Ухвала

від 29.04.2020 по справі 922/14/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"29" квітня 2020 р.Справа № 922/14/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "ЛУГЦЕНТРОКУЗ ім. С.С Монятовського" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (вх.№8853 від 09.04.2020 року)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елікс", м. Дніпро до Приватного акціонерного товариства "ЛУГЦЕНТРОКУЗ ім. С.С Монятовського" м. Луганськ про стягнення коштів представники сторін не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.02.2015 р. у справі № 922/14/15позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з Приватного підприємства "Інтер Інструмент" (49019, м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, буд.30, код 35680520) на користь Приватного акціонерного товариства Лугцентрокуз ім.С.С. Монятовського (91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе. 107, корпус 14, код 13392898, р/ НОМЕР_1 у філії ПАТ ПУМБ , МФО 334851) -522 216,0грн. основного боргу, витрати по сплаті судового збору в сумі 10 444,33грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

28.04.2016р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Солістер" м. Київ надійшла заява про зміну сторони у виконавчому провадженні (вх.№14407 від 28.04.2016року) , в якій просить суд здійснити заміну Позивача - Приватного підприємства ІНТЕР ІНСТРУМЕНТ (49019, місто Дніпропетровськ, вул. Ударників, будинок 30, ідентифікаційний код юридичної особи 35680520) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю СОЛІСИТЕР (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 13, ідентифікаційний код юридичної особи 40089429) у справі №922/14/15 та винести відповідну ухвалу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.05.2016року, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Солістер" м. Київ про зміну сторони у виконавчому провадженні (вх.№14407 від 28.04.2016року) задоволено. Замінено Приватне підприємство ІНТЕР ІНСТРУМЕНТ (49019, місто Дніпропетровськ, вул. Ударників, будинок 30, ідентифікаційний код юридичної особи 35680520) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю СОЛІСИТЕР (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 13, ідентифікаційний код юридичної особи 40089429).

09.04.2020 року до суду надійшла заява від Приватного акціонерного товариства "ЛУГЦЕНТРОКУЗ ім. С.С Монятовського" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (вх.№8853 від 09.04.2020 року) з посиланням на відсутність заборгованості у зв`язку із новацією зобов`язань .

Ухвалою господарського суду від 14.04.2020 року, прийнято заяву Приватного акціонерного товариства "ЛУГЦЕНТРОКУЗ ім. С.С Монятовського" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (вх.№8853 від 09.04.2020 року) до розгляду в судовому засіданні. Розгляд заяви призначено на "29" квітня 2020 р. о 12:15 .

У судове засідання 29 квітня 2020 року заявник (боржник) не з`явився, однак 29.04.2020р. від представника останнього через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про розгляд без участі останнього.

Стягувач у судове засідання 29 квітня 2020 року не з`явився, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, однак про причини неявки суд не повідомив.

Згідно приписів ч. 1 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання (ч. 3 ст. 328 ГПК України).

Враховуючи визначений законом строк і порядок розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності стягувача.

Дослідивши матеріали поданої заяви, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, суд дійшов висновку про задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "ЛУГЦЕНТРОКУЗ ім. С.С Монятовського" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (вх.№8853 від 09.04.2020 року) по справі № 922/14/15 з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 328 ГПК України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Таким чином процесуальні приписи вказаної статті містять такі підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково: якщо його видано помилково; якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.02.2015 р. у справі № 922/14/15 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ЛУГЦЕНТРОКУЗ ІМ.С.С. МОНЯТОВСЬКОГО (91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе. 107, корпус 14, код 13392898, р/ НОМЕР_1 у філії ПАТ ПУМБ , МФО 334851) на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ІНТЕР ІНСТРУМЕНТ" (49019, м.Дніпропетровськ,вул.Ударників,буд.30,код 35680520)-522216,0грн. основного боргу, витрати по сплаті судового збору в сумі 10444,33грн.

На виконання вказаного рішення господарським судом Харківської області 11.03.3015 року видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.05.2016 р. у справі №922/14/15 - було змінено ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО ІНТЕР ІНСТРУМЕНТ (49019. міст: Дніпропетровськ, вул. Ударників, будинок 30, ідентифікаційний код юридичної особи 35680520) на його правонаступника - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СОЛІСИТЕР (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська. буд. 13. ідентифікаційний код юридичної особи 40089429).

22.04.2015 року Державним виконавцем Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ відкрите виконавче провадження з виконання наказу у даній справі.

Наразі наказ знаходиться на виконанні в Луганському МВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.12.2016 року було порушено провадження у справі №911/2119/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Соліситер" про банкрутство ПрАТ "ЛУГЦЕНТРОКУЗ ІМ. С.С. МОНЯТОВСЬКОГО" (ідентифікаційний код 13392898). Визнано безспірні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СОЛІСИТЕР" до ПРИВАТНОЕО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЛУГЦЕНТРОКУЗ ІМ. С.С. МОНЯТОВСЬКОГО" у розмірі 532660,33 грн, з яких: 522 216,00 грн основного боргу та 10 444,33 грн. судового збору (наказ у справі №922/14/15).

26.12.2016 господарським судом Київської області було здійснено публікацію на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення №38810 про порушення справи про банкрутство ПрАТ "ЛУГЦЕНТРОКУЗ ІМ.С.С.МОНЯТОВСЬКОГО".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.02.2018 у справі №911/2119/16, за результатами розгляду вимог кредиторів затверджено реєстр вимог кредиторів ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЛУГЦЕНТРОКУЗ ІМ. С.С. МОНЯТОВСЬКОГО", до якого зокрема було включено вимоги ТОВ "СОЛІСИТЕР" у розмірі: у розмірі: 16 400,33 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 1 939 719,29 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

В зазначені вимоги увійшла сума, яка була присуджена до стягнення рішенням господарського суду Харківської області від 24.02.2015 р. у справі № 922/14/15. Ухвала набрала законної сили 15.01.2019 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.06.2019 року у справі №911/2119/16 було змінено кредитора - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СОЛІСИТЕР його правонаступником - ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТРАСАНТ" (01004, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42/44, 13 поверх, офіс В 1, ідентифікаційний код 40087878).

Окрім того, ухвалою Господарського суду Київської області від 18.10.2019 у справі №911/2119/16 затверджено мирову угоду від 06.09.2019, укладену між ПрАТ "ЛУГЦЕНТРОКУЗ ІМ. С.С. МОНЯТОВСЬКОГО" та кредиторами. Предметом цієї Мире: угоди є домовленість між Боржником та Кредиторами стосовно погашення, відстрочки та розстрочки, а також прощення (списання) боргів Боржника у справі №911/2119/16 про банкрутство, що перебуває у провадженні Господарського суду Київської області. До предмету даної мирової угоди зокрема були включені вимоги кредитора - ТОВ "ФК "ТРАСАНТ" у розмірі: 19600,33 грн. - 1 черга. 115 827 810.60 грн. - 4 черга та 310004,51грн. забезпечених заставою майна Боржника.

В зазначені вимоги увійшла сума, яка була присуджена до стягнення рішення господарського суду Харківської області від 24.02.2015 р. у справі № 922/14/15. Ухвала набрала законної сили.

Відповідно до п. 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 18.10.2019, провадження у справі №911/2119/16 за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТРАСАНТ" до ПрАТ "ЛУГЦЕНТРОКУЗ IM. С.С. МОНЯТОВСЬКОГО" про банкрутство закрито.

Частиною 1 ст. 77 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами.

Частиною 2 ст. 79 Закону, мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов`язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Аналіз положень статей 509, 604 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що законодавець визначає мирову угоду у справі про банкрутство як новацію зобов`язання боржника перед кредиторами та відповідну процедуру в ході провадження у справі про банкрутство, передбачає право кредиторів захистити свої інтереси в обсязі, передбаченому цією мировою угодою; при цьому, умови мирової угоди щодо порядку та строків погашення боржником кредиторської заборгованості повинні ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд у постанові від 04.09.2018 р. по справі № 918/2067/14.

Згідно ч. 1 , 2 ст. 79 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про закриття провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов`язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЗУ Про виконавче провадження сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГПК України ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно до п.2 ч.1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

За таких обставин та враховуючи вищенаведені законодавчі приписи, суд зазначає, що мирова угода затверджена господарським судом у справі про банкрутство відповідно до частини 2 ст. 604 Цивільного кодексу України є новацією, оскільки укладаючи таку угоду сторони визначили, що зобов`язання між тими ж сторонами з того ж самого предмету (повернення кредитної заборгованості) є припиненим, у зв`язку зі зміною їх новим зобов`язанням, які породжують інші права та обов`язки виходячи з умов затвердженої судом мирової угоди.

При цьому суд зауважує, що мирова угода затверджена господарським судом у справі про банкрутство в силу приписів Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є виконавчим документом, тому існування одночасно двох виконавчих документів, а саме наказу та ухвали про затвердження мирової угоди є неприпустимим.

У статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що погашеними визнаються задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов`язання або припинення зобов`язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до Закону вважаються погашеними.

З правового аналізу вищенаведеної правової норми вбачається, що у справі про банкрутство вимоги кредиторів є погашеними внаслідок оплати боргу; обміну вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права; прощення; а також новації (укладання мирової угоди у справі про банкрутство).

Отже, суд висновку, що у зв`язку з тим, що зобов`язання боржника за спірним наказом є припиненим з причин укладання між боржником та кредиторами мирової угоди, яка є новацією зобов`язання боржника перед кредиторами, заява Приватного акціонерного товариства "ЛУГЦЕНТРОКУЗ ім. С.С Монятовського" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "ЛУГЦЕНТРОКУЗ ім. С.С Монятовського" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (вх.№8853 від 09.04.2020 року).

Керуючись статтями 129, 269, п.2, ч.1 ст.275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства "ЛУГЦЕНТРОКУЗ ім. С.С Монятовського" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (вх.№8853 від 09.04.2020 року) задовольнити.

Визнати наказ Господарського суду Харківської області від 11.03.2015 року по справі № 922/14/15 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 29.04.2020 року.

Ухвала згідно частини 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України підписана та набрала законної сили 29 квітня 2020 року та відповідно до підпункту17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя О.О. Присяжнюк