Постанова

від 16.02.2015 по справі 821/20/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/20/15-а 15 год. 23 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача Іванова Р.А., представника відповідача Рябчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ривер-Транзит-Інвест"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ривер-Транзит-Інвест» (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення № 0003722200 від 01.12.2014, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 448664 грн., з яких за основним платежем 358931 грн. та за штрафними санкціями 89733 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що при перевірці не виявлено порушень податкового законодавства з боку позивача, а висновки ДПІ ґрунтуються тільки на недоліках діяльності іншого суб'єкта господарювання, що не є достатньою підставою для висновку про не реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його постачальником - товариством з обмеженою відповідальністю "Мицелия". Господарські операції із зазначеним контрагентом підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, придбані послуги використані у власній господарській діяльності. ТОВ "Мицелия" на момент здійснення господарських операцій з позивачем був зареєстрований платником податку на додану вартість, мав право видавати позивачу податкові накладні, які були задіяні для формування податкового кредиту, відобразив продаж послуг позивачу в своєї податковій звітності.

Представник позивача прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (відповідач, ДПІ у м. Херсоні) проти позову заперечує з мотивів законності прийнятого податкового повідомлення-рішення, оскільки воно прийняте на підставі обґрунтованих висновків акту документальної виїзної позапланової перевірки, перевіркою було встановлено, що бухгалтерські та податкові документи, складені позивачем та ТОВ "Мицелия" є недійсними та такими, які не дають права на формування позивачем податкового кредиту, постачальник позивача фактично операції з постачання послуг позивачеві не здійснював, бо не мав умов для ведення господарської діяльності, матеріальних ресурсів, працівників, тобто правочини мали безтоварний характер та були оформлені тільки з метою отримання податкового кредиту.

Представник відповідача прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Ривер-Транзит-Інвест» є юридичною особою, платником податків. На підставі направлення від 13.11.2014 №1048/31-03-22-06 та наказу від 24.11.2014 № 1391, виданого ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області, відповідно до п.п.20.1.4 п. 20.1 ст.20. п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Ривер-Транзит-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин із контрагентами-постачальниками ПП «Енергоукрпродукт» за березень 2014 року, ТОВ „Мицелия" за березень, квітень 2014 року та подальшої реалізації придбаних у контрагентів - постачальників товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), їх відображення у податковій звітності. За результатами перевірки був складений акт 397/21-03-22-06/38152256 від 24.11.14.

При проведені перевірки були виявлені порушення п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження сум податку на додану вартість у березні 2014 року у розмірі 250952 грн., у квітні 2014 року у розмірі 107979 грн., усього на загальну суму ПДВ 358931 грн.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, позивач був організатором перевалки сільгосппродукції з сертифікованого зернового складу ТОВ «Агро-Транзит-Інвест» на морські судна для відправки на експорт, для цього позивач уклав договори з ТОВ «Енергопродукт» та ТОВ «Мицелия». ПП «Енергоукрпродукт» здійснювало перевезення автомобільним транспортом зернових з сертифікованих складів «Агро-Транзит-Інвест» до причалу № 22 по вул. Домобудівна, 11, м. Херсон, та здійснював завантаження зерновими судових барж. До складу податкового кредиту позивачем віднесено ПДВ в сумі 288671 грн. 29 коп., з них за березень 2014 року на суму 277483 грн. 29 коп. та за квітень 2014 року у сумі 11188 грн.

ТОВ «Мицелия» згідно договору від 24.02.14 № 24/02 надавало позивачу послуги подачи та буксировки барж з вантажем до місця завантаження, перевалку вантажу з барж на морське судно, зачистку трюмів барж після відвантаження на морське судно. Загальна вартість послуг за березень 2014 року склала 1505710 грн. ( в т.ч. ПДВ 250951 грн. 75 коп.), у квітні вартість послуг склала 647871 грн. 49 коп., в т.ч. ПДВ 107978 грн. 58 коп. Суми податку на додану вартість за податковими накладними ТОВ «Мицелия» включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за березень та квітень 2014 року. Розрахунки між СГД за отриманий товар проводились у безготівковій формі.

Відповідачем при проведені перевірки використані відомості акту позапланової виїзної перевірки контрагента - постачальника ТОВ «Мицелия» від 20.06.2014 №224/21-03-22-05/38480928 за період з 01.01.2013 по 30.04.2014, складеного ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області, зокрема, про обмежену кількість працівників за 2013 -2014 роки (4 особи), основний вид діяльності - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, відсутність основних засобів, та технічних можливостей для здійснення господарської діяльності по перевезенню. Перевіркою ТОВ «Мицелия» встановлено порушення п. 44.1, 44.6, ст.44, п.85.2 ст.85, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198. п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого податкова інспекція дійшла до висновку про відсутність у підприємства права на формування податкового кредиту по операціях з підприємствами - постачальниками послуг у період з 01.02.2014 по 30.04.2014 на суму 3185301 грн. та як наслідок, завищення податкових зобов'язань в частині надання послуг контрагентам-покупцям послуг на суму 3158442 грн. До таких висновків податкова інспекція дійшла , встановивши, що ТОВ «Мицелия» не надала повного обсягу документів на перевірку, а також враховуючи, що безпосередньо товариство не виконувало послуги перевалки вантажів на судна, а наймало для цього інших юридичних осіб - ТОВ «Трансервіс групп ЛТД» та ТОВ «Херсонська Стивідорна Компанія», останнє в свою чергу мало тільки двох працюючих - директора та головного бухгалтера, основні фонди були відсутні.

На думку відповідача, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавстврм. Діяльність, яку ТОВ „Ривер-Транзит-Інвест" проводив з порушенням норм законодавства, не можна вважати власного господарською діяльністю у розумінні норм Податкового кодексу України. У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту ТОВ «Ривер-Транзит-Інвест" у березні, квітні 2014 року, послуги, отримані від невстановлених джерел, нібито надані ТОВ „Мицелия", були використані підприємством для здійснення господарської діяльності, у зв'язку з чим послуги реально надавалися, проте встановити ким, та які саме неможливо. Отже, проводилось лише документування господарських операцій без фактичного здійснення, що призвело до заниження сум податку на додану вартість ТОВ „Ривер-Транзит-Інвест" у березні, квітні 2014 року, які підлягають до сплати в бюджет.

За наслідками перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 01.12.2014 № 0003722200, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 448664 грн., з яких за основним платежем 358931 грн. та за штрафними санкціям 89733 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Встановивши обставини, що слугували винесенню спірного податкового повідомлення-рішення, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, податкова інспекція повинна аналізувати реальність господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З наданих суду доказів суд не вбачає порушень позивачем вимог податкового законодавства під час формування податкового кредиту від ТОВ «Мицелия» , оскільки первинні документи бухгалтерського обліку та податкові документи на підтвердження господарських відносин оформлені належним чином. Також встановлено відсутність зауважень контролюючого органу як під час перевірки, так і під час слухання справи щодо поданої позивачем податкової звітності з ПДВ за березень, квітень 2014 року. На час укладання угоди з позивачем, ТОВ «Мицелия» є юридичною особою, платником податку на додану вартість, доказів на спростування даних відомостей контролюючим органом суду не надано, як і доказів відсутності у останнього необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності. Про те, що ТОВ «Мицелия» працює, знаходиться за юридичною адресою, надає документи для перевірки податковій інспекції свідчить й акт позапланової виїзної перевірки контрагента ТОВ «Мицелия» від 20.06.2014 №224/21-03-22-05/38480928 за період з 01.01.2013 по 30.04.2014.

Наявні у справі акти завантажування судна підтверджують обставини виконання ТОВ «Мицелия» договірних зобов'язань, в актах зазначено дата та час завантаження, місце завантаження, яке судно завантажено, його регістровий номер, яким чином здійснено завантаження та маса вантажу. Факти надання послуг позивачу товариством з обмеженою відповідальністю «Мицелия» підтверджують актами про організацію перевалювання вантажу, відомості яких кореспондуються з актами завантажування суден. До оформлення актів про організацію перевалювання вантажу у відповідача не було зауважень, з актів вбачається на яке безпосередньо судно здійснено перевалювання вантажу .

На підтвердження факту находження зазначених в актах надання послуг морських суден в акваторії Херсонського морського порту позивач надав суду лист капітана морського порту Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація Морських портів України» № 26-08-09/637 від 17.12.14, в якому зазначено вантожоємкість морських суден.

Крім того, податкова інспекція не заперечує реальності відвантаження сільгосппродукції з сертифікованого зернового складу ТОВ «Агро-Транзит-Інвест» на морські судна для відправки на експорт, та реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Енергопродукт», яке здійснювало перевезення автомобільним транспортом зернових з сертифікованих складів «Агро-Транзит-Інвест» до причалу № 22 по вул. Домобудівна, 11, м. Херсон, та здійснював завантаження зерновими судових барж, які подавались ТОВ «Мицелия».

Отже, позивачем документально підтверджено, що придбані у ТОВ «Мицелия» послуги дійсно були в реальності, без цих послуг зернопродукція не могла бути завантажена в морські судна та вивезена на експорт.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлені в ході розгляду справи обставини відповідачем не спростовані, як не підтверджено в ході розгляду справи факти негативної податкової історії контрагента позивача ТОВ "Мицелия». Суд зазначає, що в обґрунтування своєї правової позиції контролюючим органом не надано суду доказів неправомірного формування позивачем податкового кредиту у березні, квітні 2014 року за наслідками придбання послуг у ТОВ «Мицелия». Використання в ході перевірки акту виїзної позапланової перевірки ТОВ «Мицелия» є безпідставним, оскільки висновки акту щодо не підтвердження господарської діяльності у березні, квітні 2014 року ґрунтуються тільки на тому, що у товариства не було достатньо працівників та основних засобів. Але чинне законодавство не забороняє наймання інших осіб для виконання певної роботи. Тим паче, що ТОВ «Мицелия не заперечує фактів надання послуг позивачу та відобразило ці господарські відносини в своєму податковому обліку.

Суд зауважує, що висновки перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства, ґрунтуються на припущеннях та без системного викладення порушень вимог діючого податкового законодавства, ґрунтуються лише на даних перевірки іншого платника податків, за діяльність якого позивач не несе відповідальності.

Виходячи з вищевикладеного, оскільки позивачем підтверджені обставини вчиненої господарської операції по закупівлі у березні, квітні 2014 року послуг у ТОВ "Мицелия", надано докази формування податкового кредиту у сумі 358931 грн., суд приходить до висновку про незаконність прийнятого ДПІ у м. Херсоні спірного податкового повідомлення - рішення від 01.12.14 № 0003722200.

Суд вважає, що позивач не повиний нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо оформлення господарських операцій в податковому та бухгалтерському обліку і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Суд вважає, що відповідач не довів факт обізнаності позивача з всіма правовими обставинами ведення господарської діяльності та оподаткування контрагента ТОВ "Мицелия", оскільки за діючим законодавством України у СПД відсутній доступ до інформативної бази податкового органу та обов'язок узгоджувати всю свою підприємницьку діяльність з державними органами виконавчої та судової влади.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення. З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню з Державного бюджету в повному обсязі. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ривер-Транзит-Інвест".

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 01.12.14 № 0003722200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 358931,00 грн. та штрафними санкціями 89733,00 грн.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ривер-Транзит-Інвест" (код ЄДРПОУ 38152256) витрати по сплаті судового збору в сумі 487 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень) 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 лютого 2015 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.3