Ухвала

від 04.03.2015 по справі 388/1418/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/342/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Бойко П. М.

Спори, що виникають із договорів найму (оренди) Доповідач Кодрул М. А.

УХВАЛА

Іменем України

04.03.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Кодрула М.А.

суддів: Чорнобривець О.С., Черненко В.В.

за участю секретаря: Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ Держземагенства у Долинському районі Кіровоградської області, Реєстраційна служба Долинського районного управління юстиції, про розірвання договору оренди землі, за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2014 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ Держземагенства у Долинському районі Кіровоградської області, Реєстраційна служба Долинського районного управління юстиції, про розірвання договору оренди землі.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що його мати ОСОБА_4, якій на праві власності належала земельна ділянка площею 12,3711 гектарів, 20 січня 2009 року уклала з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договір оренди землі, зареєстрований в ДП «Центр ДЗК» 04.06.2009 року за № 040937000029, строком на 10 років.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, після чого він успадкував належну їй земельну ділянку площею 12,3711 гектарів, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

В квітні 2014 року він звернувся до відділу Держземагенства із заявою про надання йому копії договору оренди землі та отримав відповідну копію вищевказаного договору та акту приймання-передачі.

В даний час позивач, як власник земельної ділянки, має намір самостійно обробляти належну земельну ділянку, в зв'язку з цим неодноразово звертався до відповідача з проханням розірвати договір, але отримував постійні відмови. Вказані обставини порушують його право як власника земельної ділянки користуватися земельною ділянкою на власний розсуд, оскільки в пунктом 40 вищезазначеного договору передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для розірвання договору.

Просив розірвати договір оренди землі укладений 20.01.2009 року, між ОСОБА_4 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, зареєстрований в ДП «Центр ДЗК» 04.06.2009 року за № 040937000029.

Заочним рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2014 року позов задоволено в повному обсязі та розірвано договір оренди землі, укладений 20.01.2009 року між ОСОБА_4 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3, зареєстрований в ДП «Центр ДЗК» 04.06.2009 року № 040937000029. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ставиться питання про скасування заочного рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Про час і місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому статтями 74, 76 ЦПК України порядку, про що свідчать зворотні повідомлення про отримання ними судової повістки. В судове засідання фізична особа-підприємець ОСОБА_3 не з'явився, подав заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що знаходиться на лікуванні і не може прибути в судове засідання.

Враховуючи положення ч.2 ст.305 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, явка в апеляційний суд не є обов'язковою, за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 розгляд справи вже відкладався, доказів знаходження на лікуванні він не надав, колегія суддів вирішила розглядати справу у його відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 на праві власності належала земельна ділянка площею 12,3711 гектарів, кадастровий номер 3521980700:02:000:0883, розташована на території Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІ - КР № 028391 виданому Богданівською сільською радою Долинського району Кіровоградської області 28 грудня 2001 року.

ОСОБА_4 20.01.2009 року уклала з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого передала йому в оренду строком на 10 років належну їй на праві власності земельну ділянку. Договір оренди земельної ділянки зареєстрований в ДП «Центр ДЗК» 04.06.2009 року за № 040937000029. Факт передачі земельної ділянки в оренду підтверджено відповідним актом прийому-передачі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.

В порядку спадкування позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на зазначену земельну ділянку.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 12,3711 га, кадастровий номер 3521980700:02:000:0883, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого 19.09.2013 року.

Маючи намір самостійно обробляти земельну ділянку позивач 17.04.2014 року звертався до ОСОБА_3 з проханням розірвати договір, але відповіді не отримав.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України " Про оренду землі ", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладення договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства

За правилами ч.4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі " перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Суд першої інстанції встановив, що пунктом 40 договору оренди землі, укладеного 20.01.2009 року, між ОСОБА_4 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, який зареєстрований в ДП «Центр ДЗК» 04.06.2009 року за № 040937000029 встановлено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В апеляційній скарзі зазначається, що суд першої інстанції не встановив дійсні обставини по справі, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи і як наслідок ухвалив рішення яке не відповідає нормам діючого законодавства. Крім того, скаржник зауважує, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а мотивувальна частина рішення не містить чіткої юридичної оцінки усіх фактів у сукупності.

Колегія суддів перевірила зазначені доводи і дійшла висновку, що доводи зазначені в апеляційній скарзі є необґрунтованими і не спростовують висновків суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції розглянув справу в межах доводів позовної заяви та наданих сторонами доказів.

В матеріалах справи відсутні належні докази з боку відповідача на спростування доводів зазначених в позовній заяві в частині розірвання договорів оренди відповідно до п.40 договору. Скаржник посилається на неможливість розірвання судом договору оренди, адже справа була розглянута за його відсутності, а також на відсутність доказів його відмови розірвати договір.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції вперше справа була призначена до розгляду на 10 жовтня 2014 року, про що відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

В судове засідання відповідач не з'явився, подав заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що він знаходиться у відрядженні. Розгляд справи судом відкладено на 31 жовтня 2014 року на 14-00 год. про що відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення йому поштового відправлення 21 жовтня 2014 року.

Відповідно до ч.4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Таким чином, розглянувши справу після повторної неявки в судове засідання відповідача, суд не допустив порушення норм процесуального закону.

Пунктом 40 договору визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. З матеріалів справи вбачається, що до позивача перейшло право власності на земельну ділянки на підставі спадкування, відтак він має право на розірвання договору оренди, оскільки має намір її обробляти самостійно.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що договір не може бути розірваний, оскільки відсутні докази його відмови розірвати договір в добровільному порядку, спростовуються тим, що позивач звертався до відповідача з письмовою заявою про розірвання договору оренди землі ще 17 квітня 2014 року, однак договір не розірваний, що і стало причиною звернення до суду з позовом.

Колегія суддів дійшла висновку, що доводи позивача викладені в позовній заяві в частині розірвання договорів оренди є обґрунтованими. Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростували позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.. ст.. 10 , 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції розглянув справу в межах доводів позовної заяви та наданих сторонами доказів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними доказами, суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - відхилити.

Заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя:

Судді: