Постанова

від 03.03.2015 по справі 903/1020/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"03" березня 2015 р. Справа № 903/1020/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Гудак А.В. ,

суддя Маціщук А.В.

при секретарі судового засідання Яцюку В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Олійника Р.Б. - представника за довіреністю від 09.12.2014р.

від відповідача: Шубіна В.Л. - представника за довіреністю від 17.02.2015р. №06/0Д;

Канівського В.К. - представника за довіреністю від 07.11.2014р. №59/0Д;

Жиги А.І. - директора

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства "Проект-сервіс"

на рішення господарського суду Волинської області від 25.12.2014р.

у справі № 903/1020/14 (суддя Якушева І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін МП Інвест", с. Дуліби, Стрийський район, Львівська область

до Приватного науково-виробничого підприємства "Проект-Сервіс", м. Луцьк

про стягнення 170 000, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 25.12.2014р. у справі №903/1020/14 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін МП Інвест" до Приватного науково-виробничого підприємства "Проект-Сервіс" про стягнення 170 000,00 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 170 000,00 грн. суми попередньої оплати, 3400 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати і прийняти нове рішення - про стягнення з Приватного науково-виробничого підприємства "Проект-сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін МП ІНвест" 58 532, 24 грн.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- заборгованість ПНВП «Проект-Сервіс» перед ТзОВ «Грін МП Інвест» по договору №17/13-П від 25.10.2013р. становить 58532,24грн., оскільки згідно направлених останьогому актів від 07.05.2014р. та №2 від 12.05.2014р. ПНВП «Проект-Сервіс» виконало робіт на суму 111467,76грн.;

- судом не взято до уваги, що підставою складання актів від 07.05.2014р. та №2 від 12.05.2014р. є не договір №17/13-П від 25.10.2013р., а використання позивачем свого права та обов`язку передбаченого п.4 ст.849 ЦК України та прохання останнього надати акт приймання-передачі на виконану частину проектних робіт;

- до моменту отримання повідомлення про розірвання договору у відповідача не було підстав для визначення об`єму та вартості виконаних робіт по договору №17/13-П від 25.10.2013р.;

- суд безпідставно взяв до уваги пояснення представника позивача про те, що зазначені в актах роботи виконувались ПНВП «Проект-Сервіс» після розірвання договору, оскільки останні не підкріплені жодними доказами.

Представники Приватного науково-виробничого підприємства "Проект-Сервіс" у судовому засіданні підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, просять суд рішення господарського суду Волинської області від 25.12.2014р. у справі №903/1020/14 скасувати і прийняти нове рішення - про стягнення з Приватного науково-виробничого підприємства "Проект-сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін МП ІНвест" 58 532, 24 грн..

Представник позивача у письмовому відзиві від 10.02.2015р. на апеляційну скаргу та судовому засіданні заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить оскаржене рішення господарського суду Волинської області від 25.12.2014р. у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 25.10.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Грін МП Інвест" (замовник) та Приватним науково-виробничим підприємством "Проект-сервіс" (виконавець) укладено договір на виготовлення проектно-кошторисної документації №17/13-П (надалі - договір), згідно з п.1.1. якого, замовник замовив, а виконавець взяв на себе зобов'язання виготовити проектно-кошторисну документацію на реконструкцію виробничої будівлі під завод по виробництву будівельних матеріалів, що знаходиться за адресою: Львівська область, Стрийський район, с.Дуліби, вул.Заводська, буд. 27-Б.

Згідно з п.1.3, договору робота за договором виконується у відповідності до погодженого сторонами "Завдання на проектування", діючих Державних будівельних норм та правил, "Містобудівних умов та обмежень".

Термін виконання робіт - на протязі 90 робочих днів з дня отримання від замовника: розробленого і погодженого сторонами "Завдання на проектування"; комплексних інженерних вишукувань; технічного висновку за результатами обстеження основних технічних конструкцій; "Містобудівних умов та обмежень"; проектно-кошторисної документації, виконаної субпроектними організаціями; всієї суми авансу, передбаченого п.3.2 даного договору (п.2.1 договору).

Відповідно до п.3.1. договору загальна вартість робіт за даним договором становить 345479,69 грн. без ПДВ.

Згідно з п.3.2. договору не пізніше 5-ти банківських днів з дня підписання сторонами договору замовник зобов'язаний перерахувати виконавцю аванс у розмірі 50% загальної вартості робіт за цим договором, а саме 172739,84 грн., без ПДВ.

В подальшому, оплату за виконану виконавцем роботу, в тому числі окремих етапів (розділів, частин), замовник здійснює на протязі п'яти банківських днів з підписання сторонами акту прийому-передачі (накладної) (п.3.3. договору).

Згідно з п.5.3. договору в разі мотивованої відмови замовника від підписання акту приймання- передачі сторонами на протязі 3 днів укладається двохсторонній акт з переліком необхідних доопрацювань та термінів їх виконання.

Договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного його виконання (п.9.1. договору).

Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу 170000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №334 від 31.10.2013р.

27.03.2014р. позивач, посилаючись, зокрема, на ч.4 ст.849, ч.3 ст.651 ЦК України, на адресу відповідача надіслав лист №63 від 27.03.2014р., в якому повідомив про відмову від договору на виготовлення проектно-кошторисної документації №17/13-П від 25.10.2013р. та його розірвання з дати отримання листа. В обґрунтування відмови від вказаного вище договору, вказав, що 10.03.2014 року засновником ТОВ "Грін МП Інвест" (ПАТ "Мастерпласт", Угорщина) прийняте рішення про призупинення реалізації проекту по будівництву заводу по виробництву будівельних матеріалів у с.Дуліби Стрийського району Львівської області. У даному листі позивач також просив відповідача надати йому акти приймання - передачі на виконану частину проектних робіт та повернути на його рахунок невикористану частину авансу.

Факт отримання відповідачем 31.03.2014р. листа №63 від 27.03.2014р. про розірвання договору на виготовлення проектно-кошторисної документації №17/13-П від 25.10.2013р., підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься у матеріалах справи.

Однак, вказаний вище лист залишений відповідачем без відповіді та належного реагування.

24.04.2014р. позивач надіслав відповідачу претензію №66, в якій повторно просив останнього надати йому акти приймання-передачі на виконану частину проектних робіт та перерахувати на його рахунок невикористану частину авансу.

Претензія №66 від 24.04.2014р. отримана відповідачем 30.04.2014р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.

10.06.2014р. відповідач листом №38/П надіслав позивачу акти здавання-приймання виконаних робіт та додану до них документацію згідно договору №17/13-П від 25.10.2013р., а саме: акт здавання-приймання виконаних робіт б/н від 07.05.2014р. по договору №17/13-П від 25.10.2013р. на загальну суму 88900 грн., з них: 20800 грн. - вартість робіт підготовчого періоду, 68100 грн. - вартість передпроектних робіт; два варіанти акту здавання-приймання виконаних робіт №2 від 12.05.2014р. по договору №17/13-П від 25.10.2013р., за одним з яких передається проект детального плану території підприємства згідно з переліком документації в 2-х папках та демонстраційні матеріали на 2-х планшетах загальною вартістю робіт - 22567,76 грн., в іншому - додатково стверджується, що загальна вартість виконаних робіт складає 111467,76 грн., в тому числі по акту №2 від 12.05.14 р. - 22567,76 грн. та по акту від 07.05.14 - 88900 грн.; проект детального плану території підприємства, демонстраційні матеріали на 2-х планшетах (розм. 1200*800); проект детального плану території підприємства в 2-х папках.

У свою чергу, позивач згідно листа №72 від 20.06.2014р. повідомив відповідача, що відмовляється підписувати надіслані акти, оскільки:

1) відповідачем жодним чином не обґрунтовано вказану в акті здавання-приймання виконаних робіт від 07.05.2014р. суму в розмірі 88900 грн. за виконання "Робіт підготовчого періоду" та "Передпроектних робіт";

2) договір №17/13-П від 25.10.2013р. був розірваний ще 31.03.2014 року, а тому дати актів здавання-приймання виконаних робіт повинні передувати вказаній даті;

3) у листі №38/П від 10.06.2014р. йдеться про повторне надання актів здавання-приймання виконаних робіт, раніше акти виконаних робіт по договору №17/13-П від 25.10.2013р. позивачеві не надавались та не надсилались.

Разом з тим, листом №72 від 20.06.2014р. позивач, на підставі п. 5.3. договору №17/13-П від 25.10.2013р., просив відповідача в триденний строк з моменту отримання даного листа направити уповноваженого представника для складання двостороннього акту з переліком необхідних доопрацювань та термінів їх виконання або протягом цього ж строку повернути на рахунок позивача суму попередньої оплати в розмірі 170000,00грн. за договором №17/13-П від 25.10.2013р.

Лист №72 від 20.06.2014р. отриманий відповідачем 04.07.2014р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.

Листом №40/П від 08.07.2014р. відповідач повідомив позивача, що лист про розгляд актів здавання - приймання робіт за договором №17/13-П від 25.10.2013 року та необхідність зустрічі сторін з питань уточнень щодо доопрацювань проектної документації попередньо розглянуто, проте у зв'язку з відсутністю директора підприємства та неможливістю отримання від нього директив щодо проведення зустрічі сторін, у листі пропонувалось перенести зустріч у с.Дуліби на території ТзОВ "Грін МП Інвест" на 16.07.2014р. на 15:00год. Крім цього, відповідач зазначив, що на зустрічі сторону ПНВП "Проект-сервіс" будуть представляти Канівський В.К. - юрисконсульт підприємства та Шубін В.Л. - в.о. директора підприємства.

Згідно з поясненнями позивача, не спростованими відповідачем, 16.07.2014р. уповноважені представники відповідача не прибули на територію позивача, в телефонному режимі зустріч було перенесено на 28.07.2014р. на 15 год. 00 хв., та цієї ж дати на територію позивача прибув Шубін В.Л., однак жодних документів на підтвердження своїх повноважень не надав, стверджував, що прибув для отримання та передання претензій позивача.

За наведених обставин, ТзОВ «Грін МП Інвест», посилаючись, зокрема, на ст.ст. 651, 848, 853, 882, 887, 1212 ЦК України та ст. 193 ГК України, звернулося до місцевого господарського суду з позовом про стягнення з ПНВП «Проект-Сервіс» 170000,00грн.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Волинської області від 25.12.2014р. у справі №903/1020/14 позов задоволено.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України. господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Судом встановлено, що укладений сторонами у справі договір №17/13-П від 25.10.2013р. за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно з ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Частиною 4 ст.849 Цивільного кодексу України передбачено право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно з ч.3 ст.651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як зазначалося вище, позивач надіслав відповідачу лист №63 від 27.03.2014р., в якому, посилаючись на ч.4 ст.849, ч.3 ст.651 ЦК України, повідомив останнього про відмову від договору на виготовлення проектно-кошторисної документації №17/13-П від 25.10.2013р. та його розірвання з дати отримання листа.

Вказаний лист отриманий відповідачем 31.03.2014р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відтак, оскільки законодавством надано замовнику право на розірвання договору підряду в односторонньому порядку, то договір на виготовлення проектно-кошторисної документації №17/13-П від 25.10.2013р. є розірваним 31.03.2014р.

Згідно з ч.2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, а тому, після 31.03.2014р. підрядник мав припинити виконання робіт.

Таким чином, згідно з ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України замовник має виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати йому збитки, завдані розірванням договору.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що після завершення робіт (етапів, розділів, частин) виконавець направляє замовнику акт приймання-передачі, а замовник, у свою чергу, зобов`язаний не пізніше, ніж через п`ять днів з моменту отримання підписати акт приймання-передачі і передати один його примірник виконавцю.

Як свідчать матеріали справи, відповідач, отримавши 31.03.2014р. листа позивача про розірвання договору з вимогою про надіслання актів приймання - передачі на виконану частину проектних робіт і повернення невикористаної частини авансу, актів приймання - передачі виконаних робіт станом на 31.03.2014р. (дата розірвання договору) позивачу не надіслав, а лише у відповідь на претензію позивача від 24.04.2014р., отриману 30.04.2014р., відповідач з листом від 10.06.2014р. №38/П надіслав позивачу акти здавання-передачі виконаних робіт від 07.05.2014р. на суму 88900,00грн., від 12.05.2014р. на суму 22567,76грн. та зведений акт від 12.05.2014р. на суму 111467,76грн., у підписанні яких позивач мотивовано відмовив.

При цьому слід зазначити, дані акти не містять інформації, що вказані у них роботи були виконані станом на 31.03.2014р., тобто у період до дати розірвання договору й припинення зобов`язань.

В силу ст.33 ГПК України відповідач, заперечуючи проти позову, мав би довести сам факт виконання робіт, передбачених договором №17/13-П від 25.10.2013р. та факт виконання їх до моменту розірвання договору.

Проте, відповідачем не надано таких доказів. Матеріали справи містять лише підписані відповідачем в односторонньому порядку зазначені вище акти здавання-приймання виконаних робіт, у яких не зазначено перелік (зміст) цих робіт.

Твердження відповідача на рахунок того, що він не міг оформити акти виконаних робіт до 31.03.2014р., так як не знав про намір позивача відмовитися від договору, не приймаються судом до уваги, оскільки відповідач не був позбавлений можливості складати акти по факту виконання ним робіт, згідно з п.5.1. договору, де передбачено, що після завершення виконання робіт (етапів, розділів, частин) виконавець направляє замовнику акт приймання-передачі.

Судом враховується, погодившись на вимогу позивача про направлення до нього уповноваженого представника для складання двостороннього акту та запропонувавши позивачеві зустріч представників 16.07.2014р., яка в подальшому була перенесена на 28.07.2014р., відповідач належних заходів для складання передбаченого п.5.3. договору двостороннього акту не вжив, відрядивши свого представника без довіреності на підтвердження його повноважень.

Судом апеляційної інстанції відхилено клопотання відповідача про призначення судової експертизи, на вирішення якої останній просив поставити питання щодо необхідності, об`єму та ринкової вартості виконаних відповідачем робіт згідно актів від 07.05.2014р., 12.05.2014р. (у клопотанні помилково зазначено дати актів 07.04.2014р. та 12.04.2014р., як пояснив у судовому засіданні представник відповідача), з огляду на норми ст.ст.41, 99, 101 ГПК України, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження фактичного виконання робіт за договором від 25.10.2013р. №17/13-П у строк до 31.03.2014р., вказівок на інші докази.

У статті 1212 ЦК України закріплені норми про те, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Також, норми цієї статті застосовуються, зокрема, при поверненні виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Отже, беручи до уваги факт припинення дії договору та у зв`язку з цим припинення зобов`язань сторін за ним, а також з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів передання підрядником та прийняття замовником обумовлених договором результатів робіт чи їх частини, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що вимогу позивача про стягнення з відповідача 170000,00грн. попередньої оплати, перерахованих згідно договору на виготовлення проектно-кошторисної документації №17/13-П від 25.10.2013р. слід задоволити.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги спростовується наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою Приватне науково-виробниче підприємство «Проект-сервіс» сплатило судовий збір у сумі 1700,00грн., тобто у більшому розмірі, ніж встановлено законом (квитанція від 05.01.2015р. на суму 1700,00грн.).

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі.

З урахуванням того, що позивач просив скасувати оскаржене рішення частково, у сумі 111467,76грн., враховуючи вимоги пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір з даної суми за подання апеляційної скарги становить 1114,68грн.

З огляду на викладене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне повернути скаржнику з Державного бюджету України надлишково сплачену суму судового збору, що становить 585,32грн. (1700,00грн. - 1114,68грн.).

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Волинської області від 25.12.2014р. у справі №903/1020/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства "Проект-сервіс", м.Луцьк - без задоволення.

2. Ухвалою суду повернути Приватному науково-виробничому підприємству "Проект-сервіс", м.Луцьк 585грн. 32 коп. судового збору, сплаченого у більшому розмірі, ніж передбачено законом.

3. Справу №903/1020/14 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Маціщук А.В.