Рішення

від 05.03.2015 по справі 908/303/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 22/11/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2015 Справа № 908/303/15-г

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Рачук О.О.

За участю представників сторін: від позивача - Остапенко В.М., довіреність № 14-109 від 18.04.14 р.; від відповідача - не з'явився.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/303/15-г

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, скорочено ПАТ «НАК «Нафтогаз України»)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтарське районне сільське комунальне підприємство» (86251, Донецька обл., Шахтарський р-н, с. Садове, вул. Первомайська, скорочено ТОВ «Шахтарське районне сільське комунальне підприємство»)

про стягнення 13255,48 грн.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

17.01.2015 р. до господарського суду Запорізької області від ПАТ «НАК «Нафтогаз України» надійшла позовна заява до ТОВ «Шахтарське районне сільське комунальне підприємство» про стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 8742,18 грн., 3% річних в сумі 1934,02 грн., інфляційних втрат в сумі 2579,28 грн., всього - 13255,48 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.01.2015 р., позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/303/15-г, якій присвоєно номер провадження 22/11/15, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 19.02.2015 р.

Ухвалою від 19.02.2015 р. розгляд справи відкладено на 05.03.2015 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач несвоєчасно здійснював оплату за поставлений йому протягом січня-квітня, жовтня-грудня 2013 року за Договором № 13/2298-БО-6 від 21.12.2012 р. газ, чим порушив умови зазначеного Договору. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» посилається на ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 1, 2, 12, 15, 54 Господарського процесуального кодексу України.

ТОВ «Шахтарське районне сільське комунальне підприємство», відповідач по справі, своїм правом на участь в судових засіданнях не скористався, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином з урахуванням положень, викладених у Інформаційному листі Вищого господарського суду від 05.06.2014 р. № 01-06/745/14 «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (з подальшими змінами та доповненнями), Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» (з подальшими змінами та доповненнями), що підтверджується долученими до справи актами, телефонограмами та витягами з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою. 05.03.2015 р. від відповідача за допомогою електронних засобів зв'язку надійшло клопотання № 01-01/10 від 05.03.2015 р. про розгляд справи без його участі у зв'язку з тим, що відповідач не може виїхати із зони АТО.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні 05.03.2015 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 05.03.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

21.12.2012 р. між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (Продавець, позивач у справі) та ТОВ «Шахтарське районне сільське комунальне підприємство» (Покупець, відповідач у справі) укладено договір № 13/2298-БО-6 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір), згідно пункту 1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього Договору.

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили обсяги газу, що планується передати.

Згідно пункту 3.3 Договору, приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.

Відповідно до п. 3.4 Договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірника акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.

Ціна газу визначена сторонами в розділі 5 Договору (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 19.07.2013 р. до Договору).

Згідно пункту 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 Договору).

Згідно із п. 2.5 Договору датою поставки Товару вважається дата підписання Покупцем видаткової накладної.

На виконання умов Договору позивач у передав у власність відповідачу протягом січня-квітня, жовтня-грудня 2013 року імпортований природний газ на загальну суму 771756,59 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2013 р., від 28.02.2013 р., від 31.03.2013 р., від 30.04.2013 р., від 31.10.2013 р., від 30.11.2013 р., від 31.12.2013 р., які є узгодженими, мають підписи уповноважених осіб сторін, містять печатки підприємств та відповідно до яких наданий природний газ прийнято відповідачем без зауважень та претензій. Зазначені акти, відповідно до договору, є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Судом встановлено, що відповідач, в порушення взятих на себе за Договором зобов'язань, не здійснив своєчасну оплату за отриманий природний газ, а саме: за Актом приймання-передачі природного газу від 31.01.13 р. на суму 160317,10 грн. строк оплати становить до 14.02.13 р., тоді як відповідачем було повністю сплачено суму боргу 28.02.2013 р.; за Актом приймання-передачі природного газу від 28.02.13 р. на суму 137134,30 грн. строк оплати становить до 14.03.13 р., тоді як відповідачем було повністю сплачено суму боргу станом на зазначену дату в розмірі 107134,30 грн. 29.03.13 р.; за Актом приймання-передачі природного газу від 31.03.13 р. на суму 132990,01 грн. строк оплати становить до 14.04.13 р., тоді як відповідачем було повністю сплачено суму боргу 30.04.13 р.; за Актом приймання-передачі природного газу від 30.04.13 р. на суму 13537,68 грн. строк оплати становить до 14.05.13 р., тоді як відповідачем було повністю сплачено суму боргу 29.05.2013 р.; за Актом приймання-передачі природного газу від 31.10.13 р. на суму 47830,90 грн. строк оплати становить до 14.11.13 р., тоді як відповідачем було сплачено суму боргу у розмірі 4777,50 грн. 21.01.2014 р. та 43053,40 грн. - 31.01.2014 р.; за Актом приймання-передачі природного газу від 30.11.13 р. на суму 108596,89 грн. строк оплати становить до 14.12.13 р., тоді як відповідачем було повністю сплачено суму боргу 31.01.2014 р.; за Актом приймання-передачі природного газу від 31.12.13 р. на суму 171349,71 грн. строк оплати становить до 14.01.14 р., тоді як відповідачем було повністю сплачено суму боргу 28.02.2013 р., що підтверджується відповідними банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах справи.

В зв'язку з тим, що відповідач несвоєчасно оплатив вартість наданих послуг за поставлений газ у січні-квітні, жовтні-грудні 2013 року за Договором № 13/2298-БО-6 купівлі-продажу природного газу від 21.12.2012 р., позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 8742,18 грн., 3% річних в сумі 1934,02 грн. та інфляційні втрати в сумі 2579,28 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з нормами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 6.1 Договору сторони погодили, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо здійснення своєчасної оплати за поставлений газ у січні-квітні, жовтні-грудні 2013 року за Договором № 13/2298-БО-6 купівлі-продажу природного газу від 21.12.2012 р. підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.2 Договору, який передбачає, що у разі невиконання Покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він не є вірним, оскільки день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення. Таким чином, стягненню по актам приймання-передачі природного газу за січень-квітень, жовтень-грудень 2013 р. підлягає пеня в загальній сумі 8168,44 грн. В іншій частині позовні вимоги про стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягають.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних заявлено позивачем обґрунтовано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що він не є вірним, оскільки день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення. Таким чином, стягненню по актам приймання-передачі природного газу за січень-квітень, жовтень-грудень 2013 р. підлягають 3% річних в загальній сумі 1812,10 грн. В іншій частині позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок включаються й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін»).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у відповідності до встановлених вимог, суд дійшов висновку, що він не є вірним, стягненню підлягають інфляційні втрати у загальній сумі 2565,74 грн. по акту приймання-передачі природного газу від 31.10.2013 р. за листопад 2013 р. - січень 2014 р., по акту приймання-передачі природного газу від 30.11.2013 р. за грудень 2013 р. - січень 2014 р., по акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2013 р. за січень-лютий 2014 р.

Таким чином, позовні вимоги задовольняються частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтарське районне сільське комунальне підприємство» (86251, Донецька обл., Шахтарський р-н, с. Садове, вул. Первомайська, код ЄДР 32357603) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код ЄДР 20077720) пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 8168 (вісім тисяч сто шістдесят вісім) грн. 44 коп., 3% річних в сумі 1812 (одна тисяча вісімсот дванадцять) грн. 10 коп., інфляційні втрати в сумі 2565 (дві тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 74 коп. та 1729 (одна тисяча сімсот двадцять дев'ять) грн. 25 коп. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 10.03.2015 р.

Суддя О.В. Ярешко