Рішення

від 23.02.2015 по справі 914/4333/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2015 р. Справа № 914/4333/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засіданні Палюх Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м.Київ

до відповідача Спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр Дніпро", м.Львів

про стягнення 73 371,88 грн. штрафу та зобов'язання вчинити дії.

За участю представників сторін:

від позивача Клаптюк В.А. - представник (довіреність № 5215,5216 від 15.12.2014р.);

від відповідача Лозицький С.Ю. - представник (довіреність №б/н від 05.02.2015р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : Позов заявлено Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" до Спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр Дніпро" про стягнення 73 371,88 грн. штрафу за порушення п.2.4. договору застави майнових прав №1 від 17.02.2014р. та обов'язання вчинити дії, а саме: зобов'язати Спільне українсько-польське підприємство товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр Дніпро" надати Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" довідку, складену у формі наведеній в додатку №3 до договору застави майнових прав №1 від 17.02.2014р. за II та III квартали 2014р.

Ухвалою суду від 12.12.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 12.01.2015р.

Ухвалою суду від 12.01.2015р. розгляд справи було відкладено на 04.02.2015р., з підстав наведених в даній ухвалі суду.

Ухвалою суду від 04.02.2015р. продовжено строк розгляду спору до 24.02.2015р.та відкладено розгляд справи на 16.02.2015р., з підстав наведених в даній ухвалі суду.

В судовому засіданні від 16.02.2015р. оголошено перерву до 23.02.2015р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні подав заперечення на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, просив суд у задоволенні клопотання СП ТзОВ «МККК «Дніпро» про залишення без розгляду позову відмовити.

Представник відповідача подав додаткові обґрунтування до відзиву на позовну заяву (вх.№7529/15 від 23.02.2015р.), зокрема зазначив, що відповідно до п.п. 3.1 п. 3 положення, функції, компетенції та повноваження членів правління визначаються чинним законодавством України, Статутом банку, цим положенням, внутрішніми документами банку, контрактами на виконання функцій членів правління. Згідно з вказаним пунктом, до повноважень членів правління банку відносяться, в тому числі й видача доручення та вчинення правочинів спільно з іншими його членами.

На думку відповідача, доручення на представництво інтересів банку повинно видаватись за підписом усіх членів правління. Відповідач стверджує, що позов ПАТ «Укрсоцбанк» у даній справі повинен бути підписаний представником, належність повноважень якого встановлюється відповідним дорученням, підписаним усіма членами правління позивача у справі. Враховуючи вищенаведене, та керуючись нормою ст.81 ГПК України, відповідач просить залишити позовну заяву ПАТ «Укрсоцбанк» без розгляду, а у разі відмови у задоволенні п.1 прохальної частини - прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ "Укрсоцбанк" в повному обсязі.

Крім того, представник відповідача зазначив, що в підтвердження надіслання на адресу відповідача у справі вимоги від 02.10.2014 року, до позовної заяви позивачем у справі були додані копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якої представник відповідача Струк отримала поштове відправлення ПАТ «Укрсоцбанк» 06.10.2014 року та фіскальний чек, що свідчить про здійснення такої відправки.

На думку відповідача, дані документи не можуть бути належним доказом направлення на адресу СП ТзОВ «МККК «Дніпро» саме вказаної вимоги від 02.10.2014 року, оскільки єдиним належним доказом такого відправлення може слугувати лише документ, який має назву «опис вкладення» та відображає назву або коротку суть листа, відправка якого здійснюється із вказанням відповідних його реквізитів. Оскільки, відповідного доказу позивачем у справі суду надано не було, відтак відповідач заперечує факт отримання такого поштового відправлення, чим спростовує доводи позивача про звернення до СП ТзОВ «МККК «Дніпро» з відповідною вимогою, що свідчить про відсутність у суду підстав для задоволення позовних вимог.

Окрім того, відповідач наголошує на тій обставині, що у графі «Розписка в одержанні» зазначеного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відсутній підпис особи, яка зазначена як уповноважена від отримувача особа у відповідній графі. При цьому, представник позивача зазначив, що й сама Струк І.Б. заперечує факт отримання вказаного поштового відправлення. Відтак, про існування такої вимоги відповідач дізнався лише отримавши матеріали позовної заяви у даній справі.

В підтвердження добросовісності виконання відповідачем умов договору застави майнових прав №1 від 17.02.2014 року, відповідачем долучено до матеріалів справи (додатки до додаткових обґрунтувань до відзиву на позовну заяву (вх.№7529/15 від 23.02.2015р.)) докази відправки на адресу позивача у справі звітів (довідок), зобов'язання надати які є предметом спору у даній справі.

Представник відповідача зазначив, що стягнення штрафних санкцій, заявлених в межах позову у даній справі, призведе до погіршення і без того важкого фінансового становища підприємства, про що свідчить фінансовий звіт відповідача за дев'ять місяців 2014 року станом на 01.10.2014 року.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог повністю, просив у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання вчинити дії припинити провадження у справі, а в частині позовних вимог про стягнення 73 371,88 грн. штрафу відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, суд,-

встановив:

28.08.2008р. між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (правонаступник Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк") (кредитор) та Спільним українсько-польським підприємством товариство з обмеженою відповідальністю "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр Дніпро" (позичальник) було укладено договір невідновлювальної кредитної лінії №600/03.3-163 (надалі - кредитний договір), за умовами якого кредитор зобов'язувся надати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (надалі - кредит).

З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором (невідновлювальної кредитної лінії №600/03.3-163 від 28.08.2008р.) щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (пені, штрафу), а також інших витрат щодо задоволення вимог кредитора, 17.02.2014р. між його сторонами було укладено договір застави майнових прав №1 (договір застави) за умовами якого заставодавець (Спільне українсько-польське підприємство товариство з обмеженою відповідальністю "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр Дніпро") передає заставодержателю (Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк") у першочергову заставу з найвищим пріоритетом обтяження предмет застави згідно з умовами цього договору застави (надалі - застава).

Відповідно до умов договору застави майнових прав, кредитний договір означає договір невідновлювальної кредитної лінії №600/03.3-163 від 28.08.2008р. (зі змінами та доповненнями, які можуть вноситись до нього, і разом з усіма додатками до нього), що укладений між банком та Спільним українсько-польським підприємством товариством з обмеженою відповідальністю - "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр "Дніпро" у відповідності з яким банк надав заставодавцю у кредит грошові кошти у сумі 3 645 851,79 (три мільйони шістсот сорок п"ять тисяч вісімсот п"ятдесят один) долар США 79 центів із сплатою процентів у розмірі 0,01% річних з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2016 року та 6% річних з 01 січня 2017р. до 31 січня 2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання позичальником своїх зобов"язань за кредитним договором або іншій сумі або розмірах, що можуть бути погоджені шляхом внесення змін до кредитного договору.

Відповідно до умов п.1.2. договору застави, застава забезпечує сплату заставодавцем забезпеченого зобов'язання. Максимальний розмір вимоги заставодержателя за забезпеченим зобов'язанням становить 2 445 729, 36 (два мільйони чотириста сорок п'ять тисяч сімсот двадцять дев'ять) гривень 36 копійок за один календарний рік, зі строком виконання забезпеченого зобов'язання до 31 січня 2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором. Розмір забезпеченого зобов'язання розраховується на підставі положень кредитного договору та цього договору застави та цим є погодженим сторонами без внесення додаткових змін до цього договору застави.

Згідно умов п.1.3. договору застави, застава поширюється на майнові права та право вимоги на отримання заставодавцем грошових коштів за контрактом.

За умовами п.1.4. договору застави, якщо боржник до виконання забезпеченого зобов"язання виконає свої зобов"язання за контрактом, все отримане при цьому заставодавцем за контрактом стає предметом застави, про що заставодавець зобов"язаний негайно повідомити заставодержателя та оформити відповідні документи на вимогу заставодержателя. При одержанні від боржника в рахунок виконання зобов"язань за контрактом грошових сум, заставодавець зобов"язаний на вимогу заставодержателя перерахувати відповідні суми заставодержателю в рахунок виконання забезпеченого зобов"язання або, за умови погодження із заставодержателем, надати в заставу інше майно або майнові права.

Відповідно до умов п.1.6. договору застави сторони погодили, що з метою застави вартість предмета застави на день підписання цього договору застави складає 2 445 729,36 (два мільйони чотириста сорок п'ять тисяч сімсот двадцять дев'ять) гривень 36 копійок за один календарний рік.

За умовами умов п.2.4. договору застави заставодавець зобов'язаний надавати щоквартально, а також у будь-якому випадку на вимогу банку довідку, складену у формі наведеній в додатку №3 до цього договору застави.

Відповідно до умов п.2.13. договору застави за порушення кожного зі своїх обов'язків, передбачених пунктами 2.3.-2.12 цього договору застави, заставодавець на вимогу банку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 3% від вартості предмета застави, зазначеної в п.1.6. цього договору застави, за кожен випадок такого порушення. Сторони погодилися, що строк позовної давності до вимог, що пов'язані із штрафом, становить 3 (три) роки.

02.10.2014р. позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо виконання зобов'язань за договором застави майнових прав №1 від 17.02.2014р. (щодо надання інформації), в якій просив надати банку довідку, складену у формі наведеній в додатку №3 до договору застави за II (другий) та III (третій) квартали 2014р. протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання даної вимоги.

Позивач стверджує, що вказана вимога була отримана відповідачем 06.10.2014р., проте, відповідач не вчинив жодних дій, направлених на виконання умов договором застави та надання банку запитуваної інформації.

21.11.2014р. позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити штраф у розмірі 73 371,88 грн. за порушення п.2.4. договору застави.

Керуючись умовами п.2.13. договору застави, за ненадання відповідачем довідки, складеної у формі наведеній в додатку №3 до договору застави майнових прав №1 від 17.02.2014р. за II (другий) та III квартали 2014р., позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 73 371,88 грн.

Отже, позивач просить стягнути з відповідача 73 371,88 грн. штрафу за порушення п.2.4. договору застави майнових прав №1 від 17.02.2014р. та зобов'язання Спільне українсько-польське підприємство товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр Дніпро" надати Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" довідку, складену у формі наведеній в додатку №3 до договору застави майнових прав №1 від 17.02.2014р. за II (другий) та III квартали 2014р.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За умовами ч.1 ст.576 ЦК України рредметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права ), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору застави майнових прав №1 від 17.02.2014р., у відповідності до умов п.2.4. якого відповідач зобов'язаний надавати щоквартально, а також у будь-якому випадку на вимогу банку довідку, складену у формі наведеній в додатку №3 до цього договору застави.

Договір застави майнових прав №1 від 17.02.2014р. був укладений з метою забезпечення виконання позичальником (відповідачем) своїх зобов'язань за кредитним договором (невідновлювальної кредитної лінії №600/03.3-163 від 28.08.2008р.) щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (пені, штрафу), а також інших витрат щодо задоволення вимог кредитора.

Станом на дату подання позову до суду предметом спору у справі зокрема було зобов'язання СП ТзОВ «МККК «Дніпро» надати ПрАТ "Укрсоцбанк" довідки, складені у формі наведеній в додатку №3 до договору застави майнових прав №1 від 17.02.2014р. за II (другий) та III квартали 2014р.

Факт надсилання позивачу довідок, складених у формі наведеній в додатку №3 до договору застави майнових прав №1 від 17.02.2014р. за II (другий) та III квартали 2014р. підтверджується наданими представником відповідача описом вкладення та фіскальним чеком №4553 від 23.02.2015р.

Відтак, станом на 23.02.2015р. між сторонами відсутній предмет спору в частині зобов'язання вчинити дії.

Суд, беручи до уваги надані докази в підтвердження надання ПрАТ "Укрсоцбанк" довідок, складених у формі наведеній в додатку №3 до договору застави майнових прав №1 від 17.02.2014р. за II (другий) та III квартали 2014р., враховуючи той факт, що надання вищенаведених довідок відбулась після порушення провадження у справі, відповідно до п.1 1 ч.1 ст.80 ГПК України припиняє провадження у справі в цій частині, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Щодо позовної вимоги про стягнення штрафу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами умов п.2.4. договору застави заставодавець зобов'язаний надавати щоквартально, а також у будь-якому випадку на вимогу банку довідку, складену у формі наведеній в додатку №3 до цього договору застави.

02.10.2014р. позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо виконання зобов'язань за договором застави майнових прав №1 від 17.02.2014р. (щодо надання інформації), в якій просив надати банку довідку, складену у формі наведеній в додатку №3 до договору застави за II (другий) та III (третій) квартали 2014р. протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання даної вимоги.

В підтвердження факту надсилання вимоги позивач надав рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 02.10.2014р., з відміткою про його вручення 06.10.2014р. та фіскальний чек від 02.10.2014р. № 6628.

Як вбачається з умов укладеного між сторонами договору застави майнових прав, у ньому не передбачено обов"язку банку надсилати заставодавцю вимогу про надання довідки складеної у формі наведеній у додатку №3 до договору, саме з описом вкладення.

Відтак, на думку суду надані позивачем фіскальний чек від 02.10.2014р. № 6628 та поштове повідомлення від 02.10.2014р. з відміткою про його вручення 06.10.2014р. є належними доказами надсилання відповідачу вимоги банку про необхідність надання довідки, а твердження відповідача про те, що вищевказані докази є неналежними, безпідставне.

Слід зазначити, що доводи відповідача про те, що п.Струк І.Б., яка отримала поштове відправлення заперечує даний факт, не підтверджене належними та допустимими доказами.

Відтак, отримавши вимогу банку, відповідач не вчинив жодних дій для виконання своїх обов"язків по договору застави майнових прав.

Слід звернути увагу на те, що відповідно до умов п.2.4. договору застави, у відповідача існує обов"язок по наданню щоквартальної довідки, крім того такий обов"язок є і у зв"язку з зверненням банку з вимогою.

Правова норма ч.1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.2.13. договору застави за порушення кожного зі своїх обов'язків, передбачених пунктами 2.3.-2.12 цього договору застави, заставодавець на вимогу банку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 3% від вартості предмета застави, зазначеної в п.1.6. цього договору застави, за кожен випадок такого порушення. Сторони погодилися, що строк позовної давності до вимог, що пов'язані із штрафом, становить 3 (три) роки.

Відповідно до умов п.1.6. договору застави сторони погодили, що з метою застави вартість предмета застави на день підписання цього договору застави складає 2 445 729,36 (два мільйони чотириста сорок п'ять тисяч сімсот двадцять дев'ять) гривень 36 копійок за один календарний рік.

Як вбачається із розрахунку позовних вимог, позивачем правомірно до стягнення заявлено 73 371,88 грн. штрафу (2 445 729,36 грн.*3%=73 371,88 грн.).

Матеріалами справи підтверджено той факт, що відповідач порушив свої зобов"язання за договором застави майнових прав, відтак повинен понести відповідальність у виді сплати штрафу.

Водночас, слід зазначити, що згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, п.3 ч.1 ст.83 ГПК України за рішенням суду розмір штрафу може бути зменшений у виняткових випадках, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи вищенаведене, важкий фінансовий стан відповідача, який підтверджується фінансовим звітом станом на жовтень 2014 року, беручи до уваги, що розмір санкцій становить надмірно велику суму, те, що відповідачем добровільно виконано вимогу позивача про надання довідок (складених у формі наведеній в додатку №3 до договору застави майнових прав №1 від 17.02.2014р. за II (другий) та III квартали 2014р), а також те, що стягнення з відповідача нарахованого штрафу у повному обсязі може негативно позначитися на його подальшій господарській діяльності, призвести до банкрутства та неможливості виконання зобов"язань перед банком по поверненню кредитних коштів, використовуючи своє право, надане ст. 233 ГК України та відповідно до п.3 ч.1. ст. 83 ГПК України, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу на 50% до 36 685,94 грн. Відтак позов підлягає до задоволення частково.

Щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду на підставі ч.1 ст.81 ГПК України суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.1 ст. 81 ГПК України передбачено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

У відповідності до положень ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача,

До позовної заяви позивача було додано довіреність № 08.42-87/18772 від 25.06.2014 року, відповідно до якої, ПАТ «Укрсоцбанк» уповноважило Рачок Наталію Миколаївну, зокрема, на представництво інтересів банку в місцевих судах (загальних, господарських, адміністративних) з правом підписання та подання будь-яких позовних заяв.

Згідно ч.1, ч.3 ст.28 ГПК України встановлено, що справи юридичних осіб її господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Водночас, статтею 246 Цивільного кодексу України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною (ч.1, ч.3 ст. 247 ЦК України).

Згідно до ст. 80 Господарського кодексу України до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут (ст. 82 ГК України).

Статтею 47 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).

Довіреність на ім'я Рачок Н.М. від імені ПАТ «Укрсоцбанк» підписано Головою Правління Банку Граціано Камелі та Членом Правління - директором з ризиків Павелом Гашковцем, які діють на підставі Статуту (нова редакція) та скріплено печаткою банку.

У відповідності до п. 14.1 Статуту ПАТ «Укрсоцбанк» виконавчим органом банку є правління, яке здійснює керівництво його поточною діяльністю.

Голова правління здійснює функції голови колегіального виконавчого органу банку, організовує та забезпечує оперативне вирішення питань управління діяльності банку в межах своєї компетенції, наданої йому цим Статутом та Положенням про правління, а також рішеннями загальних зборів акціонерів та спостережної ради.

Пунктом 14.6 Статуту встановлено, що голова правління, перший заступник голови правління, фінансовий директор та інші члени правління призначаються спостережною радою.

Згідно рішення спостережної ради ПАТ «Укрсоцбанк» від 27.03.2013р., оформленого протоколом № 11, п. Камелі Граціано призначено головою правління банку строком на 2 роки.

Письмову згоду НБУ на призначення Граціано Камелі головою правління банку надано відповідно до листа-погодження від 15.07.2013р. № 41-112/3154/8473.

У відповідності до протоколу від 01.10.2012р. № 17 рішень спостережної ради, обрано директора з ризиків блоку управління ризиками ПАТ «Укрсоцбанк» Павела Гашковця членом правління строком на 3 роки.

Повноваження голови правління визначені п. 14.8 Статуту банку. Так, зокрема, голова правління в межах своєї компетенції спільно з іншим членом правління видає довіреності та вчиняє правочини від імені банку.

Інші функції та повноваження голови правління та інших членів правління банку визначаються положенням про правління.

Згідно п. 14.9 Статуту передбачено, для того, щоб будь-які правочини (договори, угоди, довіреності тощо) мали для банку обов'язкову силу, вони завжди мають бути підписані від імені банку двома членами правління банку або особою, яка діє на підставі довіреності.

Відтак, з аналізу вищевказаних положень Статуту банку вбачається, що голова правління банку уповноважений Статутом на видачу довіреностей від імені банку, однак разом з іншим членом правління банку. Тобто, Статутом банку чітко визначено повноваження голови правління та членів правління на підписання довіреностей від імені банку.

Положення установчого документа банку - Статуту мають пріоритетне перед іншими внутрішніми документами банку, що випливає із системного аналізу чинного законодавства України, а також передбачено п. 3.1., 14.1, 14.8 Статуту та п. 1.2, п. 3.1 Положення про правління.

У свою чергу, положення про правління, на яке посилається відповідач, розроблене на підставі чинного законодавства України та Статуту банку, є внутрішнім документом банку та визначає інші функції та повноваження членів правління та голови правління.

Відтак, позивач стверджує, що відповідачем невірно розтлумачено п. 3.1 положення про правління, відповідно до якого встановлено, що всі члени правління разом з іншими членами правління видають довіреності та вчиняють правочини від імені банку.

З аналізу п. 3.1 положення про правління вбачається, що кожен окремо із членів правління разом із одним із інших членів правління має право зокрема, видавати довіреності, що кореспондується із вище вказаними положеннями Статуту банку.

Жодними положеннями чинного законодавства України, статуту банку та положення про правління не встановлено, що довіреності від імені банку повинні бути підписані всіма членами правління банку.

Позовну заяву про стягнення штрафу та зобов'язання вчинити дії, підписано представником ПАТ «Укрсоцбанк», уповноваженим на те довіреністю, що видана особами, які діють на підставі Статуту банку, форма та зміст такої довіреності відповідають вимогам чинного законодавства України. За таких обставин, відсутні правові підстави для залишення позову без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.81 ГПК України.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата позивачем судового збору підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 3 045,00 грн., а саме №0000235726 від 02.12.2014р. на суму 1 827,00 грн. та №0000235725 від 02.12.2014р. на суму 1 218,00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача повністю, оскільки вимога про зобов'язання вчинити дії виконана відповідачем після порушення провадження у справі, спір доведений до суду з вини відповідача, а у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір штрафу, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Керуючись ст.ст.11, 192, 246, 509, 525, 533, 549, 551, 572, 576, 612 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230, 233 ГК України, ст.ст. 4 3 , 22, 33, 34, 49, 82-85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр Дніпро" (79000, м.Львів, пр.Свободи, 5; код ЄДРПОУ 22396984) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м.Київ, вул.Ковпака, 29; код ЄДРПОУ 00039019) 36 685,94 грн. штрафу та судовий збір в сумі 3 045,00 грн.

3. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання Спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр Дніпро" надати Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" довідку, складену у формі наведеній в додатку №3 до договору застави майнових прав №1 від 17.02.2014р. за II (другий) та III квартали 2014р.

4 . У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення

виготовлено 02.03.2015р.

Суддя Сухович Ю.О.