cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 лютого 2015 року м. Київ К/800/32830/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників
на постанову оружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2014 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року
у справі № 826/20686/13-а
до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач, МГУ Міндоходів - ЦО з обслуговування ВП)
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулось у грудні 2013 року до суду з позовом до МГУ Міндоходів - ЦО з обслуговування ВП про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.09.2013 року № 0001074110.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року, позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу відповідача необґрунтованою, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у період з 19.08.2013 року по 23.08.2013 року відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дослідження формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, що враховуються при обчисленні об'єктів оподаткування по операціям з ТОВ «Кінг/З/Енерджи» за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року та з ТОВ «ІПП-Центр» за період з 01.09.2011 року по 31.09.2011 року, за результатами якої складено акт від 05.09.2013 року № 1069/41-10/24584661, яким зафіксовано встановлені перевіркою порушення позивачем вимог: пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР), п. 184.5 ст. 184, пп. «а», пп. «б» п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2, п. 201.3, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 711 789,00 гривень.
На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.09.2013 року № 0001074110, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 711 789,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 246 752,00 гривень.
Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями, іншими подібними документами передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
Вимоги щодо форми та змісту податкової накладної визначено п. 201.1 ст. 201 ПК України.
За змістом п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.
Порядок формування податкового кредиту до набрання чинності ПК України регулювався аналогічними положеннями норм Закону № 168/97-ВР.
Таким чином, необхідними та достатніми підставами для включення платником податків до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, сплата чи нарахування сум податку на додану вартість на підставі первинних документів складених у результаті такого придбання.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у березні 2011 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Кінг/З/Енерджи» (постачальник) укладено договір закупівлі паливно-мастильних матеріалів для ВП «Управління справами» ДП «НАЕК «Енергоатом», умовами якого передбачено, що асортимент, кількість (обсяг), ціна за одиницю виміру визначається у специфікаціях, відпуск паливно-мастильних матеріалів здійснюється у мережі автозаправних станцій, видача товару здійснюється на підставі талонів.
На підтвердження фактичного здійснення господарської операції з вказаним контрагентом позивачем долучено до матеріалів справи копії специфікацій (які містять зазначення найменування товару, одиниці його виміру, кількості та ціни), видаткової та податкової накладних, платіжних доручень, рахунків-фактур, акту приймання-передачі талонів та перелік автозаправних станцій, на яких можуть бути використані талони. При цьому, з метою підтвердження повноважень особи, яка підписала видаткову накладну, на отримання товару від ТОВ «Кінг/З/Енерджи» позивачем долучено копії аркушів журналу реєстрації довіреностей.
На підтвердження використання придбаного у вказаного контрагента товару в межах господарської діяльності позивачем долучено до матеріалів справи копії актів списання паливно-мастильних матеріалів.
При дослідженні судами попередніх інстанцій наведених вище документів у повній мірі встановлено реальність даної господарської операції, зокрема, фактичне отримання позивачем товару придбаного у ТОВ «Кінг/З/Енерджи» та використання такого в межах власної господарської діяльності.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що у травні та липні 2011 року між позивачем та ТОВ «ІПП-Центр» було укладено договори про надання послуг, зокрема: № 75/170-11(ІЗ-1107-02) з виконання комплексу заходів з оцінки технічного стану і перепризначення ресурсу/терміну служби парогенераторів ПГВ-1000М, головних циркуляційних насосів, компенсатору тиску, гідроємкостей системи аварійного охолодження зони, барботажного бака, трубопроводів систем КТ та САОЗ, головних циркуляційних трубопроводів реакторного відділення енергоблоків № 1 та 2 ВП ЗАЕС; № 75/171-11(ІЗ-1107-02) з виконання комплексу заходів з оцінки технічного стану і перепризначення ресурсу/терміну служби реактора ВВЕР-100 (тип В-320) енергоблоків № 1 та 2 ВП ЗАЕС; № ІЮ-1105-01 з виконання комплексу заходів з оцінки технічного стану і перепризначення терміну експлуатації реактора енергоблока № 2 ВП ЮУАЕС, включаючи всі його елементи.
За умовами вказаних договорів виконання робіт здійснюється відповідно до Календарних планів, вимоги до змісту, результатів та якості робіт визначаються у Технічних вимогах, вартість послуг визначається Протоколами узгодження цін, здача-приймання робіт здійснюється за звітними документами, після прийняття яких складаються акти здачі-приймання наданих послуг.
На підтвердження отримання від ТОВ «ІПП-Центр» послуг, обумовлених договорами, позивачем долучено до матеріалів справи копії Протоколів узгодження договірних цін, Технічних вимог, Календарних планів та кошторисів вартості послуг.
При цьому, як вірно зауважено судами попередніх інстанцій, оскільки предметом перевірки були правовідносини між позивачем та ТОВ «ІПП-Центр» виключно в період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року, а за вказаний період зазначеним контрагентом було виконано етап № 1 Календарних планів, який за договорами № 75/170-11(ІЗ-1107-02) та № 75/171-11(ІЗ-1107-02) полягав у розробці технічних завдань з надання послуг, за договором № ІЮ-1105-01 етап № 1 Календарного плану полягав у попередній оцінці технічного стану реактора енергоблока № 2 ВП ЮУЕАС.
Так, позивачем на підтвердження виконання етапу № 1 Календарних планів, за договорами № 75/170-11(ІЗ-1107-02) та № 75/171-11(ІЗ-1107-02) долучено до матеріалів справи копії розроблених Технічних завдань, які були затверджені та узгоджені із відповідальними особами відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», актів приймання-передачі наданих послуг, податкових накладних та платіжних доручень, за договором № ІЮ-1105-01 долучено копії звіту про надання послуг, акту здачі-приймання послуг, податкової накладної та виписки з рахунку у банку.
Судами попередніх інстанцій при дослідженні зазначених документів у повній мірі встановлено фактичне отримання позивачем у вересні 2011 року послуг від ТОВ «ІПП-Центр».
Крім того, у ході судового розгляду встановлено, що на момент складання податкових накладних контрагенти позивача ТОВ «Кінг/З/Енерджи» та ТОВ «ІПП-Центр» були зареєстровані платниками податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товарів та послуг.
При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що долучені позивачем до матеріалів справи податкові накладні, отримані від зазначених постачальників товарів і послуг, відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР та п. 201.1 ст. 201 ПК України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позивач здійснював придбання товарів і послуг у ТОВ «Кінг/З/Енерджи» та ТОВ «ІПП-Центр» для провадження власної господарської діяльності, спірні господарські операції є реальними, оскільки підтверджені необхідним обсягом первинних документів та відповідають дійсному економічному змісту, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні таких.
Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що доводи відповідача про нікчемність укладених позивачем з його контрагентами угод є безпідставними, оскільки питання недійсності правочинів, що не відповідають інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, тобто нікчемних, вирішується виключно судом. Відповідного рішення суду про визнання недійсними правочинів, укладених між ДП «НАЕК «Енергоатом» та його контрагентами ТОВ «Кінг/З/Енерджи» та ТОВ «ІПП-Центр» матеріали справи не містять. У свою чергу органи державної податкової служби не наділені повноваженнями визнавати нікчемними правочини, укладені між суб'єктами господарювання та роботи відповідні висновки в актах перевірок.
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Кінг/З/Енерджи» та ТОВ «ІПП-Центр», а висновки акту перевірки про порушення позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість» та ПК України в частині формування податкового кредиту є помилковими, а тому збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість є протиправним.
Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій правомірно скасували спірне податкове повідомлення-рішення.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників - відхилити.
Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року у справі № 826/20686/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: підпис (підпис) І.О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М.І. Костенко Помічник судді підпис (підпис) І.В. Приходько
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 18.02.2015 |
Оприлюднено | 04.03.2015 |
Номер документу | 42945801 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Бухтіярова І.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні