Постанова

від 25.02.2015 по справі 922/1615/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2015 р. Справа № 922/1615/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Камишева Л.М., суддя Тихий П.В.,

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників сторін:

позивача - Голубенко О.Є., Івлєва Н.А. - дов. від 10.06.2014р.,

відповідача - Назаренко М.П., Галактіонова Н.А. - дов. № 108 від 29.12.2014р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №170Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2014 р. у справі № 922/1615/14,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бост-Теплосервіс", м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пригородна нерухомість", м. Харків,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.12.2014 р. (головуючий суддя Присяжнюк О.О., суддя Жигалкін І.П., суддя Макаренко О.В.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пригородна нерухомість" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бост-теплосервіс" 172 386,20 грн. основного боргу, витрати на проведення судової експертизи в сумі 11 000,00 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 3 447,73грн.

Відповідач, ТОВ "Пригородна нерухомість", з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2014 р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

Позивач, ТОВ "Бост-Теплосервіс", у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача та відзиві на неї доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27.05.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пригородна нерухомість" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бост-Теплосервіс" (виконавець) був укладений договір № 08-05-13 на виконання робіт з газопостачання об'єкту, згідно з п. 1.1. якого предметом даного договору є проведення будівельно-монтажних робіт по газозабезпеченню об'єкта, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Диканівська, № 50 на підставі робочого проекту.

Пунктом 2.1. даного договору встановлено, що виконавець зобов'язаний виконати роботу, зазначену в п. 1.1. договору, протягом 30-ти робочих днів з моменту підписання договору, отримання передоплати та надавання будівельної готовності.

Відповідно до п.п 3.1.3., п.п 3.1.4., п.п 3.1.5. пункту 3.1. договору замовник зобов'язаний здійснити передоплату в розмірі авансу на закупку матеріалів 90000,00 грн., в тому числі ПДВ 20%. Прийняти до розгляду виконані роботи і на протязі трьох днів здійснити прийомку робіт, підписати акт прийому-здачі виконаних робіт. Здійснити оплату по даному договору на протязі 10 днів після підписання акту виконаних робіт.

У відповідності до п. 3.2. договору у випадку не виконання або неякісного виконання виконавцем робіт замовник повідомляє його про це у дводенний строк після виявлення недоліків для прийняття необхідної міри.

Положеннями пунктів 4.1., 4.2. договору визначено вартість і порядок розрахунків, зокрема, загальна вартість робіт, виконаних виконавцем по даному договору здійснюється локальними кошторисами, і складає 140044,80 грн., в тому числі ПДВ 20% - 23340,80 грн. Кінцева оплата виконаних виконавцем робіт по даному договору здійснюється замовником на протязі 10-ти банківських днів на підставі підписаних двосторонніх актів здачі-прийомки виконаних робіт.

Як вважає позивач, на підставі умов вищевказаного договору від 27.05.2013 р., досягнутої домовленості на виконання робіт позивачем з монтажу та пусконалагодження газової горілки потужністю 4 МВт та розробленого позивачем Робочого проекту, позивач виконав будівельно-монтажні роботи з газопостачання об'єкту, що розташований за адресою м. Харків, вул. Диканівська, 50, а також монтаж та пусконалагодження газової горілки, що підтверджується актами від 07.11.2013 р. та від 12.11.2013 р., проте, відповідач відмовився від підписання актів приймання-передачі робіт та здійснення повного розрахунку з позивачем, вказані обставини, на думку позивача, стали причиною звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи даний позов позивача, суд першої інстанції виходив з того, що факт виконання робіт позивачем за договором від 27.05.2013 р. та домовленістю між сторонами з монтажу та пусконалагодження газової горілки потужністю 4 МВт, підтверджується актами приймальної комісії про прийняття закінченого будівництва об'єкта системи газопостачання від 07.11.2013 р. та актом приймання нового (модернізованого) комерційного вузла обліку природного газу на базі промислового лічильника з коректором (обчислювачем) /вимірювального комплексу від 12.11.2013 р., які були підписані позивачем, відповідачем, органами наглядохоронпраці та ПАТ "Харківміськгаз" і які засвідчують виконання зазначених робот належним чином та прийняття їх відповідачем.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів не погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Надані позивачем копії актів від 07.11.2013р. та 12.11.2013р. судом першої інстанції неправомірно було взято до уваги, оскільки вони не є належними доказами виконання позивачем передбачених договором робіт.

Як вже було зазначено раніше, відповідно до п. 4.2. договору остаточна оплата виконаних виконавцем робіт проводиться на підставі підписаних двосторонніх актів здачі-приймання виконаних робіт.

Тобто, належними доказами виконання позивачем відповідних робіт є двосторонні акти здачі-приймання виконаних робіт, проте, в матеріалах справи відсутні такі акти.

Як зазначає відповідач в своїх поясненнях (а.с. 41 том ІІ), роботи з боку позивача на виконання умов договору в повному обсязі не виконані, на що відповідно до п. 3.2. договору неодноразово зверталась увага представників позивача відповідачем, проте дієвих змін по виконанню договору з боку позивача прийнято не було. Відповідачем було самостійно виконано роботи з метою подальшого здавання об'єкта системи газопостачання та прийняття його відповідними організаціями.

Як свідчать матеріали справи, суд першої інстанції призначав судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручалось ХНДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. Згідно повідомлення ХНДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса про неможливість надання висновку по справі, проведення експертизи було неможливо у зв'язку з ненаданням сторонами витребуваних експертом документів.

Разом з тим, представник відповідача у своїх поясненнях (а.с. 110 том ІІ) зазначав, що надати акти огляду прихованих робіт, загальний журнал робіт, проведених працівниками ТОВ "Бост-Теплосервіс" на об'єкті будівництва по вул. Диканівський, 50, що належить ТОВ "Пригородна нерухомість" відповідно до договору № 08-05-13 від 27.05.2013р. не уявляється можливим, так як дані документи відповідно до вимог діючого законодавства складаються підрядною організацією при виконанні робіт і передаються в подальшому замовнику. Проте, ні акти огляду прихованих робіт, ні загальний журнал робіт представниками ТОВ "Бост-Теплосервіс" представникам ТОВ "Пригородна нерухомість" не передавалися, з залученням представників ТОВ "Пригородна нерухомість" не складалися та особою, що здійснювала технічній нагляд на будівництві об'єкта також не складалися і не візувалися.

Суд першої інстанції також неправомірно взяв до уваги наданий позивачем договір від 10.10.2013р., укладений між позивачем та відповідачем, яким була досягнута домовленість про виконання робіт позивачем з монтажу та пусконагодження газової горілки потужністю 4МВт., оскільки даний договір не підписаний відповідачем, а роботи з установки газових пристроїв з горілками продуктивністю до 500 куб.м/год і більше передбачені локальним кошторисом № 6 -1 - 1 на монтаж газопроводу до договору від 27.05.2013р., тому необхідності укладати додатковий договір з монтажу і пусконалагодження газової горілки не має.

Крім того, судом першої інстанції не звернуто уваги на те, що позивачем у додатку до позовної заяви надано договірну ціну та локальний

кошторис № 6-1-1 на монтаж газопроводу до договору від 27.05.2013р., які не

підписані відповідачем, а сума, зазначена у договірній ціні, не відповідає сумі договору і складена станом на 04.07.2013р., тоді як договір укладений 27.05.2013р.

Також, позивач неправомірно посилається, що відповідачем не було

надано відповіді на його претензію від 11.03.2014р. Матеріали справи свідчать, що 03.04.2014р. було надано відповідачем відповідь на претензію, яка була направлена позивачу (а.с.118-119 том І).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи все вищевикладене, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не враховано доводи відповідача і неправомірно взято за основу акти від 07.11.2013 та 12.11.2013р. в якості належних доказів.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що вказане рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2014 р. у справі № 922/1615/14 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бост-Теплосервіс" (61072, м. Харків, просп. Леніна, буд. 39; код 34331126) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пригородна нерухомість" (61030, м. Харків, вул. Диканівська, буд. 50, код 34469256) 1 723,87 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 02.03.2015р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Тихий П.В.