ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 лютого 2015 року м. Київ К/800/56244/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Ланченко Л.В. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києва
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.09.2014 р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 р.
у справі № 826/10260/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укртехно-Атом»
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києва
про визнання протиправними дій, скасування наказу та податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укртехно-Атом» (далі - позивач, ТОВ «НВП «Укртехно-Атом») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києва (далі - відповідач, ДПІ у Солом'янському районі) про визнання протиправними дій, скасування наказу та податкового повідомлення-рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.09.2014 р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.04.2014 р. №0000162202. У задоволенні іншої частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.09.2014 р. залишено без змін.
У касаційній скарзі ДПІ у Солом'янському районі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.09.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.
ДПІ у Солом'янському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НВП «Укртехно-Атом» з питань правомірності нарахування та достовірності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ОВК-ТЕХНОЛОГІЯ» за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року, з ТОВ «НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ» за період з 01.02.2013 року по 31.05.2013 року, за результатами якої складено акт від 03.04.2014 року №1597/26-58-22-02-15/32955806.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201, п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого у липні 2012 року занижено податок на додану вартість на суму 86 890,00 грн., у лютому 2013 року - на 255 393,00 грн., у березні 2013 року - 171 533,00 грн., у квітні 2013 року - 67 500,00 грн., у травні 2013 року - 75 000,00 грн.
На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.04.2014 року №0008042207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 984 475,00 грн., у тому числі за основним платежем - 656 316,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 328 159,00 грн.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.
У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «НВП «Укртехно-Атом» (замовник) та ТОВ «Новітні Технології Модернізації» (виконавець) були укладені договори №060213-2 від 06.02.2013 року, №050213-1 від 05.02.2013 року, №050213-2 від 05.02.2013 року, №040213-1 від 04.02.2013 року, №080513-1 від 08.05.2013 року, №040313-2 від 04.03.2013 року, №040313-1 від 04.03.2013 року, №020413-1 від 02.04.2013 року, за умовами яких виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги по виконанню робіт з монтажу по системам безпеки, а замовник зобов'язується своєчасно прийняти виконані виконавцем роботи і оплатити їх вартість на умовах та в порядку, визначених даними договорами.
Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: податковими накладними, актами прийняття та здачі робіт. Оплату придбаного товару підтверджено банківськими виписками.
Також, як встановлено судами, ТОВ «ОВК-Технологія» було поставлено позивачу товари, що підтверджено видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями.
При цьому слід зазначити, що отримані у вказаних вище контрагентів роботи та товари у подальшому були використані позивачем у власній господарській діяльності при прийнятті до експлуатації систем протипожежного захисту об'єктів будівництва.
Отже, позивачем реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з ТОВ «Новітні Технології Модернізації» та ТОВ «ОВК-Технологія», що підтверджено належним чином складеними первинними документами.
З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування податкового кредиту.
Також слід зазначити, що відповідачем не оскаржується в касаційному порядку рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови в задоволенні позову.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.09.2014 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 р. залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києва відхилити.
2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.09.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 р. залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач О.В. Вербицька
Судді Л.В. Ланченко
О.В. Муравйов
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 24.02.2015 |
Оприлюднено | 02.03.2015 |
Номер документу | 42903856 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Вербицька О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні