Ухвала

від 19.02.2015 по справі 820/2555/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2015 року м. Київ К/800/44193/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е., Веденяпіна О. А., Степашка О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельні системи" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кабельні системи" (далі - ТОВ "Кабельні системи") звернулось до суду з позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Індустріальна ОДПІ) в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року позов ТОВ "Кабельні системи" задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року апеляційну скаргу Індустріальної ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Індустріальна ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Кабельні системи" у задоволенні позову.

Сторони в судове засідання не з'явились, а тому відповідно до вимог ст. 222 КАС України розгляд справи проведено в письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Індустріальною ОДПІ проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Кабельні системи" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року. За результатами перевірки складено акт №2301/20-36-22-01-07/32947947 від 27 грудня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Кабельні системи" вимог п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 п. 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп. 138.1.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1976107, 00 грн.; п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3, п. 198.6, ст.198, Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1770538, 00 грн.

На підставі акта перевірки Індустріальною ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 16 січня 2014 року: №0000012210 та №0000022210.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Кабельні системи" укладено договори підряду з ТОВ "Фоззі-Фуд" на виконання ремонтно-будівельних робіт. Виконання Договорів підтверджено актами виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт.

Також ТОВ "Кабельні системи", на виконання договорів з ТОВ "Фоззі-Фуд", укладено договори підряду з контрагентами ТОВ "Цайпер-Україна", ПП "Вікторія-Галкомсервіс" та ПП "Будівельні матеріали Плюс ЛВ". Реальність виконання договорів підтверджено довідками про договірну ціну, кошторисами, довідками про вартість виконаних робіт КБ-3, актами приймання передачі виконаних будівельних робіт КБ-2, відомостями ресурсів, в яких відображено номенклатуру товару, кількість ТМЦ використаних контрагентами під час виконання договорів, виписками банку, копіями угод та рахунків-фактур (по передплаті) із компаніями - перевізниками, які безпосередньо здійснювали перевезення будівельних матеріалів субпідрядникам.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 14.1.27 Податкового кодексу України витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що ТОВ "Кабельні системи" не порушено вимог податкового законодавства, оскільки доходи, витрати та податковий кредит сформовано на підставі оформлених належним чином первинних документів, складених за наслідками реальних господарських операцій, а тому податкові повідомлення-рішення Індустріальної ОДПІ є протиправними.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Кабельні системи".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.А. Веденяпін О.І. Степашко