Ухвала

від 19.02.2015 по справі 808/9258/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 лютого 2015 рокусправа № 808/9258/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Іванова С.М. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

директора: Пузанова Олега Анатолійовича,

представника позивача: Хілька Антона Сергійовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року

у справі за позовом Приватного підприємства «ФІРМА МАКЛЕР» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень ,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано Припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів № 133 від 06.11.2013. Визнано протиправною та скасовано прийняту Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області Постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 119 від 13.11.2013.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що матеріали проведеної перевірки не містять переконливих доказів, що експлуатація комплексу автосервісу по вул. Глісерній, 8 у м. Запоріжжі здійснюється без введення його в експлуатацію.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно якої представник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що на час проведення перевірки було зафіксовано факт експлуатації без будь-яких документів про підтвердження прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що є порушенням ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», про що було складено акт перевірки від 04.09.2013 року.

В судове засідання представник відповідача (апелянта) в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представники позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечили, суду пояснили (кожен окремо), що інспекція посилається на положення 2011 року, однак рішення суду щодо введення об'єкту в експлуатацію датовано значно раніше, ще в 2003 році. Тому вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.09.2013 інспектором Запорізького інспекційного відділу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ПП «Фірма Маклер» на об'єкті будівництва «комплекс автосервісу» (ІІ категорія складності), що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 8.

За результатами перевірки складено акт (а.с. 4). Перевіркою встановлено факт експлуатації комплексу автосервісу по вул. Глісерній, 8, м. Запоріжжя без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, що є порушенням ч. 8 ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с. 4). В Акті зазначено, що перевірка проведена у присутності директора ПП «Фірма Маклер» Пузанова О.А., який з актом перевірки ознайомлений, від підписання акту перевірки та отриманні його примірника відмовився, про що в акті зроблено відповідні записи.

Також за результатами перевірки 06.11.2013 видано припис №133, відповідно до якого вимагалось негайно припинити експлуатацію об'єкту до прийняття його в експлуатацію згідно діючого законодавства, про що письмово повідомити інспекцію в термін до 07.11.2013 (а.с. 5). Позивач з приписом ознайомлений, від його підпису та отримання припису відмовився, у зв'язку з чим примірник припису надіслано поштою 06.11.2013.

Того ж дня складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ПП «Фірма Маклер», у якому зазначено, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті «комплекс автосервісу» за адресою: вул. Глісерна, 8, м. Запоріжжя, встановлено факт експлуатації об'єкту без прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкта експлуатації, що є порушенням ч. 8 ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», за яке передбачена відповідальність пунктом шостим ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (а.с 6-7). У протоколі зазначені, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 10 год. 13.11.2013 у приміщенні Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області; порушник з протоколом ознайомлений, однак від його підпису та отримання відмовився, у зв'язку з чим протокол був надісланий на адресу останнього поштою 06.11.2013.

13.11.2013 за результатами розгляду вказаного протоколу винесено постанову №119 про накладення на ПП «Фірма Маклер» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» у розмірі 51 615грн., яка надіслана на адресу позивача поштою 13.11.2013 (а.с. 8).

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за можливе погодитись з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин судом першої інстанції правильно застосовані норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», норми «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно з абзацом 3 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Відповідно до ч. 2 цієї ж статті суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Частиною 5 статті 26 вказаного Закону визначено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на час проведення перевірки) усі об'єкти будівництва за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частини 5 зазначеної статті встановлено, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Аналогічні положення щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів містяться у «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011.

Відповідно до частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Згідно з пунктом 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів ІІ категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Таким чином, зазначена норма закону передбачає відповідальність за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності саме за експлуатацію або використання об'єкта будівництва, не прийнятого в експлуатацію, а не за відсутність документів про введення будівель в експлуатацію у останніх.

Акт проведеної відповідачем перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 04.09.2013, так само як і Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.11.2013, на підставі яких прийняті оскаржувані рішення, не містять належних доказів, які підтверджують, що позивач здійснює експлуатацію об'єкта будівництва без прийняття його в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, а лише містять відомості про відсутність у останнього документів про прийняття зазначених в акті перевірки об'єктів в експлуатацію, що, на думку перевіряю чого, є підставою вважати, що зазначені об'єкти будівництва експлуатуються без прийняття їх в експлуатацію.

При цьому, рішенням місцевого Жовтневого суду м. Запоріжжя від 10.11.2003 у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ЗАТ «ЕМОНТ», третя особа Орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, яке набрало законної сили, за Багатопрофільним приватним підприємством фірма «МАКЛЕР» (код ЄДРПОУ 23855158), правонаступником якого є позивач, визнано право власності на наступні об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою 69002, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 10/1(8) (на території ЗАТ «ЕМОНТ»): автомийка (літера Л), автомагазин та авто майстерня (літера М-2), навіс (літера Л), будівля шиномонтажу (літера Н), шиномонтажний пост (літера Л-1), авто мийка (літера П), кафе (літера Н-1), склад (літера Х), приміщення електрокарної площею 50, 56 кв. м. (літера К-2), приміщення площею 2/3 від складу (літера О) (а.с. 9-10).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.03.2005 у вказане судове рішення внесено виправлення шляхом заміни слів «приміщення площею 2\3 від складу (літера О)» на слова «склад (літера О)» (а.с. 11).

На підставі вказаних судових рішень за позивачем зареєстровано право власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, будинок 8, що підтверджується Витягами про держану реєстрацію прав (а.с. 12-13).

Як зазначено у рішенні суду від 10.11.2003, судом встановлено, що об'єкт закінчений будівництвом у 2001 році і прийнятий в експлуатацію відповідно до акту державної технічної комісії. Згідно з наданими документами Багатопрофільне приватне підприємство фірма «МАКЛЕР» повністю виконало свої зобов'язання за договором про співпрацю, здійснило всі необхідні капіталовкладення, завершила будівництво з введенням об'єкту в експлуатацію (а.с. 9).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, повно та всебічно дослідив матеріали та обставини справи, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п. 1 ч.1. ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року у справі за позовом Приватного підприємства «ФІРМА МАКЛЕР» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: Л.П. Туркіна