Рішення

від 26.02.2015 по справі 363/3105/14-ц

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.02.2015 Справа № 363/3105/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Войнаренко Л.Ф.

при секретарі Клименко В.В.,

розглянувши в судовому засіданні в м.Вишгороді цивільну справу за позовом прокурора Вишгородського району до Вишгородської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 , реєстраційна служба Вишгородського районного управління юстиції Київської області, 3-я особа ОСОБА_34 про визнання незаконним та скасування окремих положень рішення Вишгородської міської ради №28/52 «Про затвердження документації із землеустрою « від 27 грудня 2013 року, визнання недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки, скасування реєстраційних дій з державної реєстрації прав та їх обмежень, повернення земельних ділянок до комунальної власності,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2014 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Вишгородської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 , реєстраційна служба Вишгородського районного управління юстиції Київської області про визнання незаконним та скасування окремих положень рішення Вишгородської міської ради №28/52 «Про затвердження документації із землеустрою « від 27 грудня 2013 року, визнання недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки, скасування реєстраційних дій з державної реєстрації прав та їх обмежень, повернення земельних ділянок до комунальної власності.

В жовтні 2014 року позивач уточнив позовні вимоги (а.с.162-166 т.2)

Позов прокурора, заявлений в інтересах держави, вмотивований тим, що в ході прокурорської перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів було встановлено, що рішенням Вишгородської міської ради № 28/52 від 27.12.2013 року «Про затвердження документації із землеустрою» (п.п. 3 - 34) затверджено проекти із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення садівництва на території міста Вишгород у власність тридцяти двом громадянам, які є відповідачами у справі.

На підставі вказаного рішення Реєстраційною службою Вишгородського районного управління юстиції Київської області 20.01.2014 року були вчинені реєстраційні дії з реєстрації права власності на земельні ділянки та видані свідоцтва про право власності від 24.01.2014 року, в результаті чого вказані земельні ділянки, які утворюють єдину земельну ділянку загальною площею 3,0536 га, фактично вибули з власності територіальної громади міста.

Прокурор вважає, що пункти 3 - 34 рішення Вишгородської міської ради № 28/52 від 27.12.2013 року «Про затвердження документації із землеустрою» були прийняті всупереч вимогам закону та порушують інтереси громади на володіння, користування і розпорядження земельними ресурсами міста.

Так, по-перше, всупереч вимогам ч. ч. 7 - 8 ст. 118, ч.2 ст. 186-1 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення всіх вищевказаних земельних ділянок у межах населеного пункту не були подані на погодження до структурного районного підрозділу районної держадміністрації в сфері містобудування, а згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України невідповідність проекту, серед іншого, містобудівній документації, є підставою для відмови у погодженні проекту. Проте, проекти із землеустрою щодо відведення вказаних вище 32-х земельних ділянок в управлінні Держземагенства відсутні, відділом містобудування та архітектури Вишгородської районної державної адміністрації Київської області вказані проекти із землеустрою не узгоджувалися, оскільки звернень про це від громадян - відповідачів до відділу не надходило. Невідповідність же бажаного для громадянина місця розташування земельної ділянки генеральному плану та іншій містобудівній документації є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою.

По-друге, при винесенні рішення Вишгородської міської ради № 28/52 від 27.12.2013 року «Про затвердження документації із землеустрою» (пункти 3 - 34) було порушено вимоги ст. ст. 1, 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідально до яких Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні; розробляється і затверджується в інтересах відповідної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. При цьому згідно Генерального плану міста Вишгорода, затвердженого рішенням Вишгородської міської ради № 3/1 від 16.02.2011 року, спірні тридцять дві земельні ділянки, надані відповідачам для садівництва, оскаржуваним рішенням надані за рахунок земель, що належать до «територій закладів відпочинку, інших культурно-оздоровчих та рекреаційних об`єктів», тобто є землями рекреаційного призначення, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

По-третє, рішення Вишгородської міської ради № 28/52 від 27.12.2013 року «Про затвердження документації із землеустрою» (пункти 3 - 34) щодо надання спірної земельної ділянки громадянам для ведення садівництва суперечить Закону України «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах», який набув чинності 14.04.2011 року, та яким введено мораторій строком на 5 років ( тобто до 13.04.2016 року) на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення незалежно від форм власності в містах. Те, що спірна земельна ділянка загальною площею 3,0536 га не тільки за містобудівною документацією а й фактично є об`єктом рекреації, фізкультури та спорту, підтверджується як цілим рядом документів і рішень самої Вишгородської міської ради, так і тим, що фактично вказана територія є місцем розміщення інфраструктури яхт-клубу, бази стоянки парусних яхт, фактичного використання вказаної спірної території для занять секції парусного спорту дитячої спортивно-юнацької школи, неодноразової організації та проведення з території яхт-клубу стартів парусних змагань регіональних та студентських регат .

Виявлені прокурором порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та колективній власності, на його думку, спричиняють шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури. А зважаючи на те, що фізичними особами - відповідачами в Реєстраційній службі Вишгородського районного управління юстиції Київської області зареєстровано право власності на спірні земельні ділянки та отримані відповідні свідоцтва про право власності, то відновити становище, яке існувало до порушення, на думку прокурора можливо лише шляхом скасування відповідних реєстраційних дій та визнання не дійсними відповідних свідоцтв про право власності на спірні земельні ділянки, повернення спірних земельних ділянок рекреаційного призначення громаді міста.

Саме тому прокурор і просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Вишгородської міської ради № 28/52 від 27.12.2013 року «Про затвердження документації із землеустрою» в частині пунктів 3 - 34, скасувати відповідні рішення Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.01.2014 року, визнати недійсними свідоцтва про право власності, видані Реєстраційною службою Вишгородського районного управління юстиції Київської області 24.01.2014 року фізичним особам - відповідачам, повернути до комунальної власності територіальної громади міста Вишгорода в особі Вишгородської міської ради відповідні земельні ділянки.

В судовому засіданні прокурор Буренок Г.М. позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та уточненнях до неї, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Вишгородської міської ради - Черепан С.М. вважають позов прокурора необґрунтованим та таким, який слід відхилити, оскільки спірні земельні ділянки не мають статусу рекреаційних земель, як на цьому помилково наполягає у своєму позові та в судовому засіданні прокурор, оскільки Генеральний план міста Вишгорода та інша містобудівна документація не є тими документами, якими визначається цільове призначення конкретних земель у місті. Вишгородською міською радою, як уповноваженим органом, ніколи не приймалося рішення про віднесення спірної земельної ділянки за своїм основним цільовим призначенням до категорії земель рекреаційного призначення та відповідна така інформація до Державного земельного кадастру ніколи не вносилася і там відсутня. В проектах із землеустрою щодо відведення вказаних вище 32-х земельних ділянок міститься довідка із державної статистичної звітності про наявність земель на розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 25.12.2013 року № 524, відповідно до якої земельні ділянки знаходяться в межах населеного пункту і не віднесені до будь-якої категорії земель. Категорія земель буде встановлена рішенням Вишгородської міської ради при затвердженні проекту землеустрою. Таким чином, категорія спірних земельних ділянок до прийняття оскаржуваного прокурором рішення встановленою не була взагалі, і саме оскаржуваним рішенням була визначеною вперше - як землі для ведення садівництва та огородництва. Відтак, твердження прокурора на порушення Вишгородською міською радою Закону України «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах» є безпідставними, оскільки такий факт не мав місця, цільове призначення земельних ділянок не змінювалося, а спірні земельні ділянки, що були відведені оскаржуваним рішенням, під дію вказаного мораторію не підсаджень прокурора дають.

Щодо твердження прокурора про порушення порядку погодження проектів землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок, то представники відповідачів також вважають їх безпідставними, оскільки в проектах є висновки управління Держземагенства у Вишгородському районі Київської області від 25.12.2013 року № 487 про погодження відведення даних земельних ділянок, а узгодження з органом містобудування та архітектури проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам для ведення садівництва частиною 3 ст. 50 Закону України «Про землеустрій» не передбачено. Узгодження з органом містобудування та архітектури проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок вимагається лише у разі виділення земель житлової та громадської забудови, чого прокурор не врахував, звертаючись до суду з цим позовом.

На підставі викладеного, представник відповідача Вишгородської міської ради та звертають увагу суду на те, що підстав для задоволення будь-якої з вимог прокурора немає, а тому у позові слід відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_11 - ОСОБА_36 - вважає позов необґрунтованим та безпідставним з підстав, аналогічних вищевикладеним, просить позов залишити без задоворлення.

Відповідачі, що належним чином викликалися до суду як судовими повістками, так і через оголошення у пресі у порядку ч.9 ст. 74 ЦПК України та з опублікуванням оголошення про виклик вважалися належно повідомленими про час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явилися, що змусило суд розглядати справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів відповідно до правил ч. 4 ст. 169 ЦПК України.

Відповідач - Реєстраційна служба Вишгородського районного управління юстиції Київської області - не направила до суду свого представника, заяв або клопотань від неї до суду також не надходило.

Третя особа ОСОБА_37, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що в ній є докази, до суду не з`явився, заяв або клопотань від нього до суду не надходило.

Вислухавши прокурора, представників відповідачів, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами письмові докази, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов до висновку про те, що позов слід відхилити, виходячи і з наступного.

Судом встановлено, рішенням Вишгородської міської ради № 28/52 від 27.12.2013 року «Про затвердження документації із землеустрою» (п.п. 3 - 34) затверджено проекти із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення садівництва на території міста Вишгород у власність тридцяти двом громадянам, які є відповідачами у справі.

На підставі вказаного рішення Реєстраційною службою Вишгородського районного управління юстиції Київської області 20.01.2014 року були вчинені реєстраційні дії з реєстрації права власності на земельні ділянки та видані свідоцтва про право власності від 24.01.2014 року

Спірні земельні ділянки не мають статусу рекреаційних земель, доказів щодо цього суду не надано.

Генеральний план міста Вишгорода та інша містобудівна документація не є тими документами, якими визначається цільове призначення конкретних земель у місті. Суду не надано доказів того, що Вишгородською міською радою, як уповноваженим органом, приймалися рішення про віднесення спірної земельної ділянки за своїм основним цільовим призначенням до категорії земель рекреаційного призначення та відповідна така інформація до Державного земельного кадастру ніколи не вносилася і відсутня. В проектах із землеустрою щодо відведення вказаних вище 32-х земельних ділянок міститься довідка із державної статистичної звітності про наявність земель на розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 25.12.2013 року № 524, відповідно до якої земельні ділянки знаходяться в межах населеного пункту і не віднесені до будь-якої категорії земель. Категорія земель встановлена рішенням Вишгородської міської ради при затвердженні проекту землеустрою.

Категорія спірних земельних ділянок до прийняття оскаржуваного прокурором рішення встановленою не була взагалі, і саме оскаржуваним рішенням була визначеною вперше - як землі для ведення садівництва та огородництва. Відтак, твердження прокурора на порушення Вишгородською міською радою Закону України «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах» є безпідставними, оскільки такий факт не мав місця, цільове призначення земельних ділянок не змінювалося, а спірні земельні ділянки, що були відведені оскаржуваним рішенням, під дію вказаного мораторію не підпадають.

Щодо твердження прокурора про порушення порядку погодження проектів землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок, то в проектах є висновки управління Держземагенства у Вишгородському районі Київської області від 25.12.2013 року № 487 про погодження відведення даних земельних ділянок, а узгодження з органом містобудування та архітектури проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам для ведення садівництва частиною 3 ст. 50 Закону України «Про землеустрій» не передбачено. Узгодження з органом містобудування та архітектури проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок вимагається лише у разі виділення земель житлової та громадської забудови.

Таким чином, суду не надано доказів про порушення земельного законодавства відповідачем-Вишгородською міською радою при прийнятті оскаржуваного рішення, а за таких обставин позовні вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування окремих положень рішення Вишгородської міської ради №28/52 «Про затвердження документації із землеустрою « від 27 грудня 2013 року, визнання недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки, скасування реєстраційних дій з державної реєстрації прав та їх обмежень, повернення земельних ділянок до комунальної власності є необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.11,60,208,209,213,224 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити.

На рішення суду може бути протягом десяти днів подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя Л.Ф.Войнаренко