Постанова

від 02.03.2015 по справі 826/1845/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И місто Київ 02 березня 2015 року                                           №826/1845/15 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Дорбудмеханізація» додержавної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2015 №0000102202, ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорбудмеханізація» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2015 №0000102202. Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Святошинському  районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 23.12.2014 №620/26-57-22-04-21/36377382  щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сорбіт», товариством з обмеженою відповідальністю «Успіх ЮА» та товариством з бмеженою відповідальністю «Екодит», необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.01.2015 №0000102202. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту. Розгляд справи здійснено в письмовому провадженні відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України. Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, ВСТАНОВИВ: Державною податковою інспекцією у Святошинському  районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбудмеханізація» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.07.2014 по 31.07.2014. Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Дорбудмеханізація» пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження  податку на додану вартість на суму 106928,00 грн. За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Святошинському    районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 23.12.2014 №620/26-57-22-04-21/36377382 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.01.2015 №0000102202, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 133660,00 грн., у тому числі: 106928,00 грн. – основний платіж, 26732,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції. Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне. Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11. Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Святошинському     районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 23.12.2014 №620/26-57-22-04-21/36377382 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Дорбудмеханізація» та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сорбіт», товариством з обмеженою відповідальністю «Успіх ЮА» та товариством з обмеженою відповідальністю «Екодит». Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Дорбудмеханізація» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Успіх ЮА» (виконавець) укладено типові договори на послуги від 02.06.2014 №11/02.06, від 02.06.2014 №12/02.06, відповідно до яких, виконавець зобов'язується надати послуги по транспортному перевезенню вантажів, техніки, працівників та послуги з виготовлення опалубка для будівельних робіт, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги згідно рахунків виконавця. Відповідно до пункту 2.1 вказаних договорів, замовник зобов'язаний : визначити місце надання послуг (виконання робіт); надати місце для нічної стоянки техніки та забезпечити її охорону; визначити обсяги робіт та оформити акти виконаних робіт; прийняти та оплатити надані виконавцем послуги у строки та на умовах, встановленим договором. Відповідно до пункту 2.2 вказаних договорів, виконавець зобов'язаний: здійснити перевезення за рахунок замовника матеріалів або техніки на об'єкт, визначений замовником та у зворотному напрямку; надавати послуги, які доручає замовник, та з дотриманням правил охорони праці та техніки безпеки, встановлені чинним законодавством України. Пунктом 4.3 вказаних договорів визначено, що витрати виконавця, пов'язанні з наданням послуг за цим договором, а саме: витрати на паливно - мастильні матеріали; витрати, пов'язані з відрядженням, проживання та перевезенням працівників виконавця на підставі рахунку згідно з посвідченням на відрядження та оплат за проживання працівників виконавця; витрати, пов'язані з перебазуванням техніки на об'єкт та у зворотному напрямку; витрати, пов'язанні з простоєм (калькуляція додається) техніки у разі незабезпечення замовником роботи техніки протягом 8 (восьми) годин на добу - покладаються на замовника. На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договорів на послуги від 02.06.2014 №11/02.06, від 02.06.2014 №12/02.06 із додатками №№1 від 16.06.2014, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні за відповідні періоди. Також, між товариством з обмеженою відповідальністю «Дорбудмеханізація» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальність «Екодит» (постачальник) укладено договір поставки від 02.06.2014 №21, відповідно до якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити наступний товар: будівельні матеріали. Пунктом 2.3 вказано договору передбачено, що постачальник зобов'язується надати разом з товаром такі документи, як накладну, податкову накладну та рахунок-фактуру. На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарської операції та економічної доцільності, позивачем надано суду копії договору поставки від 02.06.2014 №21, видаткову накладну від 31.07.2014 та податкову накладну від 31.07.2014 №437. Також, між товариством з обмеженою відповідальністю «Дорбудмеханізація» (орендар) та товариством з обмеженою відповідальність «Компанія «Сорбіт» (орендодавець) укладено договір оренди рухомого майна від 27.05.2014 №27-05.2014, відповідно до якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування: автомобільний кран KTA 25, навантажувач одноковшовий JCB 4 CX, міксер автомобільний DAF CF 85.430, екскаватор одноковшовий VOLVO EW 180. На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарської операції позивачем надано суду копії договору оренди рухомого майна від 27.05.2014 №27-05.2014, додатку до договору №1 від 14.07.2014, актів прийняття-передачі, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за відповідні періоди, податкової накладної за відповідні періоди. Додатково позивачем надано суду список співробітників товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбудмеханізація» станом на липень 2014 року, податковий звіт по працюючим, листи контрагентів позивача (товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сорбіт», товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх ЮА» та товариства з обмеженою відповідальністю «Екодит») від 05.02.2015 (мають повністю однаковий зміст) щодо декларування грошових зобов'язань по взаємовідносинам із позивачем. У свою чергу, як вбачається із акту перевірки державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 23.12.2014 №620/26-57-22-04-21/36377382 в основу висновків контролюючого органу  щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства покладена податкова інформація про відсутність у контрагентів позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сорбіт», товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх ЮА» та товариства з обмеженою відповідальністю «Екодит», трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного обладнання для провадження господарської діяльності, зокрема, визначеної умовами названих вище договорів. Аналізуючи первинні документи, надані позивачем як підтвердження реальності руху активів в процесі здійснення господарської діяльності, суд наголошує на наступному.   Згідно висновків акту перевірки внаслідок співставлення даних податкового обліку позивача та його контрагентів в липні 2014 року встановлені відхилення між сумами задекларованого позивачем податкового кредиту та податковими зобов'язаннями товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сорбіт», товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх ЮА» та товариства з обмеженою відповідальністю «Екодит» на рівні 106   928 грн., чим спростовуються доводи позивача щодо декларування його контрагентами відповідних грошових зобов'язань. Щодо виконання умов договорів на послуги від 02.06.2014 №11/02.06 та від 02.06.2014 №12/02.06, то позивачем не надано суду документів, підтверджуючих реальність здійснення господарських операцій, зокрема таких як: заявок по перевезенню техніки, інформацію про місце для стоянки техніки, охорону такої техніки, проведення оплати за стоянку та охорону такої техніки, обґрунтування витрат на паливно - мастильні матеріали, витрат на відрядження, проживання та перевезенням працівників виконавця на підставі рахунку згідно з посвідченням на відрядження та оплат за проживання працівників виконавця тощо. Крім того, позивачем не надано рахунків-фактур на виконання вимог договору поставки від 02.06.2014 №21, які є обов'язковою умовою вказаного договору. Також, позивачем не спростовано висновків акту перевірки щодо відсутності у товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх ЮА»  та товариства з обмеженою відповідальність «Компанія «Сорбіт» відповідного рухомого майна для здійснення відповідних перевезень та техніки для оренди - автомобільного крану KTA 25, навантажувача одноковшового JCB 4 CX, міксеру автомобільного DAF CF 85.430, екскаватору одноковшового VOLVO EW 180, а також відсутності дозвільних документів на провадження відповідного виду господарської діяльності. З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про правомірність винесеного відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення 23.01.2015 №0000102202, а тому позовні вимоги про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному. Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно із приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 267,32  грн., з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі у розмірі 2405,88 грн. (2673,20 грн. – 267,32  грн.). Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, П О С Т А Н О В И В: В задоволенні позову відмовити повністю. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбудмеханізація» (03170, місто Київ, вулиця Перемоги, будинок 9, код ЄДРПОУ 36377382) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 2405  (дві тисячі чотириста п'ять) грн. 88 коп. Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.           Суддя                                                                                                Літвінова А.В.