Постанова

від 11.12.2006 по справі 35/325-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2006

р.                                                          

Справа № 35/325-06 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  , 

при

секретарі Сенчук І.В.

за

участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2.

відповідача -  Коропа В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Суб"єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків (вх. №

3797 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від

26.09.06 р. по справі № 35/325-06

за позовом Суб"єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків

до Відкритого акціонерного

товариства "Куп'янський ливарний завод", м. Куп'янськ, Харківської

області

про стягнення 10 711,15 грн., -

встановила:

У липні 2006 року Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична

особа  ОСОБА_1 звернувся до

господарського суду Харківської області з позовом до Відкритого акціонерного

товариства "Куп'янський ливарний завод", в якому просив суд визнати

виконаними роботи по Договору №НОМЕР_1., стягнути з відповідача на свою користь

10292,09 грн. заборгованості, з урахуванням пені та індексу інфляції, які виникли

внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов'язань на підставі

Договору №НОМЕР_1., а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті

держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.09.06р. по

справі № 35/325-06 (суддя Швед Е.Ю.) в задоволенні позову відмовлено.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився,

подав апеляційну скаргу, в якій вважає дане рішення незаконним, необґрунтованим

та винесеним з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому

просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні

вимоги у повному обсязі.

Відповідач пояснень або заперечень по апеляційній скарзі не надав,

його уповноважений представник просив у судовому засіданні 05.12.06р. залишити

рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин

справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи

апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського

процесуального кодексу України, заслухавши уповноважених представників сторін,

колегія суддів приходить до висновку про задоволення вимог апеляційної скарги,

виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої

інстанції, 21 грудня 2004 року між позивачем та відповідачем у даній справі

укладений договір НОМЕР_1 на виконання розрахунку розсіювання шкідливих речовин

в приземному слої атмосфери від джерел вибросів ВАТ "Куп'янський ливарний

завод" (далі - Договір).

Відповідно до п. 3.4. Договору позивач зобов'язався по закінченні

робіт надати відповідачеві вищезазначений розрахунок та у відповідності до п.

3.5.  Договору акт здачі-приймання робіт.

Відповідач, в термін трьох днів з моменту отримання акту та звітних документів

зобов'язався направити позивачеві підписаний акт здачі-приймання робіт. В разі

підписання відповідачем акту виконаних робіт оплата проводиться останнім в

термін семи банківських днів з моменту підписання акту.

Згідно з п.3.9. Договору після обумовленого строку робота

вважається повністю прийнятою та поверненню не підлягає.

При винесенні оскаржуваного рішення про відмову в задоволенні

позову господарський суд послався на те, що позивач, не довів та документально

не підтвердив виконання взятих на себе за Договором №НОМЕР_1. зобов'язань за

п.3.2., щодо своєчасного виконання робіт протягом чотирьох місяців з моменту

проведення інвентаризації викидів шкідливих речовин підприємства в атмосферу;

не надав доказів передачі відповідачеві робіт (розрахунку шкідливих речовин в

приземному шарі атмосфері від джерел викидів ВАТ "Куп'янський ливарний

завод";  документально не підтвердив

надання підрядником замовнику акту здачі-приймання робіт відповідно до п.3.5.

Договору, а також документально не підтвердив повноважень осіб, які підписали

акт приймання - здачі науково-технічної продукції від 30.09.2005 р.

Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку

колегії суддів,  не повністю відповідають

фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та

належна правова оцінка, тому є підстави для задоволення апеляційної скарги і

скасування прийнятого по справі рішення, оскільки відповідно до статті 33

Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. А

згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу 

господарський суд оцінює  докази

за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і

об'єктивному розгляді  в  судовому 

процесі  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

Місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення не

взяв до уваги обставини, суттєві для розгляду цього спору.

Як свідчать матеріали справи, сторони Договору, що є предметом

розгляду даної справи, мали цивільну правоздатність, державну реєстрацію,

реєстрацію платників податків та не були позбавлені права укладати будь-які

угоди відповідно до вимог чинного законодавства.

Так, 21 грудня 2004 року між позивачем та відповідачем у даній

справі укладений договір НОМЕР_1 на виконання розрахунку розсіювання шкідливих

речовин в приземному слої атмосфери від джерел вибросів ВАТ "Куп'янський

ливарний завод", умовами якого чітко передбачений порядок, строки та

вартість виконаних робіт.

Відповідно до ст. ст. 837, 853 Цивільного  кодексу України за договором підряду одна

сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за

завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити

виконану роботу підрядником відповідно до договору,  оглянути її і в разі виявлення допущених у

роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них

підрядникові.

Згідно з п. 2.2. Договору відповідач ("Замовник")

здійснює оплату робіт в наступному порядку:

- на протязі 10-ти днів з моменту підписання Договору - аванс в

розмірі 50% вартості робіт по Договору (4000,00 грн.);

- на протязі семи банківських днів з моменту підписання акту

прийомки-здачі робіт по Договору - залишок вартості робіт по Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору за виконання робіт відповідач

("Замовник") перераховує Підряднику 8030,00 грн. згідно із

кошторисом, що додається до Договору.

Пунктами 3.5., 3.6. Договору сторони встановили, що по закінченню

робіт по Договору позивач ("Підрядник") надає відповідачу

("Замовнику") акт-здачі приймання 

робіт, а відповідач на протязі  3

днів від дня отримання акту здачі-приймання робіт та  звітних документів зобов'язаний направити

позивачу підписаний акт здачі-приймання.

Також, спірним Договором передбачено, що при виявленні недоліків

сторонами складається двосторонній акт звірки з переліком необхідних доробок та

строків їх виконання.

А згідно п. 3.9. Договору після обумовленого п. 3.7. строку робота

вважається повністю прийнятою та поверненню не підлягає.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про виконання позивачем

обумовлених спірним Договором робіт, а саме 30 вересня 2005 року позивач склав

та вручив під підпис посадовим особам (працівникам підприємства відповідача)

-  заступнику управляючого санацією

ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 акт здачі-прийняття науково-технічної продукції

та результати виконаної роботи.

Проте, вказаний акт відповідач не підписав та будь-яких зауважень

щодо  якості виконаних позивачем робіт не

пред'явив.

Позивач звернувся до відповідача 13 жовтня 2005 року та просив

відповідача направити акти здачі-прийняття та результати виконаної роботи (лист

НОМЕР_2, вхідний №НОМЕР_3.).

12 грудня 2005 р. позивач листом повідомив відповідача про необхідність

прийняття виконаних робіт і їх оплати, але відповіді також не отримав.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується той факт, що

роботи стосовно розрахунку розсіювання шкідливих речовин у приземному шарі

атмосфери від джерел викидів ВАТ "Куп'янський ливарний завод"

виконані позивачем якісно та у відповідні строки, а тому, на думку колегії

суддів, відповідач безпідставно відмовився від прийняття виконаних позивачем

робіт та здійснення оплати їх вартості. 

Крім того, ні на момент розгляду даного спору господарським судом

ні в процесі розгляду апеляційної скарги апеляційним господарським судом

відповідач   оплату вартості виконаних

позивачем робіт не провів.

Отже, господарський суд відмовляючи в позові СПД-ФО ОСОБА_1 щодо

стягнення вартості виконаних робіт, не врахував вимог чинного законодавства, з

якими законодавець пов'язує оплату виконаних 

робіт, а також  обставин

справи  стосовно погодження і порядку

підписання актів виконаних робіт на виконання умов Договору, що призвело до

винесення неправомірного рішення.

Слід також зазначити, що відповідач розмір вартості виконаних

позивачем робіт не оспорює та доказів в підтвердження іншого розміру їх

вартості не представив.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги по

стягненню заборгованості в розмірі 8030,00 грн. заявлені правомірно,

підтверджені наданими доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають

задоволенню.

Стосовно заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача на

користь позивача пені, колегія суддів вважає, що в цій частині в позові повинно

бути відмовлено, оскільки станом на 26.09.06 р. ВАТ "Куп'янський ливарний

завод" знаходиться в процедурі санації, а справа про банкрутство - в

провадженні господарського суду Харківської області.

А відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", одночасно с

порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на

задоволення вимог кредиторів і протягом його дії не нараховуються неустойка (штраф,

пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання

грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів. Дія

мораторію, відповідно до ч. 7 ст. 12 наведеного Закону припиняється з дня

припинення провадження у справі про банкрутство. На момент розгляду справи,

провадження у справі про банкрутство не закінчено.

Отже, з урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства дія

мораторію поширюється на нараховану позивачем пеню.

Разом з цим, дія мораторію не розповсюджується на нараховані

позивачем інфляційні, як плату за користування коштами, оскільки відповідно до

ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно з якою боржник, який прострочив

виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити

суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення, а тому вимога про їх стягнення цілком відповідає чинному

законодавству України, у зв'язку з чим  

підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу

України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог та заперечень.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої

інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що

господарським судом Харківської області при прийнятті оскаржуваного рішення від

26.09.2006 р. по справі № 35/325-06 порушено норми матеріального та

процесуального права, а висновки суду у повній мірі не відповідають обставинам

справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача підлягає частковому

задоволенню, а вказане рішення - 

скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 43, 49, 99, 101, п.

2 ст. 103, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального

кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної

особи ОСОБА_1, м. Харків задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2006 р.

по справі № 35/325-06 скасувати та прийняти нове рішення. Позовні вимоги

задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Куп'янський

ливарний  завод" (63700, м.

Куп'янськ, Харківської області, р/р 26007300900016 у ВАТ "Банк

Демарк" м. Чернігова, МФО 353575, код 00235967) на користь Суб'єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (61096, м. Харків,

АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_4 в ФБ "Фінанси та кредит", ТОВ в Харківській

області, МФО 350697, код 11938112815) 8030,00 грн. боргу, 776,94 грн.

інфляційних, 375,84 грн. витрат з держмита по справі та 118,00 грн. витрат за

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення пені у позові відмовити.

Доручити господарському суду Харківської області видати

відповідний наказ.

         Головуючий суддя                                                                     

                                 Судді