cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
05 березня 2015 року м. Київ В/800/945/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючого:Вербицької О.В. Суддів: Борисенко І.В. Веденяпіна О.А. Кошіля В.В. Юрченко В.П. перевіривши заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області
про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.11.2014 р.
у справі №2а-3838/11/1070
за позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України у Київській області
до Рокитнянського районного споживчого товариства
про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області подало заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.11.2014 р. у справі №2а-3838/11/1070 за позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України у Київській області до Рокитнянського районного споживчого товариства про стягнення заборгованості, з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що, на думку заявника, призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Відповідно до ст. 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 року №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239 2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171 1 цього Кодексу.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.11.2014 р. заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
В обґрунтування своїх вимог заявник додає копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 19.11.2014 р. у справі № 2а-4917/12/2670, від 03.07.2014 р. у справі №2а-1770/1781/2011, від 25.08.2011 р. у справі №2в-7449/08, в яких, на його думку, норми матеріального права застосовані інакше, ніж у даній справі.
Колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що у справі 2а-3838/11/1070 висновки суду касаційної інстанції ґрунтуються на тому, що податковим органом було прийнято рішення про проведення перевірки та проведено її відносно одного суб'єкта підприємницької діяльності, а штрафні санкції застосовано до іншого, що є відмінним від висновків, викладених в ухвалах Вищого адміністративного суду України, які надані для порівняння.
У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки з доданої до заяви копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.11.2014 р., про перегляд якої ставиться питання, та рішень Вищого адміністративного суду України, на які посилається заявник, не вбачається неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, при вирішенні спору у подібних правовідносинах. Правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних відмінних між собою обставин, яким надавалася правова оцінка, тобто такі правовідносини не є подібними, в яких ухвалено різні судові рішення з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.
Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И В:
1.Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Київській області в допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.11.2014 р.
2.Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.В. Вербицька Судді І.В. Борисенко О.А. Веденяпін В.В. Кошіль В.П. Юрченко
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2015 |
Оприлюднено | 06.03.2015 |
Номер документу | 42990680 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Вербицька О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні