Постанова

від 24.02.2015 по справі 911/4102/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2015 р. Справа№ 911/4102/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Гончарова С.А.

Самсіна Р.І.

при секретарі Д'яковій Ю.Ю.

за участю представників:

від апелянта: Цибульський В.В. - дов. від 27.01.2015 № 04-08/12

від позивача: ОСОБА_3 - пасп. НОМЕР_1, директор

третя особа 1: ОСОБА_4 - посв. від 28.08.2014 № 5205/10, особисто

третя особа 2: ОСОБА_4 - дов. від 19.11.2014 № 19/11-14/2

третя особа 3: ОСОБА_4 - дов. від 19.11.2014 № 19/11-14/3

третя особа 4: ОСОБА_4 - дов. від 19.11.2014 № 19/11-14/1

розглянувши апеляційну скаргу Бучанської міської ради Київської області

на рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2014

у справі № 911/4102/14 (суддя Антонова В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вандер"

до Бучанської міської ради Київської області

треті особи 1. ОСОБА_4

2. ОСОБА_5

3. ОСОБА_6

4. ОСОБА_7

про розірвання договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.12.2014 у справі № 911/4102/14 позов задоволено повністю, а саме розірвано договір оренди земельної ділянки б/н від 15.02.2008, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вандер" та Бучанською міською радою Київської області.

Не погодившись із вказаним рішенням Бучанська міська рада Київської області звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом позовні вимоги задоволені, через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Також апелянт зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вандер" звертаючись до Бучанської міської ради з заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки, ставило умову розірвання цього договору не з метою повернення даної земельної ділянки Бучанській міській раді як власнику (орендодавцю), а з умовою передачі її третім особам для ведення особистого селянського господарства. Крім того відсутність порушень прав третіх осіб зважаючи на те, що предметом розгляду даної справи є розірвання договору оренди земельної ділянки, який був укладений між позивачем та відповідачем, тому жодних прав та обов'язків третіх осіб не може бути порушено оскаржуваним рішенням.

А також судом першої інстанції не взято до уваги, що розірвання договору оренди земельної ділянки є неможливим у зв'язку з тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Вандер" не було дотримано пунктів договору щодо розірвання та не було виконано умов орендаря щодо складання відповідних документів про передачу земельної ділянки власнику Бучанскій міській раді, крім того, умову яку ставить товариство щодо передачі даної земельної ділянки третім особам після розірвання договору не має правового підґрунтя, а також Товариством з обмеженою відповідальністю "Вандер" не виконало договірних зобов'язань згідно даного договору, що є основною умовою для припинення його дії.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача в супереч вимог ст. 36 та ч. 2 ст. 32 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Бучанської міської ради Київської області передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Шапталі Є.Ю.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі: Шаптала Є.Ю. (головуючий), Гончаров С.А., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 у складі суддів: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Гончаров С.А., Самсін Р.І., прийнято апеляційну скаргу Бучанської міської ради Київської області до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 28.01.2015

26.01.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив від представника позивача, в якому останній зазначив що ініціювання розірвання договору позивачем відбулось через те, що суттєво змінились умови договору, а саме вартість орендної плати за користування земельною ділянкою збільшилась в 15 разів, що і стало причиною в ініціюванні позивачем розірвання договору, а також зазначив що позивач неодноразово звертався до скаржника з попередженням про розірвання договору, у зв'язку з тим, що позивач не досяг домовленості з відповідачем у 20 денний строк після отримання скаржником письмової пропозиції щодо розірвання договору зі взаємною згодою сторін, позивач був вимушений звернутися до суду з метою вирішення вказаного питання в судовому порядку. А також зазначив що посилання скаржника на наявність заборгованості у позивача по орендній платі за земельну ділянку не є доведеним належними засобами доказування, оскільки довідка від 19.11.2014 № 503/14д на яку посилається скаржник, видана Бучанською міською радою, однак вона не є органом який здійснює фінансовий контроль за сплатою податків та не уповноважена видавати такі довідки.

28.01.2015 до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника апелянта надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, які судом оглянуті та долучені до матеріалів справи

У судовому засіданні від 28.01.2015 оголошено перерву розгляду справи до 18.02.2015.

17.02.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли письмові пояснення з додатковими документами, які залучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 18.02.2015 відкладено розгляд справи на 24.02.2015, у зв'язку з неявкою представника апелянта.

24.02.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного суду від представника апелянта надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні від 24.02.2015 представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду Київської області скасувати та прийняти нове про відмову в задоволені позову.

У судовому засіданні від 24.02.2015 представник позивача та представник третіх осіб 1, 2, 3, 4 проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечили, просили суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Бучанської міської ради Київської області, а рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2014 по справі № 911/4102/14 залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 31.01.2008 Бучанською міською радою Київської області прийнято рішення №638-26-У, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Вандер" для будівництва та обслуговування офісно-складських приміщень по вул. Кірова, 1-К, м. Буча, загальною площею 7,0 га терміном на 25 років.

15.02.2008 між Бучанською міською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вандер" укладено договір оренди земельної ділянки площею 7,0000 га (кадастровий номер 3210945300:01:118:0130) що розташована за адресою вул. Кірова, 1-К, м. Буча з цільовим призначенням вказаним у рішенні Бучанської міської ради Київської області №638-26-У від 31.01.2008. Договір зареєстрований у виконавчому комітеті Бучанської міської ради, про що у Книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис під № 53Н/2008 від 21.02.2008.

Пунктом договору 1.1. передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає у платне, строкове користування земельну ділянку, яка знаходиться у межах населеного пункту міста Буча.

Відповідно до п. 1.4. договору нормативно грошова оцінка земельної ділянки складає 999 220,99 грн.

На підставі п. 2.1. договору, земельна ділянка, яка передається, за своїм цільовим призначенням відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України відноситься до категорії: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Як зазначено в п. 2.2. договору, земельна ділянка передана в оренду для будівництва та обслуговування офісно-складських приміщень.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що орендар вступає у строкове платне користування земельною ділянкою після її передачі за актом прийому-передачі та державній реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 3.1. договору зазначено, що даний договір укладено на 25 років і діє до 15 лютого 2033 року та набирає чинності з дати його державної реєстрації.

Апелянт зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Вандер" не було дотримано пунктів договору щодо розірвання та не було виконано умов орендаря щодо складання відповідних документів про передачу земельної ділянки власнику Бучанскій міській раді, крім того, умову яку ставить товариство щодо передачі даної земельної ділянки третім особам після розірвання договору не має правового підґрунтя, а також Товариством з обмеженою відповідальністю "Вандер" не виконало договірних зобов'язань згідно даного договору, що є основною умовою для припинення його дії.

Стосовно вищевикладеного, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Положеннями п. 14.2. договору встановлено, що договір оренди достроково припиняється у разі взаємної згоди сторін, викупу орендованої земельної ділянки орендарем, примусового викупу орендованої земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності містобудівних потреб у встановленому законом порядку, ліквідації сторони як юридичної особи, загибелі об'єкта оренди, в інших випадках передбачених законодавством України.

Відповідно до п. 14.3. договору, підставою є взаємна згода сторін, випадкове знищення або пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає використанню її за цільовим призначенням передбаченому у п. 2.1. договору, вимога однієї з сторін у разі невиконання іншою стороною обов'язків передбачених договором, добровільна відмова орендаря від орендованої земельної ділянки або ліквідації юридичної особи орендаря, використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, систематична несплата протягом трьох місяців орендної плати за земельну ділянку.

Пунктом 14.4. договору встановлено, що розірвання договору оренди в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Дострокове розірвання договору має здійснюватися за згодою сторін і за умови подання письмового попередження зацікавленою у цьому стороною не пізніше ніж за один місяць.

02.04.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вандер" звернулось до Бучанської міської ради Київської області з нотаріально завіреною заявою про вилучення земельної ділянки за добровільною згодою землекористувача шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки.

Бучанська міська рада 22.05.2014, розглянувши нотаріально завірену заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Вандер" від 02.04.2014 № III-404 щодо розірвання договору оренди, винесла рішення № 1691-54-VI про відмову в задоволенні поданої заяви.

17.07.2014 позивач звернувся до відповідача з листом № 5, в якому просить Бучанську міську раду Київської області розірвати договір оренди земельної ділянки б/н від 15.02.2008, що розташована по вулиці Кірова 1-к в м. Буча, загальною площею 7 га.

18.07.2014 позивач звернувся до відповідача з листом № 6, в якому просить Бучанську міську раду Київської області вищевказаний договір.

Рішенням Бучанської міської ради Київської області № 1825-56-VI від 24.07.2014 відкладено розгляд звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Вандер" щодо розірвання договору оренди земельної ділянки.

Звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Вандер" про розірвання договору оренди земельної ділянки було розглянуто Бучанською міською радою Київської області та винесено рішення від 25.09.2014 № 1852-58-VI, яким відмовлено позивачу в розірванні договору оренди земельної ділянки № б/н від 15.02.2008.

В своїй апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що позивач у своїх зверненнях про розірвання договору оренди земельної ділянки ставилась умова не з метою повернення даної земельної ділянки Бучанській міський раді Київської області як власнику (орендодавцю), а з умовою передачі її третім особам.

Стосовно цього твердження судом першої інстанції вірно зазначено, що з листа № 6 від 18.07.2014 вбачається, що позивач просить відповідача розірвати договір оренди земельної ділянки за відсутності будь-яких умов.

А також зазначено, що позивачем дотримано порядок дострокового розірвання договору.

Пунктом 5.8. договору оформлення повернення земельної ділянки здійснюється шляхом складання акту прийому-передачі.

Відповідно до п. 5.11. договору, земельна ділянка вважається повернутою орендодавцю у момент підписання сторонами акту приймання-передачі.

Положеннями п. 5.12. договору передбачено, що обов'язок по складанню акту прийому-передачі покладається на сторону, яка передає земельну ділянку іншій стороні договору.

Виходячи з цього вбачається, що розірвання договору оренди передує оформленню повернення земельної ділянки шляхом складання акту прийому-передачі, тому вказані твердження апелянта, судом першої інстанції були відхилені.

Що стосується тверджень апелянта стосовного того, що суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача в супереч вимог ст. 36 та ч. 2 ст. 32 Закону України "Про оренду землі".

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції , та зазначає наступне.

В обґрунтування своїх тверджень апелянтом було надано довідку фінансового управління Бучанської міської ради №503/14 від 19.11.2014, з якої вбачається, що станом на 19.11.2014 позивач має непогашену заборгованість перед відповідачем за орендовану земельну ділянку у розмірі 34 890,89 грн.

Подану Бучанською міською радою Київської області довідку суд першої інстанції оцінив критично, тому що її видано самим відповідачем та не додано доказів заборгованості позивача за договором оренди.

При цьому, судом першої інстанції враховано, що заборгованість позивача перед відповідачем не є предметом розгляду у справі №911/4102/14, а відповідач не позбавлений права звернутися з окремим позовом про стягнення заборгованості за договором оренди. З даним висновком суд апеляційної інстанції погоджується.

Положеннями ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, вказаним Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції стосовно того, що за своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором оренди.

Як встановлено ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Вимогами ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, зокрема, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України зазначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом, припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, систематична несплата земельного податку або орендної плати, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено порядок зміни та розірвання господарських договорів, згідно з яким зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи Бучанської міської ради Київської області, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2014 у справі № 911/4102/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційних скарг у зв'язку з відмовою в їх задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Бучанської міської ради Київської області - залишити без задоволення.

2 Рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2014 по справі № 911/4102/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/4102/14 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді С.А. Гончаров

Р.І. Самсін