Ухвала

від 02.03.2015 по справі 918/1122/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

УХВАЛА

"02" березня 2015 р. Справа № 918/1122/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь"

до відповідача-1 Приватного підприємства торгівельної фірми "Антошка"

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУДВИН ПЛЮС"

третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Технологія простору"

про стягнення компенсації за порушення авторських прав в сумі 36 540 грн. 00 коп.

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від позивача: Калініченко Н.А., дов. від 23.12.2014 року

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства торгівельної фірми "Антошка", Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУДВИН ПЛЮС" про стягнення компенсації за порушення авторських прав в сумі 36 540,00 грн.

Ухвалою суду від 30.07.2014 року порушено провадження, справу призначено до розгляду на 11.08.2014 року.

Ухвалою суду від 11.08.2014 року розгляд справи відкладено на 01.09.2014 року.

Ухвалою суду від 01.09.2014 року розгляд справи відкладено на 08.09.2014 року та в порядку ст. 27 ГПК України в якості третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Технологія простору".

Ухвалою суду від 08.09.2014 року у справі № 918/1122/14 призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності. Цією ж ухвалою провадження у справі № 918/1122/14 зупинено до закінчення проведення судової експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Рівненської області.

19.02.2015 року на адресу Господарського суду Рівненської області повернулися матеріали справи № 918/1122/14 разом з висновком експерта за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності.

Ухвалою суду від 20.02.20154 року провадження у справі поновлено, судове засідання у справі призначено на 02.03.2015 року.

02.03.2015 року через службу діловодства господарського суду від позивача надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи, на вирішення якої поставити таке питання: Який розмір доходу (упущеної вигоди) ТОВ "Маша і Медведь", як правовласник об'єкту інтелектуальної власності, могло отримати за звичайних обставин у випадку надання ліценції на використання творів (зображень "Маша" і Мєдвєдь") у спосіб: відтворення цих товарів на наклейці під назвою "Декор Цирк" та її розповсюдження (солідарно та окремо за кожен спосіб такого використання) ? Проведення судової експертизи позивач просив доручити Львівському НДІСЕ.

Суд, розглянувши клопотання позивача про призначення судової експертизи, встановив таке.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що:

27.12.2013 року у приміщенні магазину під назвою "Антошка", що знаходиться за адресою: м. Рівне, майдан Незалежності,5, представником позивача придбано наклейку "Декор Цирк" за ціною 39,00 грн., що стверджується фіскальним чеком № 387803 від 27.12.2013 року та чеком, виданим терміналом магазину (у зв'язку з проведенням розрахунку банківською карткою).

На наклейці "Декор Цирк" містяться відомості про постачальника даної продукції (товару) та його виробника. Так, постачальником продукції є відповідач-2, а її виробником - ТОВ "Технологія простору".

Позивач у справі, як власник виключних прав на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал "Маша и Медведь", жодного дозволу на використання зображень персонажів "Маша" і "Медвідь" аудіовізуального твору з однойменною назвою та розповсюдження товарів з такими зображеннями твору відповідачам не надав.

Зважаючи на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідачів компенсацію по 10 мінімальних розмірів заробітних плат, встановлених законом на час ухвалення рішення у справі.

Отже, предметом позовних вимог є стягнення компенсації за порушення прав інтелектуальної власності.

Згідно зі ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених ст. 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання суд має право постановити рішення чи ухвалу про: а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування; б) відшкодування збитків , завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав; в) стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу , отриманого внаслідок порушення; г) виплату компенсації , що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Статтею 52 вказаного Закону також передбачено, що при визначенні розмірів збитків, які мають бути відшкодовані особі, права якої порушено, а також для відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд зобов'язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди , завданої особі, яка має авторське право і (або) суміжні права, а також із можливого доходу , який могла б одержати ця особа.

У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених ст. 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

Таким чином, суд не може довільно визначати розмір компенсації без урахування об'єктивних критеріїв, що можуть свідчити про розмір шкоди, спричиненої неправомірним використанням об'єкта авторського права. Тобто розмір компенсації не повинен точно відповідати розміру шкоди, що була завдана, проте має співвідноситися з нею певним чином, оскільки особливою функцією цивільно-правової відповідальності є відшкодування майнових втрат, завданих правопорушенням.

Тому і у випадку стягнення компенсації замість збитків або отриманого доходу суд має визначити їх масштаб (інакше кажучи, орієнтовні збитки), а не точну цифру, а саме встановити належними засобами доказування наявність упущеної вигоди: можливої винагороди за аналогічне використання на умовах ліцензійного договору, яке або встановлювалося цим правовласником за попередніми угодами, або є усталеною практикою в даній сфері; прибуток від реалізації примірників твору, який прогнозувався, але не був отриманий через поширення контрафактної продукції. Для визначення рівня збитків можуть бути враховані масштаби порушення (способи неправомірного використання, обсяг контрафактної продукції, її вартість на ринку, територія її розповсюдження, негативний вплив на подальшу діяльність правовласника і її доходність тощо).

З наведеного вбачається, що визначення розміру компенсації за порушення прав інтелектуальної власності та перевірка його обґрунтованості, потребує спеціальних знань, якими суд в обсязі, необхідному для прийняття законного та обґрунтованого рішення, не володіє.

У силу вимог ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у ст. 31 цього Кодексу.

Суд вважає, що у даному випадку слід призначити судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Стосовно витрат, пов'язаних із проведення судової експертизи, то їх має нести заінтересована сторона, тобто позивач у справі.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 79, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі № 918/1122/14 судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Липинського,54, м. Львів, 79024).

2. На роз'яснення судовому експерту поставити таке питання:

- Який розмір матеріальної шкоди (збитків у вигляді упущеної вигоди) завдано правовласнику об'єкта інтелектуальної власності ТОВ "Маша і Медведь" унаслідок використання творів (зображень "Маша" і Мєдвєдь"), зокрема шляхом відтворення цих товарів на наклейці під назвою "Декор Цирк" та її розповсюдження (солідарно та окремо за кожен спосіб такого використання)?

3. Для проведення експертизи надіслати матеріали справи № 918/1122/14 на адресу Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Липинського,54, м. Львів, 79024).

4. Попередити експерта, який буде здійснювати експертизу, про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

5. Витрати по проведенню експертизи покласти на позивача - ТОВ "Маша і Мєдвєдь". Зобов'язати позивача здійснити попередню оплату експертизи відповідно до виставленого експертом рахунку, докази оплати експертизи надати суду.

6. Зобов'язати експерта, у разі коли для вирішення поставлених перед експертами питань їм необхідні додаткові матеріали, звернутися до господарського суду з проханням про їх надання у порядку ч. 4 ст. 31 ГПК України.

7. Зобов'язати експерта провести судову експертизу у строк, визначений п. 1.13. Наказу Мін'юсту від 08.10.1998 року № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень". У разі необхідності дослідження великої кількості документів та у разі складності призначеної експертизи, дозволити проведення експертизи у більш тривалий строк відповідно до чинного законодавства.

8. Зобов'язати експерта згідно з ч. 1 ст. 42 ГПК України після проведення дослідження та підготовки письмового висновку направити належним чином засвідчені копії висновку учасникам провадження.

9. Зобов'язати відповідача-1 та третю особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Технологія простору" надати суду у строк до 16.03.2015 року письмові пояснення щодо наявності між ними у 2013 році договірних зобов'язань з поставки товару - декоративних наліпок для оформлення інтер'єру (наклейки декор Цирк), а також первинні документи, на яких вони ґрунтуються (договори поставки, купівлі-продажу, накладні тощо).

10. Провадження у справі № 918/1122/14 зупинити до закінчення проведення судової експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Рівненської області.

Суддя Андрійчук О.В.