Ухвала

від 04.03.2015 по справі 916/1964/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"04" березня 2015 р.Справа № 916/1964/14

Департамент комунальної власності 20.02.2015 року звернувся до суду зі скаргою вх.№2-960/15 на дії державного виконавця другого Приморського відділу державної виконавчої служби в порядку ст. 121-2 ГПК України у справі

За позовом Департамент комунальної власності Одеської міської ради;

до відповідача Всеукраїнський благодійний фонд "Відродження життя в Україні"

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 20685,37грн.

СуддяГуляк Г.І.

Представники:

Від скаржника (позивача): Левін М.М. - за дорученням;

Від відповідача: -не з'явився;

Від ДВС: Віннічук В.В. - за дорученням;

СУТЬ СПОРУ: розглядається заява в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України

Рішенням господарського суду Одеської області від 11 серпня 2014 р. по справі №916/1964/14 позов задоволено, розірвано Договір оренди нежилого приміщення № 4/7 від 11.06.2013 р., укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 26302595) та Всеукраїнським благодійним фондом "Відродження життя в Україні" (65026, м. Одеса, Польський узвіз, 5, кв. 5, код ЄДРПОУ 38296379), виселено Всеукраїнський благодійний фонд "Відродження життя в Україні" (65026, м. Одеса, Польський узвіз, 5, кв. 5, код ЄДРПОУ 38296379) з нежилого підвального приміщення загальною площею 152,0 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 59, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 26302595) та стягнуто з Всеукраїнського благодійного фонду "Відродження життя в Україні" (65026, м. Одеса, Польський узвіз, 5, кв. 5, код ЄДРПОУ 38296379) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 26302595) заборгованість з орендної плати у сумі 21529,93 грн., пеню у сумі 1106,04 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 4263 грн. .

27 серпня 2014 року по справі були видані відповідні накази про примусове виконання рішення, в порядку ст.116 ГПК України.

20 лютого 2015 року від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надійшла скарга (вх.№2-960/15), в порядку ст.121-2 ГПК України.

В обґрунтування наданої скарги Департамент комунальної власності Одеської міської ради зазначає про те, що 17.11.2014 р. заступником начальника Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Віннічук В.В. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Обґрунтовує скаржник свою скаргу посилаючись на 5 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", ч. 1 ст. 78 Закону України "Про виконавче провадження", ч.3 ст. 78 Закону України "Про виконавче провадження" . Тобто, ті доводи, які були встановлені в постанові від 17.11.2014 р. ВП № 44792809 при поверненні виконавчого документа стягувачеві є на думку Департаменту комунальної власності Одеської міської ради не достатніми та підлягають оскарженню в порядку ч. 2 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, Департамент вважає вищевказану постанову від 17.11.2014 р. незаконною, оскільки державний виконавець не здійснив заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23 лютого 2015 року по справі №916/1964/14 прийнято скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 20.02.2015 року № 01-13/1199 (вх.№2-960/15) на дії державного виконавця, в порядку ст.121-2 ГПК України - до розгляду.

Представник скаржника у судове засідання з'явився, обставини викладені у скарзі підтримує та просить суд визнати незаконними дії заступника начальника Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Віннічук В.В. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 17.11.2014 р. ВП № 44792809, визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Віннічук В.В. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 17.11.2014 р. ВП № 44792809 та відновити виконавче провадження по виконанню наказу № 916/1964/14 від 27.08.2014 р. про виселення Всеукраїнського благодійного фонду «Відродження життя в Україні» (65026, м. Одеса, Польський узвіз, 5, кв. 5, код ЄДРПОУ 38206379) з нежилого підвального приміщення загальною площею 152,0 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 59, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, вул. Артилерійська, 1 м. Одеси, р/р 37326027001909 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 26302595).

Боржник (відповідач) у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений.

Представник Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції у судове засідання з'явився, вимоги викладені у скарзі Департаменту комунальної власності не визнає та просить суд у задоволенні скарги відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників скаржника та ДВС, суд доходить до такого висновку.

У відповідності до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.19 названого закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 4) в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України (п.1 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно ч.1 ст.25 вказаного закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Відповідно до ч.2 цієї статті державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч.ч.5,6 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові, постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Так постановою ВП №44792809 було відкрито виконавче провадження 18 вересня 2014 року та запропоновано боржнику у строк до 2 жовтня 2014 року самостійно виконати наказ господарського суду одеської області від 27.08.2014 року у справі №916/1964/14. За супровідним листом №36592 від 18.09.2014 року вказану постанову направлено стягувачу та боржнику рекомендованим листом.

Згідно ч.1 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Пунктом 1 ст.31 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Заступником начальника Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції 13 жовтня 2014 року було складено акт, зі змісту якого вбачається, що за адресою м. Одеса вул..Пушкінська,59 двері зачинені, місцезнаходження боржника встановити не можливо.

28.10.2014 року боржник (відповідач) Всеукраїнський благодійний фонд "Відродження життя в Україні" звернувся до начальника Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції із заявою, з якої вбачається, що Фонд у вказану приміщенні ніколи не знаходився та вважає рішення виконаним.

Актом від 03.11.2014 року Заступника начальника Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було встановлено, що дійсно боржник за даною адресою не знаходиться: м. Одеса вул..Пушкінська,59.

Заступником начальника Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції 17 листопада 2014 року прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві та за супровідним листом вказану постанову було скеровано до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

У відповідності з п. 9.1, 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, тому відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Згідно ч.4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Так, судом встановлено, що 17.11.2014р. заступником начальника Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві.

Відповідно до вимог частини 4 статті 78 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі, відсутність боржника за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 59 підтверджується актами заступника, начальника відділу від 03.10.2014, 03.11.2014 та заявою боржника, у зв'язку з чим 17.11.2014 було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану на підставі пункту 5 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», та виконавчий документ повернуто стягувану.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що оскаржувана постанова прийнята 17 листопада 2014 року та направлена стягувачу 17.11.2014 року, із зазначенням строків оскарження, відповідно до вимог Закону України „Про виконавче провадження" на протязі 10-ти днів моменту отримання, скаржником не надано доказів коли саме постанову було отримано, Департаментом комунальної власності Одеської міської ради пропущено строк на оскарження постанови від 17 листопада 2014 року.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін та ДВС, додані до скарги докази та давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність заявником обставин викладених у скарзі, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вх.№2-960/15 від 20.02.15р.), в порядку ст.121-2 ГПК України по справі №916/1964/14, оскільки суд дійшов висновку що постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 17.11..2014р. винесена заступником начальника Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції відповідає вимогам закону, а тому відсутні підстави для її скасування та відсутні підстави для відновлення виконавчого провадження.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вх.№2-960/15 від 20.02.15р.) в порядку ст.121-2 ГПК України по справі №916/1964/14 - відмовити.

Суддя Г.І. Гуляк