Рішення

від 03.03.2015 по справі 908/450/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 33/12/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2015 Справа № 908/450/15-г

за позовом Приватного підприємства "Міра-Січ" (69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 37-Б, кв. 1)

до Публічного акціонерного товариства "Запоріжвогнетрив" (69106, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе/вул. Теплична, буд. 22 "Б"/1)

про стягнення суми

за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжвогнетрив" (69106, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе/вул. Теплична, буд. 22 "Б"/1)

до Приватного підприємства "Міра-Січ" (69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 37-Б, кв. 1)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від ПП «Міра - Січ»: Мирна М.Г. - довіреність б/н від 06.10.2014 р.;

Мирний В.О. - довідка з ЄДР № 659184 від 10.10.2012 р.;

від ПАТ «Запоріжвогнетрив» : Берегова С.М. - довіреність № 18-2 від 08.01.2015 р.;

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Міра-Січ", м. Запоріжжя звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Запоріжвогнетрив", м. Запоріжжя заборгованості за договором поставки № 18-110 від 05.02.2014 р. в розмірі 695122,53 грн., з яких: 644722,92 грн. - сума основного боргу, 7068,34 грн. - сума 3% річних, 43331,27 грн. - сума інфляційних втрат.

В позові позивач посилається на договір поставки товару № 18-110 від 05.02.2014р. та зазначає, що за видатковими накладними та Специфікаціями № 2 від 14.04.14р., № 3 від 30.04.14р., № 4 від 03.06.14р., № 5 від 02.06.14р., № 6 від 08.08.14р., відповідачу було поставлено товар, який відповідач своєчасно не сплатив, внаслідок чого станом на 19.01.2015р. основний борг відповідача складає суму 644722,92грн. За несвоєчасне виконання грошового зобов'язання на підставі ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано 3% річних та інфляційні втрати. На підставі ст.ст. 525, 526, 530, 549, 552, 610, 625 ЦК України просить позов задоволньити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.01.2015 р. порушено провадження у справі № 908/450/15-г, розгляд якої призначено на 10.02.2015 р.

09.02.2015 р. до господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява (вих. № 18-325 від 09.02.2015 р.) Публічного акціонерного товариства "Запоріжвогнетрив", м. Запоріжжя до Приватного підприємства "Міра-Січ", м. Запоріжжя про стягнення з Приватного підприємства "Міра-Січ" неустойки за договором поставки № 18-110 від 05.02.2014 р. в розмірі 10073,43 грн.

Подання зустрічного позову заявник мотивує тим, що відповідно до п. 3.3. договору поставки № 18-110 від 05.02.2014 р. строки поставки ресурсів зазначаються у специфікаціях. У випадку поставки ресурсів згідно графіку - графік вказується у листі-заявці до договору, який є невід'ємною його частиною. Згідно п. 3.4 договору постачальник має право здійснити поставку ресурсів в інші строки виключно на підставі попередньої згоди покупця в письмовій формі. Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі порушення строків або об'ємів поставки товару, постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 8% від вартості непоставленого в строк товару. В свою чергу ПП "Міра-Січ" (відповідач за зустрічним позовом) порушило строки поставки товару. Тому, посилаючись на приписи ст.ст. 610, 611, 624, 712 ЦК України та умови договору, позивач за зустрічним позовом (ПАТ "Запоріжвогнетрив") просить стягнути з ПП "Міра-Січ" неустойку в розмірі 10073,43 грн. за прострочку поставки товару.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.02.2015 р. прийнято до провадження зустрічну позовну заяву для розгляду її разом з первісним позовом, розгляд справи відкладено на 03.03.2015 р.

ПАТ «Запоріжвогнетив» (відповідач за первісним позовом) - проти первісного позову заперечив. Мотивує наступним. Відповідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Пунктом 5.2 договору № 18-110 від 05.02.2014 р. передбачено, що оплата за поставлені ресурси буде здійснюватися на протязі строку, зазначеного у специфікації, який обчислюється з моменту поставки ресурсів та надання документів, зазначених в п.6.4 цього договору. Відповідно до п. 6.4 договору постачальник зобов'язаний надати покупцю до початку приймання ресурсів документи, серед яких значиться сертифікат чи паспорт якості постачальника або виробника (у випадку, якщо постачальник не є виробником). Виробником поставлених ПП «Міра-Січ» для ПАТ «Запоріжвогнетрив» товарів (піддони дерев'яні, комплекти заготівок ящика решітчастого) є ТОВ «А Тройс Трейдинг», про що ПАТ «Запоріжвогнетрив» стало відомо після проведення на підприємстві документальної планової виїзної перевірки, за результатами якої СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів складено акт від 23.04.2014 р. № 146/28-04-47-10/00191885, і про що свідчить лист слідчого управління фінансових розслідувань МГУ Міндоходів - ЦО з обслуговування великих платників від 04.12.2014 р. щодо досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 32014100110000204 від 05.06.2014 р. за фактом вчинення службовими особами ПАТ «Запоріжвогнетрив» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України, доданий позивачем за первісним позовом до позову. Згідно Закону України «Про підтвердження відповідності» саме виробник або уповноважена ним особа під свою повну відповідальність документально засвідчує, що продукція відповідає встановленим законодавством вимогам. Проте сертифікати чи паспорти якості виробника покупцю (ПАТ «Запоріжвогнетрив») не надавались. Оскільки договором № 18-110 від 05.02.2014 р. визначені умови оплати за поставлений товар, зокрема, відповідач за первісним позовом повинен провести оплату на протязі 60 днів після отримання пакету документів, як це передбачено п. 6.4 договору, а ПП «Міра-Січ» не надало доказів направлення та отримання зазначених документів ПАТ «Запоріжвогнетрив», тому, вважає, що строк виконання зобов'язання відповідачем за первісним позовом не настав, і вимоги в частині стягнення 644 722,92 грн. основного боргу за поставлений у період з 19.05.2014 р. по 26.08.2014р. товар та нарахованих на цю суму інфляційних витрат та 3% річних є необґрунтованими. Посилаючись на вищевикладене, відповідач за первісним позовом, просить в задоволенні первісного позову відмовити.

ПП «Міра - Січ» (відповідач за зустрічним позовом) - у письмовому відзиві на зустрічну позовну заяву вважає його необґрунтованим з наступних підстав. Відповідно до п. 3.3. договору № 18-110 на придбання ресурсів від 05.02.2014 р. строки поставки ресурсів зазначаються у специфікаціях. Специфікація № 003 визначає період поставки 2 квартал 2014р. та має відсилочну норму до листів заявок. Стаття 267 ГК України п. 4 передбачає, що сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба). Таким чином, встановлення графіка до специфікації є істотною умовою договору, та виходячи з п. 3.3 договору є альтернативною до специфікації. Таким чином графік у заявці, як альтернатива специфікації, повинен бути погоджений як істотна умова договору (ст. 180 ГК України), обома сторонами. Однак, заявка не може вважатися погодженою, оскільки не підписана ПП «МІРА-СІЧ». Пункт 10.8 договору № 18-110 від 05.02.2014р передбачає, що всі зміни та доповнення є дійсними, якщо вони здійснені у письмовій формі та підписані вповноваженими сторонами та скріплені печатками, що відповідає ст. 207 п. 2 абз. 2 ЦК України діючої на той час. В даному випадку ані підпису, ані печатки ПП «МІРА-СІЧ» на заявці не має, таким чином вона не набула юридичної сили для сторін. Тому відповідач діяв відповідно до специфікації, як завершеної форми договору і свої обов'язки в зазначений термін квартал 2014 року виконав. Діловий звичай на протязі 2013р.-2014р. склався таким чином, що дні поставок по специфікаціях узгоджувались у телефонному режимі. Терміни поставок в заявках носили інформаційний, а не обов'язковий характер. Так, конкретно по заявці від 25.04.14 р. № 17/СН 2361 не можливо встановити що конкретно пропонував позивач: вказано - строк поставки травень 2014 року, як відомо у місяці 31 день, через кому вказано - перша декада, але не зрозуміло якого місяця (специфікація № 003 передбачає 2 квартал і від квітня це ще 2 місяці). Далі запис «дни поставок согласовывать» не містить конкретних дат і може довільно трактуватися сторонами. Вважати що в заявці погоджено графік поставок не є можливим, так як текст не містить визначення та має множинність трактування. Зі сторони заводу надійшла пропозиція і далі в робочому порядку було погоджено поставки усно на 16.05.2014р на прохання заводу, так як були травневі свята, перенесення вихідних і завод не мав можливості і необхідності приймати ящики в не робочий тиждень. По специфікації № 003 ПП «МІРА-СІЧ» не погоджувало нового графіку, запропонованого в заявці, так як пропозиція була не коректною, не точною, мала складність тлумачення та передбачала ще якісь додаткові погодження. Далі позивач спирається на специфікацію № 005 від 02.06.2014р. та лист заявки № 17-СН 2417 від 03.06.2014р. Термін поставки по цій специфікації червень-серпень 2014р. Ця спірна заявка також позбавлена юридичного змісту, оскільки в ній не вказано декади яких місяців та якого року маються на увазі та з якого числа починати відлік декад від 03.06.2014р, від дати заявки чи від 01.06.2014р. Заявка від 26.06.2014р. № 17/СН 2467 також підтверджує, що сам завод не знає, що він має на увазі, коли у заявці від 26.062014р. вказують поставки по трьом декадам невідомих місяців. Відповідач (за зустрічним позовом) вказує, що лише із зустрічної позовної заяви він дізнався, що текст про «три декади» означає місяць липень. У заявці від 03.06.2014р. ці «три декади» були червнем. Вважає таку пропозицію по погодженню графіку поставок вільною від змісту, бо документ без календарних дат складно зрозуміти. Крім того, вказує, що спірні заявки від 03.06.2014р. №17/СН 2417 та від 26.06.14р. № 17/СН 2467 з боку заводу не підписані уповноваженою особою. Однак ПП «МІРА-СІЧ» виконуючи обов'язки по специфікації №005 від 02.06.2014р. по телефону погодило дату поставки в межах вказаних в специфікаціях без підписання «графіків поставок», зазначених в заявках, передав товар в обумовленій кількості, а завод його прийняв, чим підтвердив виконання договору згідно специфікації № 005. Звертає увагу суду на те, що ще з 2013р. ПП «МІРА-СІЧ» повідомляло завод, що так як всі ресурси, що поставляються по договору є не стандартними, відсутні на вільному ринку і потребують виготовлення 10-14 днів то графік ПП «МІРА-СІЧ» може підписувати з датою поставки не раніше ніж 14 днів. Умови виробництва такі, що якщо сировина є в наявності і не має двох вихідних, то можна виготовити за 5 днів плюс 2 дні експертизи. Увесь 2013 рік і 2014 рік завод не міг визначитись з конкретними датами графіку поставок, тому сторони і не змогли досягти згоди з цих питань. Згідно норм ГПК України сторона повинна доводити ті обставини на які вона посилається. Однак завод не дав суду підписаних графіків поставок сторонами. А надав односторонні графіки з неясними та нечіткими пропозиціями, щодо строків поставок. Посилаючись на вищевикладене, відповідач (за зустрічним позовом) просить в задоволенні зустрічного позову відмовити.

За клопотанням присутніх у судовому засіданні представників стторін судовий процес здійснювався без застосування засобів технічної фіксації.

В судовому засіданні 03.03.2015р. представники сторін підтримали свої доводи і заперечення у повному обсязі.

В судовому засіданні 03.03.2015 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову.

Матеріали справи свідчать, що 05.02.2014 р. між ПП "Міра-Січ" (Постачальником, позивачем за первісним позовом у справі) та ПАТ "Запоріжвогнетрив" (Покупцем, відповідачем за первісним позовом у справі) було укладено договір на придбання ресурсів № 18-110 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався передати, а Покупець - прийняти та оплатити товари/продукцію/матеріали (Ресурси), на умовах, передбачених даним Договором.

Кількість, номенклатура Ресурсів зазначаються в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору строки поставки Ресурсів зазначаються в Специфікаціях. У випадку поставки Ресурсів у відповідності із графіком - графік зазначається у листі-заявці до даного Договору, який є його невід'ємною частиною.

Згідно із п. 3.5 Договору право власності на Ресурси та ризик його випадкового знищення або пошкодження переходить від Постачальника до Покупця з дати поставки Ресурсів.

Відповідно до п. 4.1 Договору поставка Ресурсів здійснюється за цінами, які визначені у відповідності з умовами поставки, зазначені в Специфікаціях та включать в себе всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки та інші витрати Постачальника, пов'язані з поставкою Ресурсів.

Оплата Покупцем Ресурсів здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в Договорі (п. 5.1 Договору).

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що оплата за поставлені Ресурси здійснюється протягом строку, зазначеного в Специфікаціях, який вираховується з моменту поставки Ресурсів та надання документів, зазначених в п. 6.4 Договору.

Відповідно до п. 6.4 Договору Постачальник зобов'язаний надати Покупцю до початку приймання Ресурсів наступні документи: рахунок на оплату Ресурсів; транспортні та супровідні документи , в т.ч. товарно-транспортну накладну та накладну на поставлені Ресурси при поставці автомобільним транспортом; сертифікат або паспорт якості Постачальника або виробника (у випадку, якщо Постачальник не є виробником); сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки (у передбачених законодавством випадках); інші документи, зазначені в Специфікаціях

Згідно із п. 6.5 Договору Покупець вправі відмовитись від приймання поставлених Ресурсів до надання документів, зазначених у п. 6.4 Договору.

У випадку порушення строків або об'ємів поставок Ресурсів, Постачальник сплачує Покупцю неустойку у розмірі 8% від вартості не поставлених в строк Ресурсів (п. 7.2 Договору).

Як встановлено судом, протягом дії Договору сторонами було підписано, зокрема, Специфікацію № 002 від 14.04.2014 р. на суму 305688,00 грн. (строк поставки - 1 півріччя 2014 р., умови оплати - 100% протягом 60 календарних днів від дати поставки); Специфікацію № 003 від 30.04.2014 р. на суму 59385,00 грн. (строк поставки - 2 квартал 2014 р., умови оплати - 100% протягом 60 календарних днів від дати поставки); Специфікацію № 004 від 03.06.2014 р. на суму 38448,00 грн. (строк поставки - червень 2014 р., умови оплати - 100% протягом 60 календарних днів від дати поставки); Специфікацію № 005 від 02.06.2014 р. на суму 361616,40 грн. (строк поставки - червень-серпень 2014 р., умови оплати - 100% протягом 60 календарних днів від дати поставки); Специфікацію № 006 від 08.08.2014 р. на суму 264851,52 грн. (строк поставки - серпень-жовтень 2014 р., умови оплати - 100% протягом 60 календарних днів від дати поставки);

Відповідно до вказаних вище двосторонньооформлених Специфікацій, позивачем за первісним позовом було поставлено відповідачу за первісним позовом Ресурси на загальну суму 644722,92 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 19.05.2014 р. № МС-009 на суму 46828,80 грн.; від 22.05.2014р. № МС-010 на суму 46828,80 грн., від 26.05.2014 р. № МС-011 на суму 46828,80 грн., від 11.06.2014 р. № МС-012 на суму 49162,08 грн., від 19.06.2014 р. № МС-013 на суму 49092,36 грн., від 25.06.2014 р. № МС-014 на суму 58849,20 грн., від 08.07.2014р. № МС-015 на суму 55462,32 грн., від 17.07.2014 р. № МС-016 на суму 55462,32 грн., від 24.07.2014 р. № МС-017 на суму 55462,32 грн., від 28.07.2014 р. № МС-018 на суму 55462,32 грн., від 13.08.2014 р. № МС-019 на суму 56822,40 грн., від 26.08.2014р. № МС-020 на суму 68461,20 грн.

Товар отримано представником відповідача за первісним позовом за Довіреностями: № 8117 від 19.05.2014 р., № 8142 від 22.05.2014 р., № 8160 від 26.05.2014 р., № 8234 від 11.06.2014 р., № 8321 від 25.06.2014 р., № 8388 від 08.07.2014 р., № 8435 від 17.07.2014 р., № 8306 від 28.07.2014 р., № 8595 від 13.08.2014 р., № 8636 від 26.08.2014 р. (виданих на ім'я Кочиної М.П.).

На оплату Ресурсів відповідачу за первісним позовом були виставлені рахунки: від 19.05.2014 р. № МС-009 на суму 46828,80 грн.; від 22.05.2014р. № МС-010 на суму 46828,80 грн., від 26.05.2014р. № МС-011 на суму 46828,80 грн., від 11.06.2014 р. № МС-012 на суму 49162,08 грн., від 19.06.2014 р. № МС-013 на суму 49092,36 грн., від 25.06.2014 р. № МС-014 на суму 58849,20 грн., від 08.07.2014р. № МС-015 на суму 55462,32 грн., від 17.07.2014р. № МС-016 на суму 55462,32 грн., від 24.07.2014 р. № МС-017 на суму 55462,32 грн., від 28.07.2014 р. № МС-018 на суму 55462,32 грн., від 13.08.2014 р. № МС-019 на суму 56822,40 грн., від 26.08.2014р. № МС-020 на суму 68461,20 грн., а всього - на суму 644722,92 грн.

За отримані Ресурси, відповідач за первісним позовом у встановлені Договором строки не розрахувався.

Направлена позивачем за первісним позовом на адресу відповідача за первісним позовом Претензія з вимогою в строк до 15.01.2015 р. сплатити борг за Договором, була залишена останнім без задоволення.

Первісні позовні вимоги про стягнення з ПАТ "Запоріжвогнетрив" заборгованості за договором поставки № 18-110 від 05.02.2014 р. в розмірі 695122,53 грн., з яких: 644722,92грн. - сума основного боргу, 7068,34 грн. - сума 3% річних, 43331,27 грн. - сума інфляційних втрат, а також зустрічна позовна вимога про стягнення з ПП "Міра-Січ" неустойки за договором поставки № 18-110 від 05.02.2014 р. в розмірі 10073,43 грн., стали предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього , якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт поставки, кількість та вартість переданих за Договором Ресурсів на загальну суму 644722,92 грн. підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними.

Товар отримано уповноваженою особою відповідача за первісним позовом. В матеріалах справи містяться Довіреності на отримання Ресурсів.

При цьому сам ПАТ «Запоріжвегнетрив» не заперечує проти факту отримання товару від ПП «Міра - Січ».

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За умовами пункту 5.2 Договору, оплата за поставлені Ресурси здійснюється протягом строку, зазначеного в Специфікаціях , який вираховується з моменту поставки Ресурсів та надання документів, зазначених в п. 6.4 Договору.

Згідно долучених до матеріалів справи Специфікацій, узгоджених сторонами, строк оплати визначено наступнитм чином: за Специфікацію № 002 від 14.04.2014 р. - 100% протягом 60 календарних днів від дати поставки; за Специфікацію № 003 від 30.04.2014 р. - 100% протягом 60 календарних днів від дати поставки; за Специфікацію № 004 від 03.06.2014 р. - 100% протягом 60 календарних днів від дати поставки; за Специфікацію № 005 від 02.06.2014 р. - 100% протягом 60 календарних днів від дати поставки; за Специфікацію № 006 від 08.08.2014 р. - 100% протягом 60 календарних днів від дати поставки.

Враховуючи дати поставок за переліченими вище видатковими накладними, строк оплати за видатковою накладною від 19.05.2014 р. № МС-009 наступив - 19.07.2014 р., за видатковою накладною від 22.05.2014р. № МС-010 наступив - 22.07.2014 р за видатковою накладною від 26.05.2014 р. № МС-011 наступив - 26.07.2014 р., за видатковою накладною від 11.06.2014 р. № МС-012 наступив - 11.08.2014 р., за видатковою накладною від 19.06.2014 р. № МС-013 наступив - 19.08.2014 р., за видатковою накладною від 25.06.2014р. № МС-014 наступив - 25.08.2014 р., за видатковою накладною від 08.07.2014р. № МС-015 наступив - 08.09.2014 р., за видатковою накладною від 17.07.2014р. № МС-016 наступив - 17.09.2014 р., за видатковою накладною від 24.07.2014 р. № МС-017 наступив - 24.09.2014 р., за видатковою накладною від 28.07.2014 р. № МС-018 наступив - 28.09.2014 р., за видатковою накладною від 13.08.2014 р. № МС-019 наступив - 13.10.2014р., за видатковою накладною від 26.08.2014р. № МС-020 наступив - 26.10.2014 р.

Відтак, станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду, строк оплати за вказаними вище видатковими накладними наступив .

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого Товару, всупереч умов Договору та вимог закону, не виконав.

Матеріали справи свідчать, що, незважаючи на вимоги позивача за первісним позовом, відповідач за первісним позовом отримані Ресурси не оплатив, внаслідок чого у нього утворився основний борг в сумі 644722,92грн.

Доказів погашення заборгованості в сумі 644722,92грн. відповідач за первісним позовом суду не надав.

За таких обставин, суд констатує наявність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом 644722,92 грн. основного боргу за Договором у повному обсязі.

Доводи відповідача за первісним позовом щодо ненастання строку виконання зобов'язання по оплаті товару є необгрунтованими та не приймаються судом до уваги з огляду на вищевикладене, а також на наступне.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього ж Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом п. 6.4 Договору Постачальник зобов'язаний надати Покупцю до початку приймання Ресурсів наступні документи: рахунок на оплату Ресурсів; транспортні та супровідні документи , в т.ч. товарно-транспортну накладну та накладну на поставлені Ресурси при поставці автомобільним транспортом; сертифікат або паспорт якості Постачальника або виробника (у випадку, якщо Постачальник не є виробником); сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки (у передбачених законодавством випадках); інші документи, зазначені в Специфікаціях

За твердженням позивача за первісним позовом, разом з Ресурсами відповідачу за первісним позовом надавався весь пакет документів, передбачений п. 6.4 Договору.

Суд наголошує, що при укладанні Договору сторонами не було узгоджено якогось особливого порядку передачі/вручення вказаного пакету документів Постачальником Покупцю (під підпис тощо).

Відповідачем за первісним позовом вищевказане твердження позивача за первісним позовом належним чином не спростовано.

При цьому, суд відзначає, що протягом всього часу з моменту отримання Ресурсів і до звернення позивача за первісним позовом до суду з даним позовом відповідач за первісним позовом жодного разу не висловлював претензій позивачу за первісним позовом щодо виконання умов Договору та не заперечував факту існування заборгованості за отриману продукцію.

За змістом ч. 1 ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 Цивільного кодексу України).

Також, умовами п. 6.5 Договору передбачено право відповідача за первісним позовом відмовитись від приймання поставлених Ресурсів до надання документів, зазначених у п. 6.4 Договору, проте, своїм правом, останній, не скористався.

Доказів відмови відповідача за первісним позовом від Ресурсів та прийняття їх у встановленому порядку на відповідальне зберігання, до суду не надано.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що Ресурси за Договором були поставлені позивачем за первісним позовом у відповідності до його умов та з усіма документами, визначеними у пункті 6.4 Договору.

Як вже зазначалось, статті 712 та 692 ЦК України до обов'язків покупця, зокрема, відносять оплату товару після отримання його від продавця, якщо інше не встановлено законом або договором. В даному випадку ані законом, ані Договором інше не встановлено. Факт отримання Ресурсів за Договором підтверджений матеріалами справи.

Відповідач за первісним позовом не навів передбачених законом обставин, які б звільняли його від виконання обов'язку щодо здійснення у повному обсязі оплати отриманих від позивача за первісним позовом Ресурсів.

При цьому суд констатує, що видаткові накладні (основний товаросупровідний документ), рахунки - фактури на оплату товару, податкові накладні були передані з боку ПП «Міра- Січ» на користь ПАТ «Запоріжвогнетрив». Також у відповідача були наявні узгоджені сторонами Специфікації на поставку товару та довіреності на отримання товару.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно з якою зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вказує на правомірність та доведеність заявленої позовної вимоги ПП «Міра - Січ» про стягнення суми 644722,92грн. основного боргу.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Невиконання відповідачем за первісним позовом зобов'язання по сплаті грошових коштів в сумі 644722,92 грн. підтверджено матеріалами справи, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом втрат від інфляції в сумі 43331,27 грн. (нарахованих за період з липня 2014 р. по жовтень 2014 р.) та 3% річних в сумі 7068,34 грн. (нарахованих за період з 19.07.2014 р. по 26.10.2014 р.) за неналежне виконання грошового зобов'язання є правомірними і обґрунтованими, а тому задовольняються у повному обсязі.

Розрахунок 3% та втрат від інфляції перевірено судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та визнано вірним.

У задоволенні зустрічного позову судом відмовляється з огляду на наступні обставини.

Так, заявляючи зустрічну позовну вимогу про стягнення з ПП «Міра-Січ» неустойки в розмірі 10073,43 грн., за нібито, допущене з боку ПП «Міра - Січ» порушення строків поставки, позивач за зустрічним позовом зазначає, що згідно специфікації № 003 від 30.04.2014 р. та листа-заявки № 17/СН-2361 від 25.04.2014р. відповідач за зустрічним позовом повинен був поставити комплекти заготівок ящика решітчастого 1110x980x830 у кількості 185 штук на суму 59274,00 грн. в перший декаді травня 2014 року (01-10.05.2014). Проте, до вказаного строку товар не був поставлений. Фактично, як зазначив ПАТ «Запоріжвогнетрив», обов'язок поставити товар був виконаний відповідачем за зустрічним позовом - 16.05.2014 р. (видаткова накладна № МС-008 від 16.05.2014 р.).

Також ПАТ «Запоріжвогнетрив» зазначив, що згідно специфікації № 005 від 02.06.2014р. та листа-заявки №17/СН-2417 від 03.06.2014р. відповідач за зустрічним позовом повинен був поставити піддони дерев'яні 1200x700 у кількості 720 штук на суму 48 962,88 грн. в перший декаді червня 2014 року (01-10.06.2014). До вказаного строку товар не був поставлений. Фактично обов'язок поставити товар був виконаний відповідачем за зустрічним позовом у другій декаді червня 2014 року (видаткові накладні № МС-012 від 11.06.2014р., № МС-013 від 19.06.2014р.).

Крім того, згідно специфікації № 005 від 02.06.2014 р. та листа-заявки № 17/СН-2467 від 26.06.2014 р. відповідач за зустрічним позовом повинен був поставити піддони дерев'яні 1200x700 у кількості 720 штук на суму 48 962,88 грн. в перший декаді липня 2014 року (01-10.07.2014р.). До вказаного строку товар був поставлений частково у кількості 580 штук на суму 39442,32 грн. (видаткова накладна № МС-015 від 08.07.2014р.). Кількість недопоставленого товару склала 140 штук на суму 9520,56 грн. Фактично обов'язок поставити товар повністю був виконаний відповідачем 17.07.2014 р. (видаткова накладна № МС-016 від 17.07.2014р.).

Крім того, ПАТ «Запоріжвогнетив» вказав, що згідно специфікації № 006 від 08.08.2014 р. та листа-заявки № 17/СН-2577 від 07.08.2014 р. відповідач за зустрічним позовом повинен був поставити піддони дерев'яні 1200x700 у кількості 720 штук на суму 48 962,88 грн. в другій декаді серпня 2014 року (11-20.08.2014р.). До вказаного строку товар був поставлений частково у кількості 600 штук на суму 40802,40 грн. (видаткова накладна № МС-019 від 13.08.2014р.). Кількість недопоставленого товару склала 120 штук на суму 8160,48 грн. Фактично обов'язок поставити товар повністю був виконаний відповідачем 26.08.2014 р. (видаткова накладна № МС-020 від 26.08.2014р.).

Сума неустойки була нарахована позивачем за зустрічним позовом на підставі п. 7.2 Договору, відповідно до умов якого, у випадку порушення строків або об'ємів поставок Ресурсів, Постачальник сплачує Покупцю неустойку у розмірі 8% від вартості не поставлених в строк Ресурсів.

Суд зауважує, що статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При цьому, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як встановлено судом, укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Істотними для договору поставки є умови щодо предмету, кількості, асортименту, якості товару та строку і порядку поставки, що вбачається із змісту ст.ст. 266-268 ГК України.

Умови щодо строків поставки Ресурсів узгоджено сторонами в розділі 3 Договору.

За змістом п. 3.3 Договору строки поставки Ресурсів зазначаються в Специфікаціях. У випадку поставки Ресурсів у відповідності із графіком - графік зазначається у листі-заявці до даного Договору, який є його невід'ємною частиною.

З наведеного пункту Договору вбачається, що Сторони погодили можливість визначення строку поставки Ресурсів альтернативно: 1) строки поставки визначаються в Специфікаціях або 2) строки поставки визначаються у графіку, який зазначається у листі-заявці.

В даному випадку, саме строки поставки були узгоджені Сторонами в підписаних представниками обох сторін Специфікаціях .

Так, в Специфікації № 002 сторонами визначено строк поставки: перше півріччя 2014р., в Специфікації № 003: 2-й квартал 2014р.; в Специфікації № 004: червень 2014р.; в Специфікації № 005: червень - серпень 2014р., в Специфікації № 006: серпень - жовтень 2014р.

Саме протягом зазначених строків ПП «Міра - Січ» поставило на користь ПАТ «Запоріжвогентрив» обумовлені Ресурси. Факт прострочки поставки товару відсутній .

Крім того, суд погоджується з доводами ПП «Міра - Січ», викладеними у відзиві на зустрічний позов про те, що в випадку обумовлення строку поставки згідно до Графіку, визначеному у заявці, як альтернатива специфікації, такий Графік (істотна умова договору) повинен бути погоджений в письмовій формі обома сторонами (ст. 180 ГК України).

Як вказали у судовому засіданні представники ПП «Міра - Січ», і що не заперечено представником ПАТ «Запоріжвогнетрив», будь-які Графіки поставки Ресурсів обома Сторонами не складалися та не узгоджувалися в письмовій формі.

При цьому, суд відзначає, що у наявних в матеріалах справи односторонньоскладених листах-заявках, ПАТ «Запоріжвогнетрив» просив відпустити підприємству Ресурси із зазначенням їх кількості у першій, другій та третій декадах, проте, місяць року, в якому необхідно було здійснити таку поставку, останнім, у листах-заявках визначено не було.

Тобто, відсутність у листах - заявках вказівки на відповідний місяць та календарний рік, протягом якого повинна відбутись поставка, свідчить про відсутність факту узгодження строку (періоду) поставки Ресурсів за вказаними листами - заявками. Вказана обставина також свідчить, що сторонами фактично узгоджено строк (період) поставки Ресурсів лише у оформлених Специфікаціях.

До того ж, вказані листи-заявки з боку ПП «Міра - Січ» не підписані, а відповідно узгоджені, не були.

З огляду на викладене, суд констатує, що відповідачем за зустрічним позовом, не були порушені строки поставки Ресурсів, у зв'язку з чим, нарахування йому неустойки у відповідності до п. 7.2 Договору є неправомірним та необгрунтованим.

В даному випадку, позивачем за зустрічним позовом, всупереч вимог ст.ст. 32-34 ГПК України, не було надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження своїх доводів про прострочення з боку ПП «Міра - Січ» строку поставки товару, наявність чого є обов'язковою для застосування неустойки на підставі п. 7.2 договору.

Оскільки доводи позивача за зустрічним позовом не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору в розмірі 13902,44 грн. за розгляд первісного позову покладаються на відповідача за первісним позовом шляхом стягнення на користь позивача; судовий збір в сумі 1827грн. за розгляд зустрічного позову покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запоріжвогнетрив" (69106, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе/вул. Теплична, буд. 22 "Б"/1, код ЄДР 00191885, р/р № 26007962490778 в АКБ «ПУМБ», м. Запоріжжя, МФО 334851; рахунок № 26005056170001 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849) на користь Приватного підприємства "Міра-Січ" (69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 37-Б, кв. 1, код ЄДР 37573398, р/р № 2600601755572 у Філії АТ «Укрексімбанк», м. Запоріжжя, МФО 313979) суму 644722 (шістсот сорок чотири тисячі сімсот двадцять дві) грн. 92 коп. основного боргу, суму 7068 (сім тисяч шістдесят вісім) грн. 34 коп. трьох відсотків річних, суму 43331 (сорок три тисячі триста тридцять одна) грн. 27 коп. інфляційних втрат та суму 13902 (тринадцять тисяч дев'ятсот дві) грн. 44 коп. судового збору.

Видати наказ.

У задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив» про стягнення з Приватного підприємства «Міра - Січ» суми 10073,43грн. неустойки - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 05.03.2015 р.

Суддя М.В. Мірошниченко