Постанова

від 25.02.2015 по справі 910/19933/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року Справа № 910/19933/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГончарука П.А., суддіКондратової І.Д. (доповідач), суддіСтратієнко Л.В., за участю представників сторін від позивачаГордієнко І.С., від відповідача Кобилецького В.В., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш добрий лікар" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2014 року у справі№ 910/19933/14 Господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства Банк "Київська Русь" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ваш добрий лікар" простягнення 121119,13 грн,

ВСТАНОВИВ:

28.11.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ваш добрий лікар" (надалі - ТОВ "Ваш добрий лікар", заявник) подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 року. У скарзі заявник також просив поновити пропущений строк для подання апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2014 року (судді: Шаптала Ю.Є., Гончаров С.А., Самсін Р.І.) заяву ТОВ "Ваш добрий лікар" про відновлення строку для подачі апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 року у справі № 910/19933/14 було відхилено, апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернуто скаржнику на підставі ч. 2 ст. 93, пп. 3,4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України, оскільки скарга подана після закінчення строку, встановленого в ч. 1 ст. 93 цього Кодексу, і суд не знайшов підстав для поновлення цього строку, а також з огляду на те, що квитанція № 223 від 28.11.2014 року не прийнятий судом як доказ сплати судового збору.

В касаційній скарзі ТОВ "Ваш добрий лікар", посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2014 року, а справу передати на розгляд по суті до суду апеляційної інстанції.

Відповідач у відзиві на позову заяву просив залишити ухвалу апеляційного суду без змін, стверджуючи, що суд обґрунтовано відмовив заявнику у поновленні строку оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 року, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи в засіданні господарського суду першої інстанції та своєчасно отримав копію рішення, а тому причини пропуску встановленого законом процесуального строку не є поважними.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2014 року про повернення - скасувати, а справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції з таких підстав.

За вимогами п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Відповідно до ст. 91 та ч. 1 ст. 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу на ухвалу місцевого господарського суду протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Згідно з ч. 1 ст. 53 цього Кодексу за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

За п. 1 ст. 6 Конвенції "кожен має право на справедливий ... розгляд його справи ... судом, ..., який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру".

Відповідно до усталеної практики Суду гарантії, закріплені в ст. 6, є застосовними до провадження у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (див. рішення у справі "Мельник проти України", N 23436/03, пп. 22 - 23, від 28.03.2006 року).

Суд апеляційної інстанції встановив, що останнім днем строку для подання апеляційної скарги на рішення суду від 11.11.2014 року є 21.11.2014 року. Відповідач копію рішення отримав поштою 20.11.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. 28.11.2014 року подав апеляційну скаргу на рішення суду, тобто пропустив строк, встановлений ч. 1 ст. 93 ГПК України.

Відмовляючи у поновленні строку подання апеляційної скарги, Київський апеляційний господарський суд виходив з того, що апелянтом не наведено жодних причин, які б об'єктивно перешкоджали подати апеляційну скаргу в період з 20.11.2014 року по 21.11.2014 року.

Вищий господарський суд України вважає, що суд апеляційної інстанції незаконно відмовив у поновлені строку, оскільки отримання відповідачем копії судового рішення за один день до закінчення строку подання апеляційної скарги свідчить про те, що скарга не була подана в установлений процесуальним законодавством строк з незалежних від заявника обставин. Очевидно, що одного дня недостатньо для підготовки, написання та подання касаційної скарги.

Фактично своєю ухвалою суд апеляційної інстанції обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України.

Повертаючи апеляційну скаргу ТОВ "Ваш добрий лікар", Київський апеляційний господарський суд також виходив з того, що додана до апеляційної скарги квитанція № 223 від 28.11.2014 року не може бути прийнята як доказ сплати судового збору у встановленому порядку, оскільки платником визначений не заявник апеляційної скарги, а фізична особа Кобилецький В'ячеслав Вікторович.

Водночас, суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував, що Кобилецький В'ячеслав Вікторович є представником ТОВ "Ваш добрий лікар" і відповідно до довіреності (а.с. 228 т.1) має право сплачувати за відповідача судовий збір, тому у суду не було правових підстав для повернення поданої апеляційної скарги за наведених ним мотивів.

Враховуючи викладене, оскаржену судову ухвалу не можна визнати законною, у зв'язку з чим її слід скасувати, а справу передати на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст. ст. 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш добрий лікар" задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2014 року скасувати, а справу № 910/19933/14 передати на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя Гончарук П.А. Суддя Кондратова І.Д. СуддяСтратієнко Л.В.