Рішення

від 25.02.2015 по справі 382/56/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 382/56/14-ц Головуючий у І інстанції Кисіль О.А. Провадження № 22-ц/780/231/15 Доповідач у 2 інстанції Голуб Категорія 1 25.02.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

25 лютого 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Голуб С.А.,

суддів Таргоній Д.О., Приходька К.П.

за участі секретаря Химинець Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 12 листопада 2014 року у справі за позовом прокурора Яготинського району Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства в Київській області до ОСОБА_1, Яготинської районної державної адміністрації, треті особи: Реєстраційна служба Яготинського районного управління юстиції Київської області, відділ Держземагенства у Яготинському районі, Трубізьке міжрайонне управління водного господарства, про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування його реєстрації та витребування майна з незаконного володіння, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2014 року прокурор Яготинського району Київської області звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що ОСОБА_1, яка 28 лютого 2012 року змінила прізвище на ОСОБА_1, на підставі розпорядження Яготинської районної державної адміністрації від 18 липня 2008 року № 306, було видано 01 серпня 2008 року чотири державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, а саме: державний акт серії ЯЖ № 675445, на земельну ділянку площею 0,5800 га; державний акт серії ЯЖ № 675444, на земельну ділянку площею 0,3140 га; державний акт серії ЯЖ № 675443, на земельну ділянку площею 0,8940 га; державний акт серії ЯЖ № 675446, на земельну ділянку площею 0,1539 га.

Пізніше, на підставі заяви ОСОБА_1 про зміну цільового використання земельної ділянки та розпорядження Яготинської РДА від 12 грудня 2008 року № 599 відповідачу ОСОБА_1 було видано чотири державні акти на право власності на земельні ділянки, а саме: державний акт серії ЯЖ № 907277, на земельну ділянку площею 0,5800 га; державний акт серії ЯЖ № 907276, на земельну ділянку площею 0,3140 га; державний акт серії ЯЖ № 907274, на земельну ділянку площею 0,8940 га; державний акт серії ЯЖ № 907275, на земельну ділянку площею 0,1539 га.

Проведеною прокуратурою перевіркою було виявлено, що державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в 2008 році були виготовлені з порушенням вимог вимог ст. 56 Закону України «Про землеустрій» та п.1.16 Інструкції : не було додано технічного завдання на розробку технічної документації зі складання державного акта, журналу польових вимірювань, відомостей обчислення площі земельної ділянки, збірного кадастрового плану суміжних землевласників і землекористувачів, відомостей обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки.

Також прокурор зазначає, що межа між земельною ділянкою і прибережною захисною смугою ставу «Двірківщина», не співпадає з фактичною межею, яка існувала до приватизації та проходить через прибережну захисну смугу, що робить неможливим дотримання екологічної безпеки водного об'єкту. Відстань від урізу води става до точки № 1 земельної ділянки (Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 907276) становить 48,64 м, відстань від урізу води става до точки № 1 земельної ділянки (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії 907275) складає 44,94 м, відстань від урізу става до точки № 2 складає 48,13 м, що порушує вимоги ч.2 ст. 88, п.1ч.2 ст.89 Водного кодексу України.

Уточнивши позовні вимоги, прокурор наголошував на тому, що розпорядження Яготинської РДА № 599 від 12 грудня 2008 року прийняте з перевищенням повноважень та з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки діюче на той момент законодавство не передбачало процедури зміни цільового використання земельних ділянок.

Враховуючи викладене прокурор Яготинського району Київської області просив суд:

- визнати недійсним розпорядження Яготинської РДА за № 599 від 12.12.08, в частині затвердження документації із землеустрою щодо зміни цільового використання земельної ділянки для ведення садівництва та змінено використання земельної ділянки площею 1,9419 га, що розташовані поза межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області;

- визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЖ № 907277, площею 0,5800 га; серії ЯЖ № 907276, площею 0,3140 га; серії ЯЖ № 907274 площею 0,8940 га; серії ЯЖ № 907275, площею 0,1539 га; з цільовим призначенням для ведення садівництва з моменту їх видачі, тобто - з 10 березня 2009 року;

- зобов'язати Реєстраційну службу Яготинського РУЮ скасувати реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки: серії ЯЖ № 907277, серії ЯЖ № 907276, серії ЯЖ № 907274, серії ЯЖ № 907275;

- визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЖ № 675445, площею 0,5800 га, серії ЯЖ № 675444, площею 0,3140 га, серії ЯЖ № 675443, площею 0,8940 га, серії ЯЖ № 675446, площею 0,1539 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, видані 1 серпня 2008 року Яготинською РДА ОСОБА_1, з моменту їх видачі, як такі, що видані з порушенням вимог земельного законодавства;

- зобов'язати Реєстраційну службу Яготинського РУЮ скасувати реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки: серії ЯЖ № 675445, серії ЯЖ № 675444, серії ЯЖ № 675443серії ЯЖ № 675446;

- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 земельні ділянки, площею 0,5800 га вартістю 107242 грн.; площею 0,3140 га вартістю 58059 грн., площею 0,1539 га вартістю 28456 грн. та площею 0,8940 га вартістю 165300 грн.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 12 листопада 2014 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним розпорядження голови Яготинської РДА за № 599 від 12 грудня 2008 року, в частині затвердження ОСОБА_1 документації із землеустрою щодо зміни цільового використання земельної ділянки для ведення садівництва та змінено використання земельної ділянки, площею 1, 9419 га, що розташовані поза межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області.

Визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 907277 площею 0,5800 га; серії ЯЖ № 907276, площею 0,3140 га, серії ЯЖ № 907274, площею 0,8940 га, серії ЯЖ № 907275, площею 0,1539 га, для ведення садівництва з моменту їх видачі, тобто з 10 березня 2009 року.

Визнано недійсними державні акті на право власності на земельні ділянки серія ЯЖ № 675445 площею 0,5800 га, серії ЯЖ № 675444, площею 0, 3140 га, серії ЯЖ № 675443, площею 0, 8940 га, серії ЯЖ № 675446, площею 0, 1539 га для ведення особистого селянського господарства, видані 1 серпня 2008 року Яготинською РДА ОСОБА_1, з моменту їх видачі, як такі, що видані з порушенням вимог земельного законодавства.

Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_1 земельні ділянки, площею 0, 5800 га вартістю 107242 грн., площею 0, 3140 га вартістю 58059 грн., площею 0, 1539 га, вартістю 28456 грн., площею 0, 8940 га вартістю 165300 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано правові позиції Верховного Суду України щодо застосування строків позовної давності та надання земельних ділянок в користування.

Таким чином при визначенні перебігу строку позовної давності суд мав врахувати не лише обізнаність про порушення права, а й об'єктивну можливість дізнатися про порушення права. Як вбачається з матеріалів справи прокурором не надано належних доказів про наявність об'єктивних причин які перешкоджали вчасному заявленню позову, оскільки оспорювані державні акти були видані ще у 2008 році.

Щодо твердження позивача про знаходження земельних ділянок відповідача у межах прибережної захисної смуги, то відповідач в своїй апеляційній скарзі посилається на правову позицію Верховного Суду України, висловлену при розгляді справи № 6-155цс14 відповідно до якої при наданні в користування земельних ділянок навколо водних об'єктів, у разі відсутності землевпорядної документації та встановлених в натурі меж щодо прибережних захисних смуг, водних об'єктів, збереження водних об'єктів повинно бути досягнуто шляхом врахування нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 ВК України, орієнтованих розмірів та меж водоохоронних зон, з урахуванням конкретної ситуації.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням Яготинської районної державної адміністрації від 18 липня 2008 року № 306 про передачу у власність земельних ділянок громадянам України для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради, затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок 25 громадянам України, яким передбачено передати у власність земельні ділянки загальною площею 41,767 га ріллі для ведення особистого селянського господарства за рахунок орних земель державної власності (резервного фонду) в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області.

Із списку громадян України, яким передаються у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради вбачається, що ОСОБА_1 передана у власність земельна ділянка площею 1,9419 га.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, що розташовані за межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради, площею 0,5800 га складає 107242 гривень, площею 0,3140 га складає 58059 гривень, площею 0,1539 га складає 28456 гривень та 0,8940 га складає 165300 гривень.

Технічна документація (розроблена ТОВ «Крок Інвест») щодо складання документів, посвідчують право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 за межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області. (а.с.50-74)

ОСОБА_1 на місцевості встановлено та погоджено зовнішню межу земельних ділянок, розташованих за межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області та ніяких претензій при встановленні зовнішньої межі не заявлено, межові знаки в кількості 13 штук, якими закріплено земельну ділянку передано на зберігання землевласнику (землекористувачу).

Управління земельних ресурсів у Яготинському районі Київської області та відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства вважає за можливе погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,9419 (з них: рілля-1,9419 га) у власність ОСОБА_1 та оформити право власності на земельну ділянку.

Відповідно до висновків державної експертизи проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно, при умові виконання умов вказаних у п. 10 висновку. Відповідальність за виконання умов покладається на Управління земельних ресурсів у Яготинському районі.

Технічна документація також містить витяги із звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок.

На підставі вказаного вище розпорядження Яготинської районної державної адміністрації за № 306 від 18 липня 2008 року відповідачу 01 серпня 2008 року видано державні акти на право власності на земельні ділянки площею 0,5800 га, площею 0,3140 га, площею 0, 8940 га, площею 0, 1539 га, призначені для ведення особистого селянського господарства, та розташовані в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області.

Розпорядженням Яготинської РДА Київської області від 12 грудня 2008 року № 599 «Про зміну цільового використання земельних ділянок для ведення садівництва гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради» затверджено, розроблену ТОВ «Інвест Центр +» технічну документацію із землеустрою щодо зміни цільового використання земельних ділянок гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 для ведення садівництва за межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради.

Змінено цільове використання земельних ділянок площею: 1,9419 га для ведення садівництва за рахунок земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_1, площею 1,9030 га за рахунок земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_4, переданих їм для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради.

Доручено землевпорядній організації виготовити державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення садівництва: ОСОБА_1- 4 шт., ОСОБА_4 - 2 шт.

На підставі розпорядження Яготинської районної державної адміністрації від 12 грудня 2008 року № 599 відповідач отримала чотири державні акти на право власності на земельні ділянки: державний акт серія ЯЖ № 907276 на земельну ділянку площею 0,3140 га, державний акт серія ЯЖ № 907275 на земельну ділянку площею 0,1539 га, державний акт серія ЯЖ № 907274 на земельну ділянку площею 0,8940 га, державний акт серія ЯЖ № 907277 на земельну ділянку площею 0,5800 га, що розташовані в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області та призначені для ведення садівництва.

Вказаним розпорядженням затверджено розроблену ТОВ «Інвест Центр+», технічну документацію із землеустрою щодо зміни цільового використання земельних ділянок та змінено цільове використання земельної ділянки загальною площею 1,9419 га для ведення садівництва за рахунок земельної ділянки, яка знаходиться у власності відповідача, для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради.

З листа Трубізького міжрайонного управління водного господарства за № 127 від 11 квітня 2012 року на ім»я прокурора Яготинського району Київської області суд встановив, що водний об'єкт - став «Двірківщина» в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради межує з хутором Гарячаївщина; площа водного дзеркала - 3,1 га, площа водозабору - 1,2 га, об'єм ставка повний - 52 тис. м куб, корисний - 40 тис. м. куб.

З даних тахеометричної зйомки земельних ділянок, що перебувають у власності відповідача від 17 липня 2012 року, яка була зроблена фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5 в системі координат СК-63 та нанесення на матеріали зйомки координат поворотних точок видно, що відстань від урізу води става до точки №1 земельної ділянки складає 44,94 м, відстань від урізу става до точки № 2 складає 48,13 м.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що оспорювані державні акти були видані з порушенням норм чинного законодавства, оскільки земельні ділянки, що передані у власність відповідачу, розташовані у межах захисної прибережної зони, а тому є землями водного фонду України на який поширюється окремий порядок надання та використання земель.

Розпорядження Яготинської РДА № 599 від 12.12.2008 року прийнято з порушенням вимог земельного законодавства, яким не передбачалась зміна виду використання земельної ділянки в межах цільового використання.

Колегія суддів лише частково погоджується з такими висновками суду, враховуюче наступне.

Технічна документація на земельні ділянки, які надавались відповідачу із цільовим використання для ведення особистого селянського господарства виготовлена з дотриманням п. 1.16 Інструкції «Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі», яка затверджена 04.05.1999 Наказом N 43 Державного комітету України по земельних ресурсах в редакції яка діяла на час видачі розпорядження Яготинської РДА від 18 липня 2008 року.

Технічна документація містить в собі грошову оцінку земельних ділянок , (а.с.70-73), хоча прокурор посилався на те, що вона не була проведена. Крім того, технічна документація мітить в собі і копію розпорядження від 18.07.2008 р. (а.с.54), межі земельної ділянки були встановлені та закріплені межовими знаками (а.с.62).

Технічна документація містить відомості обчислення площі земельної ділянки, місцеположення земельних ділянок показане на викопіюванні з проекту формування території Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області, на кадастрових планах нанесені межі земельних ділянок з описом суміжних землевласників і землекористувачів, поворотні точки меж земельних ділянок, лінійні проміри між точками по межах земельних ділянок.

Технічна документація не містить технічного завдання на розробку технічної документації зі складання державного акта .

Судова колегія не може погодитись із доводами позовної заяви та висновками суду першої інстанції, який погодився із цими доводами в тій частині, що вказані недоліки технічної документації можуть бути підставою для визнання недійсними державних актів, які були виготовлені на підставі цієї документації, оскільки вказані недоліки були допущені організацією, яка виготовляла технічну документацію, технічна документація погоджувалась з компетентними органами, які також не звернули уваги на відсутність технічного завдання . Крім того, технічне завдання має містити лише вихідні дані, а саме яку роботу має провести виконавець, на підставі якого рішення ради чи розпорядження районної державної адміністрації, місце розташування земельної ділянки, площа, і підписується виконавцем робіт і начальником відділу земельних ресурсів, але затверджується замовником робіт. Тому наявність чи відсутність завдання на виконання робіт може вплинути лише на наслідки належного виконання цього завдання і не впливає на законність виділення у власність земельної ділянки відповідачу.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що прокурором не доведено неправомірність виділення ОСОБА_1 земельних ділянок із заявлених прокурором підстави , а саме невідповідність технічної документації п. 1.16 Інструкції та ст.. 56 Закону України «Про землеустрій».

Також судова колегія не може погодитись із доводами позовної заяви і з рішенням суду першої інстанції в тій частині, що Яготинська районна державна адміністрація з порушенням вимог законодавства погодила зміну виду використання земельних ділянок в одній категорії земель сільськогосподарського призначення з ведення особистого селянського господарства на ведення садівництва.

Одним із основних принципів ЗК визначає принцип раціонального використання та охорони земель.

Відтворюючи дієвість цього принципу, ЗК поділяє земельний фонд України, який складають усі землі країни в межах її території, за особливим правовим режимом та основним цільовим призначенням на категорії.

Стаття 19 ЗК закріплює категорії земель .

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії згідно з частиною першою статті 20 ЗК здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до частини третьої статті 22 ЗК землі сільськогосподарського призначення, зокрема, можуть передаватися у власність та надаватися у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Статтями 31, 3337 цього Кодексу встановлений правовий режим видів використання сільськогосподарських земель.

Так, згідно зі статтею 33 ЗК громадяни можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства. Використання земель особистого селянського господарства здійснюється відповідно до закону.

Таким законом є Закон України від 15 травня 2003 року № 742-ІV «Про особисте селянське господарство».

Натомість, правовий режим земельних ділянок для садівництва визначається статтею 35 ЗК України.

Різний правовий режим земель, що відводяться для ведення особистого селянського господарства, та земель, що відводяться для індивідуального садівництва, додатково підтверджується положеннями статті 122 ЗК, якою встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, які також обумовлені особливостями кожного виду використання земельної ділянки.

При цьому абзац другий частини пятої статті 20 ЗК встановлює обовязок власників використовувати землі зазначеної категорії виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 3337 цього Кодексу.

Отже, відповідно до закріпленого принципу раціонального використання та охорони земель земельні ділянки (частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування з визначеними щодо неї правами) сільськогосподарського призначення підлягають використанню виключно відповідно до видів їх використання, які відповідають їх цільовому призначенню.

Стаття 1 Закону № 858-ІV містить визначення поняття «цільове призначення земельної ділянки», згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Цільове призначення земельних ділянок, які надані громадянам, юридичним особам у власність чи постійне користування, зазначається в державних актах на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави дійти висновку, що зміна виду використання земельної ділянки в межах її цільового призначення можлива, але порядок вирішення цього питання не встановлений.

Виходячи з принципу ЗК щодо раціонального використання та охорони земель суд вважає, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися у порядку, встановленому для зміни цього цільового призначення землі.

Отже, зміна виду цільового призначення (використання) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, встановленого законодавством та конкретизованого уповноваженим органом державної влади у рішенні про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку, потребує обовязкового дотримання механізму такої зміни, визначеного Порядком.

Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 5 березня 2013 р. у справі № 21-417а12 і є обов»язковою для застосування судами.

Таким чином, оскільки зміна виду використання землі в межах її цільового призначення можлива, при такій зміні були дотримані вимоги Порядку, а саме власник земельної ділянки звернувся із заявою про зміну цільового призначення земельної ділянки, була виготовлена нова технічна документація, підстав визнавати недійсним рішення Яготинської районної державної адміністрації від12 грудня 2008 року № 599 у суду не було, а тому рішенні в частині задоволення цих позовних вимог підлягає скасуванню.

Разом із тим, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції в тій частині, що земельні ділянки із кадастровими номерами 32255811400:04:002:0077 та 3225581400:04:002:0078 знаходяться у водоохоронній зоні і саме із цих підстав державні акти на ці земельні ділянки суд першої інстанції правильно визначив недійсними .

Відповідно до ст. 4 Водного Кодексу України та ч.1 ст. 58 ЗК України до земель водного фонду належать зокрема, землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Відповідно до абз. 2 ч.2 ст. 88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води ( у меженний період) шириною: для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3-х гектарів - 50 метрів.

За змістом пункту 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 листопада 2004 року № 434, у разі відсутності землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо прибережних захисних смуг водних об"єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон відповідно до Порядку, зважаючи на конкретну ситуацію.

Таким чином, землі, зайняті поверхневими водами і землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на яких знаходиться водний фонд України та на який поширюється окремий порядок надання та використання.

При цьому, згідно з положеннями статті 83 ЗК України (у редакції, чинній на час прийняття рішення про продаж спірної земельної ділянки) до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Оскільки судом встановлено, що дві земельні ділянки, які були передані ОСОБА_1 знаходяться в межах прибережної захисної смуги, тим самим при їх передачі ОСОБА_1 у власність Яготинською районною державною адміністрацією були порушені вимоги земельного та водного законодавства щодо неможливості передачі у приватні власність земель в межах прибережної захисної смуги.

Судова колегія не може погодитись із доводами представника ОСОБА_1 , висловленими ним при розгляді апеляційної скарги про те, що прокурором не оскаржувалось розпорядження Яготинської районної державної адміністрації від 18 липня 2008 року в частині передачу у власність ОСОБА_1 спірних земельних ділянок, а тому без визнання недійсним цього розпорядження не може бути визнаним недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, який був виданий на підставі цього розпорядження.

Частинами першою та другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (частина перша статті 126 ЗК України).

Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки

Саме такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 19 червня 2013 р. при розгляді справи № 6-57цс13 щодо аналогічних правовідносин, яка в силу статті 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Судова колегія також не погоджується із доводами апеляційної скарги в частині незастосування судом позовної давності . Суд першої інстанції у своєму рішенні детально обґрунтував свою позиції щодо того, що прокурор не пропустив позовну давність при зверненні до суду з даним позовом. Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції в цій частині. Будь-яких нових доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції в цій частині, в апеляційній скарзі не наведено.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково визнав недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки серія ЯЖ №907274, кадастровий номер земельної ділянки 3225581400:04:002:0075 та серія ЯЖ №907277, кадастровий номер земельної ділянки 3225581400:04:002:0076 , які не знаходяться в межах прибережної захисної смуги, а тому в цій частині, а також в частині витребування цих земельних ділянок із володіння відповідача підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Також підлягає скасуванню рішення суду в частині визнанні недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки із цільовим призначенням для ведення особистого сленяського господарства, оскільки вони вже втратили свою силу у зв»язку із видачею на ці земельні ділянки нових державних актів.

Виходячи із наведених мотивів судова колегія вважає, рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню в частині задоволених позовних вимог з ухваленням в цій частині нового рішення.

Керуючись ст..ст. 303.307,309 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 12 листопада 2014 року в даній справі скасувати в частині задоволених позовних вимог і в цій частині ухвалити нове рішення.

Позов прокурора Яготинського району Київської області задовольнити частково.

Визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення садівництва серії ЯЖ № 907276, площею 0, 3140 га, кадастровий номер 32255811400:04:002:0077 та серії ЯЖ № 907275, площею 0, 1539 га, кадастровий номер 3225581400:04:002:0078 видані 10 березня 2009 року на ім»я ОСОБА_1 і витребувати вказані земельні ділянки із володіння ОСОБА_1 на користь держави.

В задоволенні іншої частини позовних вимог про визнання недійсним розпорядження Яготинської районної державної адміністрації і державних актів на право власності на землю відмовити.

В іншій частині рішення Яготинського районного суду Київської області залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1297,73 грн. судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді