Постанова

від 26.02.2015 по справі 904/3392/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 року Справа № 904/3392/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Кота О.В. суддівКочерової Н.О. Саранюка В.І. - доповідача у справі розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на рішення від та на постанову відгосподарського суду Дніпропетровської області 21.07.2014 Дніпропетровського апеляційного господарського суду 10.11.2014 у справі господарського суду№ 904/3392/14 Дніпропетровської області за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4 доПублічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" прозобов'язання відновлення становища, яке існувало до безпідставного помилкового списання грошових коштів за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_5

від відповідача - не з'явилися

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2014 у справі № 904/3392/14, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.11.2014, відмовлено Позивачу в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2014, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши пояснення представника Позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 29.06.2011 між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ФОП ОСОБА_4 укладено договір банківського рахунку на комплексне обслуговування № 113021 від 29.06.2011.

Відповідно до договору банківського рахунку № 113021 від 29.06.2011, що складається з заяви Позивача, "Умов та правил надання банківських послуг" та Тарифів банку, картки зі зразками підписів та відбитку печатки, Позивачу банком відкрито рахунок в національній валюті № 26009060733861.

На виконання договору, банком були надані Позивачеві ключі та паролі доступу програмного комплексу "Приват24" з правом тільки особистого користування. Відповідні документи про доручення повноважень третім особам, в частині використання ЕЦП та доступу в ПК "Приват24" до установи банку від клієнта не надходили. В картці зі зразками підписів та відбитку печатки вказана тільки інформація про фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 з відображенням його підпису та печатки.

07.02.2013 Позивач звернувся до відділення Банку з заявою про виявлення причини несанкціонованого списання 06.02.2013 грошових коштів у сумі 46 000,00 грн. та причетних до цього осіб.

Судами з'ясовано, що Відповідачем проведено службову перевірку, під час якої встановлено, що 06.02.2013 з поточного рахунку Позивача № 26009060733861 за допомогою Електронного цифрового підпису в проміжок часу з 17:52 - 17:56, згідно з платіжними дорученнями № 298 від 06.02.2013 на суму 20 000,00грн., № 299 від 06.02.2013 на суму 19 000,00 грн. та № 300 від 06.02.2013 на суму 7 000,00 грн. списано 46 000,00грн., які Відповідачем перераховані на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ед Юкейшн" з призначенням платежу: оплата за сировину за договором № 18-13 від 05.01.2013. Відповідач дійшов висновку про наявність підстав вважати, що викрадення коштів здійснено шахраями з використанням спеціального програмного забезпечення, яке було віддалено занесене на комп'ютер, де знаходилась інформація про ключі та паролі в акаунтах ПК "Приват24" клієнтів банку ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_4, та після отримання інформації про паролі доступу, шахраями здійснені платежі на вказаний ними рахунок. Крім того, служба безпеки Банку вважає за необхідне ввести динамічні паролі для роботи в ПК "Приват24" для клієнтів - юридичних осіб; провести заходи по вдосконаленню ПК "Приват24" та введення в експлуатацію системи "E-talking", дозволить запобігти викраденню грошових коштів з рахунків клієнтів.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про зобов'язання Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" відновити становище, яке існувало до безпідставного помилкового списання грошових коштів з рахунку Позивача, шляхом зарахування безпідставно, помилково списаної грошової суми в розмірі 46 000,00 грн., в рахунок погашення безпідставно наданого кредиту та здійснення перерахунку безпідставно нарахованих процесів та неустойки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що списання грошових коштів, сталося з вини банку, який не забезпечив належне виконання умов договору банківського рахунку.

Судом першої інстанції відмовлено Позивачу в задоволенні позовних вимог.

Рішення мотивовано тим, що операція по перерахунку коштів з рахунку Позивача була здійснена з коректним введенням логіну і пароля для входу до ПК "Приват 24", тому, дана операція була розцінена банком, як така, що проведена уповноваженою особою, що виключає ґрунтовність доводів Позивача щодо здійснення безпідставного, помилкового списання грошових коштів. Списання коштів за рахунок кредитного ліміту, було здійснено Відповідачем правомірно, відповідно до погоджених сторонами умов обслуговування банківського рахунку.

Апеляційний господарський суд відмовив Позивачу в задоволенні позовних вимог з інших підстав.

Суд в постанові зазначає, що в силу прямого припису частини 2 статті 1046 Цивільного кодексу України, враховуючи на неотримання ФОП ОСОБА_4 від Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" обумовленого кредитного ліміту на поточний рахунок в сумі 46 000,00 грн. в рамках договору банківського рахунку на комплексне обслуговування № 113021 від 29.06.2011, цей кредитний договір слід вважати неукладеним, а відтак цей договір не створює (не встановлює, не змінює або не припиняє) для його сторін будь-яких цивільних прав та обов'язків, які випливають безпосередньо із його умов.

Колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Пунктом 2.10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування. Спосіб подання клієнтом документів до банку передбачається в договорі банківського рахунку.

Загальний порядок здійснення переказу коштів в Україні, а також відповідальність суб'єктів переказу регулюються Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Пунктом 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

У пункті 32.3 статті 32 вказаного Закону встановлено, що банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 Закону.

Відповідно до пункту 22.6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" обслуговуючий платника банк у розрахунковому документі зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка платника та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (реєстраційним (обліковим) номером платника податків) реєстраційним номером облікової картки платника податків - фізичної особи (серії та номера паспорта, якщо фізична особа відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відмітку в паспорті) і приймати цей документ лише в разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність і достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України. У разі недотримання зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, покладається на банк, що обслуговує платника.

Згідно з пунктами 18.3, 18.4 статті 18 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" відповідальність за достовірність інформації, що міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка наклала на цей документ електронний цифровий підпис. В іншому разі відповідальність несе банк або інша установа - учасник платіжної системи. Електронний документ на переказ, що не засвідчений електронним підписом, не приймається до виконання. Учасник платіжної системи має передбачити під час приймання електронних документів на переказ: процедуру перевірки електронного підпису; процедуру перевірки цілісності, достовірності та авторства електронного документа на переказ. У разі недотримання зазначених вимог банк або інша установа - учасник платіжної системи несуть відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу.

Пунктом 1.5.13 Умов та Правил надання банківських послуг встановлено, що Клієнт несе відповідальність за всі операції, що проводяться в підрозділах Банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації і аутентифікації.

Обмін інформацією між Банком і Клієнтом можливий тільки після здійснення у Банку процедури сертифікації її ключів ЕЦП, згенерованих Клієнтом, а також після верифікації використовуваних для СМС-підпису телефонів. Під час сертифікації відкриті ключі ЕЦП Клієнта встановлюються в кожному окремому випадку і підписуються сторонами. Відповідальність за відповідність власників ЕЦП і верифікованих телефонів особам, які вказані в картках із зразками підписів і відбитком печатки, несе Клієнт. У разі виникнення підозри про несанкціоноване використання коду електронного підпису Клієнта, веріфікованого телефону або проведенні платежів не уповноваженою на те особою, Клієнт зобов'язаний негайно повідомити про це Банк за допомогою голосового зв'язку і в письмовій формі (пункти 3.7.9, 7.10.10, 3.7.11, 3.7.12 Умов та Правил надання банківських послуг).

У висновку службової перевірки встановлено, що в картці зі зразками підписів та відбитку печатки вказана тільки інформація про фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 з відображенням його підпису та печатки. Разом з тим, фактичний доступ до проведення платежів з рахунку по акаунту в Приват24 Позивачем самостійно наданий іншій особі, яка проводила платежі з рахунку, користуючись комп'ютером, який знаходиться за місцем її проживання.

Тобто, ключами та паролями доступу програмного комплексу "Приват24" користувався не тільки Позивач, незважаючи на те, що ключі та паролі надавалися Банком тільки для особистого користування.

Разом з тим, Позивач звертався до Банку про заблокування рахунку.

У висновку службової перевірки зазначено, що 06.02.2013 на карту-ключ № НОМЕР_1 було встановлено статус "не обслуговувати" в 18:38, а арешт рахунку № НОМЕР_2 ТОВ "Ед Юкейшн" проведено в 18:39.

Пунктами 2.36, 2.37 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті передбачено, що банк, що помилково переказав кошти, зобов'язаний негайно надіслати повідомлення неналежному отримувачу (безпосередньо або через банк, який обслуговує цього отримувача) про здійснення йому помилкового переказу та про необхідність повернення зазначеної суми протягом трьох робочих днів з дати надходження такого повідомлення.

Неналежний отримувач зобов'язаний повернути помилково зараховані кошти протягом трьох робочих днів з дати отримання повідомлення.

У пункті 1.4 вищезазначеної Інструкції вказано, що помилкове списання/зарахування коштів - списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача.

Згідно з пунктом 2.35 Інструкції кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Позивач у позовній заяві просить відновити становище, яке існувало до безпідставного помилкового списання грошових коштів з рахунку Позивача, шляхом зарахування безпідставно, помилково списаної грошової суми в розмірі 46 000,00 грн., в рахунок погашення безпідставно наданого кредиту та здійснення перерахунку безпідставно нарахованих процесів та неустойки.

Разом з тим, вказані кошти банком переховані третій особи, і для їх списання банком з рахунку ТОВ "Ед Юкейшн" відсутні підстави.

Оскільки кошти, які отримані ТОВ "Ед Юкейшн" без достатньої правової підстави, сторони не позбавлені можливості звернутися до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Ед Юкейшн" безпідставно набутих грошових коштів.

Що стосується кредитного ліміту слід зазначити, що пунктом 3.18.1.1. Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта. Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, що полягає в проведенні його платежів понад залишку коштів на поточному рахунку клієнта при наявності вільних грошових ресурсів за рахунок кредитних коштів в межах ліміту шляхом дебетування поточного рахунку.

Відповідно до пункту 3.18.1.8 вказаних Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

У пункті 3.18.1.6. Умов встановлено, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

У висновку службової перевірки зазначено, що перша сума угоди була централізовано встановлена ГО 30.08.2011 в розмірі 11 000,00 грн. В процесі обслуговування сума ліміту змінювалась автоматично, а саме: 06.06.2012 - 23 500,00 грн.; 17.08.2012 - 29 500,00 грн.; 02.11.2012 - 39 000,00 грн.; 04.02.2013 - 48 800,00 грн.; 04.03.2013 - 50 000,00 грн.; 13.03.2013 - 50 800,00 грн. Тобто, на 04.02.2013 відбулася зміна кредитного ліміту.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку судів попередніх інстанцій щодо відмови Позивачу в задоволенні позовних вимог, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 у справі № 904/3392/14 залишити без змін.

Головуючий суддя О. Кот

Судді Н. Кочерова

В. Саранюк