Постанова

від 27.02.2015 по справі 917/1818/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 25» лютого 2015 р. Справа № 917/1818/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Гетьман Р.А., суддя Фоміна В.О.,

при секретарі Катренко І.С.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (угода на представництво інтересів № 33 від 01.04.2014 р.; ордер на надання правової допомоги ПТ № 003907)

відповідача - Голяніщев Д.Ю., Мухін О.І., Бабаєва Н.В. (дов. від 25.03.2014 р.; дов. від 21.01.2014 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 (вх. № 589 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 06.02.14 у справі № 917/1818/13

за позовом ОСОБА_5, м. Полтава

до ТОВ «Молодіжна мода ЛТД» , м. Полтава

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державний реєстратор Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції

про стягнення вартості належної частки майна товариства, стягнення належної частини прибутку,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013р. позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з ТОВ «Молодіжна мода ЛТД» на користь позивача вартості належної позивачу частки майна товариства як корпоративного права відповідно до долі в статутному фонді товариства в розмірі 3,7 %; належну частину прибутку (дивіденди) за наслідками фінансово-господарської діяльності товариства на підставі прийнятих загальними зборами учасників товариства рішень про розподіл прибутку товариства.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 06.02.2014 р. у справі № 917/1818/13 (суддя Ківшик О.В.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Молодіжна мода ЛТД» на користь ОСОБА_5 3785,10 грн. та 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Позивач не погодився з прийнятим у справі рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 06.02.2014 р. по справі № 917/1818/13 та прийняти нове рішення, яким стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжна мода ЛТД" на користь ОСОБА_5 частку сумарної дійсної (ринкової) вартості майна відповідача у грошовому еквіваленті на момент оцінки, яке перебувало в активах відповідача станом на 02 вересня 2009 року, пропорційну 3,7 % майна, що підлягає виплаті у зв'язку з виходом ОСОБА_5 зі складу учасників товариства. Для визначення дійсної (ринкової) вартості майна відповідача та розміру належної ОСОБА_5 частки майна призначити комплексну будівельно-технічну та судово-економічну експертизу, проведення якої доручити фахівцям ХНДІСЕ ім. засл. проф. Бокаріуса. Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_5 частину прибутку від наслідків фінансово-господарської діяльності в сумі 2904,50 грн. та витрати, пов'язані з проведенням експертизи в сумі 1568 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2014р. (колегія у складі головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Бородіна Л.І., суддя Гетьман Р.А.) у справі № 917/1818/13 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 02.04.2014р.

Розпорядженням голови суду від 01.04.2014 р. у зв'язку з хворобою судді Бородіної Л.І. для розгляду даної справи сформовано судову колегію у наступному складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гетьман Р.А., суддя Здоровко Л.М.

02.04.2014р. ОСОБА_5 подано клопотання (вх.2656) про визначення дійсної (ринкової) вартості майна відповідача та розміру належної позивачеві частки майна у зв'язку з виходом з товариства, шляхом призначення комплексної будівельно-технічної та судово-економічної експертизи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.04.2014р. у справі № 917/1818/13 розгляд справи відкладено на 10.04.2014р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2014р. у справі № 917/1818/13 задоволено клопотання позивача та відповідача про зупинення провадження у справі. Зупинено провадження у справі № 917/1818/13 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 917/1817/13. Зобов'язано сторони у разі усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, невідкладно повідомити про це Харківський апеляційний господарський суд.

Від ТОВ "Молодіжна мода ЛТД" надійшло клопотання (вх. 12534 від 17.12.2014р.), в якому він повідомляє, що 11.12.2014р. у справі №917/1817/13 Харківським апеляційним господарським судом прийнято постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_8 залишено без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 04.02.2014р. у справі № 917/1817/13 залишено без змін. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що обставини, що зумовили зупинення провадження у справі № 917/1818/13, усунуті та просить поновити провадження.

Розпорядженням секретаря другої судової палати від 18.12.2014 р. у зв'язку з відпусткою судді Гетьмана Р.А. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2014 р. у справі № 917/1818/13 провадження у даній справі було поновлено та призначено розгляд справи на 26.01.2015 р.

22.01.2015р. від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення (вх. 874).

26.01.2015р. від позивача надійшли додаткові письмові пояснення (вх. 999).

У зв'язку з хворобою судді Шутенко І.А. Розпорядженням секретаря другої судової палати від 26.01.2015 р. сформовано колегію суддів у складі : головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Гетьман Р.А., суддя Фоміна В.О.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012р. №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

Враховуючи викладене, колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги з початку.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду розгляд справи відкладено на 25.02.2015р., повторно зобов'язано апелянта надати апеляційному господарському суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

В судовому засіданні 25.02.2015р. сторони підтвердили свої вимоги.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

05.12.1995р. між Фондом державного майна України та Товариством покупців членів трудового колективу перукарні № 4 "Молодіжна мода" укладено договір купівлі-продажу державного комунального майна перукарні № 4 "Молодіжна мода" - структурного підрозділу ОП побутових послуг "Роксолана".

В 1996 році члени трудового колективу перукарні № 4 "Молодіжна мода", орендного підприємства побутових послуг "Роксолана", уклали між собою установчий договір про спільну підприємницьку діяльність, пов'язану із відокремленням в самостійне підприємство - товариство з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до п. 2 Установчого договору товариство створене на добровільних засадах шляхом об'єднання частини особистого майна засновників.

Згідно з п. 1.1 Статуту товариства члени трудового колективу перукарні № 4 "Молодіжна мода" орендного підприємства "Роксолана" в процесі виділення в самостійний суб'єкт підприємницької діяльності створюють господарське товариство у відповідності до Закону України "Про господарські товариства".

Відповідно до п. 4.1 Статуту майно товариства складають основні фонди, оборотні кошти та інші цінності, вартість яких відображається в балансі підприємства.

Згідно з п. 4.4 Статуту статутний фонд товариства створюється у розмірі 2282,0 млн. крб. і розподіляється між учасниками. Зокрема, частка статутного фонду ОСОБА_5 складає 3,7% - 84,5 млн. крб.

Пунктом 4.2 Статуту визначено, що майно товариства є спільною /колективною/ власністю його учасників.

Згідно з п. 4.6 Статуту товариство є власником:

- майна, переданого йому засновниками та учасниками у власність,

- товару та продукцію, виробленої товариством,

- одержаних доходів,

- іншого майна, набутого на підставах, які не заборонені чинним законодавством України.

Відповідно до п. 5.2 Статуту членами трудового колективу товариства є всі громадяни, які своєю працею безпосередньо приймають участь в діяльності підприємства на умовах контракту.

Пунктом 5.5 Статуту учасники товариства мають право, зокрема:

- брати участь в управління справами товариства згідно цього статуту та Закону України "Про господарські товариства",

- брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку згідно з умовою Установчого договору,

- добровільно вийти із товариства згідно цього статуту.

02.09.2009р. ОСОБА_5 подано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжна мода ЛТД" нотаріально посвідчену заяву про виключення її зі складу учасників товариства з виплатою вартості частини загального майна товариства, пропорційної частці у статутному капіталі, належної частки прибутку та інших виплат, передбачених чинним законодавством України (т.1, а.с. 12).

02.03.2010р. на позачергових загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжна мода ЛТД" (протокол загальних зборів учасників № 44) було прийнято рішення щодо задоволення заяви про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжної мода ЛТД" ОСОБА_5 (т.1, а.с. 47).

З метою визначення вартості частки ОСОБА_5, яка підлягає виплаті учаснику товариства у зв'язку з його виходом з ТОВ, Товариство з обмеженою відповідальністю "Молодіжна мода ЛТД" звернулося до Полтавського відділення при Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса для надання відповідного висновку.

Відповідно до висновку Полтавського відділення при Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса від 26.01.2011р. № 18 розмір частки у майні Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжна мода ЛТД" пропорційно частці статутного фонду товариства станом на 01.01.2010 року підлягає виплаті учасникам, які вибули зі складу товариства, зокрема, ОСОБА_5 в розмірі 3685,68 грн. Дана сума на була виплачена позивачеві Товариством.

А тому, для отримання належної частки майна товариства у зв'язку з виходом, ОСОБА_5 звернулася до господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності "Молодіжна мода ЛТД" на її користь вартість належної частки майна товариства як корпоративного права відповідно до долі в статутному фонді товариства в розмірі 3,7%; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжна мода ЛТД" на її користь належну частину прибутку (дивіденди) за наслідками фінансово-господарської діяльності товариства на підставі прийнятих загальними зборами учасників товариства рішень про розподіл прибутку товариства.

В ході розгляду даної справи господарським судом Полтавської області, ухвалою від 24.10.2013р., призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Полтавському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, на вирішення якої ставилися питання, спрямовані на визначення вартості частки майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжна мода ЛТД" та вартості частини прибутку, одержаного товариством на момент виходу учасника, пропорційно частці статутного фонду (3,7%), що підлягає виплаті позивачу.

Господарський суд Полтавської області, встановивиши наявність підстав для задоволення позову, зазначив, що експертним висновком, який розцінений судом як належний доказовий матеріал (відповідач погодився з його даними, позивач заперечень щодо висновку не надав, усні заперечення представника позивача та позивача особисто стосуються підтримання правової позиції останніх щодо даного спору, а не спростування висновку судової економічної експертизи), підтверджено, що вартість частки майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжна мода ЛТД" пропорційно частці статутного фонду (3,7%), що підлягає виплаті учасникові - ОСОБА_5 - станом на 01.10.2009 року, становить 3 785,10 грн.; вартість частини прибутку, одержаного Товариством з обмеженою відповідальністю "Молодіжна мода ЛТД" станом на 01.10.2009, пропорційно частці статутного фонду (3,7%), що підлягає виплаті учасникові - ОСОБА_5, становить 2 904,50 грн., яка врахована при визначенні балансової вартості частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжна мода ЛТД", що підлягає виплаті та зазначений у відповіді на перше питання, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в цьому розмірі. При цьому місцевим господарським судом враховано, що при поданні позову позивач не вказував ціну позову, посилаючись на відсутність будь-яких даних про вартість майна товариства та прибутку, і, відповідно - частки позивача, у подальшому позивачем не уточнено ціну позову у грошовому еквіваленті.

З таким виноском погоджується колегія суддів з наступних підстав.

Відповідно до статті 167 Господарського Кодексу України під корпоративними правами розуміються права особи, частка яких визначається в статутному фонді (майні) господарської організації, які включають правомочність на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, здобуття певної частини прибутку (дивідендів) даної організації і активів в разі ліквідації останньою відповідно до закону, а також інша правомочність, передбачена законом і статутними документами.

Пунктом "в" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що учасники товариства мають право вийти в установленому порядку із товариства.

Відповідно до ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

При цьому, відповідно до п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до Цивільного кодексу України та Закону "Про господарські товариства" учасник Товариства з обмеженою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим, моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Як зазначалось раніше, 02.09.2009р. ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжна мода ЛТД" подано нотаріально посвідчену заяву про вихід її з учасників товариства. Вказаний факт визнається відповідачем та підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Як роз'яснено в п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.

Згідно з ст. 142 Цивільного кодексу України якщо товариство з обмеженою відповідальністю засновується кількома особами, ці особи у разі необхідності визначити взаємовідносини між собою щодо створення товариства укладають договір у письмовій формі, який встановлює порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови. Договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю не є установчим документом. Подання цього договору при державній реєстрації товариства не є обов'язковим.

Відповідно до п. 15 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" судам необхідно враховувати, що з набранням чинності Цивільного кодексу України (статті 142, 153) договір про створення (заснування) АТ, ТОВ та ТДВ не регулює відносини між учасниками (акціонерами) товариства при здійсненні його діяльності і припиняє свою дію після досягнення мети - створення та державної реєстрації товариства.

Пунктом 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України встановлено, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями. Аналогічні правила містить пункт 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 82 Господарського кодексу України установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут.

Відповідно до п. 6.12 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжна мода ЛТД" при виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини загального майна підприємства пропорційно його частці у статутному фонді товариства.

Пунктом 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" визначено, що у випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

Частиною 1 статті 145 Господарського кодексу України майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.

Відповідно до частини першої статті 190 Цивільного кодексу України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 Господарського кодексу України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Як вказано у п. 3.7 рекомендацій президії Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28.12.2007 № 04-5/14, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства.

Як встановлено колегією суддів, в Статуті ТОВ "Молодіжна мода ЛТД" не врегульовано порядок і спосіб обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході.

За таких обставин, місцевий господарський суд, з чим погоджується колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції, правомірно визначив, що вартість частки майна товариства, яка підлягає виплаті ОСОБА_5 повинна відповідати вартості чистих активів товариства, яка визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення) станом на 02.09.2009р.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду України від 18.11.2014р. у справі № 910/10168/13.

При цьому, згідно з ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3.7 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби (пункт 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92), нематеріальні активи (пункт 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 N 242), довгострокові і поточні біологічні активи (пункти відповідно 16.1 та 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87).

Враховуючи наведене, господарським судом може бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (був виключений) з товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних біологічних активів для обчислення вартості частини майна, належної до сплати такому учаснику.

Для визначення вартості частки майна та прибутку, які підлягають виплаті позивачу, судом першої інстанції призначалася судово-економічна експертиза, на вирішення якої ставилися питання, спрямовані на визначення вартості частки майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжна мода ЛТД" та вартості частини прибутку, одержаного товариством на момент виходу учасника, пропорційно частці статутного фонду (3,7%), що підлягає виплаті позивачу.

Згідно висновку судової-економічної експертизи № 1098/1099 від 02.12.2013 р. (а.с. 138-141), вартість частки майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжна мода ЛТД" пропорційно частці статутного фонду (3,7%), що підлягає виплаті учасникові - ОСОБА_5 - станом на 01.10.2009 року, становить 3785,10 грн.; вартість частини прибутку, одержаного Товариством з обмеженою відповідальністю "Молодіжна мода ЛТД" станом на 01.10.2009, пропорційно частці статутного фонду (3,7%), що підлягає виплаті учасникові - ОСОБА_5, становить 2904,50 грн. При цьому зазначений прибуток враховано при визначенні балансової вартості частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжна мода ЛТД", що підлягає виплаті та зазначений у відповіді на перше питання.

Для роз'яснення положення висновку про врахування прибутку при визначенні балансової вартості частини майна у судове засідання суду першої інстанції викликався судовий експерт Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса Крижановська В.Б. (з огляду на приписи п. 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 р., яким передбачено, що у разі необхідності суд може зобов'язати судового експерта з'явитися у судове засідання та дати додаткові роз'яснення щодо поданого йому висновку, поставити йому усні питання), яка пояснила, що зазначена у висновку частка прибутку, яка підлягає виплаті позивачу і становить станом на 01.10.2009 р. 2 904,50 грн. уже входить у суму, вказану у висновку як вартість частки майна, що підлягає виплаті позивачу станом на цю ж дату - 3 785,10 грн. (тобто, виплаті додатково не підлягає).

Дати відповідь на поставлені питання станом на 02.09.2009 р. Експерт в судовому засіданні суду першої інстанції змоги не мав (за відсутності балансу на 02.09.2009 р.), проте, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який зазначив, що, в данному випадку, можливо використовувати дані, визначені станом на 01.10.2009 р., як на найближчу можливу дату.

При цьому у висновку вказано, що саме виходячи із вартості власного капіталу підприємства необхідно розраховувати частку учасника (засновника) товариства, так як у цій вартості враховані непогашені зобов'язання товариства по розрахункам з кредиторами, оплату праці, податків, зборів і ін.. Також експерт відмітив, що встановлення вартості частки майна товариства пропорційно частці статутного капіталу, що підлягає виплаті учаснику, що вибув, з урахуванням дійсної (ринкової) вартості майна, неможливе, оскільки для цього необхідно провести відповідну оцінку на встановлену дату та, відповідно, здійснити переоцінку балансової вартості основних засобів підприємства. Аналогічні пояснення експерт надав у судовому засіданні 23.01.2014 р., відповідаючи на питання представника позивача, а також повідомив, що з бухгалтерських документів, наданих на дослідження, не вбачається проведення переоцінки основних засобів товариством.

Посилання позивача в обґрунтування підстав позову стосовно того, що у бухгалтерському обліку товариства не відображено наявність у останнього нерухомої будівлі за адресою: АДРЕСА_3, спростовуються поясненнями головного бухгалтера ТОВ "Молодіжна мода ЛТД" щодо відображення усіх основних фондів товариства у фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва (код рядка балансу 030, 031) та у звіті про наявність та рух основних засобів (розділ ІІ - "Склад основних засобів", № рядка 204), а також копіями відповідних звітів, наданих до матеріалів справи. Дані відомості подавалися до уповноважених органів у встановленому порядку.

Щодо посилання апелянта на безпідставне відмовлення місцевим господарським судом позивачеві у проведенні оцінки активів відповідача та призначенні і проведенні комплексної будівельно-технічної і судово-економічної експертизи щодо визначення дійсної ринкової вартості майна відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом.

Пункт 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" встановлює, що відповідно до статті 1 Закону судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 Господарського процесуального експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Крім того, колегія суддів зазначає, що оскільки предметом дослідження під час розгляду справи місцевим господарським судом, було визначення частки майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжна мода ЛТД", яка підлягає сплаті апелянту, виходячи з балансової вартості майна товариства, що відповідає положенням діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства, а також висновкам Верховного Суду України щодо розгляду аналогічної категорії справ, та враховуючи відсутність заперечень позивача в суді першої інстанції щодо експертного висновку, колегія суддів дійшла висноску про безпідставність клопотання позивача про проведення комплексної судової експертизи у справі в рамках апеляційного провадження.

Як вбачається з проведеної під час провадження у справі судом першої інстанції судової економічної експертизи, значення власного капіталу підприємства, яке має рядок 380 балансу (форма № 1-м) та яке застосовано для визначення вартості частки майна товариства, яка підлягає сплаті учаснику, складає різницю між активом балансу (необоротні та оборотні активи) та зобов'язаннями підприємства (забезпечення наступних платежів, довгострокові та поточні зобов'язання).

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року).

Розглянувши наявний в матеріалах справи висновок судової економічної експертизи, враховуючи неможливість складання балансу та звіту про фінансові результати на день/місяць виходу позивача з ТОВ, а саме 02.09.2009р., та враховуючи відсутність доказів щодо зміни складових балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжна мода ЛТД" у визначений період часу, колегія суддів дійшла висновку про правомірність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення висновку судової економічної експертизи, призначеної господарським судом першої інстанції у даній справі.

Щодо посилання позивача на порушення відповідачем законодавства щодо проведення індексації балансової вартості основних фондів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України "Про проведення індексації балансової вартості основних фондів та визначення розмірів амортизаційних відрахувань на повне їх відновлення у 1996-1997роках" від 16.05.1996р. №523 підприємства і організації усіх форм власності, включаючи бюджетні установи та організації, зобов'язані провести до 1 липня 1996р. індексацію балансової вартості основних фондів (крім житла), за індексами, визначеними Міністерством статистики на 1 жовтня 1995р.

Згідно з п. 2.1 Порядку проведення індексації балансової вартості основних фондів підприємств, організацій та установ за станом на 1 квітня 1996 року (крім об'єктів житлового фонду), затвердженого наказом Міністерства статистики України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Фонду державного майна України від 23 травня 1996 р. № 148/64/103/563 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.05.1996 р. за № 255/1280, індексація будівель, споруд та передавальних пристроїв здійснюється у такому порядку.

Із об'єктів, зарахованих до складу основних фондів за станом на 1 квітня 1996 року, виділяються збудовані і зараховані на баланс до 1 січня 1995 року. Проіндексована за станом на 1 січня 1995 року балансова вартість таких об'єктів збільшується у 7,5 разів.

Вартість усіх інших будівель, споруд і передавальних пристроїв, введених в дію за період з січня 1995 року до 1 квітня 1996 року, індексується як окремі частини витрат на будівництво, що здійснені у відповідні періоди, за індексами, наведеними у таблиці (гр. 1).

Таким чином, для будівель, споруд та передавальних пристроїв, зарахованих до балансу підприємства у I кварталі 1996 року застосовується індекс збільшення 1,0.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки підприємство створювалося та реєструвалося у 1996р., а також основні фонди бралися на баланс саме у цей час, посилання скаржника на необхідність при визначенні частки майна товариства, що підлягає виплаті учаснику при його виході проведення індексації балансової вартості основних фондів товариства за індексом 7,5 є необґрунтованим та безпідставним.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" не містить прямої вимоги переоцінювати активи, якщо їхня вартість на дату балансу істотно відрізняється від справедливої - це є правом, а не обов'язком, яке реалізує підприємство через свого керівника та, відповідно, його не проведення не є правопорушенням та не тягне за собою відповідальності.

Водночас, колегія суддів зазанчає, що місцевим господарським судом в мотивувальній частині рішення, хоча і зроблено висновки, відповідно до статті 49 ГПК України щодо розподілу витрат на проведення судової експертизи, проте суд першої інстанцї не виніс це питання в резолютивну частину рішення.

Отже, відповідно до п. 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, при задоволенні позову - на відповідача.

Оскільки позовні вимоги у даній справі задоволено повністю, то витрати, які були сплачені позивачем за проведення судової економічної експертизи (висновок експертної установи від 02.12.2013 № 1098/1099) підлягають відшкодуванню відповідачем.

Отже, враховуючи, що судом першої інстанції хоча і правомірно прийнято рішення щодо задоволення позовних вимог у даній справі, проте відсутність посилань у резолютивній частині рішення про покладення на відповідача витрат за проведення судової експертизи виключає можливість залишення його без змін.

На підставі наведенного, колегія суддів дійшла висновку щодо зміни рішення господарського суду Полтавської області від 06.02.2014р. у справі №917/1818/13.

Крім того, враховуючи що ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2014р., 18.12.2014р., 26.01.2015р. апелянта зобов`язано надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скраги у встановленому законом розмірі, та відсутність таких доказів у матеріалах даної справи, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з апелянта на користь Державного бюджету України 573,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. 49, 99, 101, 102, п. 4, ст. 103, п. 4 ч.1 ст.104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 06.02.2014 у справі №917/1818/13 змінити, виклавши п. 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжна мода ЛТД" (вул. Фрунзе, 63, м. Полтава, 36002, ідентифікаційний код 23813830) на користь ОСОБА_5 (АДРЕСА_1) 3785,10 грн. заборгованості, 1720,50 грн судового збору, 1568,00 грн витрат, пов'язаних з проведенням судової економічної експертизи, згідно висновку № 1098/1099".

В іншій частині рішення Господарського суду Полтавської області від 06.02.2014 у справі №917/1818/13 залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_5 (АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова/22030001, код отримувача - 37999654, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок отримувача - 31216206782003, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ 26018612) 573,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарсьому суду Полтавської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови підписано 27.02.2015 р.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.О. Фоміна