Рішення

від 10.03.2015 по справі 521/1929/14-ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/1929/14-ц

Номер провадження 2/521/1900/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2015 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Лічмана Л.Г.

при секретарі - Тимофієнко Н.М.,

за участі представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Кабушевої А.О. та Осипчук Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Іноземного підприємства «АІС Донецьк-Преміум» про захист прав споживача, -

В СТ А Н О В И В:

У січні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі договору фінансового лізингу від 16 березня 2009 року, укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», йому передано автомобіль «Ауді А4», державний номер НОМЕР_1. За умовами вказаного договору технічне обслуговування та ремонт автомобіля проводиться виключно уповноваженим постачальником послуг іноземним підприємством «АІС Донецьк-Преміум». Відповідно до наряду-замовлення № 8669 від 9 лютого 2010 року під час проведення технічного обслуговування автомобіля було здійснено заміну масла в АКПП. 14 вересня 2011 року, перебуваючи у м. Одесі, автомобіль вийшов із ладу. Для з'ясування причини поломки та ремонту автомобіля ОСОБА_4 звернувся до офіційного дилера «Ауди Центр Одесса Юг», де після діагностики встановлено, що автомобіль вийшов із ладу внаслідок несвоєчасної заміни масла в АКПП. 19 жовтня 2011 року позивач звернувся з письмовою вимогою до відповідача з вимогою заміни АКПП, проте йому було відмовлено. Вказував, що відповідачем своєчасно не здійснено заміну масла в АКПП, не повідомлено письмово про необхідність заміни масла, що призвело до поломки автомобіля, необхідності ремонту та завдання збитків. Враховуючи викладене, просив стягнути з відповідача 54600,16 грн сплачених за заміну АКПП, 112000 грн витрат повязаних з проживанням у м. Одесі, 60000 грн сплачених за прокат автомобіля та 25000 грн на відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача, в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечувала, у задоволенні позову просила відмовити. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача послалась на те, що шкоду позивачу завдано з вини самого споживача внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування продукції. На порушення вимог, які містилися в сервісній книжці ОСОБА_4 своєчасно не надав автомобіль для заміни трансмісійного мастила коробки передач, що мало своїм наслідком вихід із ладу коробки передач.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 28.05.2012 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 20.02.2013 р., з врахуванням додаткового рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15.04.2013 р., позов ОСОБА_4 до Іноземного підприємства «АІС Донецьк-Преміум» про захист прав споживача - задоволено частково, зобов'язано Іноземне підприємство «АІС Донецьк-Преміум» відшкодувати на користь ОСОБА_4 збитки у розмірі 54600,16 грн. (п'ятдесят чотири тисячі шістсот гривень 16 копійок) та моральну шкоду у розмірі 5000грн. (п'ять тисяч гривень), в іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.11.2013 р. касаційну скаргу Іноземного підприємства «АІС Донецьк-Преміум» задоволено, ухвалу апеляційного суду Одеської області від 20.02.2013 р. та рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 28.05.2012 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні правовідносини.

16 березня 2009 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Порше Лізинг Україна» було укладено Договір фінансового лізингу. На умовах фінансового лізингу позивачу було передано автомобіль «AUDI А4», державний номер НОМЕР_1, він: НОМЕР_2. (т. 1 а.с. 45-55)

Відповідно до пункту 9.3. Договору фінансового лізингу, технічне обслуговування та ремонт об'єкту лізингу можуть проводитись виключно уповноваженими постачальниками послуг, зазначеними в службовій або гарантійній інструкції. Лізингоодержувач використовує лише оригінальні запасні деталі для технічного обслуговування об'єкту лізингу.

Відповідно до копії Акту остаточного виконання зобов'язань сторін за договором про фінансовий лізинг/Додаткова угода до договору про фінансовий лізинг від 21.10.2011 року об'єкт лізингу, а саме автомобіль «AUDI А4», державний номер НОМЕР_1, він: НОМЕР_2 разом з відповідними документами на нього було передано ОСОБА_4 відповідно до акту приймання-передачі від 01.04.2009 р. (т. 1 а.с. 56)

Відповідно до копії сервісної книжки в якості уповноваженого постачальника послуг у місті Донецьк зазначено Іноземне підприємство «АІС Донецьк-Преміум». (т. 1 а.с. 60-92)

У зв'язку з необхідністю проведення технічного обслуговування та ремонту автомобіля позивач регулярно, в якості споживача, звертався до відповідача з метою отримання послуг з технічного обслуговування автомобіля.

Між сторонами по справі 25.03.2009 року був укладений договір побутового підряду, відповідно до якого підрядник - ІП «АІС Донецьк-Преміум», яке здійснює підприємницьку діяльність, є офіційним дилером «AUDI AG» в Донецькій області, зобов'язувалось виконати за завданням фізичної особи (замовника) - ОСОБА_4 певну роботу призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб замовника, а саме технічне обслуговування та ремонт автомобіля «Ауді А4», державний номер НОМЕР_1, а замовник зобов'язувався прийняти та оплатити виконану роботу.

Такий договір є публічним договором. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів. (ст. 865 ЦК України)

На підтвердження укладання договору підрядник - ІП «АІС Донецьк-Преміум» у сервісній книжці підтвердив свої гарантійні зобов'язання строком на 2 роки і в подальшому після проходження чергового технічного обслуговування видавав замовникові наряд-замовлення, який одночасно був актом виконаних робіт, що також підтверджує укладення договору. Тому зазначений договір побутового підряду був укладеним у належній формі, що відповідає вимогам ст. 866 ЦК України.

В Сервісній книжці на автомобіль «AUDI A4», яка була передана позивачу в момент придбання ДТЗ вказується про дотримання періодичного технічного обслуговування і при настанні строку проходження технічного обслуговування автомобіля. Одночасно, вказано повний перелік робіт, який необхідно проводити в автомобілі, в залежності від пробігу або віку автомобіля. Зокрема, на сторінці 11 Сервісної книжки зазначено, що заміна трансмісійного мастила у коробці передач повинна проводитися в автомобілі «AUDI A4» через кожні 60 000 км пробігу. (т. 1 а.с. 72) Звернуто увагу на те, що при проведенні технічного обслуговування пізніше передбаченого строку можливі пошкодження автомобіля.

Так, відповідно до копії наряду - замовлення № 8669 від 09 лютого 2010 року ІП «АІС Донецьк-Преміум», складеного відповідачем, під час проведення чергового технічного обслуговування автомобіля «AUDI A4», державний номер НОМЕР_1, він: НОМЕР_2, було здійснено заміну мастила в АКПП. Пробіг автомобіля складав 58650 км. Одночасно у примітці підрядник зазначив на необхідності заміни передніх гальмівних дисків і колодок. (т. 1 а.с. 9) Тому наступна заміна трансмісійного мастила у коробці передач повинна проводитися при досягненні 118650 км. пробігу.

Також технічне обслуговування автомобіля після пробігу автомобілем 73 650 км, наряд-замовлення № 457, та 93 377 км, наряд-замовлення № 1084. Відомостей про виконання робіт у рядку «мультітронік масло» немає. (т. 1 а.с. 80)

Відповідно до копії наряду - замовлення № 355 від 11 лютого 2011 року під час проведення чергового технічного обслуговування автомобіля «AUDI A4», державний номер НОМЕР_1, при досягненні121501 км. пробігу виконані 12 видів робіт, у тому числі здійснено заміну мастила в моторі. Але заміна трансмісійного мастила у коробці передач не проводилася. (т. 1 а.с. 10-11)

В копії наряду-замовлення № 1136 від 20 квітня 2011 року під час проведення чергового технічного обслуговування автомобіля «AUDI A4», державний номер НОМЕР_1, при досягненні136835 км. пробігу виконані 10 видів робіт, у тому числі здійснено заміну мастила в моторі, діагностику ходової частини, читання/аналіз накопичувача помилок. Але заміна трансмісійного мастила у коробці передач не проводилася. Одночасно у примітці підрядник зазначив на необхідності заміни нижніх кривих важелів, контролю або заміни гальмівних дисків і колодок. (т. 1 а.с. 12)

14 вересня 2011 року, коли позивач перебував у місті Одесі, вищезазначений автомобіль вийшов з ладу. Щоб встановити причину поломки та відремонтувати автомобіль, ОСОБА_4 звернувся до офіційного дилера «Ауди Центр Одесса Юг». Після тривалої діагностики вдалося встановити, що автомобіль вийшов з ладу по причині несвоєчасної заміни мастила в АКПП.

Згідно копії висновку «Ауди Центр Одесса Юг» за результатами проведеної діагностики та запиту по рекламації: 33078652, мультітронік на а/м державний номер НОМЕР_1, він: НОМЕР_2 підлягає заміні. (т. 1 а.с. 13)

На підставі рахунку ТОВ «ЗС Авто Еліт» від 29.09.11 р. № аС00001945 позивач сплатив за нову АКПП, необхідні для заміни комплектуючі та роботу із заміни АКПП 54600,16 грн. (у тому числі комісія банку), що підтверджується квитанцією від 03.11.11 р. № 35, квитанцією від 04.11.11. №121, прибутковим касовим ордером № 35_01 від 03.11.11р. та прибутковим касовим ордером №121- 01 від 04.11.11р. (т. 1 а.с. 15-18)

Відповідно до акту виконаних робіт № НПП0646 від 17.09.2013 р. вбачається, що ТОВ «Грин-Порт» виконало послугу утилізації, знищенню нетоксичних відходів (запасних частин авто), а саме АКПП, яка була встановлена на автомобілі позивача. (т.2 а.с. 66-78)

У висновку комплексної судової комісійної автотехнічної та автотоварознавчої експертизи від 31.12.2014 р. № 11420/14-52/11745/14-54 зазначається, що з технічної точки зору, в даному випадку має місце факт виходу із ладу АКПП автомобіля «Ауді А4», д/н НОМЕР_1, номер кузову НОМЕР_2. Вихід з ладу автоматичної коробки передач автомобіля «Ауді А4» д/н НОМЕР_1, номер кузову НОМЕР_2, міг відбутися внаслідок несвоєчасного надання даного автомобіля для технічного обслуговування (при пробігу 120000 км) через невиконання власником автомобіля вимог заводу-виробника щодо періодичності проходження технічних обслуговувань, зазначених в сервісній книжці. Тому навіть заміна мастила, з перепробігом 1501 км, не відіграла би вирішальної ролі в погіршенні технічного стану даної АКПП. Для визначення дійсної причини виходу із ладу АКПП автомобіля необхідне безпосереднє її дослідження, що на даний момент неможливе внаслідок її утилізації. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт та запчастин, що були виконані та заміні у вказаному автомобілі, і виконання яких було необхідне для усунення поломки АКПП, могла складати 111395,52 грн. (т. 2 а.с. 177-186)

Оцінюючи в сукупності з іншими доказами по справі вказаний висновок експертизи в частині, що вихід з ладу автоматичної коробки передач автомобіля «Ауді А4», д/н НОМЕР_1, номер кузову НОМЕР_2, міг відбутися внаслідок несвоєчасного надання даного автомобіля для технічного обслуговування (при пробігу 120000 км), суд вважає не точним. На переконання суду вихід з ладу автоматичної коробки передач автомобіля «Ауді А4» д/н НОМЕР_1, номер кузову НОМЕР_2, відбувся внаслідок несвоєчасної заміни мастила в АКПП.

З висновком про те, що через невиконання власником автомобіля вимог заводу-виробника щодо періодичності проходження технічних обслуговувань, зазначених в сервісній книжці вийшла з ладу автоматична коробка передач суд погоджується частково. По-перше, такий висновок являється правовим, що виходить за межі компетенції автотехнічної та автотоварознавчої експертизи. По-друге, вимоги заводу-виробника щодо періодичності проходження технічних обслуговувань, зазначених в сервісній книжці, а саме щодо заміни трансмісійного мастила у коробці передач через кожні 60 000 км пробігу, не були виконані з вини позивача і відповідача.

Висновок експертів про те, що навіть заміна мастила, з перепробігом 1501 км, не відіграла би вирішальної ролі в погіршенні технічного стану даної АКПП має суперечливий характер. Експерти скоріше всього мали на увазі не «погіршення», а «покращення». На обґрунтування цього висновку експерти вказали, якщо виробник визначає фіксований регламентний пробіг між ТО і не оговорює якийсь додатковий пробіг до нього, то треба суворо дотримуватись цього регламенту, інакше виробник не несе ніякої відповідальності за подальшу долю об'єкту гарантійних зобов'язань. Цей висновок являється вірогідним, припущенням. Така мотивація щодо суворого дотримання регламенту пояснюється не технічними ознаками та характеристиками, а правовими наслідками не настання ніякої відповідальності за подальшу долю об'єкту гарантійних зобов'язань у виробника. На думку суду відсутні достовірні дані про те, що надання автомобіля на технічне обслуговування з перепробігом 1501 км., в даному випадку, призвело до виходу з ладу автоматичної коробки передач. Остання заміна мастила в АКПП була 09 лютого 2010 року, а АКПП вийшла з ладу 14 вересня 2011 року, тобто через 1 рік і 7 місяців. Більш того, в листі від 01 листопада відповідач вказує позивачу про регламентне технічне обслуговування (ТО 120000 км./ТО 130000 км.) (т.1 а.с. 58-59). Позивач надав автомобіль на ТО при досягненні 121 501 км. пробігу, що відповідало встановленому регламенту ТО. Пункт 14 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України № 721 від 29.12.2004 р. визначає, що споживач зобов'язаний у терміни, зазначені в сервісній книжці, звернутися до одного з пунктів сервісної мережі, вказаних у сервісній книжці (Виконавця), для виконання чергового технічного обслуговування. У разі порушення термінів виконання технічного обслуговування Споживачем без поважних причин він втрачає право на виконання Виробником (Продавцем) гарантійних зобов'язань щодо його ДТЗ, про що робиться мотивований запис в Сервісній книжці, який завіряється печаткою Виконавця (Продавця). Такого запису зроблено не було, що свідчить про поважність причин або своєчасність звернення позивача для проходження ТО.

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 509 і 510 ЦК України з підстави укладання цього договору між сторонами по справі виникло зобов'язальне цивільне правовідношення, в якому кожна сторона у зобов'язанні являлась одночасно боржником і кредитором.

Згідно до ч. 1 ст. 3 ЦК України загальною засадою цивільного законодавства є: справедливість, добросовісність та розумність. Ця засада конкретизована у ч. 3 ст. 509 ЦК України, в якій передбачено, що зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Обов'язки споживачів передбачені, зокрема у ч. 3 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої 1) перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар; 3) користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації; 4) з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару - застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.

В п. 1 вказаного Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів зазначено, що перелік та обсяг операцій з технічного обслуговування, а також періодичність обслуговування встановлюються Виробником у експлуатаційній документації на ДТЗ, зокрема в Сервісній книжці. Технічне обслуговування протягом гарантійного терміну експлуатації ДТЗ виконується для Споживача за плату (п.18 Порядку).

Відповідно до п. 11 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 29 грудня 2004 року № 721 (далі - Порядок) споживач забезпечує експлуатацію ДТЗ згідно з вимогами експлуатаційної документації.

Згідно п. 16, 17 Порядку перелік робіт, які виконуються під час технічного обслуговування ДТЗ, зазначається в експлуатаційній документації ДТЗ, зокрема у сервісній книжці.

Після виконання робіт з технічного обслуговування Виконавець робить у Сервісній книжці в талоні на технічне обслуговування відмітку про його виконання із зазначенням номера й дати оформлення наряду-замовлення, згідно з яким було виконано технічне обслуговування ДТЗ.

Відповідно до п. 6, 8, 9 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затверджених Міністерством транспорту України від 11 листопада 2002 року № 7926 надання послуг здійснюється за зверненням Замовника чи за його попередньою заявкою, яка реєструється в журналі реєстрації заявок. За заявкою Виконавець визначає дату, час представлення ДТЗ (складових) і його (їхньої) документації для надання послуг.

Послуги з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів надаються замовникові за письмовим договором та усною угодою з виконавцем і оформлюються рахунком-фактурою і нарядом-замовлення.

Згідно з пунктами 25, 26 Порядку документом, який підтверджує передавання ДТЗ на гарантійний ремонт, є наряд-замовлення. виконавець робить відмітку в сервісній книжці про проведення гарантійного Споживач підписом у наряді-замовленні погоджує обсяги та терміни виконання гарантійного ремонту. Після виконання робіт із гарантійного ремонту ремонту із зазначенням номера й дати оформлення наряду-замовлення, згідно з яким було виконано гарантійний ремонт.

ОСОБА_4 в повній мірі не виконані зазначені обов'язки. Він забув 11 лютого 2011 року та 20 квітня 2011 року під час проведення чергових технічних обслуговувань автомобіля «AUDI A4», державний номер НОМЕР_1, при досягненні121501 км. та 136835 км. пробігу замовити заміну трансмісійного мастила у коробці передач.

Разом з тим, у сервісній книжці для споживача ОСОБА_4 зазначалося, що підприємства «Ауді» оснащені сучасним спеціально розробленим інструментом та обладнанням, мають у своєму розпорядженні кваліфікований персонал і доступ до широкої номенклатури запасних частин.

Також рекомендується кваліфіковане технічне обслуговування, якому передує діагностика з метою визначення необхідного регламенту робіт. Виходячи із результатів діагностики споживачу назвуть перелік необхідних робіт, їхню вартість та строки виконання.

Відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров'я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну. Виробник (виконавець, продавець) повинен попереджати споживача про встановлений строк служби (строк придатності) товару (наслідків роботи) або його частини, обов'язкові умови його використання та можливі наслідки в разі їх невиконання, а також про необхідні дії після закінчення цього строку.

Зі змісту ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» вбачається, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Серед інших інформація про продукцію повинна містити: 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 21 названого закону крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;

Обов'язок підрядника попередити замовника про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи, якому відповідає право замовника на зміну вказівок про спосіб виконання роботи і правові наслідки невиконання замовником вимог підрядника. ( ст. ст. 847 і 848 ЦК України)

Відповідно до ст. 861 ЦК України підрядник зобов'язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим.

Згідо ст. 868 ЦК України підрядник зобов'язаний до укладення договору побутового підряду надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору. Підрядник зобов'язаний назвати замовникові конкретну особу, яка буде виконувати роботу, якщо за характером роботи це має значення.

Частинами 2 і 3 ст. 869 ЦК України передбачено, що при здачі робіт замовникові підрядник зобов'язаний повідомити його про вимоги, яких необхідно додержувати для ефективного та безпечного використання виготовленої або переробленої речі або іншої виконаної роботи, а також про можливі для замовника або інших осіб наслідки недодержання відповідних вимог. Замовник має право вимагати розірвання договору побутового підряду та відшкодування збитків, якщо внаслідок неповноти або недостовірності інформації, отриманої від підрядника, був укладений договір на виконання робіт, які не мають тих властивостей, які мав на увазі замовник.

На переконання суду договірні відносини між відповідачем-підрядником і позивачем-споживачем, як більш слабої, не професіональної сторони в зобов'язанні, передбачали, в тому числі виходячи з того, що зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, обов'язок відповідних працівників ІП «АІС Донецьк-Преміум» роз'яснити 11 лютого 2011 року та 20 квітня 2011 року ОСОБА_4 неможливість подальшої експлуатації автомобіля без заміни трансмісійного мастила у коробці передач, як з причин небезпеки експлуатації автомобіля, так із причини подальшої втрати ним права на виконання гарантійних зобов'язань щодо його ДТЗ. Таке роз'яснення-попередження мало бути зафіксовано у відповідних нарядах-замовленнях, де в примітках фіксувались необхідність проведення інших робіт, а не фіксувалась вкрай необхідна та обов'язкова заміна трансмісійного мастила у коробці передач.

Цілком неправдоподібними і нерозумними були б дії позивача, який погодився 11 лютого 2011 року виконати запропоновані йому 12 видів робіт, у тому числі заміну мастила в моторі, на суму 6293 гривні, і свідомо відмовився від обв'язкової заміни мастила у коробці передач на суму 1250 грн, ризикуючи керуванням автомобілем з незправною АКПП, подальшої втрати ним права на виконання гарантійних зобов'язань щодо його ДТЗ. Схожа ситуація відбулася при наступному ТО 20 квітня 2011 року.

Підрядник у відношеннях зі споживачем не тільки виконує роботи, а й будучи професіоналом зобов'язаний нагадувати, пропонувати, попереджати письмово зазначаючи про це у нараді-замовленні. Покладання лише на споживача в цих підрядних відносинах обов'язку знати і замовляти види робіт по черговому ТО буде суперечити засаді добросовісності, розумності та справедливості. Такий обов'язок покладається і на підрядника-професіонала, підприємця, здійснюючого фірмовий сервіс.

Як зазначається в рішенні Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року (справа № 1-26/2011, пункти 3.1-3.3) за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_7 щодо офіційного тлумачення положень пункту 23 статті 1, абзацу другого частини четвертої, пункту 2 частини сьомої статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України Україна як соціальна, правова держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів (стаття 1, частина четверта статті 13, частини перша, четверта статті 42 Конституції України). В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частини перша, друга статті 8 Основного Закону України).

Регулювання договірних цивільних відносин здійснюється як самостійно їх сторонами, так і за участю держави відповідно до положень Цивільного кодексу України.

Одним із фундаментальних принципів приватноправових відносин є принцип свободи договору, закріплений у пункті 3 статті 3 Кодексу. Разом з тим зазначена свобода є обмеженою - межі дії цього принципу визначаються критеріями справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності.

Конституційний Суд України виходить також з того, що держава сприяє забезпеченню споживання населенням якісних товарів (робіт, послуг), зростанню добробуту громадян та загального рівня довіри в суспільстві. Разом з тим споживачу, як правило, об'єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму (частина перша статті 634 Кодексу).

Конституційний Суд України бере до уваги також положення актів міжнародного права.

Так, у пунктах 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 9 квітня 1985 року № 39/248 зазначено такі цілі: сприяти країнам у встановленні або подальшому забезпеченні належного захисту свого населення як споживачів; сприяти створенню структур виробництва і розподілу, здатних задовольняти потреби і запити споживачів; заохочувати високий рівень етичних норм поведінки тих, хто пов'язаний з виробництвом і розподілом товарів та послуг для споживачів; сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою всіх підприємств на національному і міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах; заохочувати створення ринкових умов, що надають споживачам більший вибір при нижчих цінах. При цьому уряди повинні розробляти, укріплювати та продовжувати активну політику захисту інтересів споживачів.

Доводи відповідача про те, що ОСОБА_4 11.02.2011р. під час регламентного технічного обслуговування (ТО 120 000 км. / ТО 130 000 км.) усно повідомляли про необхідність заміни мастила, але він за браком часу або з інших причин відмовився від проведення робіт. (т.1 а.с. 58-59)

Зазначені пояснення свідчать про розуміння відповідачем своєї вини відносно позивача і вимог чинного законодавства. Разом з тим, як вказувалось вище в рішенні суду, 11 лютого 2011 року та 20 квітня 2011 року ОСОБА_4 не повідомляли про необхідність заміни трансмісійного мастила у коробці передач і не роз'яснювали неможливість подальшої експлуатації автомобіля без такої заміни і про зняття АКПП з гарантійного обслуговування. Крім того, такого зняття в майбутньому не відбулось.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач не замовив, а відповідач своєчасно не повідомив споживача ОСОБА_4 про необхідність заміни трансмісійного мастила у коробці передач і не роз'яснив позивачу неможливість подальшої експлуатації автомобіля без такої заміни і про зняття АКПП з гарантійного обслуговування. Про цей вид ТО забув позивач і відповідач.

Таким чином, позивачу завдані збитки у виді втрат, яких він зазнав у зв'язку зі пошкодженням речі, а також витрати, які він зробив для відновлення свого порушеного права (реальні збитки - ст. 22 ЦК України) внаслідок його та відповідача протиправної, винної бездіяльності по несвоєчасній заміні мастила в АКПП.

Сторонами по справі порушенні зобов'язання шляхом виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) внаслідок порушенні зобов'язання настають правові наслідки у виді відшкодування збитків у зменшеному розмірі. Відповідач порушив зобов'язання за наявності його вини з необережності. При цьому він не довів, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання і що збитки виникли лише з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили. (ст. ст. 610-611, 614, 616, 623 ЦК України і ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»).

З урахуванням ступеню вини за конкретних обставин справи та вимог чинного законодавства, суд встановлює, що ступінь вини у завданні збитків позивача складає 60 %, а відповідача - 40 %. Тому суд стягує з відповідача на користь позивача 21 840 грн., що відповідає 40 % від суми сплаченої ОСОБА_4 за заміну АКПП.

Суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 177999,84 грн., оскільки вказана сума не є документально підтвердженою позивачем, оскільки в позовній заяві позивач виходив з того, що родина позивача разом з новородженою дитиною була змушена винаймати житло на час вимушеного проживання у м. Одеса. Таким чином, збитки на проживання становлять 112000 грн. Однак, досліджуючи матеріали справи та всі наявні у ній докази, суд виявив, що відповідно до прописки позивач та його дружина прописані за адресою: АДРЕСА_1 (копії паспортів наявні у матеріалах справи, відмітки про зняття з реєстрації відсутні), з огляду на що, на думку суду у позивача не було необхідності для найму житла.

Що ж стосується доводів ОСОБА_4 щодо того, що він був змушений брати на прокат автомобіль, що підтверджується договором оренди від 15 вересня 2011 року № 2-15-09, суд виходить з наступного. Пунктом 4.1. Договору встановлено, що оплата за добу становить 1000 грн., подорожні листи службового автомобіля видані з 15 вересня 2011 р. по 15 листопада 2011р. Таким чином, за прокат автомобіля Lexus RX 350 позивачем було сплачено 60000 грн. (т. 1 а.с. 194-197)

На переконання суду ставлення в залежність виходу з ладу АКПП на автомобілі позивача та оренда автомобіля за вказаним договором оренди транспортного засобу № 2-15-09 не може прийматися судом до уваги.

Таким чином, суд відмовляє позивачу в задоволені стягнення наведеної суми.

Водночас, позивачем було заявлено вимоги про стягнення моральної шкоди, яку оцінено у 25000 гривень.

Відповідно до положень Конституції України, зокрема статей 32, 56, 62 і чинного законодавства, фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а моральна шкода полягає у душевних стражданнях, які особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у душевних стражданнях, які особа зазнала у зв'язку із пошкодженням її майна, відшкодовується грішми, незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п. 3 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.95 р. (далі - Постанова) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п. 5 Постанови оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Позивач в наданій до суду позовній заяві та під час розгляду справи по суті заявив, що постійні душевні переживання виникали з приводу виходу з ладу автомобіля вкрай необхідного для повноцінного життя, постійна стурбованість, низька кваліфікація відповідальних за технічне обслуговування працівників ІП «АІС Донецьк ІІреміум», що спричинило поломку автомобіля, взагалі вивела позивача з життєвої рівноваги та спричинила душевні переживання, дискомфорт.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди в разі заподіяння такої небезпечною для життя і здоров'я продукцією у випадках, передбачених законом.

Оскільки шкоду життю і здоров'ю позивача не завдано, правових підстав для задоволення вимог в частині відшкодування моральної шкоди у суду відсутні.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 209, 215, 218 ЦПК України, -

СУД

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Іноземного підприємства «АІС Донецьк-Преміум» про захист прав споживача, - задовольнити частково.

Стягнути з Іноземного підприємства «АІС Донецьк-Преміум» (ЄДРПОУ 34687148) на користь ОСОБА_4 21 840 гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Іноземного підприємства «АІС Донецьк-Преміум» (ЄДРПОУ 34687148) на користь держави судовий збір в сумі 243 гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Малиновський районний суд м. Одеси до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

С У Д Д Я: