Ухвала

від 24.02.2015 по справі 826/1183/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1183/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

24 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Межевича М.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Валеннта» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2014 року у справі за його адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Валеннта» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2012 року № 0000102270, № 0000112270.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2014 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ТОВ «Валеннта» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Дніпровському районі міста Києва проведено позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Валеннта» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 30.06.2010 під час взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудпроект Сервіс ЛТД» та товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-Будівельне Об'єднання».

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва складено акт від 29.08.2012 №2663/22-719/34292578 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 12.09.2012 №0000112270, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 193628,75 грн., у тому числі: 154903,00 грн. - основний платіж, 38725,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- від 12.09.2012 №0000102270, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 154902,50 грн., у тому числі: 123922,00 грн. - основний платіж, 30980,50 грн. . - штрафні (фінансові) санкції.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Судова колегія погоджується з такою позицією з наступних підстав.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Валеннта» на підставі договорів від 20.02.2010 № 2002/02 та від 20.04.2010 № 2004/03 з товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудпроект Сервіс ЛТД» та договору про відступлення права вимоги від 27.04.2010 з товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-Будівельне Об'єднання» за участю товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудпроект Сервіс ЛТД» поставлено відповідний товар (верхушечна арматура, інтерфейс, клапан, тощо).

На обґрунтування реальності господарських взаємовідносин із товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудпроект Сервіс ЛТД», товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-Будівельне Об'єднання», підтвердження руху активів, ділової доцільності позивачем надано копії: договорів від 20.02.2010 № 2002/02 та від 20.04.2010 № 2004/03, від 27.04.2010, видаткових та податкових накладних, договорів із третіми особами.

Перевіряючи первинні документи, надані позивачем на обґрунтування реальності господарських взаємовідносин, із врахуванням висновків Вищого адміністративного суду України, слід наголосити наступне.

Враховуючи, що основна вага первинних документів, наданих позивачем на обґрунтування реальності господарських взаємовідносин між товариством з обмеженою відповідальністю «Валеннта» з товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудпроект Сервіс ЛТД» та товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-Будівельне Об'єднання», стосується господарських взаємовідносин позивача із іншими контрагентами, немає сумнівів щодо виконання своїх зобов'язань позивачем перед третіми особами.

В свою чергу, позивачем не доведено, що правочини товариства з обмеженою відповідальністю «Валеннта» з товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудпроект Сервіс ЛТД» та товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-Будівельне Об'єднання» дійсно мали реальний господарський характер, оскільки відсутні докази руху активів, економічної доцільності проведення господарських операцій із цими контрагентами.

Зокрема, предметом спірних договірних відносин була поставка габаритного обладнання (верхушечна арматура для танкобродіння), яке має відповідати параметрам та іншим відомостям, вказаних в технічній специфікації (пункт 1.3 договору від 20.02.2010 №2002/02) .

Технічної специфікації позивачем не надано, як і не надано доказів підтвердження транспортування товару (пункт 2.4 договору від 20.02.2010 №2002/02). Так, умовами названого договору передбачено, що товарно-транспортна накладна є обов'язковою умовою підтвердження факту поставки обладнання.

Наявність експлуатаційної документації на обладнання також було однією із умов договору від 20.02.2010 №2002/02, проте вона також надана не була.

В порушення вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ряд первинних документів містять недоліки через відсутність обов'язкових реквізитів, зокрема, в накладних від 17.03.2010 №PH-0000124, від 12.05.2010 №РН-1603 не зазначені прізвища посадових осіб, які підписували їх.

Також, не вказано прізвище особи, яка склала податкову накладну від 12.05.2010 №1603 (товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно-Будівельне Об'єднання»).

Окрім того, з документів, наданих позивачем на обґрунтування руху активів в процесі здійснення господарських операцій вбачається, що виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Валеннта» своїх зобов'язань перед третіми особами (21.04.2010 поставка інтерфейс клапанів товариству з обмеженою відповідальністю «Бердичівський пивоварний завод») передувало часу поставки відповідного товару до самого товариства з обмеженою відповідальністю «Валеннта» (26.04.2010 поставка інтерфейс клапанів товариству з обмеженою відповідальністю «Валеннта» з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-Будівельне Об'єднання»).

Аналогічна ситуація відображена і по первинних документах з поставки верхушечної арматури: 11.03.2010 поставка верхушечної арматури товариству з обмеженою відповідальністю «Квас Бевериджиз» передувала часу поставки відповідного товару до самого товариства з обмеженою відповідальністю «Валеннта» - 17.03.2010 поставка верхушечної арматури товариству з обмеженою відповідальністю «Валеннта» з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудпроект Сервіс ЛТД.

Враховуючи в сукупності вказані суперечності в первинних документах, недоліки в їх оформленні, відсутність документів, обов'язкова наявність яких визначена умовами договорів, позивачем не доведено реальність господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудпроект Сервіс ЛТД» та товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-Будівельне Об'єднання», отже висновки акту перевірки відповідача щодо неправомірного формування даних податкового обліку не спростовано.

За таких обставин суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Валеннта» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.09.2014 №0000112270 та від 12.09.2014 №0000102270 не підлягають задоволенню.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі та проголошені його представником в судовому засіданні, не спростовують рішення суду першої інстанції.

За таких обставин апеляційну скаргу - необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Валеннта» - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: М.В. Межевич

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 27.02.2015 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Межевич М.В.

Сорочко Є.О.