Ухвала

від 17.02.2015 по справі 17/301

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

17.02.2015Справа № 17/301

За скаргою Державного підприємства "Вугілля України"

на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

За позовом Державного підприємства "Донецька залізниця"

до Державного підприємства "Вугілля України"

третя особа Державна адміністрація залізничного транспорту України "Укрзалізниця"

про стягнення 621 478 424, 17 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від стягувача: не з'явився

Від боржника (скаржника): Андрусенко Ю.С. (дов.)

Від третьої особи: не зявився

Від вдвс: Рубель І.В. (дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Вугілля України"про стягнення 621 478 424,17 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2010 року у справі № 17/301 позовні вимоги Державного підприємства "Донецька залізниця" задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Вугілля України" на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" 581 692 176,36 грн. основного боргу, 10 000 000,00 грн. пені, 4 837 669,92 грн. трьох процентів річних, 949 555,90 грн. інфляційних збитків, 25 500,00 грн. витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 10 052,64 грн. витрат, пов'язаних з оплатою експертного дослідження; в іншій частині позову відмовлено.

17.02.2011р. на виконання рішення Господарського суду міста Києва № 17/301 від 08.11.2010р. видано відповідний наказ.

10.12.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Державного підприємства "Вугілля України" надійшла скарга на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Відповідно до супровідного листа Господарського суду міста Києва №06-10/7282 від 09.12.2014р. до Київського апеляційного господарського суду, відповідно до ст.106 Господарського процесуального кодексу України, направлено апеляційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2014р. по справі №17/301 за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" до Державного підприємства "Вугілля України" про стягнення 621 478 424,17 грн., разом із матеріалами справи.

Станом на 11.12.2014р. матеріали справи №17/301 за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" до Державного підприємства "Вугілля України" про стягнення 621 478 424,17 грн. до Господарського суду міста Києва не повертались.

Відповідно до п. 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. за № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі ж якщо заяви про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення, зміну способу та порядку його виконання, скарги на дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби тощо чи скарга або зустрічна позовна заява надійшли до місцевого господарського суду під час перебування матеріалів справи у суді вищої інстанції, то місцевий господарський суд виносить ухвалу про відкладення вирішення питання про прийняття відповідної заяви (скарги) так само до повернення відповідних матеріалів із суду вищої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2014р. відкладено вирішення питання про прийняття скарги Державного підприємства "Вугілля України" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України до повернення матеріалів справи №17/301 з Київського апеляційного господарського суду.

Враховуючи те, що до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №17/301, ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2015р. призначено розгляд скарги Державного підприємства "Вугілля України" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на 17.02.2015р.

Представник скаржника (боржника) - Державного підприємства "Вугілля України" в судовому засіданні 17.02.2015р. надав пояснення щодо скарги Державного підприємства "Вугілля України" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, просив суд її задовольнити.

Представник стягувача - Державного підприємства "Донецька залізниця" в судове засідання 17.02.2015р. не з'явився.

Представник третьої особи - Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" в судове засідання 17.02.2015р. не з'явився.

Представник відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в судовому засіданні 17.02.2015р. надав суду відзив та копії матеріалів виконавчого провадження №ВП 24887365 з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2011р. у справі №17/301.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

В судовому засіданні 17.02.2015р., суд, розглянувши скаргу на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, заслухавши пояснення представника скаржника та представника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, встановив наступне.

Обґрунтовуючи скаргу, скаржник посилається на те, що відповідно до даних офіційного сайту ДП "Донецька залізниця" магістраль Донецької залізниці пролягає по території Донецької, Луганської, частково Запорізької, Дніпропетровської та Харківської областей. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 595, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, до переліку яких віднесено м. Донецьк.

Відповідно до пункту 1 постанови Національного Банку України від 06.08.2014 року № 466, підлягають призупиненню здійснення банками України усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою.

Таким чином, оскільки, ДП "Донецька залізниця" знаходиться в населеному пункті - м. Донецьк, на території якого здійснюється антитерористична операція та на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, ДП "Донецька залізниця" не припинило свою діяльність у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій області, що унеможливлює перерахування ДП "Вугілля України" коштів, відповідно до постанови Національного Банку України від 6 серпня 2014 року № 466, держаний виконавець не повинен був накладати арешт на кошти "Вугілля України"та у відповідності до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" мав звернутись до суду із заявою про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2011р. у справі №17/301 до моменту повернення м. Донецьк під контроль органів державної влади.

З огляду на вищевикладене, скаржник просить суд, скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України Сіщука В.В. від 28.11.2014р. про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження №24887365.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до вимог ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999р., державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 вищевказаного Закону України, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

З матеріалів виконавчого провадження встановлено, що у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на виконанні перебуває виконавче провадження ВП № 24887365 відкрите 03.03.2011р. на підставі наказу № 17/301 виданого Господарським судом міста Києва 17.02.2011р.

Нормами Закону України "Про виконавче провадження" передбачено право державного виконавця з метою примусового виконання рішення накласти арешт на рахунки у банках чи інших фінансових установах.

Так, у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника та арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах (п. 1 ч. 2 ст. 11, п. п. 5, 6 ч. 3 ст. 11 Закону).

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Згідно з ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999р., арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Частиною четвертою статті 57 вказаного Закону, на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

28.11.2014р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Сіщуком В.В. винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках: код фінансової установи: 300142, назва фінансової установи: ПАТ "УКРІНБАНК", номер рахунку: 26002001100390, код валюти рахунку: 840, код фінансової установи: 300142, назва фінансової установи: ПАТ "УКРІНБАНК", номер рахунку: 26002001100390, код валюти рахунку: 980 та накладено арешт на кошти на всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, що належать боржнику - ДП "Вугілля України".

Не підлягають стягненню в порядку, встановленому цим Законом: кошти, що перебувають на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки"; суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості (клас 30.11 група 30.1 розділ 30, клас 33.15 група 33.1 розділ 33 КВЕД ДК 009:2010), отримані від замовників морських, річкових суден, інших плавучих засобів та суднової техніки, суднових двигунів, суднових приладів і оснащення або від замовників ремонту, модернізації морських, річкових суден, інших плавучих засобів та суднової техніки, суднових двигунів, суднових приладів і оснащення, а також кошти у вигляді кредитів, які зазначені підприємства спрямовують на фінансування будівництва або ремонту морських, річкових суден, а також на виготовлення або ремонт суднової техніки, суднових двигунів, суднових приладів і оснащення, що перебувають на окремих рахунках зазначених підприємств (ч. 5 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження").

Враховуючи приписи ст.ст. 11, 52, 57, 65 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 28.11.2014 р. діяв в межах наданих йому повноважень та у відповідності до вимог цього Закону, будь-яких обмежень щодо накладення арешту на рахунки боржника положення згаданого Закону не містять.

При цьому, судом враховано, ДП "Донецька залізниця" є стягувачем у виконавчому провадженні ВП № 24887365 відкритому у відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, що знаходиться у місті Києві, а обставини, якими скаржник обґрунтовує свою скаргу, не позбавляють можливості скаржника належним чином виконувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2010 р. у справі № 17/301 та сплачувати заборгованість згідно із графіком розстрочення встановленою ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2012 р. по справі №17/301 на рахунки вказані в платіжних вимогах.

Відповідно до п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012р. за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає доводи скаржника необґрунтованими та відмовляє у задоволенні скарги Державного підприємства "Вугілля України" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні скарги Державного підприємства "Вугілля України" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у повному обсязі.

Ухвала набирає законної сили з моменту винесення та може бути оскаржена у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Суддя О.В. Гулевець