Постанова

від 27.02.2015 по справі 810/6836/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 27 лютого 2015 року           810/6836/14           Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Управління забезпечення функціонування об'єктів Чорнобильської АЕС» до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення ВСТАНОВИВ:           Державне підприємство «Управління забезпечення функціонування об'єктів Чорнобильської АЕС» (далі – ДП «Управління забезпечення функціонування об'єктів Чорнобильської АЕС» або позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі – ДПІ у м. Славутичі або відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 29.08.2014 №0004011700.           В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється підприємством за рахунок коштів Державного бюджету України по бюджетній програмі «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення», паспорт якої на 2014 рік затверджено спільним наказом Міністерства екології та природних ресурсів України та Міністерства фінансів України від 23.04.2014 №119/466.           Як зазначає позивач, несвоєчасна сплата єдиного внеску за березень 2014 року обумовлена несвоєчасним прийняттям зазначеного наказу, який, відповідно до вимог Бюджетного кодексу України є підставою для можливості використання бюджетних коштів за призначенням.           З огляду на зазначене, позивач вважає, що порушення строків сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2014 року відбулося не з його вини та з незалежних від нього обставин, а відтак,відсутні підстави для застосування до нього штрафних санкцій та нарахування пені.           Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржуване рішення прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.           Представники сторін у судове засідання, призначене на 25.02.2015, не з'явились. Разом з цим, матеріали справи містять клопотання сторін про розгляд справи за відсутності їх представників.           Керуючись положеннями частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.           Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.           ДП «Управління забезпечення функціонування об'єктів Чорнобильської АЕС», ідентифікаційний код 36359955, місцезнаходження: 07100, Київська область, м. Славутич, вул. Військових Будівельників, буд. 9, зареєстроване як юридична особа 11.01.2012.           Відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2014 року, ДП «Управління забезпечення функціонування об'єктів Чорнобильської АЕС» самостійно визначено суму єдиного внеску, що підлягає сплаті у розмірі 1637557,22 грн.           Як вбачається з матеріалів справи, за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2014 року ДПІ у м. Славутичі до ДП «Управління забезпечення функціонування об'єктів Чорнобильської АЕС» застосовано штраф у розмірі 103199,49 грн. та нараховано пеню у розмірі 1644,86 грн., про що прийнято рішення від 29.08.2014 №000401170 (а.с.11).           Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його у порядку адміністративного оскарження шляхом подання скарг до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (скарга від 10.09.2014 №01-309/01-698) та, у подальшому, до Державної фіскальної служби України (скарга від 15.10.2014 №01-826) (а.с.13, 14, 20-22).           Рішеннями Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 09.10.2014 №2524/10/10-36-10-01-04/958 та Державної фіскальної служби України від 13.11.2014 №6885/6/99-99-10-01-07-15 вказані скарги позивача залишенні без задоволення, а рішення ДПІ у м. Славутичі від 29.08.2014 №0004011700 без змін  (а.с.16-18, 24-26).           Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач скористався своїм правом оскаржити його у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон). Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини першої статті 4 Закону платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. З урахуванням викладеного, відповідно до положень Закону, позивач є платником єдиного внеску та несе обов'язки з нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску в установлені строки та в повному обсязі. Згідно з частинами п'ятою та сьомою статті 9 Закону сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20-го числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць (частина 8 статті 9 Закону). Виключенням із даного правила є лише гірничі підприємства, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Відповідно до частини дванадцятої статті 9 Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки Пенсійного фонду, відкриті в Державній казначейській службі України (частина десята статті 9 Закону). Пунктом 4.3.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 року за № 994/18289 (далі - Інструкція) встановлено, що нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. З аналізу наведених правових норм вбачається установлений законодавством обов'язок платника перерахувати на рахунок Пенсійного фонду України до 20 числа наступного місяця суми єдиного внеску, нараховані та несплачені за відповідний календарний місяць. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум (пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону). Згідно з частинами 10 та 13 статті 25 Закону на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. При цьому, суд звертає увагу сторін на ту обставину, що Законом не передбачені обставини, які виключають фінансову відповідальність особи за порушення строків сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.           Як вбачається з позовної заяви, позивач не заперечує факт несвоєчасного перерахування сум єдиного внеску за березень 2014 року.           А відтак, суд констатує факт несвоєчасного перерахування позивачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2014 року.           Суд не приймає до уваги твердження позивача, як доказ протиправності оскаржуваного рішення, що несвоєчасне перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2014 року відбулося в силу несвоєчасного затвердження паспорту бюджетної програми «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення», оскільки законодавством України строк сплати єдиного внеску не ставиться в залежність від фінансового стану позивача.           Суд також не приймає до уваги твердження позивача про застосування до спірних правовідносин приписів Порядку оформлення та подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.12.2013 №848, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.01.2014 за №99/24876 (далі – Порядок оформлення та подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів), зокрема, в частині строків розгляду скарг та наслідків їх недотримання з огляду на таке.           Відповідно до пунктів 1.2 та 1.3 Порядку оформлення та подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів, цим Порядком визначено процедуру оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень органів доходів і зборів (далі - рішення) під час адміністративного оскарження.           Цей Порядок не застосовується при оскарженні рішень органів доходів і зборів, якщо спеціальним законом встановлено інший порядок оскарження таких рішень, а також при оскарженні постанов, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення.           Суд звертає увагу, що в даній адміністративній справі позивачем оскаржується рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.           Порядок оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску врегульовано Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Порядком розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №452, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.09.2013 за №1593/24125 (далі – Порядок розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу).           Таким чином, у даному випадку, спеціальним законом встановлений інший порядок оскарження рішень органів доходів і зборів про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. А відтак, положення Порядку оформлення та подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.           Крім цього суд звертає увагу, що відповідно до пункту 4.1 Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.           Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось позивачем, рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 09.10.2014 №2524/10/10-36-10-01-04/958 та Державної фіскальної служби України від 13.11.2014 №6885/6/99-99-10-01-07-15 за результатами розгляду скарг позивача від 10.09.2014 №01-309/01-698 та від 15.10.2014 №01-826 на рішення від 29.08.2014 №0004011700 прийняті та направленні позивачеві у місячний термін. Тобто, з дотриманням строків, передбачених пунктом 4.1 Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу.           За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.           Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства  України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.           На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними та допустимими доказами правомірність свого рішення.           Водночас, докази подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог.           З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.           Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.           Водночас, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.           За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (частина друга статті 4 Закону України «Про судовий збір»).           Із матеріалів справи вбачається, що розмір майнових вимог, заявлених позивачем, становить 104844,35 грн., та, відповідно, 2 відсотки від них дорівнюють сумі 2096,88 грн.          Враховуючи наведене та ту обставину, що відповідно до платіжного доручення від 26.11.2014 №2561 позивачем сплачено частину судового збору у розмірі 209,69 грн., суд дійшов висновку, що решта суми судового збору у розмірі 1887,19 грн. підлягає стягненню з позивача.           Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ПОСТАНОВИВ: У задоволенні адміністративного позову відмовити. Стягнути з Державного підприємства «Управління забезпечення функціонування об'єктів Чорнобильської АЕС» (ідентифікаційний код 36359955) до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1887 (одна тисяча вісімсот вісімдесят сім) грн. 19 коп. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                 Панченко Н.Д. Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 27 лютого 2015 року.