Постанова
від 18.02.2015 по справі 826/20674/14
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 лютого 2015 року № 826/20674/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом малого державного підприємства «Інспекція та діагностика промислових споруд» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.12.2014року №0001032207, прийнятого ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Позовні вимоги позивач мотивує протиправністю оскаржуваного рішення, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зокрема, доводи податкового органу щодо відсутності у позивача права на податковий кредит, спростовується наявною у позивача та належним чином оформленою первинною документацією.

Відповідно до наявних в матеріалах справи запереченнях на адміністративний позов, відповідач посилається на неможливість контрагента позивача виконувати власними силами послуги, визначені договором, протягом липня 2014р., що свідчить про нереальність вчинення господарських операцій та у свою чергу, відсутності права позивача на формування податкового кредиту.

В судових засіданнях, представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання, не з'явився, про місце, час та дату розгляду справи був повідомленим належним чином.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу проведено документальну позапланову виїзну перевірку МДП «Індром» код ЄДРПОУ 14283622, з питань взаємовідносин з ТОВ «Брокбудкепітал», код ЄДРПОУ 37450960 за період з 01.07.14р. по 31.07.14р., за результатами якої складено акт від 03.12.14р. №33/1-22-07-14283622.

В ході проведення перевірки встановлено порушення МДП «Індром»: п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу, у зв'язку з чим завищено податковий кредит за перевіряємий період у розмірі 109566грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджету підсумками поточного звітного періоду (р.25 Декларації з ПДВ) на загальну суму 109566грн., а саме по періодах: у липні 2014року в сумі 109566грн.

На підставі акту перевірки від 03.12.14р. №33/1-22-07-14283622 ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.1.2014р. №0001032207, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 136958грн., з яких за основним платежем - 109566грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 27392грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач мав господарські відносини з ТОВ «Брокбудкепітал», код ЄДРПОУ 37450960, на підставі договору №2-02-14 від 12.02.2014р.

Як вбачається з положень договору №2-02-14 від 12.02.2014р., замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по розробці науково-технічної документації: «Розробити згідно календарного плану методичні основи забезпечення міцності безпеки трубопровідних систем та оболонкових елементів, включаючи багатошарові оболонки та труби з металів, композитів та полімерів на западинах удосконалення технології та засобів акусто-емісійного контролю для забезпечення геметичності комплексів трубопровідного обладнання в умовах тривалої експлуатації та можливих пульсацій них тисків робочого середовища».

Судом встановлено, що МДП «Індром» сформовано податковий кредит за рахунок ТОВ «Брокбудкепітал», код ЄДРПОУ 37450960, в сумі 109566,66грн.

На виконання вказаного договору, були виписані наступні акти прийому-передачі робіт: від 15.07.14р. №3; від 15.07.14р. №7; від 15.07.14р. №9; від 21.07.14р. №8; від 21.07.14р. №6; від 21.07.14р. №11; від 21.07 14р. №10 та виписано ТОВ «Брокбудкепітал» наступні накладні: від 15.07.14р. №272; від 15.07.14р. №273; від 15.07.14р. №271; від 21.07.14р. №313; від 21.07.14р. №312; від 21.07.14р. №311; від 21.07.14р.№314.

МДП «Індром» було сплачено кошти ТОВ «Брокбудкепітал» за наступними платіжними дорученнями: №306 від 15.07.2014р. - 91200,0грн.; №304 від 15.07.2014р. -9200,0грн.; №305 від 15.07.2014р. - 147000,0грн.; №309 від 21.07.2014р. - 98000,0 грн.; №308 від 21.07.2014р. - 109000,0грн.; №311 від 21.07.2014р.- 108000,0грн.; №310 від 21.07.2014р.-95000,0 грн.

Як вбачається з акту перевірки, найбільшими контрагентами-постачальниками «Брокбудкепітал» є ТОВ «Фінпромгруп «Діоніка», код 38517072, на обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, стан платника - «в стані переходу до іншої ДПІ», кількість працюючих - 10 осіб, податкові накладні не зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних; ПП «Гідро - Трейд», код 38672418, перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, стан « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

ТОВ «Брокбудкепітал» з численністю працюючих 11 чоловік (5 жінок, 6- чоловіків) за липень 2014 року було виконано наступні роботи: ремонт корівника за адресою Чернігівська обл., Куликівський р-н, с Ковчин; виконання електромонтажних робіт в ж. б. №10а Осокорки, м. Київ: виконання електромонтажних робіт за адресою вул. Академіка Заболотного 35, м. Київ: проектні роботи водопроводу та каналізації по вул. Здолбунівська. 7Г м. Києва; технічне обслуговування компресорних блоків; установку трансформатора в металоконструкцію; обтягування і перевірка моментів затягування різьбових з'єднань; перевірка елементів заземлення; будівельно-монтажні роботи по вул. Островського. 40 у м. Києві; будівельні роботи в м. Донецьку; будівельно-монтажні роботи за адресою м. Ялта, с. Оползнево; будівельно-монтажні роботи за адресою Києво - Святошинський р-н, с.Петрівське: влаштування побутової каналізації по вул. Златоусівській м. Києва; будівельні роботи за адресою Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин; будівництво блоку обслуговування на діл №24 у 3-му м/р-ні Дарницького р-ну м. Києва; прибирання підвалу від стоків; оздоблювальні роботи;брали участь у роботах з паспортизації та повторного обстеження об'єктів в областях західної України. Окрім того, протягом липня 2014 року ТО В «Брокбудкепітал» реалізовували: паливо котельне; імпортний товар: водонагрівачі Electrolux (код УКТЗЕД 8516101900) та кондиціонери (код УКТЗЕД 8415109000); компресори та манометри; підшипники; труби; шпали залізобетонні Ш6; запчастини для авто.

Разом з тим, податковий орган вказує, що відповідно до бази даних ІС «Податковий блок» та «Єдиний реєстр податкових накладних» встановлено, що по ланцюгу постачання у ТОВ «Брокбудкепітал» відсутні контрагенти - постачальники які б виконували субпідрядні роботи. У зв'язку з чим, ТОВ «Брокбудкепітал» не мало змоги виконувати власними силами вищеперераховані послуги протягом липня 2014 року, оскільки на підприємств працює 11 осіб з яких 5 жінок виконувалися широкого аспекту, а також відповідно до податкового блоку відсутні контрагенти які виконували субпідрядні роботи.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі -Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Витратами відповідно до пп.14.1.27. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визнається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигоду вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Крім того Вищим адміністративним судом України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. ( абзацу 2 п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що для формування податкового кредиту та витрат, необхідно мати первинні документи, які можуть довести реальність здійснення господарської операції, підтвердити факт використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Перевіривши дійсність господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Брокбудкепітал», суд приходить до висновку, що позивач мав всі правові підстави для формування податкового кредиту та витрат, з огляду на те, що надана позивачем документація у повній мірі відображає реальні наслідки, що наступили після укладення договорів та мають силу первинної документації в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".

Крім того, в обґрунтування законності спірного податкового повідомлення-рішення відповідач посилається на інформацію відносно контрагента позивача, зокрема, відсутності необхідних умов для ведення господарської діяльності, однак жодними доказами, доводи відповідача не підтверджено.

У податковому праві визначається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 року по справі № К/9991/74156/12.

Окрім вищевикладеного суд вважає за необхідне відзначити, що за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками/продавцями товару (послуг) податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару (послуг) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.07.2013 року по справі № К/800/27746/13.

Також, суд звертає увагу й на принцип індивідуальної юридичної відповідальності, що закріплений статтею 61 Конституції України.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини (надалі також - ЄСПЛ). Так, в пункті 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» ЄСПЛ дійшов такого висновку: «... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Вищенаведений висновок ЄСПЛ повторно підтвердив у рішенні по справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії». У пункті 23 даного рішення ЄСПЛ наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, суд прийшов до висновку, що у позивача були всі підстави для віднесення витрат пов'язаних із веденням господарської діяльності до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

За ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення, а тому останнє підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.12.2014року №0001032207, прийняте ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Судові витрати в сумі 273,92 грн. присудити на користь малого державного підприємства «Інспекція та діагностика промислових споруд» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов

Дата ухвалення рішення18.02.2015
Оприлюднено02.03.2015

Судовий реєстр по справі —826/20674/14

Ухвала від 03.04.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Троян Н.М.

Ухвала від 24.07.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Сірош М.В.

Ухвала від 11.06.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Сірош М.В.

Ухвала від 23.04.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Троян Н.М.

Ухвала від 02.04.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Троян Н.М.

Постанова від 18.02.2015

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Аблов Є.В.

Ухвала від 29.12.2014

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Аблов Є.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні