Рішення

від 23.02.2015 по справі 908/6020/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 22/66/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2015 Справа № 908/6020/14

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Романовій К.І.

За участю представників: від позивача - Лавринець І.П., довіреність № 57 від 05.06.2014 р.; від відповідача - Бабець Ю.М., директор, наказ № 1/П від 01.01.2015 р.; Шулякова М.В., довіреність від 15.01.2015 р.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/6020/14

за позовом: Комунального підприємства «Водоканал» (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 61, скорочено КП «Водоканал»)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФС ГмбХ» (69001, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 28-А, скорочено ТОВ «ТФС ГмбХ»)

про стягнення 36880,45 грн.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

КП «Водоканал» заявлено позовні вимоги до ТОВ «ТФС ГмбХ» про стягнення з останнього 36880,45 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.12.2014 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/6020/14, якій присвоєно номер провадження 22/66/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 29.01.2015 р.

В судовому засіданні 29.01.2015 р. оголошувалась перерва до 19.02.2015 р.

В судовому засіданні 19.02.2015 р. оголошувалась перерва до 23.02.2015 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час проведення працівниками позивача водогосподарської діяльності відповідача по майданчику: бульвар Шевченко, 28-а, - були виявлені певні порушення, про що складено відповідний акт. На підставі зазначеного акту відповідачу було виписано акт-рахунок на сплату, який він не оплатив. Обґрунтовуючи позовні вимоги, КП «Водоканал» посилається на ст. ст. 174, 193 Господарського кодексу України; ст. ст. 11, 526, 629 Цивільного кодексу України; ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV; ст. 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 № 2918-ІІІ; ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 № 113/98-ВР; п. 2.1.2 Правил приймання стічних вод у систему каналізування м. Запоріжжя, затверджених рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29.05.2003 р. № 167; п. п. 3.3, 3.4, 3.14, 5.14 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 та умови Договору № 2872 від 01.10.2006 р.

ТОВ «ТФС ГмбХ», відповідач у справі, у відзиві на позовну заяву та поясненнях № 8 від 18.02.2015 р. та № 9 від 20.02.2015 р. зазначає, що товариство за період дії Договору № 2872 від 01.10.2006 р. не вчинило жодного порушення його умов. Зауважує, що будь-яким чинним нормативно-правовими актами України процедура, порядок та спосіб подання облікових приладів на держповірку не передбачена. Вказує на те, що сторонами по Договору було узгоджено керуватись, зокрема, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 р. № 65, які були чинними на момент укладення договору. У відповідності до зазначених Правил та умов Договору, повірка засобу обліку могла бути здійснена лише після винесення КП «Водоканал» припису про необхідність здійснення такої повірки, та лише після встановлення повторного порушення позивач мав право нараховувати відповідачу штраф. Посилаючись на п. 5.14 Правил № 190, наголошує, що після виявлення 27.08.2013 р. порушення ТОВ «ТФС ГмбХ» здійснило повірку засобу обліку протягом 27.08.2013-28.08.2013 рр., відповідно, строк повірки у даному випадку не перевищував одного місяця і у позивача відсутні підстави для складення та надання рахунку. Також, відповідач зазначає, що у КП «Водоканал» відсутні підстави для здійснення розрахунку витрат води на підставі п. 3.3 Правил № 190 як за безоблікове споживання. Зауважує, що подані позивачем акт технічного обстеження водопроводу № 187 від 27.08.2013 р. та акт-рахунок № 2872/1 від 27.08.2013 р. не можуть бути доказом у справі, оскільки зазначені в них дані є недостовірними.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні 23.02.2015 р. підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні 23.02.2015 р. проти позовних вимог заперечили, просили у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 23.02.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2006 р. між КП «Водоканал» (Водоканал, позивач) та ТОВ «ТФС ГмбХ» (Абонент, відповідач) укладено Договір № 2872 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач забезпечує подачу питної води відповідачу на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам: вул. Шевченко, 28А/Вузівська, 1А. При цьому Сторони керуються Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 р. № 2918-111, діючими «Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України», затверджених наказом Держкомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65, «Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 р. № 37 тощо.

Відповідно до пункту 9.3 Договору у випадку прийняття компетентними органами нормативних актів, якими регулюються відносини з надання послуг за цим Договором, прийняття рішень щодо зміни порядку розрахунків між суб'єктами господарювання, нове законодавство та новий порядок поширюється на умови цього Договору без узгодження його сторонами та внесення додаткових змін.

За приписами п. 3.2.1 Договору, Абонент зобов'язаний своєчасно оплачувати наданні йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку та у відповідності з цим Договором та нормативними документами, вказаними в п. 1.1 цього Договору.

Згідно п. 5.1 Договору, основним документом на оплату є акт. Абонент зобов'язаний на протязі трьох банківських днів з дня виписки акта перерахувати кошти на розрахунковий рахунок Водоканалу у сумі, вказаній в акті. Якщо Абонент відмовляється підписати акт, він підписується представником Водоканалу, а в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Такий акт пересилається Абоненту поштою. Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.

Договір укладається з 01.01.2006 р. по 31.10.2009 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не було письмово заявлено однією зі Сторін (розділ 2 Договору).

Враховуючи відсутність заперечень сторін проти продовження дії договору, договір є чинним на час розгляду справи судом.

20.01.2010 р. представником КП «Водоканал» за присутності повноважної особи ТОВ «ТФС ГмбХ» було складено акт № 39 технічного обстеження водопроводу, в якому зазначено про встановлення Абоненту приладу обліку марки Січ 15 № 337905 держповірка 1 квартал 2010 року, строк держповірки дійсний до 31.03.2013 р. Вказаний акт підписано представниками обох підприємств.

27.08.2013 р. представниками КП «Водоканал» в присутності відповідальної особи ТОВ «ТФС ГмбХ» було здійснено перевірку водогосподарської діяльності відповідача по майданчику: бульвар Шевченко, 28-а. За результатами перевірки складено акти технічного обстеження водопроводу від 27.08.2013 р. № 187 та № 188. Зазначеними актами зафіксовано, що абоненту подається вода від мережі водопроводу позивача по одному водопровідному вводу Ду=25 мм. На даному вводі раніше було встановлено прилад обліку марки Січ 15 № 337905 держповірка 1 квартал 2010 року. Строк держповірки приладу обліку сплинув. Також, акт № 187 містить розрахунок об'єму води та стоків, проведений розрахунковим шляхом згідно з п. 3.3, 3.4, 3.14 Правил № 190, починаючи з дня виписки останнього акта КП «Водоканал» - 17.07.2013 р., витрати води - 84,792 м 3 (доба, 24 години), період - 31 доба (з 17.07.2013 по 16.08.2013); об'єм води - 84,792 м 3 /добу х 31 доба = 2628,552 м 3 ; період - 11 діб (з 17.08.2013 по 27.08.2013); об'єм води - 84,792 м 3 /добу х 11 доба = 932,712 м 3 ; об'єм стоків - 84,792 м 3 /добу х 31 доба = 2628,552 м 3 ; об'єм стоків - 84,792 м 3 /добу х 11 діб = 932,712 м 3 (об'єм води дорівнює об'єму стоків). Акт № 188 підписаний відповідальною особою ТОВ «ТФС ГмбХ» (головним бухгалтером) Панаріним Л.І. без зауважень, від підпису акту № 187 уповноважена особа відповідача відмовилась, про що в акті зроблено відповідний запис.

На підставі актів технічного обстеження водопроводу від 27.08.2013 р. № 187 та № 188 було складено акт-рахунок від 27.08.2013 № 2872/1 на суму 36880,45 грн. Із вказаним актом-рахунком уповноважена особа відповідача ознайомлена, від підпису відмовилась, про що зроблено відповідний запис.

Разом із листом від 03.09.2013 р. № 10720 на адресу відповідача було надіслано акт технічного обстеження водопроводу від 27.08.2013 № 187, акт-рахунок від 27.08.2013 № 2872/1, що підтверджується описом вкладення у цінний лист зі штампом пошти від 09.09.2013 р. та фіскальним чеком пошти від 09.09.2013 № 1130. В порушення п. 3.2.1 Договору відповідач оплату не здійснив.

Предметом розгляду по даній справі є стягнення з ТОВ «ТФС ГмбХ» 36880,45 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими, які виникли на підставі договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення.

Згідно із ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 5.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190 (надалі - Правила № 190), передбачено, що облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

У п. 5.4 Правил № 190 визначено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльності. Засоби обліку, які виключені з державного реєстру в період експлуатації засобів обліку, можуть використовуватись до закінчення встановленого граничного строку служби, після чого здійснюється їх заміна.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.

Згідно з ч. 2 ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, датою державної повірки приладу обліку відповідача є І квартал 2010 р., повірка обліку дійсна до 31.03.2013 р. Таким чином, на момент здійснення перевірки працівниками позивача водогосподарської діяльності відповідача по майданчику: бульвар Шевченко, 28-а строк держповірки засобу обліку сплив. Зазначене відображено в акті № 187 від 27.08.2013 р., підписаному у двосторонньому порядку.

Відповідно до п. 5.14 Правил № 190 усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п. 3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.

Повірка, ремонт та обслуговування засобів обліку, що належать споживачам (крім квартирних), виконуються за їх рахунок (п. 5.15 Правил № 190).

За умовами пункту 3.2.3 Договору № 2872 при відсутності або не встановленому приладі, або розміщенні абонентом водолічильних вузлів чи-то їх експлуатації з порушенням «Правил користування…», «Правил експлуатації…» водопостачання абонента вважається безобліковим, а витрати води і об'єми стоків у такому випадку визначаються розрахунковим шляхом відповідно до пунктів 9.6 та 21.5 «Правил користування…», починаючи з дня виписки останнього акту до дня приймання в експлуатацію облікового приладу або водолічильного вузла.

На теперішній час пункти 9.6 та 21.5 «Правил користування…» № 65 відповідають пунктам 3.3 та 3.4 Правил № 190.

Пунктами 3.3, 3.4 Правил № 190 встановлено, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

На підставі викладеного вище можна зробити висновок, що саме на відповідача (Споживача) чинними нормами законодавства покладено обов'язок своєчасно здійснювати повірку приладів обліку, та нарахування суми, у разі порушення такого зобов'язання, здійснюється як за безоблікове водокористування. Зазначена позиція також викладена в постановах Вищого господарського суду від 02.07.2014 р. по справі № 908/4091/13 та від 16.07.2014 р. по справі № 910/961/14.

У зв`язку зі встановленим фактом водоспоживання з порушенням умов експлуатації приладу обліку, за період з 17.07.2013 р. по 16.08.2013 р. та з 17.08.2013 по 27.08.2013 р. позивачем нараховано відповідачу плату в розмірі 36880,45 грн. (з дня виписки представником КП "Водоканал" останнього акта № 36956 від 16.07.2013 р. по день надходження до позивача від відповідача листа № 14660 про направлення інспектора для опломбування водоміра після держповірки).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань підтверджується матеріалами справи, доказів оплати суми, на яку позивачем звернуто стягнення, відповідачем не надано, за таких обстави позовні вимоги про стягнення з ТОВ «ТФС ГмбХ» 36880,45 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи, викладеними вище обставинами та нормами законодавства. Щодо твердження ТОВ «ТФС ГмбХ» про те, що акт технічного обстеження водопроводу № 187 від 27.08.2013 р. та акт-рахунок № 2872/1 від 27.08.2013 р. не можуть бути доказом у справі, оскільки зазначені в них дані є недостовірними, суд зазначає, що дані, на які вказує відповідач, жодним чином не впливають на обставини справи.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФС ГмбХ» (69001, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 28-А, код ЄДР 13621755) на користь Комунального підприємства «Водоканал» (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 61, код ЄДР 03327121) 36880 (тридцять шість тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 45 коп. та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 27.02.2015 р.

Суддя О.В. Ярешко