Постанова

від 04.03.2015 по справі 908/907/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2015 р. Справа № 908/907/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників сторін:

прокурора - Омельченко О.С., посвідчення № 030961, від 22.12.14р.

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. №729 З/1-42) на рішення господарського суду Запорізької області від 05.05.14 у справі № 908/907/14

за позовом:Запорізького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 143) в інтересах держави в особі Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 206);

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Радіо Крок» (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 137;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородинська, буд. 1а);

про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05 травня 2014 року (суддя Науменко А.О.) позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 29.02.2008 р., укладений між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Радіо Крок», який зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.03.2008 р. за № 040826100423. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Радіо Крок» (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 137, ідентифікаційний код юридичної особи: 22149352) повернути земельну ділянку площею 0,9136 га, вартістю 4026600,64 грн., яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леонова/вул.Портова (кадастровий № 2310100000:04:036:0192), територіальній громаді міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи: 04053915). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Радіо Крок» (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 137, ідентифікаційний код юридичної особи: 22149352) в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, р/р 31215206783007, МФО 813015, ідентифікаційний код юридичної особи: 38025409, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності 206) 74298 (сімдесят чотири тисячі двісті дев'яносто вісім) грн. судового збору.

Відповідач з даним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

23 лютого 2015 року від Запорізької міської ради надійшло клопотання (вх.№2967).

03 березня 2015 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Радіо Крок» надійшло уточнення до апеляційної скарги (вх.№3550).

03 березня 2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Радіо Крок» було надало клопотання (вх.№3551).

У судове засідання, яке відбулось 04 березня 2015 року з'явився прокурор. Інші сторони спору своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались.

Згідно із пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, а також відсутність належного обґрунтування Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Радіо Крок» клопотання про відкладення розгляду справи, судова колегія дійшла висновку щодо відмову в його задоволенні.

Крім того, з огляду на те, що явка позивача, 3-ої особи та відповідача не була визнана обов'язковою, а також те, що їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності за наявними матеріалами у справі.

Розглянувши матеріали справи колегія суддів встановила наступні обставини справи.

На підставі договору від 29.02.2008 р. ТОВ «Компанія Радіо Крок» строком на 10 років передана в платне користування земельна ділянка площею 0,9136 га (кадастровий № 2310100000:04:036:0192, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.03.2008 р. за № 040826100423) для розташування житлового кварталу 16-поверхових житлових будинків за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леонова/вул. Портова.

Проведеною Запорізькою міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері перевіркою встановлено, що ТОВ «Компанія Радіо Крок» в порушення вищенаведених вимог законодавства та умов договору оренди не виконуються умови щодо своєчасної сплати орендної плати. ТОВ «Компанія Радіо Крок», починаючи з 30.10.2011 р., систематично не сплачується орендна плата за користування земельною ділянкою, у зв'язку із чим станом на 01.03.2014 р. за товариством обліковується податковий борг по орендній платі у сумі 54 721,43 грн.

Даний факт підтверджується листом № 2394/10/08-28-18-13 від 12.03.2014 р. Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, податковими деклараціями товариства з орендної плати за 2011-2013 роки, постановами Запорізького окружного адміністративного суду: від 23.01.2012 р. по справі № 0870/73/12, від 27.08.2013 р. по справі № 808/6004/13-а, від 09.01.2014 р. по справі 808/9953/13-а, якими задоволені позови Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі: 5 294,52 грн., 33 791,07 грн., 11 726,88 грн. відповідно.

Крім того, проведеною прокуратурою перевіркою встановлено, що ТОВ «Компанія Радіо Крок» в порушення вищенаведених вимог законодавства та умов договору оренди не виконуються умови щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Проте, у порушення вищенаведених вимог законодавства та умов Договору відповідачем вказана земельна ділянка за цільовим призначенням не використовується, роботи по будівництву житлового кварталу 16-поверхових житлових будинків на сьогоднішній день не проводяться. Вказаний факт підтверджується Актами перевірок інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області від 12.04.2012 р., 24.02.2012 р., 01.04.2014 р., Актами перевірок Державної інспекції сільського господарства у Запорізькій області № 104 від 13.09.2012 р., № 38 від 02.04.2014 р.

З вищенаведених підстав звертаючись до суду першої інстанції Запорізький міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах: Запорізької міської ради просить суд: розірвати договору оренди земельної ділянки від 29.02.2008 р., укладеного між Запорізькою міською радою та ТОВ «Компанія Радіо Крок», який зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.03.2008 р. за № 040826100423; зобов'язати ТОВ «Компанія Радіо Крок» повернути земельну ділянку площею 0,9136 га, вартістю 4026600,64 грн., яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леонова/вул. Портова (кадастровий № 2310100000:04:036:0192) територіальній громаді Запорізької міської ради.

Розглядаючи господарський спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції враховуючи, що відповідачем систематично не сплачується орендна плата, суд дійшов висновку про правомірність розірвання договору № 040826100423 та повернення земельної ділянки.

Не погоджуючись з даним висновком суду першої інстанції, ТОВ «Компанія Радіо Крок» в доводах апеляційної скарги наголошує на неправомірності зазначеного рішення виходячи з наступних підстав:

1)відсутності можливості у ТОВ «Компанія Радіо Крок» сплати орендної плати у зв'язку з наявним на їх рахунках арешту;

2) відсутності обов'язкової складової резолютивної частини судового рішення-строку виконання дій щодо повернення земельної ділянки;

3)безпідставності стягнення судового збору в розмірі 74298, 00 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду частково погоджується з рішення господарського суду Запорізької області від 05.05.14 у справі № 908/907/14 виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.02.2008 р. між Запорізькою міською радою (орендодавець) з одного боку та ТОВ «Компанія Радіо Крок» (орендар) з іншого боку укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.03.2008 р. за № 040826100423 (далі - договір № 040826100423).

На підставі вказаного договору ТОВ «Компанія Радіо Крок» строком на 10 років передана в платне користування земельна ділянка площею 0,9136 га (кадастровий номер 2310100000:04:036:0192), вільна від забудови, для розташування житлового кварталу 16-поверхових житлових будинків за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леонова/вул. Портова. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4 026 600, 64 грн. (п. п 1-5 договору № 040826100423).

За актом від 11.03.08 р. орендодавцем передано земельну ділянку площею 0,9136 га (кадастровий номер 2310100000:04:036:0192), яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леонова/вул. Портова, в оренду ТОВ «Компанія Радіо Крок».

За приписом ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 зазначеного Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України).

Сторони спірного договору в межах п. 30 договору № 040826100423 до обов'язків ТОВ «Компанія Радіо Крок» відносли своєчасну сплату орендної плати.

Згідно п. 9 та п. 11 договору № 040826100423 за користування земельною ділянкою встановлена орендна плата в розмірі 19224,88 грн. протягом строку будівництва та 3623,94 грн. з дня введення об'єкту до експлуатації, яка повинна вноситися щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Ленінського району.

За положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Як передбачено п. 34 договору № 040826100423, дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї сторони унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно ст. 31 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Крім того, підстави припинення права користування земельною ділянкою унормовані статтею 141 Земельного кодексу України. За приписами зазначеної норми однією із підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати. У розумінні приписів наведеної норми договір оренди землі можливо розірвати лише в разі несплати орендної плати, яка носить системний характер.

Як вбачається з розрахунку суми податкового боргу з плати за землю ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя заборгованість ТОВ «Компанія Радіо Крок» з орендної плати станом на 01.03.2014 р. складає 54 721,43 грн. (а.с. 35). Даний факт підтверджується постановами Запорізького окружного адміністративного суду: від 23.01.2012 р. по справі № 0870/73/12, від 27.08.2013 р. по справі № 808/6004/13-а, від 09.01.2014 р. по справі 808/9953/13-а, листом № 2394/10/08-28-18-13 від 12.03.2014 р. Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, розрахунком суми боргу станом на 22.04.14 р. (а.с. 37 - 46, 100).

За таких обставин враховуючи, що відповідачем систематично не сплачується орендна плата, суд дійшов правомірного висновку, що вимогу прокурора та позивача про розірвання договору № 040826100423 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судом апеляційної інстанції повністю відхиляється аргумент ТОВ «Компанія Радіо Крок» щодо відсутності можливості сплати орендної плати у зв'язку з наявним на його рахунках арешту, оскільки у відповідності до змісту положення статті 617 Цивільного Кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у випадку відсутності у боржника необхідних коштів.

Частиною 2 ст. 218 ГК Україн визначено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відтак, факт відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Радіо Крок» необхідної суми коштів для сплати орендної плати у зв'язку з накладенням арешту на кошти останнього є не законодавчою підставою для звільнення його від відповідальності.

Одночасно колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи прокурора з приводу розірвання спірного договору з підстав використання орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням суд є необґрунтованими.

Згідно ст. 24 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 р. № 161-XIV (далі Закон про оренду землі) орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил.

Відповідно до ст. 25 Закону про оренду землі орендар зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Положення статті 32 Закону «Про оренду землі» передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Варто зазначити, що пункт 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» передбачає, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Договором № 040826100423 не встановлено граничних термінів забудови спірної земельної ділянки, як і не встановлено граничних строків, в межах яких орендар зобов'язаний приступити до використання земельної ділянки саме шляхом здійснення будівельних робіт. Отже, відповідачем не порушено умов договору № 040826100423 (такої ж позиції дотримуються Вищий господарський суд України при розгляді аналогічних спорів, постанова від 08.05.12 р. по справі № 22/5009/6182/11).

Отже порушення умов договору № 040826100423 у вигляді нецільового використання земельної ділянки відповідачем, а також не використання ним земельної ділянки згідно її цільового призначення та мети використання, на яке посилається прокурор, не доведено, докази вчинення дій відповідачем щодо нецільового використання земельної ділянки відсутні. Прокурором не обґрунтовано у чому полягає шкода, завдана органу місцевого самоврядування у зв'язку з відсутністю будівництва на спірній земельній ділянці, та чим саме така обставина порушує чи обмежує права орендодавця.

Стосовно вимоги прокурора про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку площею 0,9136 га (кадастровий номер 2310100000:04:036:0192), колегія суддів зазначає наступне.

За приписами ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Пунктом 20 договору оренди землі від 29.02.2008 року встановлено, що після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Таким чином, задоволення первісної позовної вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки тягне за собою й задоволення похідної позовної вимоги від неї про повернення цієї земельної ділянки Орендодавцеві, а відтак судова колегія вважає, що суд першої інстанції також цілком правомірно та обґрунтовано задовольнив й позовну вимогу про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку загальною площею 0,9136 га територіальній громаді Запорізької міської ради.

Щодо інших доводів Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Радіо Крок», викладених в апеляційній скарзі судова колегія відзначає наступне.

Так апелянтом в підтвердження незаконності рішення зазначено на відсутності обов'язкової складової резолютивної частини судового рішення. Безпосередньо Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Радіо Крок» наголошено, що судом першої інстанції не враховано приписи постанови пленуму ВГСУ «Про судове рішення» від 23 березня 2012 року №6, та не зазначено саме строк виконання дій щодо повернення земельної ділянки.

Втім зі змісту пункту 9.10. постанови Пленуму ВГСУ «Про судове рішення» від 23 березня 2012 року №6, вбачається, що у рішенні про вчинення певних дій або про припинення певних дій - повинен бути наявний відповідний припис, наприклад: "Такому-то звільнити таке-то приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі)", "Такому-то припинити такі-то дії, які перешкоджають доступу такого-то у приміщення (із зазначенням тих же даних про приміщення)", строк виконання відповідних дій та/або про видачу наказу про примусове виконання рішення.

Зазначений пункт постанови пленуму ВГСУ «Про судове рішення» від 23 березня 2012 року передбачає при винесенні рішення, яким суд зобов'язує сторону вчинити певну дію, обов'язково зазначення в резолютивній частині строку виконання таких дій та/або про видачу наказу на примусове виконання рішення. Тобто даним приписом закріплена альтернатива можливості суду зазначити або строк виконання таких дій або про видачу наказу на примусове виконання рішення суду.

Колегія суддів звертає увагу, що резолютивна частина оскаржуваного рішення (Том 2 а.с.7 на обороті) містить відомості щодо строку видання наказу (після набрання рішенням законної сили).

Між тим, колегія суддів частково погоджується з доводом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Радіо Крок» стосовно безпідставності стягнення судового збору в розмірі 74298, 00 грн.

Пунктом 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» унормовано, що статтею 55 ГПК передбачає визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір". Зазначеним спростовується твердження відповідача щодо немайнового характеру правової вимоги прокурора, яка полягає у поверненні земельної ділянки.

За приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до пункту 2.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже й суми судового збору здійснюється господарським судом на підставі поданих учасниками судового процесу доказів, а за їх недостатності для цього - шляхом призначення відповідної судової експертизи (експертної оцінки майна).

В той же час суд першої інстанції здійснив розрахунок розміру судового збору, який підлягав сплаті за подання позовної заяви, виходячи з вартості спірного майна-нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (згідно п. 5 договору № 040826100423 нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 4026600,64 грн.). Так судом було стягнуто з відповідача 74298 (сімдесят чотири тисячі двісті дев'яносто вісім) грн. судового збору.

Однак колегія суддів не може погодитись з розміром суми, яка була стягнута з відповідача, виходячи з наступного.

Як було зазначено колегією суддів раніше, за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору не може перевищувати 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" № 719-VII від 16.01.2014 року з 01 січня 2014 року розмір мінімальної заробітної плати складає 1218 грн.

У зв'язку з чим суд констатує, що максимальною сумою судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру є 73080,00 гривень, позаяк судом було вирішено стягнуто 74298,00 гривень, що в свою чергу доводить завищеність суми стягнення.

В той же час колегія суддів вважає безпідставним твердження відповідача стосовно невірності розрахунку суми судового збору (виходячи з розміру нормативно-грошової оцінки земельної ділянки), оскільки нормативна грошова оцінка земельної ділянки, є різновидом грошової оцінки, відповідно до частини 5 Закону України "Про оцінку земель".

За таких обставин підлягає зміні судове рішення в частині стягнення судового збору у розмірі 74298,00 гривень, шляхом зменшення його до максимально дозволеної суми стягнення - 73080,00 гривень.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до вимог постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Враховуючи той факт, що висновки суду першої інстанції не відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача, зміни рішення господарського суду Запорізької області від 05.05.14 у справі № 908/907/14 в частині розміру стягнення судового збору.

Керуючись статтями 99, 101, п. 4 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.05.14 у справі № 908/907/14 змінити в частині стягнення суми судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Радіо Крок» (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 137, ідентифікаційний код юридичної особи: 22149352) в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, р/р 31215206783007, МФО 813015, ідентифікаційний код юридичної особи: 38025409, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності 206) 73080,00 грн. судового збору.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 10 березня 2015 року

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.