Постанова

від 12.02.2015 по справі 804/177/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2015 р. Справа № 804/177/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С. при секретарі - Летучій Г.І. за участю: представника позивача - Вошколуп В.Г. представника відповідача - Малютіної В.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами проведеної документальної позапланової перевірки ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00190928) з питань правомірності декларування від'ємного значення з ПДВ за травень, липень 2014 року, та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ по деклараціях за червень, серпень 2014 року було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.12.2014 р. № 0000484702.

Позивач вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають дійсності, а винесене на їх підставі податкове повідомлення-рішення таким, що порушує норми чинного законодавства. За таких обставин, позивач просив суд: скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів від 12.12.2014 р. № 0000484702, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за серпень 2014 розмірі 42 848 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 21 424 грн.

В судовому засіданні представник позивача пред'явлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засідання пред'явлені позовні вимоги не визнала та зазначила, що відповідно до додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 42 848,72 грн. по податковим накладним отриманим від ПАТ «Стахановський завод феросплавів» (код за ЄДРПОУ 186513). Згідно даних АІС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань ПАТ «СЗФ» за липень 2014 року становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за липень 2014 року ПАТ «СЗФ» до ДПІ у м.Донецьку не надано та не задекларувало свої податкові зобов'язання. Таким чином, перевіркою ПАТ «ОГЗК» встановлено порушення п.185.1. ст.185, п.187.1. ст.187, п.198.6. ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту за липень 2014 року на суму ПДВ в розмірі 42 848,72 грн., а тому представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00190928) зареєстровано виконавчим комітетом міської ради м.Орджонікідзе, Дніпропетровської області 15.12.1995 року реєстраційний №12311200000000044, реєстрація від 13.03.2007 року №12311060005000044 та перебуває на обліку в Спеціалізованій Державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів.

В судовому засіданні встановлено, що у період з 29.10.2014 року по 18.11.2014 року посадовою особою контролюючого органу, на підставі пп.75.1. ст.75, п.78.1.8. п.78.1. ст.78 ПК України, п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1238 «Про запровадження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку» та згідно наказу про призначення перевірки № 600 від 24.11.2014 року була проведена документальна позапланова перевірка ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» (код за ЄДРПОУ 00190928) з питань правомірності декларування від'ємного значення з ПДВ за травень, липень 2014 року, та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ по деклараціях за червень, серпень 2014 року.

Порушення встановлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті № 651/28-01-47-02/00190928 від 25.11.2014 року, а саме: п.185.1. ст.185, п.187.1. ст.187, п.198.6., що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за липень 2014 року в сумі 42 848 грн., що в свою чергу призвело до завищення суми бюджетного відшкодування у серпні 2014 року в сумі 42 848 грн.

На підставі висновків акту перевірки №651/28-01-47-02/00190928 від 25.11.2014 року було винесено спірне податкове повідомлення рішення від 12.12.2014 року № 0000484702, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за серпень 2014 розмірі 42 848 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 21 424 грн.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 12.12.2014 року №0000484702 є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «Стахановський завод феросплавів» та ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» укладено договір № 185 від 06.06.2012 року на постачання коксового дріб'язку.

На виконання вказаного договору ПАТ «СЗФ» у липні 2014 року здійснило постачання товару адресу ПАТ «ОГЗК», що підтверджується залізничними накладними, рахунками, прибутковими ордерами, які були надані для перевірки та копії яких наявні в матеріалах справи.

Отриманий від ПАТ «СЗФ» товар був використаний ПАТ «ОГЗК» в своїй господарській діяльності - використано при виробництві готової продукції товариства у липні 2014 року.

Спрямованість вказаного договору та проведених операцій на настання реальних наслідків підтверджується тим, що ПАТ «ОГЗК», в повній мірі відобразило проведені операції в своєму бухгалтерському та податковому обліку у липні 2014 року.

Так, ПАТ «ОГЗК» до перевірки були надані всі первинні документи, по взаємовідносинам із підприємством ПАТ «СЗФ», які були складені належним чином та відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підтверджують укладення та виконання зазначеного господарського договору відповідно до вимог чинного законодавства.

Разом із цим, як зазначено в акті перевірки, ПАТ «ОГЗК» з декларацією з ПДВ за липень 2014 року подало додаток № 8, в якому, відповідно до пункту 201.10. статті 201 ПК України, ПАТ «ОГЗК» заявило про відмову продавця товарів (ПАТ «СЗФ») надати податкову накладну щодо постачання товару 10.07.2014 року на суму 37 627,77 грн. без ПДВ, ПДВ на суму 7 525,55 грн., а також 12.07.2014 року на суму 39 145,77 грн. без ПДВ, ПДВ на суму 7 829,15 грн.

Причиною відмови в наданні належним чином оформленої податкової накладної є твердження ПАТ «СЗФ» про направлення таких податкових накладних на адресу ПАТ «ОГЗК», але вони товариством не отримані.

Так, в додатку № 8 до декларації з ПДВ за липень 2014 року ПАТ «ОГЗК» заявив про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, отриманих від ПАТ «СЗФ»: №9 від 03.07.2014 РОКУ на суму ПДВ 13 435,82 грн. та суму поставки 67 179 грн., а також № 14 від 05.07.2014 року на суму ПДВ 14 058,20 грн. та суму поставки 70 290,99 грн.

Відповідно до вимог п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування зобов'язань з податку за такою операцією.

Таким чином, відповідно до вимог п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, отримавши відмову ПАТ «Стахановський завод феросплавів» надати податкову накладну та у зв'язку з порушенням ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» скористалось своїм правом додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення цих сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Суд звертає увагу, що право платника податків на формування витрат в податковому обліку, на податковий кредит з ПДВ та бюджетне відшкодування цього податку, не залежить від податкового обліку інших платників податків, а залежить лише від дотримання вимог Податкового кодексу України самим платником, який це право реалізує.

При формування податкового кредиту з податку на додану вартість позивач керувався положеннями Податкового кодексу України.

У відповідності до п.198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За таких обставин, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні послуг сум податку на вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно з п.п.200.1.-200.3. ст.200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, що визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового періоду).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1. цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1. цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

З урахуванням зазначених положень попередніх пунктів ст.200 ПК України, п.200.4. ст.200 ПК України передбачає:

якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1. цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п.200.6. ст.200 ПК України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4. цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він надає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Суд вважає, що позивач керуючись наведеними нормами Податкового кодексу України, з урахуванням положень п.201.10. ст.201 ПК України, мало право віднести до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, які виникли в зв'язку із придбанням у ПАТ «СЗФ» товару для потреб власної господарської діяльності в липні 2014 року. А в серпні 2014 року, заявити суму до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Таким чином, господарські операції з поставки товару, які були здійснені ПАТ «ОГЗК» з контрагентом ПАТ «СЗФ» мали реальний характер, були оформлені та здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства, договірні зобов'язання були виконані сторонами відповідно до умов договору та були направлені на настання реальних наслідків - придбання товару для забезпечення потреб господарської діяльності позивача.

За таких обставин, позивачем було дотримано всі вимоги законодавства, а саме положення статей 138, 139, п.198.3. ст.198, пп.200.1.-200.6. ст.200, п.201.10. ст.201 ПК України при веденні податкового обліку та п.185.1. ст.185, п.187.1. ст.187, п.198.6. ст.198 ПК України, та не допускало завищення від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за липень 2014 року в сумі 42 848 грн., та відповідно не допускало завищення суми бюджетного відшкодування у серпні 2014 року в сумі 42 848 грн.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що винесене податкове повідомлення-рішення від 12.12.2014 року № 0000484702 є протиправним, а тому підлягає скасуванню з викладених вище підстав.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.12.2014 р. № 0000484702, прийняте Спеціалізованою Державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів.

Стягнути з Державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» витрати по сплаті судового збору в розмірі 182,7 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений 17 лютого 2015 року.

Суддя Кучма К.С.