Постанова

від 26.02.2015 по справі 917/1123/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2015 р. Справа № 917/1123/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Камишева Л.М. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників сторін:

позивача - Єкімова І.С., довіреність б\н від 17 грудня 2014 року,

відповідача - ОСОБА_2 (особисто), ОСОБА_3, ордер НОМЕР_1 на надання правової допомоги (витяг з угоди на представництво інтересів у господарській справі №14 від 24 лютого 2015 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 534 П\1-6) на рішення господарського суду Полтавської області від 23 грудня 2014 року у справі № 917/1123/13, прийнятого за результатами розгляду заяви відповідача про перегляд судового рішення від 16 липня 2013 року за нововиявленими обставинами

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міра-електронікс", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Кременчук, Полтавська область

про стягнення 53 789,15 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Полтавської області із заявою про перегляд рішення господарського суду Полтавської області від 16 липня 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі № 917/1123/13 за позовом ТОВ "Міра-електронікс" до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 53789,15 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 23 рудня 2014 року у справі №917/1123/13 (суддя Киричук О.А.) заяву ФОП ОСОБА_2 про перегляд судового рішення господарського суду Полтавської області від 16 липня 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами задоволено.

Рішення господарського суду Полтавської області від 16 липня 2013 року у справі № 917/1123/13 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ "Міра-електронікс" до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 53789,15 грн. відмовлено повністю.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Міра-електронікс», з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Полтавської області від 23 грудня 2014 року скасувати як таке, що прийняте при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими та при невідповідності висновків суду обставинам справи.

Як на підставу подання апеляційної скарги, позивач посилається, зокрема, на те, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами була подана до місцевого господарського суду з пропуском місячного терміну, встановленого статтею 113 Господарського процесуального кодексу України, а також на те, що вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 23 вересня 2014 року не встановлено фальшивості документів, що було б підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

26 січня 2015 року на адресу Харківського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ФОП ОСОБА_2 просить рішення Господарського суду Полтавської області від 23 грудня 2014 року у справі № 917/1123/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (вх. 1004).

Відповідач вважає, що місячний строк для подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами ним не пропущений; фальшивість договору поставки №02-П від 02 січня 2012 року була встановлена вироком суду, у зв'язку з чим у відповідача відсутні зобов'язання по його виконанню, а відтак рішення Господарського суду Полтавської області від 16 липня 2013 року, яким стягнуто з відповідача на користь позивача борг за цим договором поставки, підлягає скасуванню.

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 24 лютого 2015 року, у зв'язку із відпусткою судді Івакіної В.О., для розгляду справи № 917/1123/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Камишева Л.М., суддя Тихий П.В.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів справи, у червні 2013 року позивач - ТОВ «Міра-Електронікс» звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості за договором поставки № 02-П від 02 січня 2012 року у розмірі 53789,14 грн., з яких: 51165,00 грн. основний борг, 2186,78 грн. пеня за період з 15 лютого 2013 року по 29 травня 2013 рік, 437,36 грн. - 3% річних за період з 15 лютого 2013 року по 29 травня 2013 рік (т.1а.с. 2-3).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 16 липня 2013 року у справі №917/1123/13 року позовні вимоги задоволені, стягнуто з відповідача на користь позивача 51165,00 грн. основного боргу, 2186,78 грн. пені, 437,36 грн. 3% річних за неналежне виконання умов договору поставки № 02-П укладеного між ТОВ «Міра-електронікс та ФОП ОСОБА_2 02 січня 2012 року (т. 1 а.с. 43).

03 вересня 2013 року на виконання зазначеного вище рішення Господарського суду Полтавської області виданий відповідний наказ (т. 1 а.с.58).

У серпні 2014 року ФОП ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Полтавської області із заявою в порядку статті 112 Господарського процесуального кодексу України, в якій просив переглянути рішення від 16 липня 2013 року у справі №917/1123/13 за позовом ТОВ «Міра-електронікс» до ФОП ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в сумі 53789,14 грн. за нововиявленими обставинами.

Підставою для звернення з такою заявою стало набрання чинності вироку Крюківського районного суду м. Кременчука від 23 вересня 2014 року у кримінальній справі № 537/2734/14-к (провадження №1-кп/537/179/2014), яким ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 статті 357 Кримінального кодексу України за те, що він з корисливих мотивів викрав печатку ФОП ОСОБА_2 Даний вирок набрав чинності 24 жовтня 2014 року (т. 1 а.с. 123-126).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 23 грудня 2014 року у справі № 917/1123/13 заяву ФОП ОСОБА_2 про перегляд рішення господарського суду Полтавської області від 16 липня 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами задоволено повністю. Рішення господарського суду Полтавської області від 16 липня 2013 року у справі № 917/1123/13 за позовом ТОВ "Міра-електронікс" до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 53 789,15 грн. скасовано. Прийнято нове рішення про відмову в позові.

Оскаржуване рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що на момент прийняття рішення суду від 16 липня 2013 року, яким стягнуто з ФОП ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 53789,15 грн., заявнику не було відомо про існування факту фальшивості договору поставки, акту прийому-передачі товару, акту звіряння рахунків, видаткової накладної, які були підписані ОСОБА_5 від імені ФОП ОСОБА_2 без відповідних правових підстав, та які були покладені в основу рішення. Встановлення винної особи та набрання чинності вироком суду відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням його за ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України є нововиявленою обставиною у відповідності до п. 2 ч. 2 статті 112 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 112 Господарського процесуального кодексу України підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" передбачено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально - правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

У поданій заяві заявник зазначає, що нововиявленими обставинами є істотні обставини, встановлені вироком Крюківського районного суду м. Кременчук від 23 вересня 2014 року, який набрав законної сили 24 жовтня 2014 року.

Із мотивувальної частини вироку Крюківського районного суду м. Кременчук вбачається, що ОСОБА_5, викрав із сейфа круглу печатку ФОП ОСОБА_2О, уклав угоду (договір поставки № 02-П від 02.01.2012 р.) з ТОВ «Міра-електронікс» від імені ФОП ОСОБА_2, поставив відтиски печатки на договорі поставки, акті прийому-передачі від 15.01.2013 р., акті звіряння рахунків від 18.01.2013 p., видатковій накладній № РН 150105 від 15.01.2013 р., а також поставив підписи від імені ФОП ОСОБА_2 на вищезазначених документах.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що вищевказані документи (договір поставки, акт прийомки - передачі товару, акт звіряння рахунків та видаткова накладна) не можуть вважатися належними та допустимими доказами у справі, про що вірно зазначив суд першої інстанції в рішенні від 23 грудня 2014 року, що свідчить про те, що ця нововиявлена обставина впливає на суть прийнятого рішення.

У з'ясуванні ж наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з пунктами 2-5 частини другої статті 112 Господарського процесуального кодексу України має значення тільки сам факт встановлення відповідних обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011року №17).

Обставини, які були покладені в основу судового рішення існували на момент прийняття спірного рішення про стягнення боргу, про наявність яких ані відповідач, ані суд першої інстанції не знав і не міг знати.

В постанові Пленуму Верховного суду України від 27 лютого 1981 року № 1 "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов в цивільних справах, що набрали законної сили", зазначено, що суд обов'язково має перевірити, чи впливає ця «нововиявлена» обставина на суть рішення. Тобто встановлення такої обставини є підставою для скасування рішення, ухвали або судового наказу лише тоді, коли від їх наявності чи відсутності залежали наслідки розгляду судом справи.

Відповідно до пункту 8.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Під час розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, місцевий господарський суд перевірив у повному обсязі наведені відповідачем обставини на відповідність положенням статті 112 Господарського процесуального кодексу України та правомірно зазначив, що обставини, на які посилається відповідач, є нововиявленими та такими, що є підставою для скасування рішення господарського суду Полтавської області від 16 липня 2013 року у справі № 917/1123/13.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не пропущений строк для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачений п.2 ч. 2 статті 113 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вирок суду набрав законної сили 24 жовтня 2014 року (а.с. 126), а заявник звернувся в місцевий господарський суд із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами - 20 листопада 2014 року, про що свідчить штемпель Укрпошти на почтовому конверті ( а.с. 128), тобто в місячний термін з дня набрання вироком законної сили.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Полтавської області від 23 грудня 2014 року у справі №917/1123/13 підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом першим статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 23 грудня 2014 року у справі № 917/1123/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повна постанова складена 26.02.2015 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Тихий П.В.