Постанова

від 20.05.2015 по справі 820/20751/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 р. Справа № 820/20751/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С., Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтогазремонт» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року по справі № 820/20751/14 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтогазремонт» до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и л а:

29 грудня 2014 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Укрнафтогазремонт» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Укрнафтогазремонт») звернувся до суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач або Західна ОДПІ), яким просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 11.12.2014 року № 0000782211 про збільшення підприємству суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 133.815,00 грн. (у т.ч. за основним платежем - 107.052 грн. та за штрафними санкціями - 26.763 грн.) (а.с. 17).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про хибність висновків податкового органу про порушення підприємством податкового законодавства, викладених в акті перевірки від 12.11.2014 року № 4138/20-33-22-01-07/36558756, яким не підтверджено взаємовідносини з контрагентами - постачальниками ТОВ «Атіс-Торг» (код ЄДРПОУ 38633934), ТОВ «Олантіс» (код ЄДРПОУ 38876573). Зазначає про наявність первинної документації, що підтверджує факт взаємовідносин із вищезазначеними контрагентами, у т.ч. договори оренди, специфікації, акти прийому-передачі, податкові накладні, використання придбаного товару у власній господарській діяльності, у зв'язку з чим він мав встановлене законом право на формування на їх підставі суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року у задоволені позовних вимог товариства відмовлено.

Судовим рішенням стягнуто з ТОВ «Укрнафтогазремонт» (код ЄДРПОУ 36558756) на користь Держави суму судового збору в розмірі 2406,30 грн.

Рішення суду вмотивоване тим, що позивачем до матеріалів справи не надано документів, які б спростовували зазначені в акті перевірки висновки контролюючого органу щодо відсутності реального здійснення господарської операції між господарюючими суб'єктами, а отже - встановлених порушень податкового законодавства.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати зазначену постанову та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Заявник вважає, що судом першої інстанції безпідставно не враховані первинні документи, надані в підтвердження реальності господарських операцій, зокрема, товарно-транспортні накладні та платіжні доручення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова, відповідно до приписів ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - скасуванню з ухваленням нового рішення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Укрнафтогазремонт» зареєстровано реєстраційною службою Сакського міськрайонного управління юстиції Автономної республіки Крим 15.10.2009 року, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 20.05.2014 року № 06.3-11/2161, за видами діяльності за КВЕД-2010 - надання допоміжних послуг у сфері добування нафти та природного газу, розвідувальне буріння тощо, підприємство перебуває на податковому обліку в Західній ОДПІ та є платником податку на додану вартість (а.с.26- 32).

В період з 03.11.2014 року по 05.11.2014 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укрнафтогазремонт» з питань дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої складено акт від 12.11.2014 року № 4138/20-33-22-01-07/36558756, яким встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.3, 198.6 ст.198 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження ТОВ «Укрнафтогазремонт» податку на додану вартість у загальній сумі 107.051,71 грн. (а.с. 05-14).

Вказаних висновків відповідач дійшов з огляду на відсутність у позивача на момент перевірки товарно-транспортних накладних, а також наявність кредиторської заборгованості по сплаті орендної плати контрагентам позивача - ТОВ «Атіс-Торг» та ТОВ «Олантіс», що з урахуванням негативної податкової історії останніх, на думку податкового органу, свідчить про відсутність зв'язку між отриманими послугами та господарською діяльністю ТОВ «Укрнафтогазремонт».

Не погодившись з висновками Акту перевірки від 12.11.2014 року, позивач до податкового органу подав заперечення від 28.11.2014 року № 223, до яких ТОВ «Укрнафтогазремонт» було додано копії товарно-транспортних накладних на 11 аркушах (а.с.188-189).

Надана за результатами їх розгляду відповідь від 08.12.2014 року № 16451/10-23-22-01-16 (а.с. 186- 187) засвідчила, що заперечення позивача податковим органом не враховані, та 11.12.2014 року Західною ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення № 0000782211, яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на 107.052 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 26763грн. (а.с.17).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що всі встановлені судом обставини свідчать про фіктивність та нереальність здійснених господарських операцій між позивачем та ТОВ «Атіс-Торг», ТОВ «Олантіс».

Не погоджуючись з висновками суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що умовами реалізації права платника на формування податкового кредиту, є, зокрема, фактичне придбання товарів, робіт (послуг) з наміром одержати економічний ефект від їх використання у господарській діяльності та підтвердження факту сплати ПДВ необхідними документами, оформленими з дотриманням вимог чинного законодавства.

Податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, за винятком податкової накладної, складанням яких мають опосередковуватись ті чи інші господарські операції. Однак, критерієм зменшення бази оподаткування податку на додану вартість та формування податкового кредиту є можливість, на підставі наявних документів, зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу.

Відтак, на підтвердження реальності виконання договорів про поставку товарів позивач повинен надати суду, зокрема, документи що свідчать про фактичне отримання товарів та використання їх у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що 20.06.2014 року між ТОВ «Укрнафтогазремонт» (орендар) та ТОВ «Атіс-Торг» (орендодавець) укладено договір оренди № 261, за умовами якого орендодавець зобов'язується надати в тимчасове платне користування (оренду) орендарю бурильні труби (обладнання) згідно специфікації (додаток № 1), для використання в господарській діяльності орендаря на свердловині № 3 Юліївського ГКР. (п.1.1 Договору) (а.с.46-48).

На підтвердження виконання умов договору представником позивача надано до матеріалів справи специфікацію, акт прийому-передачі від 23.06.2014 року, акт прийому-передачі від 30.06.2014 року, товарно-транспортні накладні від 22.06.2014 року, 23.06.2014 року, 30.06.2014 року, акт надання послуг № 1352 від 31.07.2014 року, податкову накладну № 367 від 31.07.2014 року та платіжні доручення (а.с. 49-61).

Відповідно до п.2.3. 2 розділу договору № 261, транспортування орендованого майна, як при передачі обладнання в оренду, так і при поверненні орендодавцю, здійснюється за рахунок орендодавця.

Як вбачається з товарно-транспортних накладних, орендоване майно перевезено автомобільним перевізником - ОСОБА_1 (водій ОСОБА_2), автомобіль МАЗ 64229 НОМЕР_1 причіп/напівпричіп НОМЕР_2, з пунктом навантаження є АДРЕСА_1, пунктом розвантаження - АДРЕСА_2 (а.с.52-54).

За умовами п.5.3. 5 розділу договору №261, оплата вартості оренди відповідно до цього договору, проводиться орендарем на підставі підписаного сторонами акту про підтвердження користування обладнанням та виставленого орендодавцем рахунку-фактури, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання акту про підтвердження користування обладнанням.

Згідно з п.5.1. 5 розділу договору № 261, протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту закінчення оренди, орендодавець надає орендареві акт про підтвердження користування обладнанням в звітному періоді (Акт надання послуг оренди).

З наданих до матеріалів справи платіжних доручень від 26.11.2014 року № 118, від 03.12.2014 року № 146, від 09.12.2014 року № 152, від 26.12.2014 року № 171 вбачається, що за оренду обладнання позивачем сплачено ТОВ «Атіс-Торг» (орендодавець) коштів на загальну суму 357 598 грн., в тому числі ПДВ - 59599,67 грн. Оплата за оренду обладнання здійснювалась згідно рахунку № 2026 від 31.07.2014 року (а.с.150).

Податок на додану вартість за податковою накладною від 31.07.2014 року № 367 включено позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року в сумі 88.664,12 грн. (а.с. 78-83).

Також, 30.05.2014 року між ТОВ «Олантіс» та ТОВ «Укрнафтогазремонт» було укладено договір оренди № 171, згідно з п.1.1 якого орендодавець зобов'язується передати орендарю в строкове платне користування труби бурильні (надалі майно), а орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування майно та сплачувати за користування ним орендну плату (а.с. 62-65).

За умовами пунктів 3.3. - 3.5. розділу 3 договору №171, орендар зобов'язується сплатити орендодавцю орендну плату за користування майном за фактичний час оренди протягом 10 (десяти) банківських днів з дати виставлення рахунку за оренду майна, відповідно до п.2.7. договору. Нарахування орендної плати починається з дати підписання Акту приймання - передачі майна.

Розрахунки за договором здійснюються безготівковому порядку, шляхом перерахування орендарем грошових коштів на рахунок орендодавця. Платіжні документи оформляються відповідно до законодавства України.

На підтвердження виконання умов договору представником позивача надано до матеріалів справи специфікацію, акт прийому-передачі від 02.06.2014 року, акт прийому-передачі від 30.06.2014 року, товарно-транспортні накладні від 01.06.2014 року, 02.06.2014 року, акт надання послуг № 911 від 31.07.2014 року, податкову накладну № 279 від 31.07.2014 року (а.с. 66-75).

Податок на додану вартість за податковою накладною від 31.07.2014 року № 279 включено позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року в сумі 18.387,59 грн. (а.с. 78-83).

Отриманий від контрагентів буровий інструмент, в обґрунтування економічної мети зазначених договорів, відповідно до договору підряду від 31.10.2013 року № 2, укладеного між ТОВ «Укрнафтогазремонт» та ТОВ «НАДРА ГЕОЦЕНТР», використаний позивачем для виконання робіт з капітального ремонту свердловини № 3 Юліївського НГКР, згідно з яким за завданням та контролем замовника підрядник бере на себе зобов'язання вчасно та якісно виконати роботи з капітального ремонту свердловини № 3 Юліївського НГКР (а.с. 84-94).

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що пунктом 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Порядок ведення бухгалтерського обліку та звітності для суб'єктів господарювання регламентований Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з ч.2 ст.3 зазначеного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі за текстом - Положення №88), відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому, колегія суддів зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Необхідною умовою для включення податку на додану вартість, сплаченого при придбанні товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання позивачем товару повинно бути безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю підприємства, що направлена на отримання доходу.

Отже, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відповідно до вимог ч.1. ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказами в адміністративному судочинстві, згідно з ч.1 ст.69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Наданими до матеріалів справи доказами позивачем спростовано висновки акту перевірки податкового органу щодо відсутності зв'язку між отриманими від ТОВ «Атіс-Торг» та ТОВ «Олантіс» послугами оренди бурильних труб та господарською діяльністю ТОВ «Укрнафтогазремонт». В свою чергу, контролюючим органом доказів в обґрунтування правової позиції, покладеної в обґрунтування прийнятого податкового повідомлення-рішення судам першої та апеляційної інстанцій не надано.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги стосовно неповного з'ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильності правової оцінки встановленим обставинам, що призвело до неправильного вирішення справи, та про необхідність скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Укрнафтогазремонт».

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п.п. 1, 4, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтогазремонт» - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року - скасувати з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтогазремонт».

Скасувати податкове повідомлення - рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 11.12.2014 року № 0000782211 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Укрнафтогазремонт» грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 133.815,00 (сто тридцять три тисячі вісімсот п'ятнадцять) гривень.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Н.С. Бартош

(підпис) Л.О. Донець

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 25 травня 2015 року