Постанова

від 25.02.2015 по справі 914/2042/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2015 р. Справа № 914/2042/14

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді: Данко Л.С.,

Суддів: Галушко Н.А.,

Орищин Г.В.,

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Лікувально-профілактичне підприємство «Горицвіт» вх. № 01-05/675/15 від 10.02.2015 р.,

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 19 грудня 2014 року

у справі № 914/2042/14 (суддя Р.В.Крупник),

порушеній за позовом

Позивача: Комунальної 1-шої міської поліклініки, м. Львів,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Лікувально-профілактичне підприємство «Горицвіт», м. Львів,

Про: зобов'язати звільнити та повернути нерухоме майно, що знаходиться по вул. Руська, 20 у м. Львові, загальною площею 88,6 кв. м.

За участю представників сторін:

від апелянта/відповідача: не прибув;

від позивача: Моравська Н.Б. - п/к за дорученням № 130 від 19.02.2015 р.;

Права та обов'язки сторін визначені ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Представником позивача подано письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями від 10 лютого 2015 року, справу № 914/2042/14 Господарського суду Львівської області розподілено головуючому судді Данко Л.С. та суддям: Галушко Н.А., Давид Л.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 року апелянту поновлено строк на подання апеляційної скарги та ухвалою суду від 12.02.2015 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Лікувально-профілактичне підприємство «Горицвіт» (вх. № 01-05/675/15 від 10.02.2015 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 25.02.2015 року, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи а. с. 136-137).

Розпорядженням в. о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 р. склад колегії змінено, замість судді Давид Л.Л. (перебування у відпустці) введено суддю Орищин Г.В.

В судове засідання, яке відбулось 25.02.2015 р. представник апелянта/відповідача не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано Апелянтом 17.02.2015 р. за № 7902605359573 (а. с. 137).

Як вбачається з апеляційної скарги (а. с. 138), скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.12.2014 р. у справі № 914/2042/14 та передати справу на розгляд Господарського суду Львівської області.

Повноважний представник позивача в судове засідання прибув, через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду подав відзив на апеляційну скаргу № 131 від 19.02.2015 р. (вх. № 01-04/1265/15 від 23.02.2015 р.), проти апеляційної скарги заперечив, просить ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду скарги за відсутності представника скаржника/відповідача, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Частиною другою статті 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Як уже було зазначено у цій постанові, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 р. Апелянту поновлено строк на подання апеляційної скарги та ухвалою суду від 12.02.2015 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Лікувально-профілактичне підприємство «Горицвіт», вх. № 01-05/675/15 від 10.02.2015 р. до провадження та розгляд скарги призначено на 25.02.2015 року, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою з повідомленням про вручення (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи а. с. 136-137).

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість представника апелянта/відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Разом з тим, відповідно до абз. 1 п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до приписів ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 914/2042/14.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, ухвалу місцевого суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.12.2014 р. у справі № 914/2042/14 (суддя Р.В.Крупник) зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Лікувально-профілактичного підприємства «Горицвіт» та додані до неї документи на 4 аркушах повернуто без розгляду (а. с. 63-65).

Не погоджуючись з даною ухвалою, апелянт/відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю Лікувально-профілактичного підприємства «Горицвіт») звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.12.2014 р. у справі № 914/2042/14 та передати справу на розгляд Господарського суду Львівської області.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду порушено та не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Вважає, що місцевий суд безпідставно повернув зустрічну позовну заяву, мотивуючи тим, що позивач за зустрічним позовом не надав доказів сплати судового збору при поданні вищевказаної заяви. Крім того, апелянт зазначає, що у зв'язку із скрутним фінансовим становищем товариства місцевий суд міг відстрочити або розстрочити сплату судового збору при поданні зустрічної позовної заяви так, як це передбачено ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», однак повернув без розгляду.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, апелянт/відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Лікувально-профілактичне підприємство «Горицвіт» є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний код 20809896, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 79026, м. Львів, вул. П.Мирного, 12.

Позивач: Комунальна 1-ша міська поліклініка м. Львова, є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 01984276, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 79008, Львівська обл., м. Львів, вул. Руська, буд. 20, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АА № 538556 (а. с. 25), довідкою з ЄДРПОУ серії НА № 722994 (а. с. 102) та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 762377 (а. с. 103).

З матеріалів справи вбачається та встановлено місцевим судом, 10.06.2014 р. на розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Комунальної 1-шої міської поліклініки до Товариства з обмеженою відповідальністю Лікувально-профілактичного підприємства «Горицвіт» про звільнення та повернення об'єкту оренди (а. с. 5-8).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.06.2014 р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 23.06.2014 р. (а. с. 1-2), про що сторони були належним чином повідомлено рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення: Апелянт/відповідач - 16.06.2014 р. за № 7902604704595; Позивач - 15.06.2014 р. за № 7900812303439 (а. с. 3-4).

Ухвалою суду від 23.06.2014 р. за участю представників позивача розгляд справи було відкладено на 10.07.2014 р. (а. с. 38-39).

10.07.2014 р. за клопотанням представника апелянта/відповідача ухвалою Господарського суду Львівської області зупинено провадження у справі до набрання рішенням у справі № 914/2374/14 законної сили (а. с. 48-49).

Ухвалою місцевого суду від 08.12.2014 р. провадження у справі було поновлено та розгляд справи призначено на 22.12.2014 р. (а. с. 58-60).

Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2014 р. на адресу Господарського суду Львівської області товариством з обмеженою відповідальністю Лікувально-профілактичним підприємством «Горицвіт» (Апелянт/відповідач - у справі) (надалі ТОВ ЛПП «Горицвіт»), в порядку ст. 60 ГПК України, надійшла зустрічна позовна заява, відповідно до якої позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним) просить суд прийняти даний позов для спільного розгляду з первісним, визнати дійсним додаток від 17.03.2009 р. до договору оренди від 16.03.2004 р., укладений між Комунальною 1-шою міською поліклінікою м. Львова та ТОВ ЛПП «Горицвіт», визнати договір оренди нерухомого майна від 16.03.2004 р., укладений між Комунальною 1-шою міською поліклінікою м. Львова та ТзОВ ЛПП «Горицвіт» чинним до 12.05.2015 р.

Однак, місцевим господарським судом вищевказану зустрічну позовну заяву було повернуто у зв'язку із відсутністю доказів сплати судового збору за подання такої заяви та не подання відповідної заяви про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору у зв'язку із скрутним фінансовим становищем товариства.

Колегія суддів дослідивши в матеріалах справи докази та копію зустрічної позовної заяви з додатками на 2 акр., вважає, що місцевим судом правомірно повернуто зустрічну позовну заяву з додатками на 2 арк. з наступних підстав.

Як уже було вище зазначено у цій постанові, ухвалою місцевого господарського суду від 11.06.2014 р. порушено провадження у справі та розгляд призначено на 23.06.2014 р. (а. с. 1-2). Зазначена ухвала своєчасно, відповідно до вимог ст. 64 ГПК України, надіслана сторонам у справі (а. с. 3-4).

Ухвалою суду від 23.06.2014 р. за участю представників позивача розгляд справи було відкладено на 10.07.2014 р. (а. с. 38-39).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, як вбачається з протоколу судового засідання від 23.06.2014 р. по справі № 914/2042/14, місцевим судом у судовому засіданні роз'яснено представникам позивача, які прибули в дане судове засідання, права та обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України, з'ясував чи є у представників клопотання про відвід складу суду, заслухав та розглянув клопотання, які подано сторонами по справі, відтак суд перейшов до розгляду справи по суті (п. 2 Протоколу судового засідання від 23.06.2014 р.), заслухав пояснення представників позивача по суті заявленого позову, і за наслідками розгляду клопотання апелянта/відповідача про відкладення розгляду справи - відклав розгляд справи на 10.07.2014 р. на 14 год. 30 хв. (а. с. 37).

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали місцевого господарського суду від 23.06.2014 р. по даній справі (а.с. 38 - 39), представники позивача в судове засідання 23.06.2014 р. з'явилися, позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві.

В свою чергу, відповідач повноважного представника у судове засідання, яке відбулося 23.06.2014 р. - не направив, вимог ухвали суду від 11.06.2014 р. не виконав, не зважаючи на те, що був належним чином, під розписку, повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи, що підтверджується рекомендованою поштою № 7902604704595 (а.с. 4).

Отже, як вбачається з Протоколу судового засідання та Ухвали місцевого господарського суду від 23.06.2014 р. у справі № 914/2042/14, місцевий господарський суд 23.06.2014 р. перейшов до розгляду справи по суті.

Слід також зазначити, що місцевим господарським судом з підстав зазначених в ухвалі суду від 10.07.2014 р. за участю представників позивача та відповідача (а.с. 48-49) було зупинено провадження у справі до набрання рішенням у справі № 914/2374/14 законної сили. Зазначена ухвала сторонами не оскаржувала ся, такі докази в матеріалах справи відсутні.

Ухвалою суду від 08.12.2014 р. поновлено провадження у даній справі та розгляд призначено на 22.12.2014 р. (а.с. 58-60).

Зустрічна позовна заява Апелянта/відповідача по справі № 914/2042/14 до Господарського суду Львівської області подана, наручно, лише 16.12.2014 р. об 15 год. 06 хв., про що свідчить відповідний відтиск печатки місцевого суду та вхідний № 4600 (а. с. 66).

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів даної справи, що зустрічна позовна заява Апелянтом/відповідачем по справі № 914/2042/14 подана після початку розгляду справи по суті, по суперечить приписам частини п'ятої ст. 22, частини першої статті 60 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Положеннями ч. 5 ст. 22 ГПК України встановлено, що відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

З приписів наведених норм процесуального закону вбачається, що подання зустрічного позову можливе лише до початку розгляду господарським судом справи по суті. При цьому, початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання. Неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає початку розгляду позовних вимог.

Крім того, місцевим господарським судом було встановлено, що до зустрічної позовної заяви не було додано доказів про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі. В переліку документів, доданих до позову також не зазначено таких документів.

Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Приписами пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Як вбачається з прохальної частини зустрічної позовної заяви та встановлено місцевим судом, що відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) заявлено дві (2) вимоги немайнового характеру, а саме: визнати дійсним додаток до договору оренди та визнати договір оренди чинним.

Таким чином, розмір судового збору за подання зустрічної позовної заяви повинен був складати 2436,00 грн. З зазначеним висновком місцевого суду погоджується колегія суддів.

Однак, доказів сплати судового збору за дві (2) немайнові вимоги за зустрічним позовом відповідачем (позивачем за зустрічною позовною заявою) - не надано.

В свою чергу, за текстом зустрічної позовної заяви, відповідач (позивач за зустрічним позовом) посилається на правову норму ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої, суд вправі відстрочити сплату судового збору. Натомість, ні з тексту заяви, ні з її прохальної частини зустрічного позову не вбачається, що відповідачем, при поданні зустрічного позову, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до положень п. 12 Інформаційного листа ВГС України від 25.08.2011р. № 01-06/1175/2011 обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 05.07.2012р. № 01-06/869/2012 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, всупереч вимогам закону, до зустрічної позовної заяви не долучено доказів сплати судового збору, більше того, не додано жодних доказів, які б свідчили про тяжке фінансове становище ТзОВ ЛПП «Горицвіт» чи інші обставини, що позбавляють зазначене Товариство здійснити сплату судового збору.

Також колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що ТзОВ ЛПП «Горицвіт» (позивачем за зустрічним позовом), крім відсутності доказів сплати судового збору у встановленому розмірі та порядку, не надано належних доказів надсилання зустрічного позову з додатками сторонам у справі, в порядку ст. 56 ГПК України.

Частиною 1 ст. 56 ГПК України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

В силу приписів «Правил надання послуг поштового зв'язку», затв. постановою КМУ від 05.03.2009р. № 270 доказом надіслання копії позовної заяви та долучених до неї документів (в нашому випадку - зустрічної позовної заяви) є оригінал поштової квитанції (фіскального чеку) та опис вкладення у цінний лист.

Разом з тим, всупереч наведеному, ТзОВ ЛПП «Горицвіт» (позивачем за зустрічним позовом) не додано до зустрічного позову оригіналу квитанції (фіскального чеку) про направлення цінним листом вказаної заяви іншим учасникам судового процесу.

Також, з матеріалів справи вбачається, що до зустрічної позовної заяви ТзОВ ЛПП «Горицвіт» (позивачем за зустрічним позовом) долучено лише опис вкладення у цінний лист, датований « 04.07.2014 р.», в графі «Найменування предметів» якого зазначено лише: зустрічна позовна заява (2 арк.).

Таким чином, місцевий суд правомірно прийшов до висновку, що копія зустрічної позовної заяви всупереч приписам ч. 1 ст. 56 ГПК України була направлена відповідачу за зустрічним позовом без долучених до неї документів. Крім цього, зважаючи на те, що опис вкладання у цінний лист датований « 04.07.2014 р.», а зустрічна позовна заява подана до господарського суду - 16.12.2014 р., та, при цьому, не містить ні вихідного номера, ні дати її підписання, у суду відсутні підстави вважати, що згідно цього опису вкладення відповідачу за зустрічним позовом надсилалася саме ця зустрічна позовна заява.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Також, частиною 2 ст. 36 ГПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належних чином засвідченій копії.

Відповідно до п. 2.2. постанови Пленуму ВГС України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р. копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог п.5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. № 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог. Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності). У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Проте, долучена до зустрічної позовної заяви копія Додатку від 17.03.2009 р. до Договору оренди від 16.03.2004 р. - не завірена у відповідності до вимог закону, адже на ній не проставлена печатка ТзОВ ЛПП «Горицвіт» із зазначенням «Згідно з оригіналом», не скріплена підписами уповноваженої особи із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади, а тому, такий документ не може вважатися допустимими доказами у справі та не можуть братися господарським судом до уваги.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.12.2014 року у справі № 914/2042/14 залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Також колегія суддів вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лікувально-профілактичне підприємство «Горицвіт» (п. і. 79026, Львівська обл., м. Львів, вул. П.Мирного, 12, код ЄДРПОУ 20809896) на користь стягувача: Державного бюджету України (УДКСУ у Личаківському районі міста Львова, код ЄДРПОУ 38007620, р/р 31216206782006 у ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014) судовий збір в сумі 609,00 грн. за перегляд ухвали місцевого суду в апеляційному порядку.

Керуючись ст.ст. 4-3, 22, 32 - 34, 43, 44, 49, 98, 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.12.2014 року у справі № 914/2042/14 - залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лікувально-профілактичне підприємство «Горицвіт» (п. і. 79026, Львівська обл., м. Львів, вул. П.Мирного, 12, код ЄДРПОУ 20809896) на користь стягувача: Державного бюджету України (УДКСУ у Личаківському районі міста Львова, код ЄДРПОУ 38007620, р/р 31216206782006 у ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014) судовий збір в сумі 609,00 грн. за перегляд ухвали місцевого суду в апеляційному порядку.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути в Господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.

25.02.2015 р. оголошено вступну і резолютивну часини постанови. Повний текст постанови складено та підписано - 02.03.2015 р.