Ухвала

від 21.10.2014 по справі п/811/544/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2014 рокусправа № П/811/544/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді : Коршуна А.О. (доповідач )

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.03.2014р. у справі №П/811/544/14 за позовом:Міськкоопторг Бобринецького районного споживчого товариства до: про:Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

14.02.2014р. Міськкоопторг Бобринецького районного споживчого товариства (далі - Міськкоопторг Бобринецького РСТ) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - Долинська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень / а.с. 3-8 том 1/.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.02.2014р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №П/811/544/14 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 том 1 /.

Позивач, посилаючись у позовній заяві з урахуванням уточнень до адміністративного позову / а.с. 180-187 том 3/, на те, що посадовими особами відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку Міськкоопторг Бобринецького РСТ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р.,за результатами якої складено акт №66/2200/01780678 від 16.10.2013р., у якому податковим органом за результатами перевірки було зроблено висновки про порушення підприємством низки вимог податкового законодавства, які призвели до заниження податку на прибуток протягом перевіряємого періоду на загальну суму 52139,0грн.,заниження податку на додану вартість протягом перевіряємого періоду на загальну суму 37484,0грн., також відповідачем було зроблено висновок про порушення підприємством п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в результаті здійснення реалізації товарів, які не обліковані за місцем реалізації на суму 60 542,75грн., та за результатами перевірки на підставі акту перевірки відповідачем у справі 29.10.2013р. було прийнято податкові повідомлення-рішення : - №000098220, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток у загальному розмірі на 78210,0грн. ; - №000099220, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у загальному розмірі на 56231,0грн; -№0001002200, яким застосовано штрафні(фінансові) санкції (штраф) за порушення норм з регулювання обігу готівки у розмірі 144916,00грн.. Позивач не погодившись з висновками відповідача за результатами перевірки та прийнятими ним 29.10.2013р. податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх в порядку адміністративного оскарження та за результатами розгляду скарг вищестоящим податковим органом скарги позивача були задоволені частково та з урахуванням цих рішень відповідачем 31.12.2013р. були прийняті податкові повідомлення рішення: - №000132200 , яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 43559,0грн.; - №0001352200, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток на загальну суму 54901,00грн.; - №0001372200, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) за порушення норм з регулювання обігу готівки у розмірі 106 448,0грн.. Позивач вважає ці рішення відповідача необґрунтованими та безпідставними, оскільки висновки податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях, спростовуються належними первинними документами, які наявні у позивача та були надані ним відповідачу під час перевірки, та які свідчать про те, що протягом перевіряємого періоду підприємством господарська діяльність здійснювалась відповідно до вимог чинного законодавства без будь-яких порушень, тому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Долинської ОДПІ №0001332200, №0001352200, №0001372200 від 31.12.2013р..

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.03.2014р. у справі №П/811/544/14 адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Долинської ОДПІ №0001332200, №0001352200, №0001372200 від 31.12.2013р. (суддя Чубара Н.В.) / а.с. 221-225 том 3/.

Відповідач, не погодившись з постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.03.2014р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 2-7 том 4/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 14.03.2014р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Позивач, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу /а.с. 43-50 том 4/, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було з'ясовано усі обставини справи та постановлено у справі обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанцій від 14.03.2014р. у даній справі залишити без змін.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, підтримав доводи викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 14.03.2014р. у даній справі залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, годину та місце розгляду даної справи апеляційним судом повідомлений належним чином / а.с. 37,39-40,42 том 4/, про поважність причин не явки у судове засідання або про можливість розгляду справи у свою відсутність, суд у встановленому законом порядку не повідомив. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представника відповідача.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Міськкоопторг Бобринецького РСТ , ідентифікаційний код 01780678, зареєстровано як юридична особа 30.05.1996р. Бобринецькою райдержадміністрацією Кіровоградської області, та як платник податків перебуває на податковому обліку у Бобринецькому відділенні Долинської ОДПІ.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у справі у період з 19.09.2013р. по 09.10.2013р. було проведено документальну планову виїзну перевірку Міськкоопторг Бобринецького РСТ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р.,за результатами якої складено акт №66/2200/01780678 від 16.10.2013р. (далі - акт перевірки).

Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту перевірки /а.с. 11-28 том 1/ податковим органом було зроблено висновок про те, що позивачем в порушення:

- п.п.135.5.2 п.135.5 ст.135, п.п. 135.5.5 п.135.5 ст.135, абзац «д» п.п..138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді що перевірявся, на загальну суму 52139,00 грн.,

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість в сумі 37484,00 грн.,

-п. 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в результаті здійснення реалізації товарів, які не обліковані за місцем реалізації на суму 60 542,75грн.

За результатами перевірки на підставі акту №66/2200/01780678 від 16.10.2013р. податковим органом 29.10.2013р. було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №000098220, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток на 78210,0грн., у тому числі основний платіж (збільшення) 52139,0грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 26071,0грн. /а.с. 35 том 1/;

- №000099220, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на 56 231,0грн, у тому числі основний платіж (збільшення) - 37 484,0грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 18747,0грн. /а.с. 36 том1/;

- 0001002200, яким застосовано штрафні(фінансові) санкції (штраф) за порушення норм з регулювання обігу готівки у розмірі 144916,0грн. / а.с. 37 том 1/.

Зазначені рішення позивачем були оскаржені і за результатами розгляду скарг вищестоящим податковим органом скарги позивача були задоволені частково та з урахуванням цих рішень 31.12.2013р. були прийняті наступні податкові повідомлення рішення:

- №000132200 , яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 43559,0грн., у тому числі основний платіж - 29036,00грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи)- 14523,00 грн. /а.с.188 том 3/,

- №0001352200, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток на 54901,0грн., у тому числі основний платіж (збільшення) - 38430,0грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 16471,0грн. /а.с.189 том3/,

- №0001372200, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) за порушення норм з регулювання обігу готівки у розмірі 106448,0грн. /а.с.190 том 3/.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем висновки про порушення підприємством вимог чинного законодавства зроблено на підставі того, що:

- позивачем занижено доходи від оренди на загальну суму 145181,0грн., оскільки перевіряючими було встановлено, що вартість 1 кв.м. орендної плати за оренду магазину на території м. Бобринець ФОП ОСОБА_1 складає 16 грн., а вартість 1 кв.м. за оренду магазину на території Бобринецького району ПП ОСОБА_2 складає 3,33грн., що на думку перевіряючих свідчить про заниження орендної плати;

- позивачем було включено до складу валового доходу суму поворотної фінансової допомоги, отриманої в першому кварталі 2012р., що залишилась неповернутою на кінець звітного періоду, від осіб, які не є платниками податку на прибуток, у розмірі 35545,0грн.,

- позивачем до складу витрат було віднесено витрати на утримання основних засобів, а оскільки 1/2 частина кожного приміщення була надана в оренду, то вартість 1/2 частини електроенергії не підлягала включенню до витрат на збут, так як дані витрати не відносяться до витрат, пов'язаних зі збутом товарів, таким чином було завищено витрати на загальну суму 39814,77грн.,

- позивачем до витрат на утримання основних засобів, пов'язаних зі збутом товарів, включено суми нарахованої амортизації на легковий автомобіль «Шкода Октавія» у розмірі 27735,0грн., який не використовується у діяльності, пов'язаній зі збутом товарів;

- позивачем безпідставно занижено податок на додану вартість у розмірі 29036,0грн. від зданих в оренду основних засобів,

- позивачем здійснювалася реалізація не облікованих товарів на загальну суму 60542,75грн..

Під час розгляду справи судом встановлено, що 31.12.2010р. між позивачем (орендодавець) та ПП ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір, за умовами якого

орендодавець передає, а орендар приймає в операційну оренду (суборенду) основні засоби - частину магазину (на другому поверсі) загальною площею 150 кв.м. /п.1.1 договору/ і орендна плата сторонами була визначена у розмірі 500 гривень на місяць з урахуванням ПДВ /п.3.1 договору /а.с.194-195 том 1/.

18.05.2012р. між позивачем (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в операційну оренду (суборенду) основні засоби - 1/3 частину приміщення, що знаходиться за адресою п/п Базарний,9 загальною площею 25,0 кв.м. /п.1.1 договору/ і орендна плата сторонами була визначена у розмірі 400 гривень на місяць з урахуванням ПДВ /п.3.1 договору /а.с.196-197 том 1/.

Висновок посадових осіб відповідача в акті перевірки про заниження позивачем орендної плати на підставі вищезазначених договорів, не може вважатися обґрунтованим оскільки ці договори були укладені в різний час, в оренду здавалася різна по розміру площа , в одному договорі взагалі не зазначена адреса розташування орендованої площі і будь яке порівняння стосовно повної відповідності орендованого майна за цими двома договорами відповідачем не було наведено ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції. За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про помилковість висновку податкового органу про заниження орендної плати.

Відповідно до п.п.135.5.5 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України до складу доходів включається суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу. У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

З матеріалів матеріалами справи вбачається, що сума поворотної фінансової допомоги у розмірі 35545,00грн. була отримана позивачем у І кварталі 2012р. та у зв'язку з тим, що вона не була повернута до кінця звітного періоду (першого кварталу) ця сума була відображена позивачем у податковій звітності, як дохід /а.с.202-203 том 1/.

У ІІ кварталі 2012р. позивач повернув фінансову допомогу і користування грошовими коштами в розмірі 35545,0грн. було припинено. Таким чином позивач у ІІ кварталі 2012р. здійснював повернення грошових коштів за договорами позики і доходу не отримував, а тому суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про неправомірність висновку відповідача про порушення позивачем п.п.135.5.5 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України в частині заниження в ІІ кварталі 2012р. доходів в сумі 35545,0грн.

Відповідно до п.3.3 договорів суборенди , які були укладені позивачем з орендарями /а.с.175-197 том 1/ вартість комунальних та інших послуг (водо-,енерго-, теплопостачання, телефонний, факсимільний поштовий зв'язок) відшкодовується щомісяця орендарем у сумі фактичних затрат орендодавця за цінами і тарифами, що діють, за розрахунком орендодавця.

Відповідно до п.п.138.10.2. «в» п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України до складу витрат відносяться адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем витрати на утримання основних засобів по оплаті послуг електропостачання були понесені для забезпечення функціонування приміщень, переданих в оренду, а тому висновок відповідача про те, що 1/2 частина вартості електроенергії кожного торгівельного приміщення, яке було надано в оренду , не підлягає включенню до витрат на збут є помилковим, оскільки відповідно до умов договору позивач вартість таких послуг визначає орендарю у сумі понесених своїх фактичних затрат, тобто орендодавець сплачує спочатку такі послуги, а орендар потім свою частину відшкодовує орендодавцю.

За таких обставин суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про безпідставність висновків відповідача про завищення позивачем витрат на загальну суму 39814,77 грн. (за IV квартал 2011р. - 25147,79грн., за І квартал 2012р. - 14666,98грн.).

Під час розгляду справи встановлено, що відповідно до наказу № 55/А від 13.10.2008р. на баланс Міськкоопторгу Бобринецького РСТ зараховано автомобіль «Шкода Октавіа» , балансовою вартістю 102450,00грн., амортизація - 25 % річних, віднесено до ІІ групи /а.с.157 том 1/. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «SKODA Octavia Tour 1.6i», реєстраційний номер ВА8271АМ, зареєстровано за Міськкоопторг Бобринецького РСТ /а.с.158 том 1/. Зазначений автомобіль використовувався для перевезення товарів, що підтверджується належними доказами, які були досліджені судом першої інстанції /а.с.166-168 том 1/, а тому позивачем було правомірно до витрат пов'язаних зі збутом включено суми нарахованої амортизації в сумі 27 735,0грн. і суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про використання автомобіля у діяльності пов'язаній зі збутом.

Відповідно до п.п.14.1.71 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України звичайна ціна це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Податковим кодексом України. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Відповідно до п.39.1 ст.39 Податкового кодексу України звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3-39.4 цієї статті. Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків: а) бартерних операцій; б) операцій з пов'язаними особами; в) операцій з платниками податків, що застосовують спеціальні режими оподаткування або інші ставки, ніж основна ставка податку на прибуток, або не є платником цього податку, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності; г) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідачем, в порушення вимог ч. 2 ст.71 КАС України , не було надано як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів про те, що ціна наданих позивачем послуг з оренди приміщень є нижчою за звичайні ціни, наведені відповідачем у акті перевірки обставини не підтверджують той факт, що позивачем занижено суму податку на додану вартість на 29036,0грн., і укладання договорів оренди було спрямовано на зменшення бази оподаткування з податку на додану вартість та податку на прибуток , а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відсутність у позивача безпідставного заниження податку на додану вартість у розмірі 29 036,0грн. від зданих в оренду основних засобів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були надані суду первинні бухгалтерські документи, які підтверджують ведення обліку товарних запасів , а саме інвентаризаційний опис товарів, тари і грошових коштів у торгівлі /а.с.115-120 том 2, а.с. 1-27,76-88,104-106,127-142,165-176 том 3/, накладні /а.с.122-247 том 2, а.с. 28-75, 89-103,107-126,143-164 том3/., що свідчить про здійснення позивачем обліку товарних запасів, а тому суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок відсутність у відповідача підстав для застосування до позивача штрафних санкцій реалізація не облікованих товарів на загальну суму 60542,75грн..

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.12.2013р.: -№000132200 , яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 43559,0грн., у тому числі основний платіж - 29036,00грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи)- 14523,00 грн.;- №0001352200, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток на 54901,0грн., у тому числі основний платіж (збільшення) 38430,0грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 16471,0грн.;- №0001372200, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) за порушення норм з регулювання обігу готівки у розмірі 106 448,0грн..

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 14.03.2014р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі відповідача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.03.2014р. у справі №П811/544/14 - залишити без змін .

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено - 27.02.2015р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко