Ухвала

від 25.02.2015 по справі 826/9837/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9837/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скачок Т.О. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Кримський титан» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Кримський титан» до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, третя особа: Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Кримський титан» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим (далі - відповідач), третя особа: Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000312207, № 0000322207, № 0000302207, № 0000292207 від 21.02.2014 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 19 вересня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2014 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Красноперекопською ОДПІ ГУ Міндоходів в АРК проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Кримський титан» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з платником податків ТОВ «Еко тест» за період з жовтня 2010 року по вересень 2013 року, у зв'язку з чим складено акт від 27.01.2014 року № 68/22.7/32785994 (надалі - акт перевірки).

На підставі викладеного вище, Красноперекопською ОДПІ ГУ Міндоходів в АРК прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.02.2014 року:

№ 0000302207, яким ПрАТ «Кримський титан» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 7 323,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3 661,50 грн.;

№ 0000292207, яким ПрАТ «Кримський титан» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 47 454,00 грн.;

№ 0000322207, яким ПрАТ «Кримський титан» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем - 11 842,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5 921,00 грн.;

№ 0000312207, яким ПрАТ «Кримський титан» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі: сума завищення бюджетного відшкодування всього - 4 623,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) - 2 311,50 грн.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами виявлених порушень з боку ПрАТ «Кримський титан» в звітних (податкових) періодах з І квартал 2012 року по ІІІ квартал 2013 року.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України).

Приписами абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статусу первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. Неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абз. 1 та 2 п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз. 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379 на виконання положень ст. 201 ПК України затверджено Порядок заповнення податкової накладної, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1333/20071 (який набрав чинності 16.12.2011 року та втратив чинність 01.03.2014 року) (надалі - Порядок № 1379).

Відповідно до п. 5 Порядку № 1379, сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України та Порядком № 1379 визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, а саме, це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ.

Нормативно-правовим актом, який встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), є наказ Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, яким затверджено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредит формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними податковими накладними та первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

Як було зазначено вище, підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став факт виявлених відповідачем порушень податкового законодавства з боку позивача при взаємовідносинах з ТОВ «Еко тест».

Фінансово-господарські операції позивача з ТОВ «Еко тест» ґрунтувалися на підставі договору № 86/В про надання послуг від 02.02.2012 року, копія якого наявна у матеріалах справи.

Предмет договору сторони визначили наступним чином: Замовник (Філія «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський титан») доручає, а Виконавець (ТОВ «Еко тест») приймає на себе зобов'язання по виконанню протягом встановленого в договорі період послуг по технічному обслуговуванню відомчої автоматичної телефонної станції Меридіан 1 Опція 81С. Роботи по технічному обслуговуванню включають: профілактичні перевірки, передбачені заводом-виготівником; зміна установок, необхідність в яких виникає в процесі експлуатації; перепрограмування устаткування при змінах в системі зв'язку; виявлення непрацездатного устаткування; заміна устаткування, що відмовило в процесі експлуатації; ремонт непрацездатного устаткування.

Також, сторони погодили, що даний договір набуває чинності з 01 січня 2012 року і діє до 31 грудня 2012 року.

Згідно наявних у матеріалах справи копій додаткових угод №1 від 29.12.2012 року та №2 від 31.12.2013 року до договору № 86/В від 02.02.2012 року, сторони погодили, що сума цього Договору складається з суми вартості всіх послуг, наданих Виконавцем, відповідно до цього Договору на протязі всього строку його дії, але не більше 154 тис. грн. та визначили, що даний Договір набуває чинності з 01 січня 2012 року по діє до 31 грудня 2014 року.

На підтвердження фактичності (реальності) фінансово-господарських операцій ПрАТ «Кримський титан» з ТОВ «Еко тест» позивачем надано до суду копії наступних первинно-облікових документів: акти здачі-прийомки виконаних робіт до рахунків-фактур; податкові накладні; копії платіжних доручень.

Дослідивши первинні документи, суд дійшов висновку про не підтвердження реальності (товарності) вищезазначеної фінансово-господарської операції, з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту вказаних вище актів здачі-прийомки виконаних робіт, останні складені сторонами на підставі рахунків (рахунків-фактур), але копій останніх на вимогу суду, викладених в ухвалі суду першої інстанції від 14.07.2014 року, не надано, а також не зазначено про причини неможливості їхнього подання.

Наявні у матеріалах справи копії платіжних доручень, наданих в якості доказів оплати наданих позивачу за умовами договору № 86/В від 02.02.2012 року послуг, не містять відбитків печатки та підпису уповноваженої особи банку, на підтвердження переведення вказаних грошових коштів на рахунок контрагента - ТОВ «Еко тест». Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 14.07.2014 року позивачем не надано суду копії виписки з банківського рахунку ПрАТ «Кримський титан», на підтвердження оплати товарів (робіт/послуг) за оспорюваними господарськими операціями з ТОВ «Еко тест» (з відмітками банку) або докази наявності у позивача кредиторської заборгованості з вказаних господарських операцій, а також не зазначено про причини неможливості їхнього подання.

На виконання вимог ухвали суду від 14.07.2014 року позивачем не надано суду, а також не зазначено про причини неможливості їхнього подання доказів наявності у осіб, які від імені позивача підписували первинні документи за результатами господарських операцій з ТОВ «Еко тест» (належним чином завірені копії довіреностей, витягу з журналу довіреностей тощо) та копії положення, на підставі якого діє філія «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПАТ «Кримський титан».

Позивачем не надано суду, а також не зазначено про причини неможливості подання на виконання вимог ухвали суду від 14.07.2014 року доказів подальшої реалізації товарів (робіт/послуг), придбаних у ТОВ «Еко тест» за перевіряємий період (належним чином завірені копії договорів, рахунків-фактур, видаткових накладених (актів прийому-передачі), податкових накладених, виписок з банківського рахунку позивача тощо).

Таким чином, позивачем не доведено існування розумної економічної причини (ділової мети) при здійсненні досліджуваної фінансово-господарської операції з ТОВ «Еко тест».

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи висновки суду щодо оспорюваних фінансово-господарських операцій, за результатами яких не встановлено реальності (товарності) здійснення останніх, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість та законність донарахування ПрАТ «Кримський титан» грошових зобов'язань оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Кримський титан» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Старова Н.Е.