Постанова

від 04.03.2015 по справі 910/9778/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2015 р. Справа№ 910/9778/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Самсіна Р.І.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

За розглядом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-РУДНА КОМПАНІЯ-ПІВНІЧ»

на рішення Господарського суду м. Києва від 30.09.2014р. у справі № 910/9778/14 (суддя Головатюк Л.Д.)

За позовом Іноземного підприємства «ДЕЛЕКСПО-ГРУП»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА

ГІРНИЧО-РУДНА КОМПАНІЯ-ПІВНІЧ»

про стягнення боргу, 3% річних інфляційних втрат (24 375 813, 61 грн.)

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача (скаржник): не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2014р. задоволено позовні вимоги Іноземного підприємства «ДЕЛЕКСПО-ГРУП», вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-РУДНА КОМПАНІЯ-ПІВНІЧ» основний борг в сумі 22 944 457, 27 грн., інфляційні збитки в сумі 1 278 602, 83 грн., 3% річних в сумі 152 753, 51 грн., 73080 грн. судового збору.

Ухвалою суду від 18.12.2014р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-РУДНА КОМПАНІЯ-ПІВНІЧ» у якій, скаржник просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/9778/14; прийняти нове рішення у справі № 910/9778/14, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

За твердженнями апелянта, господарським судом не було взято до уваги, що позивач, при написанні своїх вимог у листі та претензії про повернення грошових коштів, посилався на договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 03-ФД від 01.03.2013 року, а не на договір № 01/03-ФД про надання поворотної фінансової допомоги від 01.03.2013 року.

Згідно доводів апеляційної скарги, оскільки позивач посилався на інший договір та відповідно вимагав повернути кошти за іншим договором, тому строк повернення фінансової допомоги не настав, в зв'язку з чим, відповідач вбачає в цьому недоведеність обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

В судове засідання не з'явились представники сторін, однак враховуючи, що явка в судове засідання є правом сторін, а не їх обов'язком, не визнавалась судом обов'язковою для представників сторін, справа може розглядатись без їх участі, оскільки таке нез'явлення не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Судом взято до уваги клопотання позивача про відкладення розгляду апеляційної скарги через неможливість представника взяти участь у судовому засіданні, однак вказане не є перешкодою для розгляду скарги, а стороною у справі є юридична особа (Іноземне підприємство «ДЕЛЕКСПО-ГРУП»), а не конкретний представник, ГПК України передбачає ведення справи через представника, що надає можливість направити в судове засідання іншу уповноважену особу.

Відкладення розгляду справи можливо згідно норм ГПК України (ст. 77), саме, у разі коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, та не ставиться в залежність від наявності клопотання сторони тощо.

Розгляд апеляційної скарги вже відкладався при задоволенні клопотання позивача аналогічного змісту поданого до суду перед судовим засіданням призначеним на 11.02.2015р., процесуальним законом суд обмежений строком розгляду апеляційної скарги, а неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

За розглядом матеріалів справи, при дослідженні наявних доказів, враховуючи доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, судом відзначається про відсутність підстав для скасування судового рішення при врахуванні наступного.

Відповідно до предмету наданого в матеріали справи договору № 01/03-ФД від 01.03.2013р. (аркуш справи 14), позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується прийняти та повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1 договору).

За умовами надання допомоги викладеними у п. 2.1 договору, поворотна фінансова допомога надається позичальнику в національній валюті України у розмірі 24 500 000 грн..

Про перерахування коштів на користь позичальника (відповідача у справі) в загальному розмірі 24 394 457, 27 грн. свідчать платіжні доручення № 76, 78, 79, 80 від 01.03.2013р., № 81, № 83, № 84 від 04.03.2013р., № 85, 87 від 05.03.2013р., № 88 від 06.03.2013р. (аркуш справи 18-27).

Платіжними дорученнями № 91 від 13.09.2013р., № 94 від 01.10.2013р., № 108 від 18.11.2013р., № 111 від 05.12.2013р., № 112 від 10.12.2013р., № 114 від 11.12.2013р., № 117 від 13.12.2013р., № 119 від 16.12.2013р. підтверджено часткове повернення на користь позивача суми поворотної фінансової допомоги.

При цьому, у платіжних дорученнях позивача про перерахування коштів на користь відповідача (окрім платіжного доручення № 76 від 01.03.2013р.) призначенням платежу було зазначено «договір № 03-ФД від 01.03.2013р. надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги», аналогічне посилання на договір № 03-ФД від 01.03.2013р. міститься у платіжних дорученнях відповідача про часткове повернення поворотної фінансової допомоги.

Згідно з п. 2.4 укладеного між сторонами договору № 01/03-ФД від 01.03.2013р. поворотна фінансова допомога надається до моменту вимоги її повернення позикодавцем, в свою чергу у листі позикодавця за вих. № 01/01 від 14.01.2014р. та претензії про виконання грошового зобов'язання у сумі 22 944 457, 27 грн. від 12.02.2014р. № 01/02 містилось посилання на договір № 03-ФД від 01.03.2013р..

Зазначені обставини, на переконання скаржника, засвідчують те, що строк повернення фінансової допомоги не настав, а при розгляді справи має місце недоведеність обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Надаючи оцінку наявним у матеріалах справи доказам в сукупності з іншими наданими доказами, апеляційним господарським судом враховується наявність саме помилки в номері договору при оформленні відповідних платіжних доручень сторонами, у листі-вимозі та претензії позивача при виконанні договору № 01/03-ФД від 01.03.2013р. оскільки, довідкою Іноземного підприємства «Делекспо-Груп» за вих. № 1/07 від 03.07.2014р. підтверджено, що між Іноземним підприємством «Делекспо-Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-РУДНА КОМПАНІЯ-ПІВНІЧ» не було укладено договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 03-ФД від 01.03.2013р., з метою виправлення допущених технічних помилок здійснено відправлення листа до банку (ФАБ «Південний» в м. Києві, МФО 320917) з проханням внести зміни до платіжних доручень, банком було надіслано до обслуговуючого банку (ЗАТ «Прайм-Банк», МФО 300669) повідомлення про вірне призначення проведених платежів, оборотно-сальдова відомість (картка рахунку 3711 за січень 2013р.-квітень 2014р.) свідчить про облік розрахунків між сторонами (аркуш справи 15-17), а зазначені обставини були предметом дослідження в суді першої інстанції (довідка, копія листа за вих. № 04/06 від 25.06.2014р., повідомлення банку щодо уточнення призначення платежу, аркуш справи 98-101).

Виходячи із підтверджених довідкою банку (довідка філії АКБ південний в м. Києві за вих. № 0-43-5333БТ від 02.07.2014р.) проведених на суму 24 394 457, 27 грн. та отриманих на суму 1 450 000 грн. оплат сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 01/03-ФД від 01.03.2013р. становить 22 944 457, 27 грн..

За правовою природою, укладений між сторонами договір є підставою виникнення відносин позики, регулювання яких на законодавчому рівні визначено положеннями параграфу 1 глави 71 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За умовами договору (п. 3.3) позичальник зобов'язаний повернути всю суму отриманої фінансової допомоги в строк, вказаний в п. 2.3 договору.

Згідно з п. 2.3 договору, поворотна фінансова допомога надається до 28 лютого 2014 року шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника.

Строк виконання зобов'язань щодо повернення грошових коштів закінчився 28.02.2014р., однак умови договору щодо повернення отриманої позики відповідачем не виконані, заборгованість відповідача залишилась не несплаченою в сумі 22 944 457, 27 грн., у зв'язку з чим враховуючи обов'язковість укладеного договору для сторін (ст. 629 ЦК України) заявлені позовні вимоги обґрунтовано визнано такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, доводи апеляційної скарги про те, що у претензії відповідача невірно зазначено номер договору, а відтак не можна вважати таким, що настав строк виконання зобов'язання по поверненню грошових коштів судом апеляційної інстанції повністю відхиляються, є необгрунтованими виходячи з наступного.

Підставою виникнення обов'язку відповідача повернути грошові кошти, є договір укладений з позивачем 03.02.2005р. (ст. 626 ЦК України), а зобов'язання має виконуватись відповідно до погоджених таким договором умов та встановлених вимог чинного законодавства (ст. 526 ЦК України).

Згідно з п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень ч. 1 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Умовами договору встановлений строк у який позичальник зобов'язаний повернути всю суму отриманої фінансової допомоги, і такий визначений відповідною датою - 28 лютого 2014 року.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Доказів погашення заборгованості, зокрема, повернення грошових коштів в сумі 22 944 457, 27 грн. суду надано не було, а сума боргу, щодо стягнення якої місцевим господарським судом прийнято рішення про стягнення, є документально підтвердженою матеріалами справи.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наявність прострочення у поверненні грошових коштів згідно договору від 01.03.2013р., судом правомірно задоволені вимоги позивача про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 1 278 602, 83 грн., 3% річних у розмірі 152 753, 51 грн. за період прострочення з з 01.03.2014р. по 20.05.2014р..

На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-РУДНА КОМПАНІЯ-ПІВНІЧ» та скасування рішення Господарського суду м. Києва від 30.09.2014 року.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-РУДНА КОМПАНІЯ-ПІВНІЧ» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2014р. у справі № 910/9778/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/9778/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Р.І. Самсін

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала