Рішення

від 10.03.2015 по справі 916/2810/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.03.15р. Справа № 916/2810/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМ-2010", м. Одеса

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в особі Філії "Южне головне регіональне управління " ПАТ КБ "Приватбанк" , м. Дніпропетровськ

про зобов'язання належним чином виконувати умови договору; здійснити переказ коштів; поновити обіг коштів та стягнення 428 127,66 грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Данильченко О.О., довіреність №653-О від 17.02.2014р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАМ-2010" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в особі Філії "Южне головне регіональне управління" ПАТ КБ "Приватбанк" про:

- зобов'язання належним чином виконувати умови договору;

- зобов'язання здійснити переказ коштів відповідно до платіжного доручення № 14 від 27.06.2014р. на суму 12 973 000,00 грн. на р/р 26003312324601, відкритий у акціонерному банку "Південий", м. Одеса, МФО 328209.

- зобов'язання поновити обіг коштів та зняти обмеження з ТОВ "КАМ-2010" по розпорядженню власними грошовими коштами та відновити функціонування програмно-технічного комплексу "Клієнт-Банк";

- стягнення суми збитків у розмірі 142 709,22 грн. (відповідно до офіційної інформації у мережі Інтернет на офіційній сторінці ПАТ КБ "Приватбанк" процентна ставка для депозитів юридичних осіб 18% річних; позивач вважає, що оскільки він не мав можливості вільно користуватись своїми грошовими коштами, відповідач повинен відшкодувати йому упущену вигоду з розрахунку: 0,05% за день помножені на 22 дні та помножені на суму коштів, до яких закрито доступ 12 973 000,00грн.);

- стягнення пені у розмірі 285 418, 44 грн. відповідно до п.2 ст.32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" за порушення банком строків виконання доручення клієнта на переказ із розрахунку 0,1% за кожен день прострочення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.07.2014р. було порушено провадження по справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.07.2014р. (залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.08.2014р.) справу №916/2810/14 було передано за територіальною підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.

Автоматизованою системою розподілу справ справу № 916/2810/14 передано для розгляду по суті судді Мілєвій І.В.

Ухвалою суду від 03.09.2014р. справу прийнято до свого провадження суддею Мілєвою І. В., розгляд справи призначено на 29.09.2014р.

24.09.2014р. позивач подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

29.09.2014р. в засіданні оголошено перерву до 27.10.2014р.

27.10.2014р. представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою суду від 27.10.2014р. розгляд справи продовжено на 15 днів до 17.11.2014р. включно, розгляд справи відкладено на 10.11.2014р.

10.11.2014р. ухвалою суду призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено.

16.12.2014р. до суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів для виконання експертизи та про оплату попередньої вартості експертизи.

Ухвалою суду від 16.12.2014р. поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 15.01.2015р.

Ухвалою суду від 15.01.2015р. зупинено провадження у справі.

11.02.2015р. до суду надійшов лист Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, в якому повідомлено, що у зв'язку з несплатою вартості робіт по виконанню експертизи та не наданням витребуваних доказів експерт повертає матеріали справи без виконання.

Ухвалою від 11.02.2015р. поновлено провадження, справу призначено до розгляду в засіданні на 02.03.15р

У судове засідання з'явився представник відповідача.

У судове засідання представник позивача не з'явився, поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду) на час розгляду справи до суду не надійшло. Згідно даних реєстру на відправку рекомендованої пошти з повідомленням та відстежень пересилання поштових відправлень з сайту Укрпошти ухвала вручена адресату 23.02.2015р.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначає, що 30.05.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кам-2010" (клієнтом) та Приватним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанком" (банком) було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (далі - заява) відповідно до п.1 якої підписавши дану заяву позивач підтвердив свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг (які знаходяться на сайті банку www.pb. ua), тарифи банку, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування.

Проти чого не заперечує відповідач та зазначає, що позивач є клієнтом банку.

10.06.2014р. позивач звернувся до банку з платіжним дорученням № 13 щодо перерахування коштів в розмірі 12 973 565,64 грн. з рахунку № 26008054317589 на рахунок № 26003312324601 в акціонерному банку "Південий", однак платіжне доручення було повернуто без виконання 12.06.2014р.на підставі ст.10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансового тероризму " та п. 2.17. "інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. № 22, оскільки операція містить ознаки такої, що підлягає фінансовому моніторингу (а.с.38).

Позивач звернувся з листом вих. № 10/06 від 10.06.2014р. (а.с.43) до відповідача з вимогою повідомити про причини та обставини за яких Южне ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" відмовилось виконувати переказ кошів відповідно до платіжного доручення № 13 від 10.06.2014р.

Відповідач направив лист-відповідь вих.№ 635 від 20.06.2014р., в якому просив позивача надати інформацію та відповідні документи, підтверджуючі легальність джерел походження грошових кошів за рахунком позивача № 26008054317589, а також інформацію та документи, які підтверджують подальше цільове використання грошових коштів(а.с.45).

Позивач листом вих. № 24-03/06 від 24.06.2014рр відповів на запитання відповідача та надав документи (а.с.46-47).

Також позивачем були здійснені спроби по переведенню грошових коштів 19.06.2014р. за платіжним дорученням № 14 на суму 12 973 000,00 грн. та 27.06.2014р. за платіжним дорученням № 14 від 27.06.2014р., однак було отримано відмови з тих самих причин, що й вперше.

Cтаттею 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» унормовано, що банк здійснює ідентифікацію, верифікацію клієнта (особи, представника клієнта) і вживає заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, до відкриття рахунка клієнту, укладення договорів чи здійснення фінансових операцій, зазначених у частині другій цієї статті. Банк має право витребувати, а клієнт (особа, представник клієнта) зобов'язаний надати документи і відомості, необхідні для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством документи та відомості, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Об'єкт фінансового моніторингу - дії з активами, пов'язані з відповідними учасниками фінансових операцій, які їх проводять, за умови наявності ризиків використання таких активів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також будь-яка інформація про такі дії чи події, активи та їх учасників (п.28 ч.1 ст.1 ст.10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.5 Закону суб'єктами первинного фінансового моніторингу є в томі числі банки.

Згідно з ст.10 Закону cуб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися, зокрема: від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу.

Діюче законодавство дає банку можливість здійснювати фінансовий моніторинг в тих випадках, коли в нього виникають сумніви відносно того, що фінансова операція проводиться з метою легалізації доходів.

29.09.2014р. відповідач просив долучити до матеріалів справи виписку по рахунку № 26008054317589, з якої можна зробити висновок, що було здійснено рух коштів 08.08.2014р., а саме перераховано 9 081 391,64грн. на р/р 26003312324601 та 3 892 024,00грн. комісії за гарантією № G0814/8055.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що рахунки позивача розблоковано, позивач та відповідач знаходяться в договірних відносинах, що підтверджується заявою № G0814/8055 про надання гарантій від 06.08.2014р. (а.с. 172) та договором № G0814/8055 про надання банківських гарантій від 07.08.2014р. (а.с.173-178).

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет позову.

Згідно з п.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

З огляду на викладене, провадження у справі підлягає припиненню в частині зобов'язання належним чином виконувати умови договору; зобов'язання здійснити переказ коштів та зобов'язання поновити обіг коштів та зняти обмеження з ТОВ "КАМ-2010" по розпорядженню власними грошовими коштами та відновити функціонування програмно-технічного комплексу "Клієнт-Банк", на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Позивач нарахував та просить стягнути збитки у розмірі 142 709,22 грн., зазначає, що відповідно до офіційної інформації у мережі Інтернет на офіційній сторінці ПАТ КБ "Приватбанк" процентна ставка для депозитів юридичних осіб 18% річних; позивач вважає, що оскільки він не мав можливості вільно користуватись своїми грошовими коштами, відповідач повинен відшкодувати йому упущену вигоду з розрахунку: 0,05% за день помножені на 22 дні та помножені на суму коштів, до яких закрито доступ 12 973 000,00грн.

Частинами 1,2 ст.22 Цивільного кодексу України унормовано, що збитками є, зокрема: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її праов не було порушенне (упущенв вигода) Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч.2 ст.224 Гоподарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч.1 ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включається, зокрема: неодержаний прибуток (втрачена вигода).

Підставою для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, є правопорушення, що включає в себе наступні елементи: протиправна поведінка; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів складу правопорушення виключає настання відповідальності.

Наявні в матеріалах справи докази не підтверджують сукупність необхідних складових для притягнення відповідача до відповідальності, а отже і не дають достатніх правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 285 418,44 грн. посилаючись на п. 2 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Так, відповідно до п. 2 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Наведена норма не підлягає застосуванню, оскільки банк не порушив строки переказу, а відмовився його здійснювати посилаючись на Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» .

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що п.4 ч.3 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» передбачено відповідальність за невиконання (неналежного виконання) суб'єктом первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону, інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, зокрема за порушення порядку зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій) - у розмірі до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 285 418,44 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85, п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині зобов'язання належним чином виконувати умови договору; зобов'язання здійснити переказ коштів та зобов'язання поновити обіг коштів та зняти обмеження з ТОВ "КАМ-2010" по розпорядженню власними грошовими коштами та відновити функціонування програмно-технічного комплексу "Клієнт-Банк",

В задоволенні позову відмовити.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.03.2015

Суддя І.В. Мілєва