Ухвала

від 22.01.2015 по справі 2а-1670/7379/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

22 січня 2015 року м. Київ В/800/72/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Рибченко А.О., Степашко О.І., Цвіркун Ю.І.,

розглянувши заяву Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Інспекція) про перегляд Верховним Судом України

ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.10.2014

у справі № 2а-1670/7379/11

за позовом приватного підприємства «Фірма «Гута»

до Інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.10.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.05.2011 № 0003031502/1757.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.10.2014 зазначені рішення судів попередніх інстанцій у справі залишено без змін.

Інспекція звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.10.2014, в якій просить її скасувати та прийняти рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права (зокрема, пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.6, 201.11 статті 201 Податкового кодексу України), внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як доказ неоднакового правозастосування заявником подано ухвали Вищого адміністративного суду України від 07.10.2014 у справі № 2а-1670/5652/11 та від 01.09.2014 у справі № 826/7861/13-а.

Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах рішення Вищого адміністративного суду України, на які посилається заявник.

Адже, як вбачається зі змісту ухвали від 01.10.2014, про перегляд якої подано заяву, у прийнятті цього рішення Вищий адміністративний суд України, виходячи з установлених судами попередніх інстанцій обставин справи щодо належного документального підтвердження факту придбання платником автомобіля вантажного та його подальшого використання в експортній операції, дійшов висновку про дотримання позивачем законодавчо встановлених умов формування податкового кредиту з ПДВ.

У той же час у прийнятті ухвал від 07.10.2014 у справі № 2а-1670/5652/11 та від 01.09.2014 у справі № 826/7861/13-а (на які посилається заявник на підтвердження існування підстави у розумінні пункту 1 статті 237 КАС) Вищий адміністративний суд України виходив з відсутності доказів використання придбаних активів у господарській діяльності платника, а також з факту неналежного оформлення первинних документів під час здійснення господарської операції. На підставі цього касаційний суд дійшов висновку про безтоварний характер господарських операцій, що виключає можливість їх відображення у податковому обліку платника.

Таким чином, ухвала Вищого адміністративного суду України від 01.10.2014, про перегляд якої подана заява, та додані до заяви рішення цього суду прийняті за різних фактичних обставин справ щодо реального виконання господарських операцій, встановлених судами, що не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 236-240 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області у допуску справи № 2а-1670/7379/11 до провадження Верховного Суду України.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак А.О. Рибченко О.І. Степашко Ю.І. Цвіркун