Постанова

від 12.05.2015 по справі 916/1964/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2015 р.Справа № 916/1964/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів : Лавриненко Л.В., Пироговського В.Т.

секретар судового засідання Бондар М.Ю.

за участю:

від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - Смітюх В.В., за довіреністю № 01-36/51 від 03.04.2015

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

на ухвалу господарського суду Одеської області від 04.03.2015 в порядку ст. 121-2 ГПК України

по справі №916/1964/14

за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до Всеукраїнського благодійного фонду «Відродження життя в Україні»

про розірвання договору оренди та виселення та стягнення

за скаргою Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на дії державного виконавця другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в порядку ст. 121-2 ГПК України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.08.2014 по справі №916/1964/14 позов задоволено, розірвано договір оренди нежилого приміщення № 4/7 від 11.06.2013, укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (далі - Департамент) та Всеукраїнським благодійним фондом «Відродження життя в Україні», виселено Всеукраїнський благодійний фонд «Відродження життя в Україні» з нежилого підвального приміщення загальною площею 152,0 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 59, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та стягнуто з Всеукраїнського благодійного фонду «Відродження життя в Україні» на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заборгованість з орендної плати у сумі 21529,93 грн., пеню у сумі 1106,04 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 4263 грн.

20.02.2015 до господарського суду Одеської області від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надійшла скарга на дії державного виконавця, в порядку ст.121-2 ГПК України.

В обґрунтування наданої скарги Департамент комунальної власності Одеської міської ради зазначає, що 17.11.2014 заступником начальника Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Віннічук В.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Департамент вважає вищевказану постанову від 17.11.2014 незаконною, оскільки державний виконавець не здійснив заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2015 (суддя Гуляк Г.І.) у задоволені скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради в порядку ст. 121-2 ГПК України по справі № 916/1964/14 відмовлено.

Ухвала місцевого суду мотивована, тим що, Департаментом пропущено строк на оскарження постанови від 17.11.2014, а також недоведеністю заявником обставин викладених у скарзі.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Одеської області від 04.03.2015 у справі №916/1964/14 скасувати, судові витрати покласти на Другий Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

Зокрема, особа яка подала апеляційну скаргу зазначає, що Департаментом разом зі скаргою до господарського суду Одеської області подано клопотання про поновлення строку, однак судом не повно розглянуто зазначене клопотання.

Крім цього, Департамент вважає вищевказану постанову від 17.11.2014 незаконною, оскільки заступник начальника ДВС не здійснив заходів з виселення, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, чим порушено ст.ст. 47, 78 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді - Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.) від 29.04.2015 апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.05.2015 о 12:30.

У судове засідання 12.05.2015 з'явились представник Департаменту комунальної власності Одеської міської ради. Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання належним чином повідомлені.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання це право, а не обов'язок учасників процесу, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Одеської області від 11.08.2014 по справі №916/1964/14 позов Департаменту задоволено, розірвано договір оренди нежилого приміщення № 4/7 від та Всеукраїнським благодійним фондом «Відродження життя в Україні», виселено Всеукраїнський благодійний фонд «Відродження життя в Україні» з нежилого підвального приміщення загальною площею 152,0 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 59, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради стягнуто з Всеукраїнського благодійного фонду «Відродження життя в Україні» заборгованість з орендної плати у сумі 21529,93 грн., пеню у сумі 1106,04 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 4263 грн.

27.08.2014 господарським судом Одеської області видані відповідні накази про примусове виконання рішення, в порядку ст.116 ГПК України.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Статтею 1 Закону визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 19 названого Закону, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 4) в інших передбачених законом випадках.

18.09.2014 постановою ВП №44792809 відкрито виконавче провадження та запропоновано боржнику у строк до 02.102014 самостійно виконати наказ господарського суду Одеської області від 27.08.2014 у справі №916/1964/14. За супровідним листом №36592 від 18.09.2014 вказану постанову направлено стягувачу та боржнику рекомендованим листом.

Згідно ч.1 ст.27 Закону, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Пунктом 1 ст.31 Закону передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Заступником начальника Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції 13.10.2014 складено акт, зі змісту якого вбачається, що за адресою м. Одеса вул. Пушкінська,59, двері зачинені, місцезнаходження боржника встановити не можливо.

28.10.2014 боржник (відповідач) Всеукраїнський благодійний фонд «Відродження життя в Україні» звернувся до начальника Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції із заявою, з якої вбачається, що Фонд у вказану приміщенні ніколи не знаходився та вважає рішення виконаним.

Актом від 03.11.2014 Заступника начальника Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції встановлено, що дійсно боржник за даною адресою не знаходиться: м. Одеса вул..Пушкінська,59.

Заступником начальника Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції 17.11.2014 прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п.5 ч.1 ст. 47 Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Департамент вважає вищевказану постанову від 17.11.2014 незаконною, оскільки державний виконавець не здійснив заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення. Зазначеного в документі на примусове виконання рішення.

Згідно ч.1 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконання рішення про виселення боржника регулюється ст. 78 Закону, відповідно до якої державний виконавець перевіряє стан виконання рішення про виселення боржника на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.

У разі невиконання боржником рішення самостійно державний виконавець виконує його примусово.

Державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити боржника про день і час примусового виселення. Боржник вважається повідомленим про примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи за іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, повідомленого про день і час виселення, під час виконання рішення не є перешкодою для виконання рішення.

Виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин та у забороні такій особі користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.

Виселення здійснюється у присутності понятих за сприянням органів внутрішніх справ з обов'язковим описом майна державним виконавцем. Один примірник акта опису майна вручається під розписку боржнику. За необхідності державний виконавець в установленому законом порядку забезпечує зберігання майна боржника з покладенням пов'язаних з цим витрат на боржника.

У разі якщо виконання рішення здійснюється за відсутності осіб, які підлягають виселенню, державний виконавець зобов'язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання особі, визначеній державним виконавцем.

Про виконання рішення про виселення боржника державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні.

Проте, як вбачається з постанови ВП № 44792809 про повернення виконавчого документа стягувачеві від 17.11.2014, державним виконавцем другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції перелік обов'язкових дій які визначені ст. 78 Закону України «Про виконавче провадження» не здійснені.

Заява представника боржника стосовно того, що вони за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 59 в теперішній час не знаходяться та ніколи не знаходились, не є перешкодою для вчинення виконавчих дій стосовно виселення боржника.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 47 Закону виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).

Заява представника боржника стосовно того, що він за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 59 в теперішній час не знаходяться та ніколи не знаходились та акт Заступника начальника відділу від 03.11.2014 про те, що Всеукраїнський благодійний фонду «Відродження життя в Україні» за даною адресою не виявлено, не є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.5 ч.1 ст. 47 Закону, оскільки виконання рішення про виселення, можливо здійснити за відсутністю боржника відповідно до п. 6 ст. 78 Закону.

Крім цього, в ухвалі про відмову у задоволені скарги на дії державної виконавчої служби від 04.03.2015, місцевий господарський суд зазначив, що Департаментом комунальної власності Одеської міської ради пропущено строк на оскарження постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 17.11.2014.

З цього приводу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідним зазначити, що пропуск строку, який не поновлено у встановленому чинним законодавством порядку, є підставою для залишення скарги без розгляду, а не для відмови в її задоволенні.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала.

При цьому, слід зазначити, що за вимогами ГПК України до початку розгляду справи по суті пред'явлених вимог господарський суд повинен перевірити чи не пропущено особою, яка звернулась до суду, встановленого чинним процесуальним законодавством строку на таке звернення та чи підлягає цей строк відновленню в разі його пропуску, і в залежності від цього вирішити питання про призначення справи до розгляду, повернення заяви/скарги без розгляду чи відмови у відновленні пропущеного строку.

Виключається можливість відмови у відновленні пропущеного строку після розгляду справи по суті пред'явлених вимог.

Як вбачається з матеріалів даної справи, господарським судом Одеської області ухвалою від 23.02.2015 прийнято до розгляду скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради в порядку ст. 121-2 ГПК України, залишивши не розглянутим клопотання Департаменту про поновлення строку від 20.02.2015, в подальшому місцевим господарським судом розглянуто скаргу по суті та відмовлено в задоволенні заявлених вимог.

Оскільки, судом першої інстанції ухвала про відмову у відновленні строку на оскарження дій державної виконавчої служби не виносилася (яка в свою чергу підлягає апеляційному оскарженню), тобто процесуально Департаменту не відмовлено у відновлені строку, розглянувши по суті скаргу Департаменту, господарський суд Одеської області фактично визнав поважними причини пропуску на звернення до суду та відновив Департаменту строк на оскарження дій державного виконавця другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в порядку ст. 121-2 ГПК України

Наведене свідчить про неповне з'ясування судами обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, а також про порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала господарського суду Одеської області від 04.03.2015 підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, з прийняттям нового рішення про задоволення скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на дії державного виконавця в порядку ст. 121-2 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99,

101-106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 04.03.2015 у справі №916/1964/14 - скасувати.

Скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на дії органу державної виконавчої служби в порядку ст. 121-2 ГПК України - задовольнити.

Визнати незаконними дії заступника начальника Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Віннічук В.В. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 17.11.2014 ВП № 44792809.

Визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Віннічук В.В. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 17.11.2014 ВП № 44792809.

Відновити виконавче провадження по виконанню наказу № 916/1964/14 від 27.08.2014 про виселення Всеукраїнського благодійного фонду «Відродження життя в Україні» з нежилого підвального приміщення загальною площею 152,0 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 59, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 14.05.2015.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя Л.В. Лавриненко

Суддя В.Т. Пироговський