Рішення

від 11.02.2015 по справі 911/4614/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2015 р. Справа № 911/4614/14

За позовом ПАТ "КБ Південкомбанк", м. Донецьк

до ТОВ "Концерн Росавто-Україна", смт. Бородянка

третя особа Бурковська Віра Вікторівна, м. Київ

про стягнення 175 997 грн. 51 коп.

Суддя - Мальована Л.Я.

Представники:

позивач - не з'явився;

відповідач - не з'явився;

третя особа - не з'явився.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 175 997 грн. 51 коп. заборгованості, з яких: 148 000 грн. 00 коп. - сума основного боргу по договору про надання відновлювальної кредитної лінії №39К-51С від 26.06.2013 р., 16 197 грн. 73 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 11 799 грн. 78 коп. - пеня та проценти за користування кредитом.

Позивач в судове засідння не з'явився, про причини неявки не повідомив суд належним чином. Представник відповідача також в засідання суду не з'явився, але через загальний відділ суду подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що 26 червня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Південкомбанк» (Заставодержатель) та Бурковською Вірою Вікторівною (Заставодавець), що Виступає майновим Поручителем за Товариство з обмеженою відповідальністю «Концерн Росавто-Україна», укладено договір застави майнових прав на депозитний вклад № 393-51 С/1. Вартість предмета застави складає 10 000,00 Доларів США. В цей же день було укладено договір застави майнових прав на депозитний вклад № 393-51С/2. Вартість предмета застави складає 10 000, 00 Євро. При цьому право застави не поширюється на проценти за депозитним вкладом.

Як передбачено ч. 2 п. 5.4. договорів застави у разі настання обставин, передбачених договором застави майнових прав на депозитний вклад та відповідно до яких у заставодержателя з'являється безумовне право на звернення стягнення за цим договором, сторони домовилися, що право вимоги, що є предметом застави, автоматично переходить на заставодержателя з моменту набуття останнім права на звернення стягнення на предмет застави у порядку, передбаченому ст. 23 ЗУ «Про заставу». При цьому уступка права вимоги за основним договором здійснюється на підставі цього договору застави майнових прав на депозитний вклад і не потребує укладення будь-яких додаткових угод.

Оскільски договором застави майнових прав на депозитний вклад № 393-51С/1 та № 393-51С/2 від 23.06.2013 року передбачений особливий порядок звернення стягнення на предмет застави, на підставі цих договорів, до ПАТ «КБ «Південкомбанк» автоматично, в позасудовому порядку та без укладення додаткових угод, перейшли майнові права на депозитні вклади. Таким чином банк набув право власності на депозитні вклади заставодавця Бурковської В.В. у межах суми заборгованості позичальника ТОВ «»Концерн Росавто-Україна» за договором про надання відновлювальної кредитної лінії. Також відповідач зазначає, що сума заявленої до стягнення пені є завищеною, оскільки повинна нараховуватись на дату введення тимчасової адміністрації згідно з рішенням № 37 від 26.05.2014 року.

Також відповідачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з участю представника в іншій справі № 761/39206/14-а, що розглядається Шевченківським районним судом м. Києва. Дане клопотання не підлягає задоволенню судом, оскільки відповідач неодноразово звертався до суду з даним клопотанням, а відповідно до ст. 69 ГПК України спливає термін розгляду справи.

Ухвалою суду від 17.12.2014 року за клопотанням відповідача було залучено до участі у справі в порядку ст. 27 ГПК України Бурковську В.В., в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

До загального відділу господарського суду Київської області 10.02.2015 року надійшла позовна заява в порядку ст. 26 ГПК України третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Бурковської Віри Вікторівни про зобов'язання Пат «КБ «Південкомбанк» списати кошти в сумі 10 000,00 Дол. США з рахунку відкритого за договором банківського вкладу № 355Д-51Ф «Стандарт» від 28.08.2012 року та 10 000,00 Євро з рахунку відкритого за договором банківського вкладу № 356Д-51Ф «Стандарт» від 28.08.2012 року та припинити заставу майнових прав за договором застави майнових прав на депозитний вклад № 393-51С/1 від 26.06.2013 року на вклад за договором банківського вкладу № 355Д-51Ф «Стандарт» від 28.08.2012 року та № 356Д-51Ф «Стандарт» від 28.08.2012 року.

Враховуючи те, що позивачем не сплачено судовий збір, в зв'язку з чим заявлено клопотання про відстрочку сплати судового збору, суд відмовляє у наданні такої відстрочки з огляду на необґрунтованість та на підставі п. 4 ст. 63 ГПК України повертає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін та третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників сторін та третьої особи, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

26 червня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Південкомбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Концерн Росавто-Україна» було укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 39К-51С, відповідно до умов якого Банк відкрив Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на поповнення обігових коштів з лімітом кредитування в сумі 160 000 (сто шістдесят тисяч) гривень 00 копійок, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 20 % річних, з кінцевим строком дії кредитної лінії - до 24 червня 2014 року.

Пунктом 2.1 Кредитного договору передбачено, що видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами (траншами) на цілі, визначені в п. 1.1, шляхом зарахування на поточний рахунок Позичальника № 26004014745001 на підставі письмової заяви Позичальника.

Згідно п. 2.2 Кредитного договору моментом (днем) надання траншу кредиту вважається день зарахування на поточний рахунок №26004014745001 суми відповідного траншу кредиту

Пунктами 3.3.4 та 3.3.5 Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов'язаний сплачувати проценти та комісії на умовах цього договору та повернути в повному обсязі суму отриманих кредитних коштів в строк, визначений пунктом 1.1 Кредитного договору.

Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору термін користування Позичальником кожним траншем кредиту не може перевищувати кінцевого строку дії кредитної лінії.

Пунктом 2.8 Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно, по 05 число місяця (включно), наступного за звітним, а також в день повернення кредиту в повній сумі, на рахунок №20680014745001, виходячи з процентної ставки, зазначеної в п. 1.1 Кредитного договору.

На виконання умов договору Банк перерахував на поточний рахунок Позичальника №26005030386001 кредитні кошти на загальну суму 148 000 грн. 00 коп., проте відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів не виконав, в зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість по сплаті кредиту в сумі 148 000 грн. 00 коп. та відсотків за користування кредитом в сумі 16 197 грн. 73 коп.

Доказів сплати заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами частини 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу по сплаті кредиту в сумі 148 000 грн. 00 коп. та відсотків за користування кредитом в сумі 16 197 грн. 73 коп. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 4.2 Кредитного договору передбачено, що у разі прострочення Позичальником строків сплати процентів та комісій, визначених Кредитним договором, а також прострочення строків повернення кредитних коштів Кредитор має право стягнути з Позичальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення. Нарахування пені за Кредитним договором не припиняється через шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання за кредитним договором нараховано 11 799 грн. 78 коп. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Дослідивши заперечення відповідача щодо нарахування пені з моменту введення тимчасової адміністрації, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» дія мараторію на нарахування неустойки (штрафу, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) поширюється на зобов'язання банку перед кредиторами і не встановлює обмежень щодо нарахування штрафних санкцій за простроченими зобов'язаннями боржників перед банком.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 230 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн Росавто-Україна» (07800, Київська обл., смт. Бородянка, пл. Київська, буд. 2, код 30684489) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» (83015, м. Донецьк, вул. Ватутіна, буд. 33-а, код 19358767) - 148 000 (сто сорок вісім тисяч) грн. 00 коп. боргу по сплаті кредиту, 16 197 (шістнадцять тисяч сто дев'яносто сім) грн. 73 коп. боргу по сплаті відсотків за користування кредитом, 11 799 (одинадцять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 78 коп. пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн Росавто-Україна» (07800, Київська обл., смт. Бородянка, пл. Київська, буд. 2, код 30684489) в дохід Державного бюджету України 3 519 (три тисячі п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 95 коп. судового збору.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Мальована Л.Я.