Постанова

від 06.03.2015 по справі 815/7056/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/7056/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2015 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЛІТОПИСЕЦЬ-ХХІ до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ЛІТОПИСЕЦЬ-ХХІ (далі - ТОВ ЛІТОПИСЕЦЬ-ХХІ ) до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.11.2014 року №0014931502.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проведено камеральну перевірку декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року ТОВ ЛІТОПИСЕЦЬ-ХХІ , за результатами якої складено акт від 07.11.2014 року №5606/15-52-15-02. Актом перевірки встановлено порушення позивачем п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, зокрема, встановлено завищення позивачем суми податкового кредиту за вересень 2014 року у сумі 38288,00 грн., чим занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками вересня 2014 року. На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення - рішення від 25.11.2014 року №0014931502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 47860,00 грн., в т.ч. 38288,00 грн. - за основним платежем, та 9572,00 грн. - за штрафним санкціями. Позивач вважає винесене ДПІ у Малиновському районі м. Одеси податкове повідомлення - рішення неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, при цьому зазначає, що 17.10.2014 року за №9059895268 ним було подано до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року та реєстр виданих та отриманих податкових накладних від 17.10.2014 року за №9059895457, у якому включено до податкового кредиту податкову накладну від 27.06.2014 року №89 на суму 38288,00 грн., отриману від ТОВ Корпус-777 . При перевірці встановлено, що зазначена податкова накладна не зареєстрована ТОВ Корпус-777 у Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого відповідачем зроблено висновок про завищення позивачем суми податкового кредиту за вересень 2014 року на суму 38288,00 грн., чим занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками вересня 2014 року. При цьому позивач зазначає, що після отримання акту камеральної перевірки позивач надав до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси пояснення щодо виявлення помилки у даті виписування податкової накладної №89. У зв'язку з чим, позивачем надано до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ з виправленням помилки. Позивач вказує, що в порушення п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України відповідачем без урахування наданого уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ винесено спірне податкове повідомлення рішення.

Відповідач надав до суду 17.02.2015 року письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.28-30), в яких зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки за результатами камеральної перевірки задекларованих ТОВ ЛІТОПИСЕЦЬ-ХХІ у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2014 року було встановлено формування позивачем податкового кредиту за вересень 2014 року, в тому числі, за рахунок податкової накладної, яка не була зареєстрована продавцем ТОВ Корпус-777 в Єдиному реєстрі податкових накладних. На думку відповідача, позивач не скористався передбаченим податковим законодавством правом додати до декларації скаргу на такого продавця, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Вказані дії позивача є порушенням п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та як наслідок позбавляє права платника податків на включення вказаної суми ПДВ до складу податкового кредиту.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на обґрунтування, викладені в письмових запереченнях.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Представники сторін проти продовження розгляду справи в письмовому провадженні не заперечували.

Відтак суд ухвалив про розгляд справи в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, судом встановлено наступні факти та обставини.

ТОВ ЛІТОПИСЕЦЬ-ХХІ зареєстровано 24.09.1998 за №1 556 120 0000 042966. Видами діяльності підприємства за кодами КВЕД є: 18.12 Друкування іншої продукції;

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний), 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 58.14 Видання журналів і періодичних видань; 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації.

28.09.1998р. ТОВ ЛІТОПИСЕЦЬ-ХХІ узято на податковий облік до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області за №172.

17.10.2014р. ТОВ ЛІТОПИСЕЦЬ-ХХІ подано до ДПІ у Малиновському районі податкову декларацію з податку на додану вартість, відповідно до якої підприємством визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті, у розмірі 6609 грн. (а.с.34-35).

До вказаної декларації подано також розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, у тому числі щодо контрагента ТОВ Корпус-777 (код ЄДРПОУ 384371415512) (а.с.36). В наданій роз шифровці вказано, що податкові накладні ТОВ Корпус-777 складено у червні 2014 року.

07.11.201р. уповноваженою особою ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ ЛІТОПИСЕЦЬ-ХХІ , код ЄДРПОУ 30087667 за вересень 2014 року, за результатами якої складено Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ ЛІТОПИСЕЦЬ-ХХІ , код ЄДРПОУ 30087667 за вересень 2014 року від 07.11.2014 року №5606/15-52-15-02 (надалі - Акт перевірки) (а.с. 6-7).

Згідно висновків Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення ТОВ ЛІТОПИСЕЦЬ-ХХІ п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого ЛІТОПИСЕЦЬ-ХХІ занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками вересня 2014 року на суму 38288,00 грн.

В Акті перевірки №5606/15-52-15-02 відповідачем зазначено, що згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2014 року до складу податкового кредиту позивачем включено податкову накладну від 27.06.2014 року № 89 на загальну суму 229728,00 грн., у т.ч. ПДВ 38288,00 грн., виписану контрагентом-продавцем ТОВ Корпус-777 , код ЄДРПОУ 38437144. Вказана сума відображена у розділі додатку 5 Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) та включено до складу податкового кредиту за вересень 2014 року. Перевіркою встановлено, що накладна не була зареєстрована контрагентом-продавцем ТОВ Корпус-777 . ТОВ ЛІТОПИСЕЦЬ-ХХІ , код ЄДРПОУ 30087667, не скористалось правом, наданим абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, а саме: разом зі звітною податковою декларацію з ПДВ за вересень 2014 року не надано додаток 8 Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)". Відповідно в порушення п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України, ТОВ ЛІТОПИСЕЦЬ-ХХІ неправомірно включило до складу податкового кредиту за вересень 2014 року суму у розмірі ПДВ 38288,00 грн., що призвело до заниження суми, яка підлягає сплаті до бюджету на 38288,00 грн.

Судом встановлено, що 21.11.2014 року позивачем надано до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси пояснення (а.с.11) про виявлення помилки в даті податкової накладної №89, зокрема, у звіті по ПДВ за вересень 2014 року зазначена податкова накладна від 27.06.2014 року №89, замість податкової накладної від 30.06.2014 року №89.

Зі змісту вказаного листа вбачається, що уточнюючою декларацією та реєстром, поданими у листопаді, внесено зміни щодо дати спірної податкової накладної, зокрема, виключено з реєстру податкову накладну з помилковим номером та датою - №89 від 27.06.2014 року, та зареєстровано податкову накладу з вірним номером та датою - №89 від 30.06.2014 року.

При цьому вказані в поясненні декларацію та реєстр, що подавалися у листопаді, позивач до суду не надав.

На підставі Акту перевірки 25.11.2014р. ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення №0014931502 (а.с.8), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 47860,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 38288,00грн., за штрафними санкціями - 9572,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Пунктом 20.1.4 ст.20 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) встановлено право органів державної податкової служби проводити перевірки платників податків, але даною нормою законодавство чітко визначено, що ці перевірки повинні проводитися в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПК України, а фактичні перевірки - ПК України та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Статтею 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно норм пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Абзацом 2 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Згідно з абз. 11 п.201.10 ст.201 ПК України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

При цьому, відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 року № 1246 реєстрацією є внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Як встановлено судом, позивач не подавав до податкового органу заяву із скаргою на ТОВ Корпус-777 щодо не здійснення реєстрації накладної відповідно до вимог чинного законодавства, що могло бути підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується з 1 січня 2012 року для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201. 4 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.201.6. ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.200.10 ст.200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 січня 2014 року №10, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 січня 2014 року за № 185/24962, передбачено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Пунктом 50. ст.50 ПК України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Згідно з п.50.2 ст.50 ПК України встановлено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

З аналізу вказаних норм вбачається, що платнику податків нормами ПК України дано право самостійно виправляти допущені при подачі податкової звітності помилки, з врахуванням певних обмежень.

Тобто із зазначеної норми вбачається, що визначальною обставиною при поданні уточнюючих розрахунків є самостійне виявлення помилок.

В даному випадку наявність допущеної позивачем при визначенні сум податкового зобов'язання помилки встановлена перевіряючими особами за результатами камеральної перевірки, а не самостійно позивачем.

Крім того, факт подачі позивачем до податкового органу уточнюючих документів судом не встановлено, оскільки позивач не подав до суду відповідних документів. Разом із тим, якщо факт отримання відповідачем документів щодо виправлення помилки у податковій звітності мав місце, то з матеріалів справи вбачається, що такі документи подані позивачем 21.11.2014р., тобто вже після проведення камеральної перевірки (згідно пояснення позивача (а.с. 11).

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.1 ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлені такі ставки судового збору: за подання до адміністративного позову немайнового характеру - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, за подання позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Позивачем в адміністративному позові заявлено майнового характеру на загальну суму 47860,00 грн.

Згідно вимог ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", з 1 січня 2014 року мінімальний розмір заробітної плати в місячному розмірі становить - 1218 гривні.

Сума судового збору, яку відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" належить сплатити позивачеві, становить 957,20 грн.

При подачі адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 187,20 грн. (згідно платіжного доручення №87 від 11.12.2014р.) (а.с.3).

За таких умов суд дійшов висновку, що з позивача у відповідності до вищенаведених норм належить стягнути залишок суми судового збору в розмірі 774,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-9, 11, 69, 71, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІТОПИСЕЦЬ-ХХІ до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.11.2014 року №0014931502 - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІТОПИСЕЦЬ-ХХІ (код ЄДРПОУ 30087667) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 774,50 (сімсот сімдесят чотири гривні п'ятдесят копійок) (отримувач коштів ГУДКСУ в Одеській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, код банку отримувача (МФО) 828011, рахунок отримувача 31212206784005, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу Судовий збір за позовом Фізичної особи-підприємця Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІТОПИСЕЦЬ-ХХІ (код ЄДРПОУ 30087667), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.М.Токмілова

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІТОПИСЕЦЬ-ХХІ до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.11.2014 року №0014931502 - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІТОПИСЕЦЬ-ХХІ (код ЄДРПОУ 30087667) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 774,50 (сімсот сімдесят чотири гривні п'ятдесят копійок) (отримувач коштів ГУДКСУ в Одеській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, код банку отримувача (МФО) 828011, рахунок отримувача 31212206784005, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу Судовий збір за позовом Фізичної особи-підприємця Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІТОПИСЕЦЬ-ХХІ (код ЄДРПОУ 30087667), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.