Постанова

від 26.12.2014 по справі 804/19632/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2014 р. Справа № 804/19632/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛуніної О.С. при секретаріГамовій Л.І. за участю: представника позивача - представника відповідача - Бурі К.М. Бейгул А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Жнива України» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року ТОВ «Жнива України» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просить:

- визнати дії протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 04.12.2014 року № 0004481500, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Жнива України» (ЄДРПОУ 38361505) донараховано податок на додану вартість в сумі 4 184 469,00 грн., з них за основними платежами 2 789 646 грн., за штрафними санкціями 1 394 823,00 грн.;

- визнати дії протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 04.12.2014 року № 0004491500, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Жнива України» (ЄДРПОУ 38361505) донараховано податок на додану вартість в сумі 4 028 922,00 грн., з них за основними платежами 2 685 268 грн., за штрафними санкціями 1 343 654,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем проведено дві позапланові документальні невиїзні перевірки ТОВ «Жнива України», за результатами яких відповідачем складено акти: № 3045/04-66-15-00/38361505 від 20.11.2014 р. та № 3121/04-66-15-00/38361505 від 26.11.2014 р. На підставі вказаних актів перевірки податковим органом винесено два податкових повідомлення-рішення № 0004481500 та № 0004491500 від 04.12.2014 р., з якими позивач не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Позивач вважає, що документальні позапланові невиїзні перевірки ТОВ «Жнива України» за результатами яких винесені спірні податкові повідомлення-рішення, проведені посадовими особами відповідача з порушенням вимог чинного законодавства. Також позивач посилається на те, що податковий орган зробив висновоки про відсутність фактів реального вчинення господарських операцій позивача з контрагентами за перевіряємий період всупереч наданим йому первинним документам, які відповідають вимогам законодавства України, а також на підставі актів перевірок контрагентів ТОВ «Жнива України».

Представник позивача у відкритому судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові та у письмових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені у відповідності до вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Також зазначив, що надані позивачем первинні документи підтверджують саме нереальність господарських операцій з контрагентами, вказаними в актах перевірок від 20.11.2014 р. та від 26.11.2014 р., оскільки надані ТОВ «Жнива України» видаткові накладні не містять необхідні реквізити, а саме: відсутні дані, які дали б змогу ідентифікувати осіб, які підписували документи, та в них не зазначено місце складання первинних документів. Також відповідач вказує на те, що всі товарно-транспортні накладні не містять обов'язкову інформацію про вагу перевезеного товару, а також не конкретизовано пункт навантаження та розвантаження.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Жнива України» зареєстровано 02.10.2012 р. (свідоцтво № 12241020000055526) Дніпропетровським міським управлінням юстиції за адресою: 49000 Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, буд. 21, кв. 603, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Красногвардійському районі, є платником податку на додану вартість (свідоцтво № 200082943 від 13.11.2012 р.).

Відповідно до наказу ДПІ у Красногвардійському районі № 939 від 07.11.2014 року, на підставі п.п. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Жнива України» (код за ЄДРПОУ 38361505) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з ТОВ «Пром-Юніт» (код за ЄДРПОУ 38898251) за період з 01.06.2014 р. по 31.07.2014 р.

20.11.2014 р. за результатами цієї перевірки було складено акт «Про результати проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Жнива України» (код за ЄДРПОУ 38361505) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з ТОВ «Пром-Юніт» (код за ЄДРПОУ 38898251) за період з 01.06.2014 р. по 31.07.2014 р. № 3045/04-66-15-00/38361505 (далі - акт перевірки від 20.11.2014 р.).

Висновками перевірки встановлено наступні порушення:

1) Перевіркою ТОВ «Жнива України» за червень, липень 2014 р. документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання: ТОВ «Пром-Юніт» (контрагент-постачальник) - ТОВ «Жнива України». Встановлена відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.ст. 22, 185, 187, 198 ПК України.

2) В порушення п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України ТОВ «Жнива України» сформуло податковий кредит звітного періоду на підставі податкових накладних, які складені з порушенням встановленого законодавством України порядку та формою і не підтверджені первинними документами ( актами, довідками, сертифікатами якості на соїву олію, довіреностями на передачу товару, товарно-транспортними накладними, які заповнені не в повному обсязі), а також не підтверджені перевіркою: ДПІ у Печерському районі м. Київ ГУ Міндоходів, в результаті чого за червень та липень 2014 р. завищено суму податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ на загальну суму 2 789 646,4 грн., що призвело до заниження позитивного значення між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 2 789 646,4 грн.

За наслідками акту перевірки від 20.11.2014 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 04.12.2014 року за № 0004481500, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Жнива України» за платежем: Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 4 184 469 грн., в тому числі за основним платежем - 2 789 646 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 394 823 грн.

Крім того, відповідно наказу ДПІ у Красногвардійському районі № 984 від 24.11.2014 року, на підставі п.п. 78.1.2, п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Жнива України» (код за ЄДРПОУ 38361505) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з контрагентами за серпень 2014 р.

26.11.2014 р. за результатами цієї перевірки було складено акт «Про результати проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Жнива України» (код за ЄДРПОУ 38361505) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з контрагентами за серпень 2014 р.» № 3121/04-66-15-00/38361505 (далі - акт перевірки від 26.11.2014 р.).

Висновками перевірки встановлено наступні порушення:

1) Перевіркою ТОВ «Жнива України» за серпень 2014 р. документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання:

ТОВ «Планум» (контрагент постачальник, код за ЄДРПОУ 38898251), ТОВ «Євро Атлант груп» (контрагент постачальник, код за ЄДРПОУ 39166343) - ТОВ «Жнива України».

Встановлена відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.ст. 22, 185, 187, 198 ПК України.

2) ТОВ «Жнива України» порушено п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження позитивного значення між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 2 685 268 грн.

3) ТОВ «Жнива України» порушено п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ, п. 203.1 ст. 203 розділу V ПК України.

За наслідками акту перевірки від 26.11.2014 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 04.12.2014 року за № 0004491500, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Жнива України» за платежем: Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 4 028 922 грн., в тому числі за основним платежем - 2 685 268 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 343 654 грн.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також суджень, відображених контролюючим органом в актах перевірки, суд зазначає наступне.

Ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Виходячи зі змісту п. 1.1 ст. 1 ПК України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано положеннями Податкового Кодексу України.

Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Приписами п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у п.п. 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби - п.п. 41.1.1 п.41.1 ст. 41 ПК України.

Відповідно до п.п. 62.1.3 п. 6.2.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

В силу ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Так, згідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої, є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що відповідач отримав від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва акт від 31.07.2014 р. № 2165/26-55-22-01/38898251 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Пром-Юніт» (ПН 38898251) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.05.2014 р. по 30.06.2014 р.».

Таким чином, приймаючи до уваги, що ТОВ «Жнива України» було контрагентом-покупцем ТОВ «Пром-Юніт» у перевіряємий період, посилання відповідача на п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України при призначенні перевірки відповідають дійсним обставинам та нормам чинного законодавства.

Водночас, суд зазначає, що документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно п. 78.4, п. 78.5 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Приписами п. 79.1 ст. 79 ПК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77 та 78 цього Кодексу.

В силу п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Матеріалами справи встановлено, що 07.11.2014 р. начальником ДПІ у Красногвардійському районі було винесено наказ № 939 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Жнива України» (код за ЄДРПОУ 38361505) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з ТОВ «Пром-Юніт» (код за ЄДРПОУ 38898251) за період з 01.06.2014 р. по 31.07.2014 р.».

Копію вказаного наказу та повідомлення про проведення перевірки відповідно до поштової квитанції було направлено позивачу поштою 07.11.2014 року.

Відповідно до акту від 20.11.2014 р. № 3045/04-66-15-00/38361505 перевірка проводилась у приміщенні ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська з 10.11.2014 р. по 14.11.2014 р.

Таким чином, податковим органом було виконано вимоги, передбачені ст. 79 ПК України, які передують проведенню перевірки.

Крім того, згідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Приписами п. 86.8 ст. 86 цього ж Кодексу встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому ст.. 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач діяв в порядку та у спосіб, встановлений податковим законодавством України, отже позовні вимоги в частині визнання дій податкового органу протиправними не підлягають задоволенню.

При розгляді позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень суд керувався наступним.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України закріплено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'ємів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями п. 185.1 ст. 185 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 188 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, як зазначено в п. 198.1 ст. 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Приписами п. 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Положеннями п. 200.2 ст. 200 ПК України, що діяв на момент спірних відносин, встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

В силу п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до позиції, викладеної у інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 1112/11/13-10 від 20.07.2010 року «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Положеннями ст. 9 вказаного Закону України визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Відповідно до положень листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України», зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Матеріалами справи та під час судового розгляду встановлено, що ТОВ «Жнива України» (покупець) та ТОВ «Пром-Юніт» (постачальник) уклали договір поставки товару № 230614 від 23.06.2014 р.

За умовами договору постачальник зобов'язується продати та передати у власність покупця товар - соя (боби), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату ( п. 1.1 та п. 1.2. договору).

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 договору найменування товару, його кількість та ціна визначаються у специфікаціях, додатках чи видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, які постачальник готує та погоджує, а потім передає покупцю на погодження. Право власності на придбаний товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткових накладних. Ризик випадкової загибелі чи псування товару несе покупець з моменту підписання товарної накладної.

В п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договору вказано, що постачальник зобов'язується поставити товар на протязі 2 робочих днів з моменту погодження покупцем заявки та виставлення постачальником рахунку. Постачання товару здійснюється, як за рахунок постачальника, так і за рахунок покупця, згідно усной домовленістю між постачальником та покупцем. Датою поставки товару вважається дата підпису видаткової накладної покупцем. У момент поставки товару постачальник надає покупцю наступні документі: - видаткова накладна; - податкова накладна; - рахунок-фактура.

Згідно умов договору, передбаченими п.п. 4.1, 4.2, 4.3, вартість одиниці і загальна кількість товару визначається рахунками-фактурами на кожну окрему партію товару. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях. Покупець проводить оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дати поставки товару та підписання видаткових накладних.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з дня підписання і діє до 30.06.2014 року, та в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

Також, що ТОВ «Жнива України» (покупець) та ТОВ «Пром-Юніт» (постачальник) уклали договір поставки товару № 260614 від 26.06.2014 р.

За умовами договору постачальник зобов'язується продати та передати у власність покупця товар - олія соєва ДСТУ 4534:2006 та олія соняшникова ДСТУ 4492:2005, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату ( п. 1.1 та п. 1.2. договору).

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 договору найменування товару, його кількість та ціна визначаються у специфікаціях, додатках чи видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, які постачальник готує та погоджує, а потім передає покупцю на погодження. Право власності на придбаний товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткових накладних. Ризик випадкової загибелі чи псування товару несе покупець з моменту підписання товарної накладної.

В п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договору вказано, що постачальник зобов'язується поставити товар на протязі 2 робочих днів з моменту погодження покупцем заявки та виставлення постачальником рахунку. Постачання товару здійснюється, як за рахунок постачальника, так і за рахунок покупця, згідно усной домовленістю між постачальником та покупцем. Датою поставки товару вважається дата підпису видаткової накладної покупцем. У момент поставки товару постачальник надає покупцю наступні документі: - видаткова накладна; - податкова накладна; - рахунок-фактура.

Згідно умов договору, передбаченими п.п. 4.1, 4.2, 4.3, вартість одиниці і загальна кількість товару визначається рахунками-фактурами на кожну окрему партію товару. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях. Покупець проводить оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дати поставки товару та підписання видаткових накладних.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з дня підписання і діє до 31.12.2014 року, та в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

Крім того, що ТОВ «Жнива України» (покупець) та ТОВ «Пром-Юніт» (постачальник) уклали договір поставки товару № 010714 від 01.07.2014 р.

За умовами договору постачальник зобов'язується продати та передати у власність покупця товар - соя (боби), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату ( п. 1.1 та п. 1.2. договору).

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 договору найменування товару, його кількість та ціна визначаються у специфікаціях, додатках чи видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, які постачальник готує та погоджує, а потім передає покупцю на погодження. Право власності на придбаний товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткових. Ризик випадкової загибелі чи псування товару несе покупець з моменту підписання товарної накладної.

В п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договору вказано, що постачальник зобов'язується поставити товар на протязі 2 робочих днів з моменту погодження покупцем заявки та виставлення постачальником рахунку. Постачання товару здійснюється, як за рахунок постачальника, так і за рахунок покупця, згідно усной домовленістю між постачальником та покупцем. Датою поставки товару вважається дата підпису видаткової накладної покупцем. У момент поставки товару постачальник надає покупцю наступні документі: - видаткова накладна; - податкова накладна; - рахунок-фактура.

Згідно умов договору, передбаченими п.п. 4.1, 4.2, 4.3, вартість одиниці і загальна кількість товару визначається рахунками-фактурами на кожну окрему партію товару. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях. Покупець проводить оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дати поставки товару та підписання видаткових накладних.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з дня підписання і діє до 31.12.2014 року, та в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

На виконання умов вказаних договорів поставки товару № 230614 від 23.06.2014 р., № 260614 від 26.06.2014 р. та № 010714 від 01.07.2014 р. ТОВ «Пром-Юніт» за період червень та липень 2014 р. виписано та надано на адресу ТОВ «Жнива України» наступні первинні документи: рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні на загальну суму 16 737 879 грн., в т.ч. ПДВ 2 789 646,40 грн., а також було складено товарно-транспортні накладні.

Розрахунки по вказаним договорам поставки проводилися у безготівковій формі, кредиторська заборгованість ТОВ «Жнива України» перед ТОВ «Пром-Юніт» станом на 31.07.2014 р. відсутня, що підтверджується платіжними дорученнями та не заперечується відповідачем.

В акті перевірки від 20.11.2014 р. зазначено, що у підприємства відсутні: сертифікати якості на соєву олію, довіреності на передачу товарі, товарно-транспортні накладні заповнені не в повному обсязі. Податковим органом при аналізі товарно-транспортних накладних встановлено відсутність фактичної адреси навантаження/розвантаження (назви вулиці, домівки, тощо), відсутні договори з перевізниками.

Суд не приймає до уваги вказані висновки відповідача з оглядом на наступне.

В силу п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абз. 2 п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абз. 2 і 4 п. 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

ТОВ «Жнива Україна», не погодившись з висновками податкового органу, викладеними в актах перевірки від 20.11.2014 р. та 26.11.2014 р. та з винесеними на підставі вказаних актів перевірки податкових повідомлень-рішень, без подання заперечень на акти перевіки та без процедури адміністративного оскарження відразу звернулося за захистом своїх прав та законних інтересів з позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та додало до позовної заяви первинні документи, на відсутність яких зазначає податковий орган в актах перевірки.

Дослідивши надані позивачем договора на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 08/14 від 10.02.2014 р. ( з ФОП ОСОБА_6), № 12-05П від 12.05.2014 р. (з ТОВ «ВКФ «Агіс») та № 04/11/13 від 04.11.2013 р. (з ФОП ОСОБА_7.) та з товарно-транспортних накладних, копії якиї є в матеріалах справи, встановлено, що за рахунок покупця-ТОВ «Жнива України» здійснювалося перевезення олії соєвої автоперевізниками ПП ОСОБА_6 та ТОВ «ВКФ «Агіс» та сої - ФОП ОСОБА_7, послуги автоперевізників оплачено позивачем у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками та про що відповідач не заперечує.

Суд відноситься критично до доводів відповідача, що у ТОВ «ВКФ «Агіс» не має в експлуатації транспортних засобів, зазначених в товарно-транспортних накладних, оскільки відповідно до листа ФОП ОСОБА_6 (вих. № 09/01-14 від 09.01.2014 р.) автотранспортні засоби, які належать ФОП ОСОБА_6 на праві власності, надано в оренду ТОВ «ВКФ «Агіс», згідно договору оренди транспортного засобу № 4-1424 від 16.08.2013 р.

Відповідно до умов завіреного державним нотаріусом договору оренди транспортного засобу з наданням послуг з управління і технічної експлуатації (з екіпажем) від 16.08.2013 р. ( п.п. 1.1, 1.2 договору), копія якого є в матеріалах справи, ФОП ОСОБА_6 (орендодавець) зобов'язаний надати ТОВ «ВКФ «Агіс» (орендар) за плату в тимчасове володіння і користування і надати своїми силами послуги з управління ними і по технічній експлуатації наступні транспортні засоби: марки VOLVO державний номер НОМЕР_3, VOLVO державний номер НОМЕР_4, DAF державний номер НОМЕР_5, DAF державний номер НОМЕР_6, DAF державний номер НОМЕР_7, DAF державний номер НОМЕР_8, MAGYAR державний номер НОМЕР_11, LAG державний номер НОМЕР_12, MENCI державний номер НОМЕР_9, БУРГ BPDO державний номер НОМЕР_10, HENDRICKS GOCH державний номер НОМЕР_13., ZREMB державний номер НОМЕР_14, що відповідає зазначеним в товарно-транспортних накладних автотранспортним засобам.

Крім того суд зазначає, що згідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Мінтрансу України № 363 від 14.10.1997 р. (зі змінами), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Правила оформлення документів на перевезення, передбачені п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 983 від 05.12.2013 р., а саме: основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих правил. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дослідивши товарно-транспортні накладні, суд встановив, що вони відповідають формі товарно-транспортної накладної, вказаної в додатку № 7 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, та містять всі необхідні реквізити, отже висновки відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Разом з тим, Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі від 06.02.2007 р. № К-12246/06 зазначив: «товарно-транспортні накладні є єдиний юридичний документ обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для проведення розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що регламентує взаємовідносини Перевізника і Замовника як учасників транспортного процесу».

Тобто первинна транспортна документація регламентує взаємовідносини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу і для проведення податкового обліку купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей товарно-транспортні накладні, а також ветеринарні, санітарні та якісні сертифікати не застосовуються. Правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язку позивача підтверджувати право на формування податкового кредиту, як і валових витрат товарно-транспортними накладними та ветеринарними, санітарними та якісними сертифікатами.

Водночас суд зазначає, що з товарно-транспортних накладних та видаткових накладних можливо ідентифікувати особу, що отримала товар, оскільки це директора підприємств чи їх довірені особи, про що свідчать зазначені у вказаних документах реквізити довіреностей.

Крім того, як вбачається з акту перевірки від 20.11.2014 р., підставою для висновків відповідача про нереальність господарської діяльності позивача також став акт стосовно контрагента-постачальника, отриманий від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва акт від 31.07.2014 р. № 2165/26-55-22-01/38898251 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Пром-Юніт» (ПН 38898251) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.05.2014 р. по 30.06.2014 р.».

На рахунок вказаного, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За приписами ст.ст. 46-49 ПК України ведення податкового обліку покладається на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Аналіз чинного законодавства України свідчить про те, що на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки дотримання продавцем товару вимог цивільного, господарського, податкового та іншого законодавства. Чинне законодавство України не ставить в залежність право покупця на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість чи податку на прибуток продавцем товару, не впливає на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого при придбанні товару, оскільки законодавство України та приписи ПК України не становлять таке право покупця в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання продавцем товару своїх договірних (цивільно-правових) та податкових зобов'язань.

Суд звертає увагу, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника податків, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому ПК України.

Вказана правова позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності».

Відповідач, посилаючись на акт перевірки від 20.11.2014 р. вказав, що 03.09.2014 р. в ЄДРПОУ внесено запис про відсутність ТОВ «Пром-Юніт» за місцезнаходженням, проте належних доказів на підтвердження вказаного не надав. Також суд зазначає, що фінансово-господарські відносини між позивачем і вказаним контрагентом здійснювались у період, що передував обставинам, на які посилається відповідач.

Крім того відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що ТОВ «Пром-Юніт» на час укладання та дії договорів поставки з ТОВ «Жнива України» не було зареєстроване в установленому порядку як платник податку на додану вартість, не мало право укладати угоди, виписувати та надавати податкові накладні, було виключене із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не виконувало свої зобов'язання за договорами поставки з позивачем.

Також, з акту перевірки від 26.11.2014 р. № 3121/04-66-15-00/38361505 «Про результати проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Жнива України» (код за ЄДРПОУ 38361505) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з контрагентами за серпень 2014 р.» встановлено, що ТОВ «Жнива України» мало фінансово-господарські відносини з ТОВ «Причал-А», ТОВ «Дніпросоя», сільськогосподарським ТОВ «Ім. Ватутіна», фермерським господарством «Лунки», ТОВ «Будтехмонтажінвест», ТОВ «Планум» та ТОВ «Еліт Фінанс».

Податковим органом в результаті перевірки взаємовідносин позивача з ТОВ «Планм» та ТОВ Елітфінанс» за серпень 2014 р. зроблено висновок про нереальність господарських операцій з вказаними контрагентами, що призвело до заниження ТОВ «Жнива України» податку на додану вартість за вказаний період на 2 685 268 грн.

Матеріалами справи та в судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Жнива України» (покупець) та ТОВ «Планум» (постачальник) уклали договір поставки товару № 29/08/14 від 29.08.2014 р.

За умовами договору постачальник зобов'язується продати та передати у власність покупця товар - соя (боби), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату ( п. 1.1 та п. 1.2. договору).

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 договору найменування товару, його кількість та ціна визначаються у специфікаціях, додатках чи видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, які постачальник готує та погоджує, а потім передає покупцю на погодження. Право власності на придбаний товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткових. Ризик випадкової загибелі чи псування товару несе покупець з моменту підписання товарної накладної.

В п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договору вказано, що постачальник зобов'язується поставити товар на протязі 2 робочих днів з моменту погодження покупцем заявки та виставлення постачальником рахунку. Постачання товару здійснюється, як за рахунок постачальника, так і за рахунок покупця, згідно усной домовленістю між постачальником та покупцем. Датою поставки товару вважається дата підпису видаткової накладної покупцем. У момент поставки товару постачальник надає покупцю наступні документі: - видаткова накладна; - податкова накладна; - рахунок-фактура.

Згідно умов договору, передбаченими п.п. 4.1, 4.2, 4.3, вартість одиниці і загальна кількість товару визначається рахунками-фактурами на кожну окрему партію товару. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях. Покупець проводить оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дати поставки товару та підписання видаткових накладних.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з дня підписання і діє до 31.12.2014 року, та в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

На виконання умов вказаного договору поставки товару № 29/08/14 від 29.08.2014 р. ТОВ «Планум» виписано та надано на адресу ТОВ «Жнива України» наступні первинні документи: рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні на загальну суму 2 224 146 грн., в т.ч. ПДВ 444 829 грн., а також було складено товарно-транспортні накладні.

Розрахунки по вказаному договору поставки проводилися у безготівковій формі та здійснено в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками та не заперечується відповідачем.

В акті перевірки від 26.11.2014 р. відповідачем зазначено, що при аналізі товарно-транспортних накладних встановлено відсутність фактичної адреси навантаження / розвантаження (назви вулиці, домівки, тощо).

Судом досліджено вказані товарно-транспортні накладні та встановлено, що вони відповідають формі товарно-транспортної накладної, вказаної в додатку № 7 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, та містять всі необхідні реквізити.

Крім того, як зазначалося раніше, товарно-транспортна накладна регламентує взаємовідносини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу і для проведення податкового обліку купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей не застосовуються. Правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язку позивача підтверджувати право на формування податкового кредиту, як і валових витрат товарно-транспортними накладними.

Також, як вбачається з акту перевірки від 26.11.2014 р., підставою для висновків відповідача про нереальність господарської діяльності позивача стали дані про контрагента-постачальника ТОВ «Планум», згідно до яких відсутня інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, податкова декларація з ПДВ за серпень 2014 р. ТОВ «Планум» не визнана податковою звітністю, а також основним постачальником підприємства у серпні 2014 р. було ТОВ «Пром-Юніт», місцезнаходження якого не встановлено, а виписані ним податкові накладні з сумою ПДВ менше ніж 10 000 грн. на загальну суму 1 750 000 грн. та не надання до ДПІ податкової звітності ТОВ «Планум», свідчать про відсутність прозорості походження товарів (робіт, послуг). Тобто, ТОВ «Жнива України» придбало сою у ТОВ «Планум» походження якої не встановлено.

Як вже було зазначено судом, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а ведення податкового обліку покладається на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Крім вказаної раніше практиці Європійського Суду з прав людини, така ж правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, у постанові від 31.01.2011 р. № 14/11 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону, Верховний Суд України прийшов до висновку про те, що «чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких, нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Суд зазначає, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що ТОВ «Планум» на час укладання та дії договорів поставки з ТОВ «Жнива України» не було зареєстроване в установленому порядку як платник податку на додану вартість, не мало право укладати угоди, виписувати та надавати податкові накладні, було виключене із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не виконувало свої зобов'язання за договором поставки з позивачем.

Також, матеріалами справи та в судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Жнива України» (покупець) та ТОВ «Еліт Фінанс» (постачальник) уклали договіра поставки товару № 150814 від 15.08.2014 р., № 180814 від 18.08.2014 р., № 220814 від 22.08.2014 р.

За умовами вказаних договорів постачальник зобов'язується продати та передати у власність покупця товар - соя (боби), олія соєва та макуха соєва (відповідно), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату ( п. 1.1 та п. 1.2. договорів).

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 договорів найменування товару, його кількість та ціна визначаються у специфікаціях, додатках чи видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договорів, які постачальник готує та погоджує, а потім передає покупцю на погодження. Право власності на придбаний товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткових. Ризик випадкової загибелі чи псування товару несе покупець з моменту підписання товарної накладної.

В п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договорів вказано, що постачальник зобов'язується поставити товар на протязі 2 робочих днів з моменту погодження покупцем заявки та виставлення постачальником рахунку. Постачання товару здійснюється, як за рахунок постачальника, так і за рахунок покупця, згідно усной домовленістю між постачальником та покупцем. Датою поставки товару вважається дата підпису видаткової накладної покупцем. У момент поставки товару постачальник надає покупцю наступні документі: - видаткова накладна; - податкова накладна; - рахунок-фактура.

Згідно умов договорів, передбачених п.п. 4.1, 4.2, 4.3, вартість одиниці і загальна кількість товару визначається рахунками-фактурами на кожну окрему партію товару. Сторони встановлюють ціну договорів в гривнях. Покупець проводить оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дати поставки товару та підписання видаткових накладних.

Пунктом 8.1 договорів встановлено, що дані договора вступають в силу з дня підписання і діють до 31.12.2014 року, та в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даними договорами.

На виконання умов вказаних договорів поставки товару ТОВ «Еліт Фінанс» виписано та надано на адресу ТОВ «Жнива України» наступні первинні документи: рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні, а також було складено товарно-транспортні накладні.

Розрахунки по вказаним договорам поставки проводилися у безготівковій формі та здійснені в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками та не заперечується відповідачем.

В акті перевірки від 26.11.2014 р. відповідачем зазначено, що при аналізі товарно-транспортних накладних встановлено відсутність фактичної адреси навантаження / розвантаження (назви вулиці, домівки, тощо), а видаткові накладні не містять конкретне місце їх складання.

Судом досліджено вказані товарно-транспортні накладні та встановлено, що вони відповідають формі товарно-транспортної накладної, вказаної в додатку № 7 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, та містять всі необхідні реквізити.

Крім того, товарно-транспортна накладна регламентує взаємовідносини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу і для проведення податкового обліку купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей не застосовуються. Правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язку позивача підтверджувати право на формування податкового кредиту, як і валових витрат товарно-транспортними накладними.

Разом з тим судом досліджено видаткові накладні, які відповідають вимогам чинного законодавства щодо їх складання та містять всі необхідні реквізити, в зв'язку з чим, суд вважає необґрунтованими висновки відповідача про те, що в видаткових накладних не зазначено конкретне місце їх складання.

Також, як вбачається з акту перевірки від 26.11.2014 р., підставою для висновків відповідача про нереальність господарської діяльності позивача стали дані про контрагента-постачальника ТОВ «Еліт Фінанс», згідно до яких відсутня інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, податкова декларація з ПДВ за серпень 2014 р. ТОВ «Еліт Фінанс» не визнана податковою звітністю, а також у серпні 2014 р. ТОВ «Еліт Фінанс» 98,5% податкового кредиту на загальну суму ПДВ 2 731,9 тис. грн. сформувало за рахунок ТОВ «Південь-Комплект-Сервіс», відносно якого податковим органом складено акт від 20.10.2014 р. № 5865/15-53-15-02/38018150 про неможливість проведення зустрічної звірки, яким встановлено відсутність реальності операцій за серпень 2014 р. Тобто, ТОВ «Жнива України» придбало сою, олію соєву, макуху соєву у ТОВ «Еліт Фінанс» походження яких не встановлено.

Як вже було зазначено судом, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а ведення податкового обліку покладається на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Як вказано раніше, Європейський Суд з прав людини та Верховний Суд України дотримуються саме цієї правової позиції.

При цьому суд зазначає, що відповідач не надав доказів на підтвердження того, що ТОВ «Еліт Фінанс» на час укладання та дії договорів поставки з ТОВ «Жнива України» не було зареєстроване в установленому порядку як платник податку на додану вартість, не мало право укладати угоди, виписувати та надавати податкові накладні, було виключене із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не виконувало свої зобов'язання за договором поставки з позивачем.

Крім того, з матеріалів справи судом встановлено та відповідачем не заперечувалось, що ТОВ «Жнива України» використовувало у перевіряємий період у своїй діяльності орендовані офісні та складські приміщення:

- приміщення для розташування офісу загальною площею 16 кв. м, згідно до додаткової угоди від 30.12.2013 р. № 2 до договору оренди від 25.01.2013 р. № 40 з ФОП ОСОБА_8, розташоване за адресою: 49006, АДРЕСА_1;

- приміщення нерухомого майна загальною площею 475,9 кв. м, згідно до договору оренди від 31.12.2013 р. № 31/12-1 з ФОП ОСОБА_9, розташоване за адресою: АДРЕСА_2;

- приміщення нерухомого майна загальною площею 44 кв. м, згідно до договору оренди від 31.12.2013 р. № 31/12-1 з ФОП ОСОБА_9, розташоване за адресою: АДРЕСА_3;

- приміщення нерухомого майна загальною площею 389,3 кв. м, згідно до договору оренди від 31.12.2013 р. № 31/12-1 з ФОП ОСОБА_9, розташоване за адресою: АДРЕСА_4;

- приміщення нерухомого майна загальною площею 205 кв. м, згідно до договору оренди від 31.12.2013 р. № 31/12-1 з ФОП ОСОБА_9, розташоване за адресою: АДРЕСА_5;

Нерухоме майно належить на правах власності ОСОБА_9, відповідно витягу БТІ (підстава виникнення права власності - свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів/ ВРН/815151 р. 1-3067/14.10.2011/Солонянська державна нотаріальна контора).

Земельна ділянка прощею 0,5608 га, на якій знаходяться виробничі приміщення, розташована за адресою: АДРЕСА_2, належить ОСОБА_9 на правах власності (свідоцтво про право власності від 15.01.14 р. № 16140893, кадастровий номер 1225081500:01:120:0040, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства).

У періоді, що перевірявся, ТОВ «Жнива України» використовувало у своїй діяльності наступне обладнання, орендоване у ФОП ОСОБА_9, згідно договору від 31.12.2013 р. № 31/12-2:

- прес віджиму масла ПМ-450 - 6 шт.;

- екструдер для зерна Є - 1000 РЕ - 4 шт.;

- фільтр вертикальний напорний пластинчатий ВНП-30 - 1 шт.;

- ємність для зберігання масла 25 м. куб. - 9 шт.;

- ємність для зберігання масла 50 м. куб. - 3 шт.;

- трансформаторна підстанція КТП № 60 630 кВА - 1 шт.

Відповідно до звіту по формі 1-ДФ кількість працюючих на підприємстві у перевіряємому періоді складала 9 осіб.

Водночас наданими копіями первинних документів, які містяться в матеріалах справи, підтверджується, що придбаний ТОВ «Жнива України» у контрагентів-постачальників, зазначених у актах перевірок від 20.11.2014 р. та 26.11.2014 р., товар - соя (боби), олія соєва в подальшому були використані у власній господарській діяльності позивача, а саме соя (боби) перероблені у макуху соєву та олію соєву і передані у власність контрагентам-покупцям за договорами поставки, а саме:

- ТОВ «Жнива України» (постачальник) та ТОВ «Комплекс Агромарс» (філія «Київкомбікорм») (покупець) договір поставки № 12-1974/КК-Ю від 21.12.2012 року, предмет договору - соєва макуха;

- ТОВ «Жнива України» (постачальник) та ТОВ «Комплекс Агромарс» (філія «Бориспільський комбікормовий завод») (покупець) договір поставки № 12-1975/БКЗ-Ю від 21.12.2012 року, предмет договору - соєва макуха;

- ТОВ «Жнива України» (постачальник) та ТОВ «Комплекс Агромарс» (покупець) договір поставки № 03/2014/КАМ/0 від 09.01.2014 року, предмет договору - рослинна олія;

- ТОВ «Жнива України» (постачальник) та ТОВ «Адоніс» (покупець) договір поставки № 04/02/14 від 04.02.2014 року, предмет договору - макуха соєва;

- ТОВ «Жнива України» (постачальник) та ТОВ «ТД «Асторг» (покупець) договір поставки № 070314 від 07.03.2014 року, предмет договору - рослинна олія;

- ТОВ «Жнива України» (постачальник) та ТОВ «Агро-Овен» (покупець) договір поставки № 060314 від 06.03.2014 року, предмет договору - олія соєва, макуха соєва;

- ТОВ «Жнива України» (постачальник) та ТОВ «Еліта» (покупець) договір поставки № 200814 від 20.08.2014 року, предмет договору - макуха соєва;

На виконання умов вказаних договорів виписано та надано рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні, довіреності на отримання товару, товарно-транспортні накладні, ветеринарні свідоцтва, копії яких є в матеріалах справи.

Вивченням наданих позивачем суду первинних документів встановлено, що вони відповідають вище зазначеним вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ПК України.

Разом з тим суд не приймає до уваги твердження відповідача, зазначені у письмових поясненнях, відповідно до яких відповідач, проаналізувавши надані позивачем до суду товарно-транспортні накладні, прийшов до висновку про фізичну неможливість перевезти зазначену в товарно-транспортних накладних вагу на вказані відстані двічі за день, оскільки відповідачем не надано на підтвердження зазначеного належних доказів та розрахунків, а вказано лише його суб'єктивні міркування з цього приводу.

Банківськими виписками підтверджується, що ТОВ «Комплекс Агромарс» (філія «Київкомбікорм»), ТОВ «Комплекс Агромарс» (філія «Бориспільський комбікормовий завод»), ТОВ «Комплекс Агромарс», ТОВ «Адоніс», ТОВ «ТД «Асторг», ТОВ «Агро-Овен» на адресу ТОВ «Жнива України» сплачено у безготівковій формі грошові кошти за вказаними договорами поставки.

Крім того, відповідно до довідок головного бухгалтера ТОВ «Жнива України» підприємством за період з червня по серпень 2014 р. включно було придбано, перероблено та реалізовано продукцію, а саме:

Залишок готової продукції на 31.05.2014 р.: олія соєва - 183,140 тн., макуха соєва - 198,166 тн.;

Червень 2014 р.: закупка сої - 3 178,83 тн., закупка олії соєвої - 145,68 тн., продаж олії соєвої - 145,68 тн., готова продукція: олія соєва - 349,67 тн., макуха соєва - 2 606,64 тн., продаж готової продукції: олія соєва - 491,02 тн., макуха соєва - 2 372,83 тн.;

Липень: закупка сої - 2 563,02 тн., закупка олії соєвої - 125,78 тн., продаж олії соєвої - 125,78 тн., готова продукція: олія соєва - 281,93 тн., макуха соєва - 2 101,68 тн., продаж готової продукції: олія соєва - 217,74 тн., макуха соєва - 2 219,38 тн.;

Серпень: закупка сої - 2 472,42 тн., закупка олії соєвої - 237,54 тн., продаж олії соєвої - 237,54 тн., закупка макухи соєвої - 197,26 тн., продаж макухи соєвої - 197,26 тн., готова продукція: олія соєва - 271,97 тн., макуха соєва - 2 027,38 тн., продаж готової продукції: олія соєва - 307,38 тн., макуха соєва - 1 801,48 тн.

При цьому по взаємовідносинам з контрагентами, зокрема:

ТОВ «Пром-Юніт»:

- на підставі договору № 230614 від 23.06.2014 р. в червні 2014 р. закупили сою 619,88 тн., готова продукція: олія соєва 68,19 тн., макуха соєва 508,30 тн., реалізовано олії соєвої - 81,36 тн., макухи соєвої 512,98 тн.;

-на підставі договору № 260614 від 26.06.2014 р. в червні 2014 р. закупили олію соєву 115,60 тн., реалізовано олії соєвої - 115,60 тн.; в липні 2014 р. закупили олію соєву 125,78 тн., реалізовано олії соєвої - 125,78 тн.;

- на підставі договору № 010714 від 01.07.2014 р. у липні 2014 р. закупили сою 1 527,51 тн., готова продукція: олія соєва 168,02 тн., макуха соєва 1 252,56 тн., реалізовано олії соєвої - 168,82 тн., макухи соєвої 1 272,98 тн.;

ТОВ «Планум»:

- на підставі договору № 29/08/14 від 29.08.2014 р. в серпні 2014 р. закупили сою 430,48 тн., готова продукція: олія соєва 47,36 тн., макуха соєва 353 тн., реалізовано олії соєвої - 54,12 тн., макухи соєвої 357,28 тн.;

ТОВ «Еліт Фінанс»:

- на підставі договору № 15/08/14 від 15.08.2014 р. в серпні 2014 р. закупили сою 1 092,54 тн., готова продукція олія соєва 120,18 тн., макуха соєва 895,88 тн., реалізовано олії соєвої - 126,42 тн., макухи соєвої 902,02 тн.;

- на підставі договору № 18/08/14 від 18.08.2014 р. в серпні 2014 р. закупили олію соєву 60,44 тн., реалізовано олію соєву - 60,44 тн.;

- на підставі договору № 22/08/14 від 22.08.2014 р. в серпні 2014 р. закупили макуху соєву 166,22 тн., реалізовано макуху соєву - 166,22 тн.;;

ТОВ «Піраміда Сіріус»:

- на підставі договору № 01/08/14 від 01.08.2014 р. в серпні 2014 р. закупили сою 530,04 тн., готова продукція олія соєва 58,30 тн., макуха соєва 434,63 тн., реалізовано олії соєвої - 72,66 тн., макухи соєвої 445,85 тн.;

- на підставі договору № 13/08/14 від 13.08.2014 р. в серпні 2014 р. закупили олію соєву 54,92 тн., реалізовано олії соєвої - 55,34 тн.;

Таким чином, надані позивачем і досліджені судом первинні документи не викликають сумнівів щодо реального отримання позивачем товару - сої (боби) та передачі вказаного товару, зазначеного у первинних документах, після переробки у вигляді соєвої олії та соєвої макухи контрагентам-покупцям, і повністю спростовують висновок відповідача щодо нереальності фінансово-господарських операцій за спірними правочинами. Натомість відповідач під час розгляду справи не навів суду обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, про незвичність цін за спірними операціями або про їх збитковість, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про нереальність вчинених господарських операцій, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що наведені в позовній заяві вимоги щодо скасування спірних податкових повідомлень-рішень підтверджуються належними та достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог позивача в цій частині до податкового органу.

Отже, на підставі викладеного судом спростовано висновки податкового органу про відсутність реальності господарських відносин між позивачем і його контрагентами, зазначеними в актах перевірки від 20.11.2014 р. та 26.11.2014 р.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав доказів та не довів обґрунтованості визначення податкового зобов'язання та правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

В свою чергу позивач, про що свідчать матеріали справи, належним чином виконав свої договірні зобов'язання та оплатив вартість поставленого йому товару, переробив його та реалізував покупцям, за що отримав оплату, тому у суда є підстави вважати протиправними та такими, що підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 04.12.2014 р.:

- № 0004481500, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Жнива України» за платежем: Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 4 184 469 грн., в тому числі за основним платежем - 2 789 646 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 394 823 грн.;

- № 0004491500, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Жнива України» за платежем: Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 4 028 922 грн., в тому числі за основним платежем - 2 685 268 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 343 654 грн.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України, суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Жнива України» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» від 04.12.2014 року № 0004481500 на загальну суму 4 184 469,00 грн., з яких 2 789 646,00 грн. - сума за основним платежем, 1 394 823,00 грн. - сума за штрафними санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» від 04.12.2014 року № 0004491500 на загальну суму 4 028 922,00 грн., з яких 2 685 269,00 грн. - сума за основним платежем, 1 343 654,00 грн. - сума за штрафними санкціями.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Жнива України» сплачений судовий збір у сумі 487,20 (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 26 грудня 2014 року.

Суддя О.С. Луніна