Рішення

від 23.02.2015 по справі 914/211/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2015 р. Справа № 914/211/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівелектросервіс", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар", м. Городок Львівської області

про стягнення 75 999, 85 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Підкостельній О.П.

Представники:

від позивача: Олешко Т.О. - представник

від відповідача: не з'явився

Зміст ст. 22 ГПК України представнику позивача роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівелектросервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" про стягнення 75 999, 85 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.01.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.02.2015 року.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідній ухвалі суду.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, однак подав відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівелектросервіс" (надалі - позивач) звернулося в господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" (надалі - відповідач) про стягнення 75 999, 85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 22.08.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 713 (надалі - договір). Відповідно до умов договору відповідач доручив, а позивач зобов'язався виконати реконструкцію зовнішнього електропостачання з добудовою громадської будівлі на вул. Любінській, 93, що у м. Львові з пристосуванням під офіси.

Вартість робіт, згідно п. 3.1 договору складає 111 763, 73 грн.

На виконання умов договору позивач виконав взяті на себе зобов'язання, що підтверджується актом виконаних робіт від 30.09.2014 р. підписаним сторонами без зауважень та претензій з боку відповідача.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата здійснюється відповідачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача в розмірі 100% від суми договірної ціни.

В порушення умов договору відповідач оплатив позивачу лише частину коштів в розмірі 41 763, 74 грн.

Позивач 22.10.2014 р. звернувся до відповідача з претензією про сплату решти частини заборгованості в розмірі 69 999, 99 грн., яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 69 999, 99 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Крім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача, згідно п. 6.3 договору, пеню в розмірі 4 209, 59 грн. та відповідно до ст. 625 ЦК України 3 % річних в розмірі 460, 27 грн. і інфляційні втрати в розмірі 1 330, 00 грн.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечив з мотивів, що відповідачем в якості передоплати, відповідно до умов даного договору, було перераховано на поточний рахунок позивача 41 763, 74 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку відповідача. Відповідно до п.п. 4.1. та 4.2 договору, початком виконання робіт є перерахування на рахунок позивача попередньої оплати. Термін здавання робіт - через 40 робочих днів після початку робіт. Враховуючи, що перший платіж відповідачем було здійснено 12.11.2013 р., позивач повинен був завершити роботи до 06.01.2014 р. включно. Проте, як вбачається з акту приймання виконаних будівельних робіт, роботи позивачем були здані 30.09.2014 р., тобто з порушенням термінів передбачених договором.

Таким чином, відповідач вважає, що оскільки позивачем не було вчасно в повному обсязі виконано свої зобов'язання, передбачені договором, відповідач мав право зупинити виконання свого обов'язку щодо повної оплати вартості виконаних позивачем робіт.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково виходячи із наступних мотивів:

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як встановлено судом, 22.08.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 713. Відповідно до умов договору відповідач доручив, а позивач зобов'язався виконати реконструкцію зовнішнього електропостачання з добудовою громадської будівлі на вул. Любінській, 93, що у м. Львові з пристосуванням під офіси.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата здійснюється відповідачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача в розмірі 100% від суми договірної ціни.

Відповідачем в якості передоплати, відповідно до умов договору, було перераховано на поточний рахунок позивача 41 763, 74 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку відповідача (копії яких долучені до матеріалів справи).

На виконання умов договору позивач виконав взяті на себе зобов'язання, що підтверджується актом виконаних робіт від 30.09.2014 р. підписаним сторонами без зауважень та претензій з боку відповідача.

Після виконання робіт, позивач 22.10.2014 р. звернувся до відповідача з претензією про сплату решти частини заборгованості в розмірі 69 999, 99 грн., яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.

Приписами ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З посиланнями відповідача на ч.ч. 1-3 ст. 538 ЦК України та те, що оскільки позивачем не було вчасно в повному обсязі виконано свої зобов'язання, передбачені договором, відповідач мав право зупинити виконання свого обов'язку щодо повної оплати вартості виконаних позивачем робіт, суд не погоджується, оскільки ч. 4 вказаної статті встановлено, що якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Позивачем передбачені договором роботи виконані, хоча і з порушенням терміну їх виконання, проте вказані обставини не звільняють відповідача від обов'язку щодо їх оплати.

Відповідач своїх зобов'язань, щодо здійснення оплати в повному розмірі за виконані позивачем роботи не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 69 999, 99 грн.

Оскільки представник відповідача в судові засідання не з'явився, доказів оплати виконаних позивачем робіт не надав, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 69 999, 99 грн. підлягають до задоволення.

Щодо нарахованої позивачем пені в розмірі 4 209, 59 грн., 3 % річних в розмірі 460, 27 грн. та інфляційних втрат в розмірі 1 330, 00 грн., суд зауважує наступне.

Пунктом 3.2. договору сторонами передбачено, що оплата здійснюється замовником (відповідачем) шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (позивача) в розмірі 100 % від суми договірної ціни, тобто чіткого терміну виконання відповідачем свого обов'язку сторонами в договорі не встановлено.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

22.10.2014 р. позивачем була пред'явлена відповідачу претензія, яка останнім отримана 28.10.2014 р., відтак відповідач повинен був виконати обов'язок щодо оплати за виконані позивачем роботи протягом 7 днів, тобто до 04.11.2014 р. Оскільки протягом вказаного строку відповідач своїх зобов'язань не виконав, у позивача 05.11.2014 р. виникло право на нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Таким чином, позивачем при розрахунку невірно визначено період прострочення заборгованості, що призвело до невірного визначення сум пені та 3% річних, тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 3 873, 97 грн. та 3% річних в розмірі 420, 00 грн.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 1 330, 00 грн., суд вважає, що вони розраховані вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд , -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» (82500, м. Городок Львівської області, вул. Львівська, 274а, код ЄДРПОУ 34069840) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівелектросервіс» (79041, м. Львів, вул. Рівна, 21/41, код ЄДРПОУ 36828486) суму в розмірі 77 432, 69 грн. з них:

- 69 999, 99 грн. - заборгованості;

- 3 873, 97 грн. - пені;

- 420, 00 грн. - 3% річних;

- 1 330, 00 грн. - інфляційних втрат;

- 1 808, 73 грн. - судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 27.02.2015 року.

Суддя Манюк П.Т.