповідно до платіжних доручень №683 від 25.07.2014 року та №808 від 19.08.2014 року відповідачем за проведення судової експертизи сплачено 12 546,00 грн.

Оскільки, позовні вимоги задоволені частково, тому витрати по сплаті судової експертизи в розмірі 317,40 грн. підлягають стягненню з позивача 2 на користь відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст. 34, ч.5 ст. 42, ст. 43, 44, ч.2 ст. 49 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд № 707" (03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 150-А, офіс 95; ідентифікаційний код: 33936276) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6; ідентифікаційний код: 04713033) 2 085 212 (два мільйони вісімдесят п'ять тисяч двісті дванадцять) грн. 51 коп., основного боргу, 152 191 (сто п'ятдесят дві тисячі сто дев'яносто одна) грн. 95 коп. пені, 74 724 (сімдесят чотири тисячі сімсот двадцять чотири) грн. 88 коп. - 3% річних.

3. Стягнути з дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд № 707" (03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 150-А, офіс 95; ідентифікаційний код: 33936276) в доход Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 46 242 (сорок шість тисяч двісті сорок дві) грн. 58 коп.

4. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6; ідентифікаційний код: 04713033) в доход Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 202 (одна тисяча двісті дві) грн. 43 коп.

5. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ідентифікаційний код: 04713033) на користь дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд № 707" (03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 150-А, офіс 95; ідентифікаційний код: 33936276) витрати за проведення судової експертизи в розмірі 317 (триста сімнадцять) грн. 40 коп.

6. В іншій частині позову відмовити.

7. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 26.02.2015 року.

Головуючий суддя С.М. Мудрий

Судді К.І. Головіна

В.В. Сівакова