Рішення

від 24.02.2015 по справі 922/14/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2015 р.Справа № 922/14/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Кріциній В.Е.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Інтер Інструмент", м. Дніпропетровськ до Приватного акціонерного товариства "ЛУГЦЕНТРОКУЗ ім. С.С Монятовського" про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Богатирьов С.В.,дов.№ б/н від 23.12.2014р.

відповідача - Сердюкова І.В.,дов.№ б/н від 06.01.2015р.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Інтер Інструмент", звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "ЛУГЦЕНТРОКУЗ ім. С.С Монятовського" в якій просить суд стягнути з відповідача 522 216,0грн., 3% річних в сумі 7 468,40грн., інфляційних нарахувань в сумі 43 866,13грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 11471,02грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на укладення між сторонами договору поставки № 120124 січня 2012 року , в рамках вказаного вище договору домовленості Позивач прийняв на себе зобов'язання у 2014 році здійснити на адресу Відповідача поставку товару в асортименті . Як вказує позивач в позовній заяві, останній свої зобов'язання за договором № 120124 від 04.01.2012 року виконав своєчасно та в повному обсягу, що підтверджує відповідними видатковими накладними, підписаними представниками обох сторін, однак відповідач свої зобов'язання оплати поставленого здійснив частково, вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду від 06.01.2015року порушено провадження у справі№922/14/14, розгляд справи призначено на 29.01.2015року .

Ухвалою господарського суду від 29.01.2015року, у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 19.02.2015року.

В судовому засіданні 19.02.2015року оголошено перерву з 19.02.2015року по 24.02.2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні 24.02.2015 року підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засіданні визнав позовні в частині основного боргу, в іншій частині позовних вимог щодо стягнення з останнього 3% річних та інфляційних заперечував, посилаючись на настання обставин непереборної сили, в підтвердження викладених обставин разом із супровідним листом(вх.№7161 від 24.02.2015року) надав висновок про настання обставин непереборної сили Луганської регіональної торгово- промислової палати за №25.11-799/10 від 30.09.2014року.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

04 січня 2012 року між ПП "Інтер Інструмент" та ПАТ Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" був укладений договір поставки № 120124 відповідно до умов якого Позивач приймав на себе зобов'язання передати у власність Відповідача товар, найменування, асортимент, кількість, одиниця виміру, ціна, строки та умови поставки якого зазначаються у специфікаціях, які є Невід'ємною частиною договору.

Відповідно до досягнутої в рамках вказаного вище договору домовленості Позивач прийняв на себе зобов'язання у 2014 році здійснити на адресу Відповідача поставку товару в сортименті і свої зобов'язання за договором № 120124 від 04.01.2012 року Позивач виконав своєчасно та в повному обсягу, що підтверджується відповідними видатковими накладними, відписаними представниками обох сторін.

Відповідно до п. 3.4. договору поставки № 120124 від 04.01.2012 р. датою поставки товару вважається дата підписаної сторонами видаткової накладної.

Відповідно до п. 4.1. зазначеного вище договору розрахунок за отриманий товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом тридцяти днів з моменту відвантаження товару.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов зазначеного вище договору Позивачем у власність відповідача у 2014 році в період часу з 17.01.2014 року по 26.06.2014 року був переданий товар в асортименті на загальну суму 982288,80 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

№ ИН00000007 від 17.01.2014 р.,

№ИН00000008 від 17.01.2014 р,

№Н00000009 від 17.01.2014 р,

№ИН00000010 від 17.01.2014 р.,

№ИН00000012 від 17.01.2014 р.

№ИН00000013 від 20.01.2014 р.,

№ИН00000014 від 20.01.2014 р.,

№ИН00000037 від 05.02.2014 р.,

№ИН00000038 від 05.02.2014 р.,

№ИН00000039 від 05.02.2014 р.,

№ИН00000040 від 05.02.2014 р,

№ИН00000055 від 14.02.2014 р.,

№ИН00000056 від 14.02.2014 р.,

№ИН00000061 від 20.02.2014 р,

№ИН00000087від 21.03.2014 р,

№ИН00000088 від 21.03.2014 р,

№ИН00000091 від 25.03.2014 р,

№ИН00000098 від 01.04.2014 р.,

№ИН00000131 від 06.05.2014 р.,

№ИН00000132 від 06.05.2014 р.,

№ИН00000133 від 06.05.2014 р,

№ИН00000134 від 06.05.2014 р,

№ИН00000138 від 08.05.2014 р.,

№ИН00000198 від 24.06.2014 р.,

№ИН00000200 від 26.06.2014 р.

та довіреностями №№ 0106, 0284, 0347, 0384, 0571, 0590, 0651, 0891, 0891, 0908, 1253, 1282, які знаходяться в матеріалах справи.

Також, матеріалами справи встановлено, що станом на 31.12.2013 року у відповідача перед позивачем рахувалася заборгованість за отриманий у 2013 році товар по договору поставки № 120124 від 04.01.2012 року, яка виникла внаслідок несвоєчасного здійснення розрахунку, загальна сума заборгованості становила 1 891 860,02 грн., що підтверджується листом відповідача №0160 від 27.03.2014року на реструктуризацію боргу, про те відповідач свої зобов*язання щодо оплати товару, здійснив частково а саме: 14.01.2014 р. в сумі 50 000,00 грн., 15.01.2014 р. в сумі 50 000,00 грн. 16.01.2014 р. в сумі 50 120,00 грн., 17.01.2014 р. в сумі 52 620,00 грн., 22.01.2014 р. в сумі 50 000,00 грн., 23.01.2014 р. в сумі 50 000,00 грн., 24.01.2014 р. в сумі 5о 000,00 грн., 14.01.2014 р. в сумі 50 000,00 грн., 28.01.2014 р. в сумі 50 000,00 грн., 30.01.2014 р. в сумі 50 000,00 грн., 17.02.2014 р. в сумі 50 000,00 грн., 18.02.2014 р. в сумі 50 000,00 грн., 19.02.2014 р. в сумі 50 000,00 грн., 03.03.2014 р. в сумі 100 000,00 грн., 02.03.2014 р. в сумі 50 000,00 грн., 13.03.2014 р. в сумі 49 500,00 грн., 20.03.2014 р. в сумі99 692,00 грн., 25.03.2014 р. в сумі 50 000,00 грн., 28.03.2014 р. в сумі 100 000,00 грн., 01.04.2014 р. в сумі 100 000,00 грн., 11.04.2014 р. в сумі 100 000,00 грн., 30.04.2014 р. в сумі 200 000,00 грн., 12.05.2014 р. в сумі 100 000,00 грн., 19.05.2014 р. в сумі 50 000,00 грн., 29.05.2014 р. в сумі 100 000,00 грн., 23.06.2014 р. в сумі 100 000,00 грн., 24.06.2014 р. в сумі 100 000,00 грн., 26.06.2014 р. в сумі 200 000,80 грн., 27.06.2014 р. в сумі 250 000,00 грн., а всього на загальну суму 2 351 932,80 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками , які знаходяться в матеріалах справи, неоплаченим залишився товар на суму 522 216,0грн. вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Господарським судом встановлено, що відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки - є господарськими зобов'язаннями, тому відповідно зі ст. 4, 173-175, ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи з наведеного, строк виконання зобов'язання з оплати придбаного товару є умовою, що забезпечує порядок виконання зобов'язання поставки.

Підставою виникнення у покупця грошового зобов'язання за загальним правилом є поставка продавцем майна.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з цим, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В судовому засіданні відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі, зазначив про настання обставин непереборної сили в підтвердження викладеного надав висновок Луганської регіональної торгово- промислової палати про настання обставин непереборної сили №25.11.-799/10 від 30.09.2014року.

Відповідно ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Станом на момент розгляду справи відповідач 522 216,0грн. заборгованості за отриманий за договором поставки товар не сплатив та не надав суду доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості, в зв'язку з чим, визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, що в свою чергу є підставою для задоволення позовних вимог.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 7 468,40грн., інфляційних нарахувань в сумі 43 866,13грн.

Відповідач заперечує проти нарахованих позивачем 3% річних в сумі 7 468,40грн., інфляційних нарахувань в сумі 43 866,13грн. посилаючись на те, що порушення грошових зобов'язань зі стороні відповідача відбулося внаслідок непереборної сил , наявність якої визнається на рівні держави, зокрема .в якому встановлено, що анти терористична операція на території м. Луганська та Луганської області проводиться з 14.04.2014року на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014року «Про невідкладні заходи щодо подання терористичної загрози і збереження територіальної цілостності України», що затверджено відповідним указом В.о. Президента України О.Турчиновим.

В той же час, згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України, укладаючи договір, сторони мають право самостійно визначити, при настанні яких обставин вони будуть звільнені від відповідальності за невиконання зобов'язань за цим договором.

В ч. 4 ст. 219 ГК України закріплено, що сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини.

Відповідно до п6.1. договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності по частковому або повному виконанню своїх зобов'язань по даному договору , якщо невиконання є наслідком обставин форс- мажору. Під форс - мажором розуміються стихійні лиха, екстремальні погодні умови, пожежі, громадські заворушення, війна або воєнні операції будь-якого характеру, інші обставини, які сторони не можуть передбачити в моменту кладення договору.

В п.6.2. сторонами визначено, що вищевказані обставини повинні бути підтверджені відповідними нормативно - правовим актом. Достатнім підтвердженням настання умов форс-мажору є висновок Торгово - промислової палати України або іншого незалежного експерта , який має такі повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Отже, зазначена стаття встановлює дві основні підстави звільнення особи, яка порушила зобов'язання, від відповідальності, а саме : випадок та непереборна сила. При цьому доведення наявності випадку або непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання, саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Пункт 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України розкриває ознаки непереборної сили та визначає, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Таким чином, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків. З наведеного вбачається, що для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання за ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставини непереборної сили; 2) її надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цією обставиною і понесеними збитками.

До обставин непереборної сили відносять, як правило, стихійні природні явища (землетрус, повінь, шторм тощо), а також суспільні явища (воєнні дії, страйки, введення мораторію та інше.)

Суд враховує, що у зв'язку з проведенням антитерористичної операції у Луганській та Донецькій областях України оплата за електроенергію здійснювалася відповідачем з затримкою.

У зв'язку з вищезазначеним, відповідач змушений був звернутися до Торгово-промислової палати України про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Так, відповідно до висновку про настання обставин непереборної сили Луганської регіональної торгово- промислової палати за №25.11-799/10 від 30.09.2014року, засвідчено, що події на території Луганської області є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) за договором № 3969/02 від 28.03.2007р. Початок дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) - 14 квітня 2014 року. Дата закінчення терміну дії обставин форс-мажору (обставин непереборної сили) на момент видачі даного сертифікату встановити неможливо.

Отже, суд в даному випадку визнає проведення антитерористичної операції обставинами непереборної сили, що виникли з незалежних від відповідача причин, у зв'язку із вищевикладеним суд відмовляє в задоволенні 3% річних в сумі 7 468,40грн., інфляційних нарахувань в сумі 43 866,13грн . на підставі вищевикладеного.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст. ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається відповідача пропорційно задоволених позовних вимог .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.11, 546, 548, 549, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 179, 193, 216, 217,230 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Інтер Інструмент" (49019, м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, буд.30, код 35680520) на користь Приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім.С.С. Монятовського « (91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе. 107, корпус 14, код 13392898, р/р26001962499162 у філії ПАТ «ПУМБ», МФО 334851) -522 216,0грн. основного боргу, витрати по сплаті судового збору в сумі 10 444,33грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 25.02.2015 р.

Суддя О.О. Присяжнюк