Постанова

від 25.02.2015 по справі 820/20751/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 лютого 2015 р. № 820/20751/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,

за участю представника відповідача - Іхненко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазремонт"

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазремонт", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 11.12.2014 року №0000782211.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що при проведенні перевірки контролюючим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки є неправомірними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ "Укрнафтогазремонт".

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення №0000782211 від 11.12.2014 року є цілком законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазремонт" (код ЄДРПОУ 36558756) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Атіс-Торг» ( код ЄДРПОУ 38633934) та ТОВ «Олантіс» (код ЄДРПОУ 38876573) за період липень 2014 року, за результатами якої відповідачем складено акт №4138/20-33-22-01-07/36558756 від 12.11.2014 р.

Відповідно до акту перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення ТОВ "Укрнафтогазремонт" п.198.1, п.198.3, 198.6 ст.198 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), завищено податковий кредит ТОВ "Укрнафтогазремонт" по операціям з ТОВ «Атіс-Торг» (код ЄДРПОУ 38633934) та ТОВ «Олантіс» (код ЄДРПОУ 38876573) за період липень 2014 року, що призвело до заниження податку на додану вартість за липень 2014 року у сумі 107051,71 грн.

На підставі висновків акту перевірки №4138/20-33-22-01-07/36558756 від 12.11.2014 р. Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000782211 від 11.12.2014 року, яким ТОВ "Укрнафтогазремонт" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 133815, 0 грн., в т.ч. за основним платежем 10752,0 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 26763,0 грн.

Доходячи висновку про заниження ТОВ "Укрнафтогазремонт" податку на додану вартість за липень 2014 року у зв'язку з неправомірним завищенням позивачем податкового кредиту за вказаний період, контролюючий орган виходив з того, що віднесення до податкового кредиту сум ПДВ за господарськими операціями, що проведені з ТОВ «Атіс-Торг» та ТОВ «Олантіс», документально не підтверджені.

Перевіряючи вказані в акті перевірки висновки відповідача і винесені на їх підставі спірний правовий акт індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд приходить до наступних висновків.

Контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено, що в перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Атіс-Торг» (код ЄДРПОУ 38633934) та ТОВ «Олантіс» (код ЄДРПОУ 38876573).

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Атіс-Торг», суд зазначає наступне.

Між ТОВ "Укрнафтогазремонт" (орендар) та ТОВ «Атіс-Торг» (орендодавець) укладено договір оренди №261 від 20.06.2014 року, згідно умов вказаного договору орендодавець зобов'язується надати в тимчасове платне користування (оренду) орендарю бурильні труби (обладнання) згідно специфікації (додаток №1), для використання в господарській діяльності орендаря на свердловині №3 Юліївського ГКР. (п.1.1 Договору).

На підтвердження виконання умов договору представником позивача надано до матеріалів справи специфікацію, акт прийому-передачі від 23.06.204 року, акт прийому-передачі від 30.06.2014 року, товарно-транспортні накладні від 22.06.2014 року, 23.06.2014 року, 30.06.2014 року, акт надання послуг №1352 від 31.07.2014 року, податкову накладну №367 від 31.07.2014 року та платіжні доручення.

Відповідно до п.2.3. 2 розділу договору транспортування орендованого майна, як при передачі обладнання в оренду, так і при поверненні орендодавцю, здійснюється за рахунок орендодавця.

Як вбачається з товаро-транспортних накладних автомобільним перевізником є ОСОБА_2, проте до матеріалів справи не надано договорів оренди транспортних засобів чи інших доказів щодо підтвердження господарських взаємовідносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазремонт".

Також згідно товаро-транспортних накладних пунктом навантаження є вул. Морозова, 13, м. Харків, але будь-якої інформації про наявні складські приміщення або договори оренди приміщення за цією адресою до суду не надано.

За умовами договору від 20.06.2014 року п.5.3. 5 розділу оплата вартості оренди відповідно до цього договору, проводиться орендарем на підставі підписаного сторонами акту про підтвердження користування обладнанням та виставленого орендодавцем рахунку-фактури, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання акту про підтвердження користування обладнанням.

З долучених до матеріалів справи платіжних доручень №118, №146, №152, №171 вбачається, оплата за оренду обладнання здійснювалась згідно рахунку №2026 від 31.07.2014 року.

Суд зазначає, що представником позивача не надано до матеріалів справи вказаних рахунків.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність реального здійснення господарської операції між господарюючими суб'єктами.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Олантіс», суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ «Олантіс» та ТОВ "Укрнафтогазремонт" було укладено договір оренди №171 від 30.05.2014 року, відповідно до якого орендодавець зобов'язується передати орендарю в строкове платне користування труби бурильні (надалі майно), а орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування майно та сплачувати за користування ним орендну плату. (п.1.1 Договору).

Згідно товаро-транспортних накладних наданих до договору, особа яка приймала вантаж є водій ОСОБА_3, але до суду не надано підтверджуючих повноважень на здійснення таких дій (довіреність) чи доказів трудових відносин.

За договором №171 від 30.05.2014 року п.3.4. розрахунки за договором здійснюються безготівковому порядку, шляхом перерахування орендарем грошових коштів на рахунок орендодавця. Платіжні документи оформляються відповідно до законодавства України (п.3.5.договору).

Відносно доказів сплати коштів в рамках укладеного договору оренди №171 від 30.05.2014 р. суд зазначає, що платіжні доручення та банківські виписки не були надані до матеріалів справи.

В матеріалах справи міститься акт надання послуг №911 від 31.07.2014 року, з якого вбачається, що від замовника акт підписав заступник директора з виробництва ОСОБА_4, представником позивача доказів трудових відносин з даною особою не надано.

Відносно вищезазначених договорів №171 від 30.05.2014 року та №261 від 20.06.2014 року з боку позивача до суду не надано доказів навантаження і розвантаження бурильних труб при їх транспортуванні на автотранспортних засобах.

Позивач по справі, в обґрунтування економічної мети укладених договорів, які відображені вище, посилається на договір підряду №2 між ТОВ "Укрнафтогазремонт" та ТОВ "НАДРА ГЕОЦЕНТР" щодо виконання робіт з капітального ремонту свердловини №3 Юліївського НГКР від 31.10.2013 року, за яким за завданням та контролем замовника підрядник бере на себе зобов'язання вчасно та якісно виконати роботи з капітального ремонту свердловини №3 Юліївського НГКР.

З цього приводу слід вказати, що в матеріалах справи відсутні об'єктивні відомості щодо пов'язаності договорів між позивачем та його контрагентами з виконанням умов договору підряду №2. А отже, позивачем не надано доказів щодо економічної обґрунтованості спірних договорів та, в подальшому отримання економічної вигоди.

Всі наведені вище обставини, встановлені судом свідчать про фіктивність та нереальність здійснених господарських операцій.

Представником позивача на виконання ухвали від 10.02.2015 р. до суду не надано витребуваних документів, а саме:

- рахунки №2026 від 31.07.2014р., які відображені в платіжних дорученнях №118, №146, №152, №171 по договору оренди №261 від 20.06.2014р.;

- докази сплати коштів в рамках укладеного договору оренди №171 від 30.05.2014р. (платіжні доручення та банківські виписки);

- докази в підтвердження господарських взаємовідносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазремонт" та автомобільним перевізником ОСОБА_2 (договір або інше).

- докази в підтвердження розвантаження та навантаження бурильних труб при їх транспортуванні в рамках договорів №261 та №171 (якими засобами це робилось, чи сплачувались кошти за вказані послуги та інше).

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Відповідно до п.3 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.

Абзацом "а" пункту 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до вимог статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладені факти, суд зазначає, що в ході розгляду справи встановлена нереальність та фіктивність укладених правочинів, а надані документи не відповідають вимогам чинного законодавства України та не можуть вважатися доказами по справі, в розумінні положень розділу 2, глави 6 КАС України.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем до матеріалів справи не надано документів, які б спростовували висновки контролюючого органу, що зазначені в акті перевірки щодо встановлених порушень податкового законодавства.

За таких обставин, висновки контролюючого органу, що викладені в акті перевірки відповідають дійсності, оскаржуване податкове повідомлення - рішення, відповідає ч.3 ст.2 КАС України, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими, спростовуються зібраними доказами по справі та не підлягають задоволенню.

На виконання вимог КАС України, а саме Глави 7 Розділу 2, суд вважає за необхідне розподілити судові витрати.

Суд зазначає, що порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 19.09.2013 року N 590-VII, який набув чинності 23.10.2013 року, внесені зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Таким чином, відповідно до відхиленої частини вимоги, суд вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазремонт" решту суми судового збору в розмірі 2406,30 грн. на користь Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазремонт" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазремонт" (код ЄДРПОУ 36558756) суму судового збору в розмірі 2406.30 (дві тисячі чотириста шість гривень 30 копійок) на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківській області, код: 37999628, МФО банку: 851011, назва банку: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31217206784011, призначення платежу: Судовий збір).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 02 березня 2015 року.

Суддя Д.В. Бездітко