Постанова

від 05.03.2015 по справі 910/18294/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 року Справа № 910/18294/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Прокопанич Г.К., Шаргала В.І. розглянувши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 у справігосподарського суду м. Києва за позовомтовариство з обмеженою відповідальністю "Левада-Палас" допублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" провиконання обов'язку в натурі щодо сплати вартості отриманого товару за участю представників:

позивача: Цибрій Т.В. (представник за дов. від 04.03.2015 №5),

відповідача: Кашкакова Н.Г. (представник за дов. від 29.12.2014 №2-268)

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Левада-Палас" звернулось до господарського суду м. Києва з уточненим позовом про стягнення з ПАТ "Укртрансгаз" заборгованості за поставлений товар за договором на закупівлю товарів №131000523 від 30.01.2013 в розмірі 2021969, 00 грн., 3% річних у розмірі 25759, 33 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 123 340, 11 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 06.10.2014 у справі №910/18294/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014, позов задоволено повністю.

Вказані судові рішення мотивовані невиконанням відповідачем умов договору щодо оплати коштів за отриманий товар.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ПАТ "Укртрансгаз" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема - ст.ст. 135, 176, 193 ГК України, з огляду на те, що за своїм змістом зобов'язання відповідача щодо оплати вартості товару не є простроченим, а застосування санкцій є безпідставним; - ст.ст. 4-2, 43 ГПК України.

В запереченнях ТОВ "Левада-Палас" просить судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.01.2013 між ТОВ "УКРТРАНСГАЗ" (Покупець) та ТОВ "ЛЕВАДА - ПАЛАС" (Постачальник) було укладено договір про закупівлю товарів №1301000523, згідно п.1.1. якого Постачальник зобов'язується у 2013 - 2014 роках поставити Покупцеві товари - продукти нафтоперероблення рідкі (турбінна олива ТП - 22 С), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього Договору, а Покупець - прийняти і оплатити такі товари.

Згідно п. 3.1. Договору загальна сума цього Договору становить 2 295 000, 00 грн., в тому числі ПДВ - 382 500, 00 грн.

Згідно п. 4.1., 4.2. Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем товару по факту поставки протягом 45 днів календарних днів з моменту отримання від постачальника рахунку - фактури. Розрахунки здійснюються у безготівковій формі із застосуванням платіжних доручень. До рахунку - фактури Постачальником додаються документи, що зазначені в п. 6.3.3. цього Договору.

Пунктом 6.3.3. Договору встановлено, що протягом 2 днів з моменту відвантаження партії товару, на адресу відокремленого підрозділу Покупця направити Покупцю поштою, рекомендованим листом рахунок - фактуру, податкову та видаткову накладні.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судами встановлено, що по видаткових накладних №150 від 17.03.2013, №163 від 22.03.2013, №60 від 11.02.2013, актах приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю від 18.03.2013, від 13.02.2013, від 22.03.2013, довіреності №40 від 22.03.2013 відповідачу було поставлено нафтопродукти на загальну суму 2 244 969,00 грн., за який відповідач розрахувався частково, в результаті чого утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 2 021 969,00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи встановлене судом та наведені норми права, висновок господарського суду попередніх інстанцій про задоволення позову, колегія визнає правомірним та обґрунтованим.

Оскільки порушень судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, під час касаційного перегляду справи не виявлено, а судові рішення є такими, що відповідають чинному законодавству України і обставинам справи, то і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 у справі № 910/18294/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.К. Прокопанич

В.І. Шаргало